Ухвала суду № 19731085, 20.10.2011, Апеляційний суд Сумської області

Справа №11-696/11 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Чернобай

Категорія - Зловживання владою або службовим становищем Доповідач - Забара

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2011 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Забари І. К.,

суддів - Лугового М. Г., Демченка М. О.,

з участю прокурора - Кононової Л.Ф.

адвоката ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Ковпаківського районного суду м. Суми від 31 травня 2011 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець АДРЕСА_3, раніше не судимий,

за ч.2 ст.364 КК України виправданий за недоведеністю його участі у вчиненні даного злочину

Долю речових доказів по справі вирішено в порядку, передбаченому ст.81 КПК України,

ВСТАНОВИЛА:

Органами досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачувався у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України за наступних обставин.

ОСОБА_3, будучи субєктом підприємницької діяльності, отримавши ліцензії Державного департаменту з питань банкрутства №250426 від 22.03.2002 року та №158256 від 21.09.2006 року про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), постановою господарського суду Сумської області від 30.10.2006 року по справі №6/131-05, якою визнано банкрутом Державне комунальне підприємство по експлуатації та ремонту житла «ВЖРЕУ-6» (м. Суми, вул. 40 років Жовтня, 49 а, код 14025050), (надалі - ДКП ВЖРЕУ-6), та відкрито ліквідаційну процедуру даного підприємства, був призначений ліквідатором банкрута.

Будучи ліквідатором, ОСОБА_3 виконував організаційно - розпорядчі та адміністративно-господарські обовязки за спеціальними повноваженнями, покладеними постановою господарського суду, повязані з управлінням та розпорядженням майном і грошовими коштами підприємства, тому являвся службовою особою вказаного підприємства.

На підставі постанови Харківського апеляційного господарського суду від 13.03.2007 року, якою визнано нечинним пункт 4 рішення сесії Сумської міської ради від 25.06.2003 №519-МР «Про створення комунальних підприємств «Дирекція єдиного замовника Зарічного району», «Дирекція єдиного замовника Ковпаківського району», та Сумською міською радою передано основні виробничі фонди та обєкти житлового фонду від ДКП ВЖРЕУ 1-7 на позабалансовий облік Управління житлово-комунального господарства Сумської міської ради, а також на підставі постанови господарського суду Сумської області від 20.08.2007 року, якою визнано незаконним пункт 9 рішення виконавчого комітету Сумської міської ради №570 від 09.09.2003 року «Про визначення виконавців робіт по утриманню житлових будинків і прибудинкових територій житлового фонду, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Суми», згідно якого було вирішено передати основні виробничі фонди та обєкти житлового фонду, які перебували на балансах ДКП ВРЖЕУ 1-7, на баланси комунальних підприємств «Дирекція єдиного замовника Зарічного району», «Дирекція єдиного замовника Ковпаківського району», за розпорядженням міського голови м. Суми від 07.11.2008 року №1078-Р було створено комісію по проведенню інвентаризації рухомого та нерухомого майна ДКП ВРЖЕУ 1-7, наявного станом на листопад 2008 року, до складу якої включено і ліквідатора вказаних підприємств ОСОБА_3,

Вказаною комісією за результатами проведеної інвентаризації було складено акт, затверджений міським головою м. Суми 03.12.2008 року, відповідно до додатку 6 якого, було визначено наявне на той час майно колишнього ДКП ВЖРЕУ - 6. При цьому, внаслідок зловживання службовим становищем службовими особами управління майна комунальної власності Сумської міської ради (кримінальна справа відносно яких виділена в окреме провадження) при складанні вказаного акту інвентаризації до переліку майна колишнього ДКП ВЖРЕУ-6 було включено приміщення будівлі по АДРЕСА_2, в м. Суми площами 127,5 кв.м та 111,1 кв.м, як такі, що перебували в повному господарському віданні ДКП ВЖРЕУ-6, хоча ця будівля ніколи на обліку та відповідно в повному господарському віданні в ДКП ВЖРЕУ- 6 не перебувала.

Згідно рішення Сумської міської ради від 15.07.1993 року будівля по АДРЕСА_2, в м. Суми була прийнята в комунальну власність територіальної громади м. Суми у звязку з закриттям дошкільного навчального закладу №19, що перебував на обліку СМВО ім. Фрунзе і в подальшому обліковувалась на балансі управління освіти і науки Сумської міської ради під інвентарним номером 10310002, використовувалась як корпус школи №7, хоча відповідно до рішення Сумської міської ради від 06.01.2006 року за №1600-МР у звязку з припиненням проведення навчальних занять окремо визначені приміщення в даній будівлі були передані в оренду приватним підприємцям. Рішенням Сумської міської ради №3174-МР від 02.06.2010 року «Про оптимізацію роботи із забезпечення ефективного використання коштів бюджетними установами (закладами), підпорядкованим управлінню освіти і науки Сумської міської ради» з 01.02.2010 КУ «Сумська спеціалізована школа №7» переведена на самостійне ведення бухгалтерського обліку, і, відтак, будівля по АДРЕСА_2, передана на самостійний балансовий облік даної комунальної установи системи освіти.

ОСОБА_3, як ліквідатор ДКП ВЖРЕУ-6, достовірно знаючи про те, що як будівля по АДРЕСА_2, в цілому, так і окремо визначені приміщення в ній не підлягали включенню в ліквідаційну масу ДКП ВЖРЕУ-6, т.я. ніколи не перебували в повному господарському віданні підприємства-банкрута, а також являють собою об'єкт комунальної інфраструктури, діючи з корисливих мотивів, у невстановлений в ході слідства час у невстановленому місці вніс до світлокопії наявного у нього акту прийому-передачі об'єктів жилого фонду від ДКП ВЖРЕУ-6 до КП «Дирекція єдиного замовника Ковпаківського району», складеного комісією з питань приймання-передачі комунального майна 01.10.2003 року та затвердженого головою Сумської міської ради 03.11.2003 року, технічні виправлення, а саме в п. 178 даного акту замість зазначеної адреси: «АДРЕСА_4», що відповідала даним обліковуваного станом на 01.10.2003 року на балансі ДКП ВЖРЕУ-6 житлового будинку, 1958 року побудови, з первинною балансовою вартістю в 236726,00 грн., зносом у розмірі в 84524,29 гри. та залишковою балансовою вартістю в 202201,71 гри., вказав адресу: «АДРЕСА_2». В подальшому, не повідомляючи про свої злочинні наміри, світлокопію даного акту приймання - передачі з внесеними до неї завідомо неправдивими відомостями ліквідатор ОСОБА_3 надав працівникам ТОВ «Бізнес-Консалтинг», які відповідно до укладеного з ним договору займалися підготовкою документів ліквідаційної процедури та складанням власного акту інвентаризації майна ДКП ВЖРЕУ-6 і які на підставі наданої їм підробленої світлокопії вказаного документу внесли до інвентаризаційного опису ДКП ВЖРЕУ-6 відомості про облікування на балансі підприємства-банкрута всієї будівлі житлового будинку по АДРЕСА_2, з залишковою балансовою вартістю 202201,71 грн., а так само внесли за вказівкою ОСОБА_3 до переліку майнових активів, які підлягають включенню до ліквідаційної маси ДКП ВЖРЕУ-6 відомості про нежитлові приміщення по АДРЕСА_2. Складені працівниками ТОВ «Бізнес-Консалтинг» документи, а саме «Інвентаризаційний опис ДКП ВЖРЕУ-6» та «Ліквідаційна маса. Нежитлові приміщення» ОСОБА_3 затвердив 08.12.2008 року як ліквідатор ДКП ВЖРЕУ-6 та в подальшому надав до господарського суду Сумської області.

Згідно п.2 рішення комітету кредиторів ДКП ВЖРЕУ-6 від 11.12.2008 року було затверджено склад ліквідаційної маси підприємства - банкрута, до якого були включені наявні майнові активи, що належать ДКП ВЖРЕУ-6 на праві повного господарського відання, виявлені в ході спільної інвентаризації майнових активів, яка проводилась за Розпорядженням міського голови від 07.11.2008 року №1078-Р.

15.03.2010 року в приміщенні офісу приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1, між ДКП ВЖРЕУ-6 в особі ліквідатора ОСОБА_3, з однієї сторони, та ТОВ «ДЖИФІНЕМ Україна» в особі представника за довіреністю ОСОБА_5, з другої сторони, було укладено договори купівлі-продажу приміщень, розташованих в будівлі по АДРЕСА_2, в м. Суми, та здійснено відчуження всіх приміщень вказаної будівлі, загальною площею 581,1 кв.м. за загальною ціною 257 778 грн., а саме:

- договір від 15.03.2010 року купівлі-продажу приміщення загальною площею 114, 9 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Суми, АДРЕСА_2, за ціною в 50 000 грн., зареєстрований у реєстрі нотаріальних дій за №1746;

- договір від 15.03.2010 року купівлі-продажу приміщення загальною площею 116,2 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Суми, АДРЕСА_2, за ціною в 50 600 грн., зареєстрований у реєстрі нотаріальних дій за №1747;

- договір від 15.03.2010 року купівлі-продажу приміщення загальною площею 124,6 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Суми, АДРЕСА_2, за ціною в 48 800 грн., зареєстрований у реєстрі нотаріальних дій за №1748;

-договір від 15.03.2010 року купівлі-продажу приміщення загальною площею 102,1 кв.м., а також сарай з підвалом, що знаходяться за адресою: м. Суми, АДРЕСА_2, за ціною в 60 078 грн., зареєстрований у реєстрі нотаріальних дій за №1749;

-договір від 15.03.2010 року купівлі-продажу приміщення загальною площею 123,3 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Суми, АДРЕСА_2, за ціною в 48 300 грн., зареєстрований у реєстрі нотаріальних дій за №1750.

Грошові кошти, отримані в якості оплати за незаконно відчужені приміщення, ОСОБА_3 включив до загального ліквідаційного - балансу та використав на погашення вимог кредиторів в порядку черговості, в тому числі на оплату витрат, повязаних з провадженням у справі про банкрутство на суму 341 642 грн., а також на оплату власних послуг, в тому числі винагороду як ліквідатору, на суму 134 940,55. Кошти, що залишились після погашення вимог кредиторів в сумі 50 000 грн., передав власнику - територіальній громаді м. Суми в особі уповноваженого органу, чим заподіяв матеріальні збитки територіальній громаді м. Суми на суму в 207 778 грн.

Розглянувши справу, суд дійшов до висновку виправдати ОСОБА_3 за ч.2 ст. 364 КК України та визнати невинним у звязку з недоведеністю його участі у вчиненні даного злочину.

В поданій апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, посилаючись на неповноту судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та істотне порушення кримінально-процесуального закону, просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. При цьому мотивує свої вимоги тим, що:

-твердження суду про відсутність у ОСОБА_3 потреби вносити зміни до світлокопії акту приймання-передачі комунального майна від 01.10.2003 року є надуманим, оскільки абсолютна більшість нерухомого майна боржника складали житлові будинки, які не можна було реалізовувати;

-посилаючись на висновки судово-економічної експертизи, прокурор вказує, що судом невірно зроблено висновок про достовірність акту прийому-передачі обєктів жилого фонду від ДКП ВЖРЕУ-6 до КП «Дирекція єдиного замовника Ковпаківського району», від 01.10.2003 року та, відповідно і про достовірність акту про проведення обстеження і інвентаризації рухомого та нерухомого майна ВЖРЕУ-6 від 03.12.2008 року, у яких вказано на належність будівлі за адресою: АДРЕСА_2 колишньому ВЖРЕУ-6;

-факт внесення змін до зазначеного вище акту підтверджується показаннями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, які у ході досудового слідства і в суді пояснили, що приміщення за адресою м. Суми АДРЕСА_2 перебувало на обліку управління освіти та науки СМР і потім знаходилось на балансі школи;

-суд не взяв до уваги та не надав оцінку у вироку показанням свідка ОСОБА_6;

-висновок суду про затвердження ліквідаційної маси комітетом кредиторів, а не ОСОБА_3 не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки зі змісту документів - «Ліквідаційна маса. Нежитлові приміщення ДКП «ВЖРЕУ-6» та ін. встановлено, що вони підписані головою комісії директором ТОВ «Бізнес Консалтінг» ОСОБА_11, членами комісії ОСОБА_12, ОСОБА_13 та затверджені ліквідатором ДКП по експлуатації та ремонту житла ОСОБА_3;

-судом зроблено невірний висновок з приводу того, що ОСОБА_3 не знав та не міг знати, що будівля по АДРЕСА_2 була дошкільним закладом;

-судом не надано належної оцінки документам, вилученим в приміщенні офісу ОСОБА_3, перекручено показання свідка ОСОБА_8 та взято до уваги показання свідка ОСОБА_14, які той змінив в судовому засіданні.

Вислухавши доповідь судді, захисників ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які просили вирок суду залишити без зміни, думку прокурора на підтримку поданої апеляції, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог п.п.1,2,3 ч.1 ст. 367 КПК України підставами для скасування вироку суду при розгляді справи в апеляційному суді є однобічність або неповнота дізнання, досудового чи судового слідства; невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи; істотне порушення кримінально-процесуального закону.

Згідно зі ст. 368 КПК України однобічним або неповним визнається дізнання, досудове чи судове слідство в суді першої інстанції, коли залишилися недослідженими такі обставини, зясування яких може мати істотне значення для правильного вирішення справи.

Стаття 369 КПК України визначає, що вирок вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам справи, коли висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, коли при наявності суперечливих доказів, які мають істотне значення для висновків суду, у вироку не зазначено, чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші.

Відсутність оцінки доказів також свідчить про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Зазначені вимоги Закону були порушені органами досудового слідства, а в послідуючому не дотримані судом першої інстанції.

Суд першої інстанції, розглядаючи справу по суті, не звернув уваги на те, що орган досудового слідства, формулюючи обвинувачення відносно ОСОБА_3, обмежившись детальним описом перебігу подій по продажу ним будівлі по АДРЕСА_2 в м. Суми в ході ліквідації боржника ДКП ВЖРЕУ-6, фактично не розкрив обєктивної сторони інкримінованого йому злочину ч.2 ст. 364 КК України.

Також, як вбачається з обвинувачення, предявленого ОСОБА_3, інкриміновані йому злочинні дії, він вчинив внаслідок зловживання службовим становищем службовими особами управління майна комунальної власності Сумської міської ради, кримінальна справа відносно яких виділена в окреме провадження.

В той же час відповідно до вимог ч2 ст. 26 КПК України виділення справи допускається тільки у випадках, які викликаються необхідністю, коли це не може негативно відбиватися на всебічності, повноті і обєктивності дослідження і вирішення справи.

По даній же справі виділення кримінальної справи відносно службових осіб управління майна комунальної власності Сумської міської ради, проведене всупереч вимог кримінально-процесуального закону, оскільки для всебічного, повного та обєктивного вирішення справи її окремий розгляд із кримінальною справою відносно ОСОБА_3 неможливий.

Крім цього, самі висновки суду першої інстанції про недоведеність вини ОСОБА_3 в скоєні злочину, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України, зроблені без повного, обєктивного, всебічного, достатнього та належного аналізу сукупності зібраних доказів.

Так, приходячи до висновку про недоведеність участі ОСОБА_3 в скоєні злочину, передбаченого ч.2 ст. 364 КПК України, суд першої інстанції не прийняв до уваги і відповідно не надав ніякої оцінки показанням свідка ОСОБА_6, який з 05.08.2005 року по 09.04.2010 року займав посаду начальника управління освіти і науки Сумської міськради, який вказував, що під час його роботи на вказаній посаді будівля по АДРЕСА_2 в м. Суми знаходилась на балансі управління освіти і науки міськради і використовувалась як корпус школи № 7 для проведення занять початкових класів. З кінця 2005 року у вказаній будівлі проведення занять припинили, однак сама будівля залишилась в підпорядкуванні керівництва школи № 7.

Також судом не була надана оцінка і відповідно допущено невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, поясненням свідка ОСОБА_15 директора школи № 7, яка вказувала, що особисто повідомляла ОСОБА_3 про те, що приміщення по АДРЕСА_2 в м. Суми знаходиться на балансі школи № 7.

Враховуючи, що зазначені недоліки не можуть бути усунені в ході судового розгляду справи, колегія суддів вважає необхідним вирок суду скасувати, а справу направити прокурору для організації проведення додаткового розслідування.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 262, 366, 377 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити частково.

Вирок Ковпаківського районного суду м. Суми від 31 травня 2011 року відносно ОСОБА_3 скасувати у звязку з невідповідністю висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, однобічністю та неповнотою досудового та судового слідства, істотним порушенням кримінально-процесуального закону, а справу направити прокурору м. Суми для організації проведення додаткового розслідування.

СУДДІ:

Забара І. К. Луговий М. Г. Демченко М. О.