Рішення № 19730115, 09.11.2011, Галицький районний суд м. Львова

          Справа №2-1991/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2011 року                                                                                           м.Львів

Галицький районний суд м.Львова в складі:

головуючого–судді – ОСОБА_1,

при секретарі - Долинській А.О.,

з участю представника позивача –ОСОБА_2,

представника відповідача –ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Державного підприємства «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою»про захист прав споживача та відшкодування завданих збитків,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до Державного підприємства «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» в якому просить стягнути з відповідача завдану матеріальну шкоду у розмірі 1083,68 гривень, моральну шкоду в розмірі 3000,0 гривень та неустойку в розмірі 11866,15 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що 13 травня 2008 року між ним та відповідачем було укладено договір № 975 на виконання робіт, згідно якого відповідач зобов’язувався виготовити технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку для ведення садівництва в садівничому товаристві «Наука»на території села Старий Яричів, Кам’янка-Бузького району, Львівської області. Згідно п.2.4 вказаного Договору термін виконання робіт становить 90 днів з дня оплати замовником вартості робіт. Позивачем 13 червня 2008 року повністю сплачено вартість робіт в розмірі 1083,68 гривень, що підтверджується банківською квитанцією № 7651000054041213356416. Однак, станом на день звернення до суду відповідач не виконав взяті на себе зобов’язання та технічна документація йому не надана. 24 березня 2011 року позивач звернувся до відповідача з претензією та вимогами відшкодувати завдані йому збитки та сплатити неустойку (пеню), однак відповідач відмовив в задоволенні таких. Згідно ч.5 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів», у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу згідно з договором, за кожен день прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі 3% вартості роботи. Крім того, позивачу, як споживачу діями відповідача було завдано моральної шкоди, яка полягає в суттєвих фізичних та моральних стражданнях, пов’язаних з невиконанням відповідачем договору. Зневага до неї з боку відповідача негативно відображається на його авторитеті серед його колег та сусідів.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав повністю, дав пояснення аналогічні доводам викладеним у позовній заяві, просить суд позов задоволити.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні позов заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов, (а.с.33-36), просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 13 травня 2008 року між ОСОБА_4 та Державним підприємством «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою»було укладено договір № 975 на виконання робіт, згідно якого відповідач зобов’язувався виготовити технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку для ведення садівництва в садівничому товаристві «Наука»на території села Старий Яричів, Кам’янка-Бузького району, Львівської області та додаткову угоду до даного договору (а.с.4).

Згідно п.2.4 вищевказаного Договору термін виконання робіт становить 90 днів з дня оплати замовником вартості робіт (а.с.4).

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, а саме: квитанцією № 7651000054041213356416 (а.с.7), що ОСОБА_4 13 червня 2008 року повністю сплатив вартість робіт по вищезазначеному договору № 975 від 13 травня 2008 року в розмірі 1083,68 гривень.

Як вбачається з матеріалів справи, 24 березня 2011 року позивач звертався до відповідача з претензію про розірвання договору та відшкодування збитків (а.с.5-6), в якій просив повернути сплачені ним кошти в розмірі 1083,68 гривень та сплатити неустойку в розмірі 11866,15 гривень, на що отримав відповідь від 22 квітня 2011 року (а.с.9-10) в якій вказується, що вимоги ОСОБА_4 є безпідставними, оскільки для виготовлення технічної документації він подав рішення Старояричівської сільської ради, а необхідно було подати розпорядження Голови районної державної адміністрації про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою по видачі державного акту на право власності на земельну ділянку, оскільки земельна ділянка на яку необхідну виготовити технічну документацію знаходиться за межами села Старий Яричів.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів»споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов’язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

Згідно ч.5 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів», у разі, коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу згідно з договором, за кожен день прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі 3% вартості роботи.

Разом з тим ст.551 ЦК України передбачає, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно ст.1167 ЦК України моральна шкода завдана фізичній чи юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала.

Таким чином враховуючи вищевказане, суд вважає, що позивачу було завдано збитків неправомірною бездіяльністю відповідача, оскільки під час розгляду справи встановлений той факт, що при укладенні договору позивачем було надано документи для виготовлення технічної документації із землеустрою, дані документи відповідачем були перевірені і жодних зауважень до них не було, про необхідність надання додаткових документів належним чином позивача повідомлено не було, у зв’язку з чим ОСОБА_4 бува позбавлений реалізувати своє право на отримання у володіння земельну ділянку та на її використання, а тому, в частині стягнення завданої матеріальної шкоди позов є підставним. Разом з тим, суд приходить до переконання, що оскільки розмір неустойки значно перевищує розмір завданих позивачу збитків, відповідно до норм ст.551 ЦК України, таку слід зменшити до 500,0 гривень і в цій частині позов слід задоволити частково.

Щодо моральної шкоди, то суд вважає, що в задоволенні цієї частини позову слід відмовити, так як ця вимога є не обґрунтованою, оскільки позивачем не представлено належних доказів, які б підтверджували факт завдання їй моральної шкоди.

Відповідно до норм статті 88 ЦПК України, якою встановлено, що стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а тому з відповідача належить стягнути понесені позивачем судові витрати при зверненні до суду з позовною заявою.

Керуючись ст.ст.3, 10, 60, 212, 215 ЦПК України, ст.ст.526, 530, 610, 611 ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів», суд,

в и р і ш и в :

позов ОСОБА_4 - задоволити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою»(79058, м.Львів, проспект Чорновола,4, р/р № 26000010672900, МФО 351005, ЗКПО 00702009, АКІБ «УкрСиббанк») на користь ОСОБА_4 1083,68 гривень внесених коштів, 500,0 гривень неустойки, 120,0 гривень витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 200,0 гривень витрат, понесених в зв’язку з наданням довіреності, а всього 1903,0 (одна тисяча дев’ятсот три) гривні 68 копійки.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного підприємства «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою»в дохід держави 51,0 гривню судового збору.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів після його оголошення.

          Суддя                                                            Л.М.Городецька