Рішення № 19698449, 07.09.2011, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 2-191/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2011 року місто Маріуполь

          Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді                                         Костромітіної О.О.

при секретарі                                         Степовій Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Маріуполі Донецької області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства КБ «ПРИВАТБАНК»до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання недійсним правочину, звернення стягнення на предмет застави, -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ КБ «ПриватБанк»звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсним правочину, щодо відчуження на користь ОСОБА_3 автомобіля марки “BMW 740”, 2000 року випуску, № кузова WBAGE81070DB81975 та звернення стягнення, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №MR14AE00000437 від 20.05.2008 року в розмірі 33156,83 долл.США, на предмет застави: автомобіль BMW, модель 740, рік випуску: 2000, тип ТЗ: легковий сєдан, № кузова/шасі WBAGE81070DB81975, що належить ОСОБА_1, адреса: пр-т Перемоги, 108/64, м.Марiуполь., Донецька обл., шляхом продажу вказаного автомобіля Публічним акціонерним товариством комерційним банком “ПРИВАТБАНК” (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені Відповідача 1,2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАЇ України, а також наданням ПриватБанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Протягом розгляду справи позивач збільшував розмір позовних вимог ( а.с. 67).

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до укладеного кредитно-заставного договору № MR14AE00000437 від 20.05.2008р. відповідач ОСОБА_1, отримав у ПриватБанку кредит у розмірі 26 821,18 долларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 17,04 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 17.05.2013 року. Погашення заборгованості за кредитом здійснюється шляхом внесення позичальником грошових коштів (щомісячний платіж) щомісяця, в період сплати. У порушення ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України і умов договору відповідач ОСОБА_1 зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконав, внаслідок чого, станом на 08.02.2011 р. має заборгованість в сумі 42803,96 Доллар США, що еквівалентно за курсом НБУ станом на 07.09.2011 року складає 341147,56 гривень, яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 25128,71 Доллар США, заборгованості по процентам за користування кредитом - 6 357,33 Доллар США, комісії за кредитом –1390,41Доллар США та пені, нарахованої за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором у розмірі 8597,60 Доллар США, штрафу 1329,92Доллар США.

З метою забезпечення виконання зобов’язань за кредитно-заставним договором № MR14AE00000437 від 20.05.2008 року ОСОБА_1 надав в заставу автомобіль BMW, модель 740, рік випуску: 2000, тип ТЗ: легковий сєдан, № кузова/шасі WBAGE81070DB81975, реєстраційний номер: АН9340СХ, що належить на праві власності ОСОБА_1. Дружина відповідача ОСОБА_2, дала згоду на укладення Договору застави.

Оскільки ОСОБА_1, в порушення вимог Цивільного кодексу України і умов кредитно-заставного договору не виконує свої зобов'язання перед ПриватБанком, з посиланням на ст. 20 Закону України “Про заставу”, ст.ст. 25-26 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги.

Крім того, оскільки було встановлено, що ОСОБА_1, в порушення ст.ст. 10, 17, 28 Закону України “Про заставу” та п.п. 6.2.15, 6.2.17, 6.2.20 укладеного договору, 20.10.2009р. здійснив продаж заставленого автомобіля ОСОБА_3, ПриватБанк, посилаючись на ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, просить визнати недійсним правочин щодо відчуження спірного автомобіля. Позивач наголошує, що заставодержателем –ПриватБанком, згода на відчуження вищевказаного заставленого ОСОБА_1 автомобіля, не надавалась, застава є зареєстрованою в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна в порядку, встановленому чинним законодавством України від 26.05.2008р. за №7253344.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4, діюча на підставі довіреності, позовні вимоги, викладені у позовній заяві підтримала, просила задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 до судового засідання не з'явилися, будучи повідомленими належним чином. Представник ОСОБА_3 ОСОБА_5 який діяв на підставі довіреності , до суду не з'явився, надавши до суду заяву розглянути справу за його відсутністю та відсутністю відповідача ОСОБА_3 (а.с. а.с. 79-80), тому суд, керуючись ст. 169 ЦПК України вирішує спір по суті без присутності сторін на підставі наявних в справі даних або доказів.|речі|

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк»підлягають задоволенню у повному обсязі за наступних підстав.

20 травня 2008 р. між ПриватБанком та ОСОБА_1 було укладено кредитно-заставний договір № MR14AE000004237 на суму 26 821,18 долл. США з кінцевим терміном повернення 17.05.2013 р. (а.с. а.с.8-23).

Пунктом 7.1.9, 17.8. кредитно-заставного договору передбачено обов'язок позичальника сплачувати щомісячно в період з «15»по «19»число кожного місяця щомісячний платіж 731,85 долл. США для погашення заборгованості за кредитом, винагородою та процентами.

Згідно до ст. 1054 ЦК України, банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.          

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

У відповідності до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України.

Згідно до розрахунку заборгованості, за кредитно - заставним договором станом на 26.03.2010 р. ОСОБА_1 має заборгованість в сумі 33 156,83 долларів США, яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 25057,02 долларів США, заборгованості по процентам за користування кредитом - 3 627,7 долларів США, комісії за кредитом - 755,87 долларів США та пені, нарахованої за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором у розмірі 18 940, 71 грн., що за курсом 7,94 відповідно до службового розпорядження НБУ 417/114 від 24.03.2010 року складає 2385,48 Доллар США, штрафу -10 566, 21 грн., що за куром 7,94 відповідно до службового розпорядження НБУ 417/114 від 24.03.2010 року складає 1330,76 долларів США.(а.с. 7).

В забезпечення виконання зобов’язань за кредитно-заставним договором №MR14AE00000437 від 20.05.2008 року Відповідач надав в заставу автомобіль BMW, модель 740, рік випуску: 2000, тип ТЗ: легковий сєдан, № кузова/шасі WBAGE81070DB81975, реєстраційний номер: АН9340СХ, що належить йому на праві власності.

Статею 589 ЦК України передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 590 ЦК України, а також ст. 20 Закону України “Про заставу” передбачено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 25 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет застави в рішенні суду зазначаються і спосіб реалізації предмета застави шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї із процедур, передбачених ст. 26 цього Закону, яка передбачає і продаж предмета застави шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.

Відповідно до договору купівлі-продажу автотранспортного засобу № 101032 від 30.06.2009 року ОСОБА_6 який діяв від імені ОСОБА_1 на підставі довіреності продав ОСОБА_3 автомобіль “BMW 740”, 2000 року випуску, № кузова WBAGE81070DB81975, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с. 118).

Пунктом 6.2.20 кредитно-заставного договору передбачено обов'язок ОСОБА_1 не відчужувати і не допускати будь-якого відчуження чи іншої передачі Предмета застави третій особі у власність, управління, зберігання чи будь-яке використання без попередньої письмової згоди Банку, а також не укладати відносно предмета застави жодних правочинів.          

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 17 Закону від 2 жовтня 1992 р. N 2654-XII "Про заставу" заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя.

Проте зазначені вимоги цього Закону не були виконані.

Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК зміст правочину не може суперечити зазначеному Кодексу, іншим актам законодавства.

Частиною 1 ст. 215 ЦК передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною, зокрема, вимог ч. 1 ст. 203 ЦК.

На підставі Закону від 18 листопада 2003 р. N 1255-IV "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", який набрав чинності з 1 січня 2004 р., та з метою виконання зобов'язання 26 травня 2008 р. до Державного реєстру застав рухомого майна було внесено запис про реєстрацію обтяжень предмета застави –автомобіля ( а.с. а.с. 28-29).

Статтею 10 вказаного Закону передбачено, що особа, яка придбала рухоме майно у боржника, який не мав права на його відчуження, вважається добросовісним набувачем за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна.

Автомобіль марки “BMW 740”, 2000 року випуску, № кузова WBAGE81070DB81975 був придбаний ОСОБА_3 30.06.2009 року, тобто у період, коли автомобіль знаходився у заставі ПриватБанку.

Оскільки угода купівлі - продажу рухомого майна автомобіля марки “BMW 740”, 2000 року випуску, № кузова WBAGE81070DB81975, реєстраційний номер НОМЕР_1 укладена між ОСОБА_1. та ОСОБА_3Є суперечила умовам договору застави, ОСОБА_1 реалізував рухоме майно, зареєстроване в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна як заставлене, тому суд приходить до висновку, що договір купівлі-продажу № 101032 від 30.06.2009 року укладеного на товарній біржі «ВАМ» автотранспортного засобу “BMW 740”, 2000 року випуску, № кузова WBAGE81070DB81975, реєстраційний номер НОМЕР_1 , не відповідають вимогам ст. 203 ЦК України, а тому його слід визнати недійсним.

Відповідно до ст. 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов’язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину

Зі звертання представника ОСОБА_3Є ОСОБА_5 до адміністрації ПАТ ОСОБА_7 Банку «ПриватБанку» вбачається, що ОСОБА_6 якій діяв від імені ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_3 за договором купівлі продажу автомобіля 12500 доларів США та автомобіль CHEVROLET LACETTI 2005 року випуску, АН 3331 ВІ( а.с. 82)

У виконання вимог норм ст. 216 ЦК України суд зобов’язує повернути ОСОБА_1 ОСОБА_3Є отримані на виконання договору купівлі-продажу автотранспортного засобу 12500 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ 9962500 гривень та автомобіль CHEVROLET LACETTI 2005 року випуску, АН 3331 ВІ, та зобов’язати ОСОБА_3Є повернути ОСОБА_1 автомобіль “BMW 740”, 2000 року випуску, № кузова WBAGE81070DB81975, реєстраційний номер НОМЕР_1.

З урахуванням наведених норм права, на підставі наявних у справі письмових доказів, виходячи з того, що відповідач ОСОБА_1, зобов’язання за кредитним договором не виконує, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі та в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №MR14AE00000437 від 20.05.2008 року в розмірі 42803,96 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ станом на 07.09.2011 року складає 341147,56 гривень, звернути стягнення на предмет застави: автомобіль BMW, модель 740, рік випуску: 2000, тип ТЗ: легковий сєдан, № кузова/шасі WBAGE81070DB81975, що є власністю ОСОБА_1, адреса: пр-т Перемоги, 108/64, м.Марiуполь., Донецька область, шляхом продажу вказаного автомобіля Публічним акціонерним товариством комерційний банком “ПРИВАТБАНК” (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАЇ України, а також наданням ПриватБанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Згідно статті 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони, понесені нею і документально підтверждені судові витрати, тому суд стягує з віповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1700 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 гривень. (а.с. 33)

Керуючись ст.ст. 10,11,60,81,88,209,212,214-215,218,222 ЦПК України, ст.ст.203, 215, 526, 589-590, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.17, 20 Закону України «Про заставу», ст.ст.10 18,25,26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», суд -

ВИРІШИВ:

ОСОБА_2 Публічного Акціонерного Товариства ОСОБА_7 «ПриватБанк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсним правочину, звернення стягнення на предмет застави, стягнення судових витрат, задовольнити.

Визнати договір купівлі продажу автотранспортного засобу від 30.06.2009 року № 101032, укладенного між ОСОБА_6, який діяв від імені ОСОБА_1 на підставі довіреності та ОСОБА_3 автомобіля марки “BMW 740”, 2000 року випуску, № кузова WBAGE81070DB81975, недійсним.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 12500 доларів США.

Зобов’язати ОСОБА_1 повернути ОСОБА_3 автомобіль CHEVROLET LACETTI 2005 року випуску, АН 3331 ВІ.

Зобов’язати ОСОБА_3 повернути ОСОБА_1 автомобіль “BMW 740”, 2000 року випуску, № кузова WBAGE81070DB81975, реєстраційний номер НОМЕР_1.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №MR14AE00000437 від 20.05.2008 року в розмірі 42803,96 доларів США звернути стягнення на предмет застави: автомобіль BMW, модель 740, рік випуску: 2000, тип ТЗ: легковий сєдан, № кузова/шасі WBAGE81070DB81975, що є власністю ОСОБА_1, адреса: пр-т Перемоги, 108/64, м.Марiуполь., Донецька обл., шляхом продажу вказаного автомобіля Публічним акціонерним товариством комерційний банком “ПРИВАТБАНК” (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАЇ України, а також наданням ПриватБанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПРиватБанк»судовий збір у розмірі 1700 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судового процесу у розмірі 30 гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області у місті Маріуполі через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його оголошення або у разі неприсутності сторін під час проголошення судового рішення протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                            О.О.Костромітіна