Ухвала суду № 1973782, 19.05.2008, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий по 1-ій інст. Швед С.Б.                                                                                 Справа № 22а-1814/08

Господарський суд Закарпатської обл. (№ 7/189-2007)                                                 Рядок статзвіту № 40

Доповідач: Шавель Р.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ              УКРАЇНИ

19 травня 2008 року                                                                                                  м.Львів

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого - судді     Шавеля Р.М.,

суддів                          Олендера І.Я. та Заверухи О.Б.,

при секретарі –             Романишин О.Р.,

з участю осіб, які взяли участь у справі:

пред-ків відповідача -   Рущака І.В., довіреність № 19/9/10 від 15.05.2008р.,

                                   Таліян О.І., довіреність № 18/9/10 від 06.05.2008р.,

                                   Рипкович М.П., довіреність № 20/9/10 від 15.05.2008р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Свалявської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову господарського суду Закарпатської обл. від 02.10.2007р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ «Науково-виробниче підприємство /НВП/ «Грифсканд-Свалява» до Свалявської міжрайонної державної податкової інспекції /МДПІ/ про скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и л а:o:p>/o:p>

06.08.2007р. позивач ТзОВ «НВП «Грифсканд-Свалява» звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Свалявської МДПІ № 0001232300/0/207-2300/33519248 від 22.05.2007р. по Акту перевірки № 29-2300/33519248 від 14.05.2007р. (а.с.2-4).

Предметом спору є зменшення відповідачем суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2007р; свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що податковий орган безпідставно і неправомірно зменшив суму податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника в банку, на 6548 грн. та прийняв повідомлення-рішення з порушенням норм податкового законодавства.

Постановою господарського суду Закарпатської обл. від 02.10.2007р. заявлений позов задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення Свалявської МДПІ № 0001232300/0/207-2300/33519248 від 22.05.2007р., яким зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 6548 грн. за лютий 2007 року (а.с.82-84).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, постанову господарського суду оскаржив відповідач Свалявська МДПІ, яка покликаючись на порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.87-89).

Апелянт вказує, що в основу розрахунку суми бюджетного відшкодування покладено єдиний принцип: проведення грошових розрахунків із постачальниками за придбані товари, а якщо постачальник є нерезидентом – то з бюджетом (в частині податку на додану вартість).

В ході проведеної перевірки платника податків виявлено порушення вимог пп.7.7.2 “а” п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, що призвело до завищення підприємством суми бюджетного відшкодування за лютий 2007 року на 6548 грн., оскільки по даним підприємства у р.3 даного розрахунку відображено суму податкового кредиту попереднього податкового періоду у сумі 64072 грн., а по даним перевірки ця сума склала 57524 грн.

Також позивачем не враховані при складанні і подачі податкової звітності порушення, які були виявлені попередньою перевіркою декларації за січень 2007 року (Акт перевірки № 27-2300/33519248 від 26.04.2007р.) (а.с.87-89).

Заслухавши суддю-доповідача, представників відповідачів на підтримання поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Відповідачем проведена виїзна позапланова документальна перевірка ТзОВ «НВП «Грифсканд-Свалява» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий 2007 року, по результатам якої складено Акт перевірки № 29-2300/33519248 від 14.05.2007р. (а.с.6-21).

На підставі вказаного Акта перевірки, в якому зафіксовано порушення вимог пп.7.2.3, пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.5.2 п.7.5 ст.7, п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, що полягало в завищенні суми бюджетного відшкодування за лютий 2007 року на суму 6548 грн., прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001232300/0/207-2300/33519248 від 22.05.2007р. (а.с.5).

Оскаржуваним повідомленням-рішенням позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2007р. в розмірі 6548 грн. у зв’язку з тим, що сума податку на додану вартість у розмірі 6548 грн. всупереч вимогам пп.7.2.2 “а” п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” не була безпосередньо сплачена позивачем по податкових накладних за січень 2007р.

Відповідно до вимог Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»:

п.1.8. ст.1 - бюджетне відшкодування – це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом;

пп.7.7.1 п.7.7. ст.7 - сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду;

пп.7.7.2 п.7.7. ст.7 - якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

            Виходячи з наведеного, судом першої інстанції правильно зазначено про те, що податковий кредит в січні 2007 року сформований за податковими накладними, які фактично отримані позивачем у цьому місяці; відповідач не довів неправомірність формування позивачем податкового кредиту у січні 2007 року.

Також чинне податкове законодавство не містить норм, які б у спірному правовідношенні прямо вказували на порушення з боку платника податків формування податкового кредиту та дозволяли зменшувати суму бюджетного відшкодування.

При вирішенні спору колегія суддів також виходить з того, що чинне законодавство не ставить настання права на бюджетне відшкодування в залежність від звітного періоду та не обмежує суми бюджетного відшкодування звітним періодом, тобто не ставить настання бюджетного відшкодування в залежність від того, коли в отримувача товару виникло зобов’язання перед постачальниками, а визначає, що суми податку на додану вартість мають бути сплачені у попередньому податковому періоді постачальникам товарів.

            Також матеріалами справи підтверджується сума податку на додану вартість, яка фактично сплачена позивачем постачальникам товарів у січні 2007 року (64072 грн.) в розумінні пп.7.7.2 Закону України “Про податок на додану вартість” (а.с.22-45, 48-67, 76-79).

            Таким чином, ТзОВ «НВП «Грифсканд-Свалява»не порушувало в частині суми 6548 грн. вимог пп.7.2.3, пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.5.2 п.7.5 ст.7, п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”та Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затв. наказом ДПА України № 166 від 30.05.1997р., а в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б з достовірністю підтверджували доводи, викладені в апеляційній скарзі, та обґрунтовували правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

            В підтвердження наведеного колегія суддів враховує також зміст листа ДПА України №20296/7/16-1417 від 12.10.2005р, згідно якого при заповненні рядка 3 Розрахунку суми бюджетного відшкодування платник податку може врахувати суми податкового кредиту попереднього податкового періоду, які фактично сплачені отримувачем товарів (послуг) у такому ж податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), включаючи й суми податку, які фактично були сплачені у такому ж попередньому податковому періоді при ввезенні на митну територію України товарів (супутніх послуг).

            Також колегія суддів виходить з того, що вимоги пп.5.12.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затв. наказом ДПА України № 166 від 30.05.1997р. із змінами і доповненнями, суперечать вимогам пп..7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість».

            При розгляді даного спору колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на положення пп.4.4.2 п.4.4. Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та іншими цільовими фондами”, згідно якого уразі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

            Таким чином, облік бюджетного відшкодування з ПДВ має накопичувальний характер, тому попереднім податковим періодом для лютого 2007 року є всі податкові періоди, що йому передують, і зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий 2007 року на 6548 грн. є неправомірним.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Свалявської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову господарського суду Закарпатської обл. від 02.10.2007р. залишити без задоволення, а згадану постанову господарського суду – без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий:                                                                                                   Шавель Р.М.

Судді:                                                                                                            Олендер І.Я.

Заверуха О.Б.