Рішення № 19696306, 25.11.2011, Жданівський міський суд Донецької області

Справа № 2-353/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2011 року                               Жданівський міський суд Донецької області

                                                            у складі:

                                        головуючого судді:                     Бузанова П.М.

                                        при секретарі:                     Широкової О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Жданівського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Орендне підприємство «Шахта «Жданівська»про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

18 листопада 2011 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «ОП «Шахта «Жданівська»про відшкодування моральної шкоди в розмірі 20 000 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на наступні обставини:

Так, під час виконання трудових обов'язків у шкідливих умовах на підземних роботах у відповідача на протязі більше 11 років, він отримав хронічне професійне захворювання –«Попереково-крижовий радикуліт».

20.02.1995 року Донецькою обласною медико-соціальною експертною комісією він був вперше визнаний втративши 20 % професійної працездатності.

Висновком МСЕК 02.11.2004 року, він визнаний інвалідом ІІІ групи та таким, що стійко втратив професійну працездатність на 50 %, яка пов'язана з професійним захворюванням з 01.11.2004 року, безстроково. Протипоказана тяжка фізична праця та рекомендоване санітарно-курортне та медикаментозне лікування.

Оскільки втрата працездатності спричиняє йому фізичні та моральні страждання, призвела до порушення нормальних соціальних зв'язків, втрати роботи, необхідності додавати додаткові зусилля для організації життя, втрати здоров`я він почуває себе постійно у хворобливому стані, змушений для відновлення здоров`я лікуватися, що змінило звичний ритм його життя, вимагає додаткових зусиль для його організації, йому завдано моральну шкоду.

А тому на підставі всього вищевикладеного просив відшкодувати, стягнувши з відповідача по справі, на його користь одноразову грошову компенсацію в рахунок відшкодування такої моральної шкоди в розмірі 20 000 грн..

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явився, надав суду заяву з проханням розглянути справу в його відсутність, позовні вимоги підтримує повністю.

Представник відповідача - ЗАТ «ОП «Шахта «Жданівська»в судове засідання не з’явився, будучи належним чином повідомлений про день та час розгляду справи. Надав суду заяву з проханням розглянути справу за його відсутністю, заперечень на позов не надав.

          На підставі наданих сторонами доказів, судом встановлені такі фактичні обставини та відповідні до них правовідносини:

Позивач ОСОБА_1 працював в шкідливих умовах на підземних роботах у відповідача по справі - ПАТ «ОП «Шахта «Жданівська» понад 11 років.

За повідомленням ОКЛПЗ м. Донецьку від 26.12.2004 року № 2883/5868 виявлене у ОСОБА_1 захворювання є професійним (а.с. ).

          Висновком МСЕК від 20.02.1995 року ОСОБА_1 первинно визнаний таким, що втратив професійну працездатність на 20 % . (а.с. ).

За висновком МСЕК від 02.11.2004 року (а.с. ) позивачу ОСОБА_1 встановлено 50% втрати професійної працездатності з 01.11.2004 року безстроково. Встановлена ІІІ група інвалідності. Протипоказана тяжка фізична праця та він потребує у санітарно-курортному та медикаментозному лікуванні.

Правовідносини сторін регулюються статтею 237-1 КЗпП України, за якою відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральна шкода відшкодовується працівникові безпосередньо роботодавцем за таких умов: наявності факту порушення роботодавцем законних прав працівника; у разі виникнення у працівника моральних страждань, або втрати нормальних життєвих зв'язків, або виникнення необхідності для працівника додаткових зусиль для організації свого життя; за наявності причинного зв'язку між попередніми умовами.

Згідно з роз'ясненнями, даними в и. 3.3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»(зі змінами, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року), відповідно до ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок відшкодування моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Вирішуючи питання про порушення позивачем строків звернення до суду суд виходить з того, що згідно роз’яснень, викладених в п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року, з наступними змінами та доповненнями, до вимог про відшкодування моральної шкоди у випадках, передбачених трудовим законодавством, застосовується тримісячний строк позовної давності. Оскільки здоров’я позивача, втратою якого він обґрунтовує заявлені вимоги, не відновлене, моральна шкода йому спричиняється постійно до відновлення здоров’я, суд приходить до висновку, що позивачем не пропущено тримісячний строк позовної давності.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці, забезпечення яких ч. 2 указаної статті цього Кодексу , покладено на власника або уповноважений ним орган.

Акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Оскільки правовідносини між позивачем та відповідачем виникли у 1995 році, на них розповсюджується дія ЦК України в редакції (1963 року).

Суд, при вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди вважає за необхідним взяти до уваги те, що на час ушкодження здоров’я позивачу, порядок відшкодування моральної шкоди був передбаченим Правилами «Відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням ним трудових обов’язків»(надалі Правил), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 року №472.

У відповідності до ст. 83 ЦК України (1963р.) позовна давність не розповсюджується на вимоги, які походять з порушення особистих майнових прав.

Відповідно до п.1 «Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням ним трудових обов’язків»(надалі Правил), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 року №472, власник підприємства, установи і організації або уповноважений ним орган несе матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну працівникові каліцтвом, або іншим ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням ним трудових обов’язків, а також за моральну шкоду, заподіяну потерпілому власником фізичного чи психічного впливу небезпечних або шкідливих умов праці. Власник звільняється від відшкодування шкоди, якщо доведе, що шкода заподіяна не з його вини, а умови праці не є причиною моральної шкоди.

Судом установлено, що позивач працював на підприємствах вугільної промисловості, понад 11 років у відповідача по справі - ПАТ «ОП «Шахта «Жданівська», яке створене для підземного видобутку вугілля, і умови праці під землею є небезпечними та шкідливими. Втрата працездатності позивача настала внаслідок професійного захворювання, спричиненого негативними виробничими факторами під час виконання ним трудових обов'язків.

Факт спричинення моральної шкоди позивачу, яка полягає в душевних та фізичних стражданнях, яких він зазнав і зазнає у зв'язку з ушкодженням здоров'я, пов'язаним із виконанням трудових обов'язків, неможливістю його відновлення, порушенні нормальних життєвих зв'язків внаслідок неможливості продовжувати активне життя, обмеженням умов праці, у судовому засіданні доведений дослідженими письмовими доказами по справі: довідкою МСЕК, тяжкості захворювання та його тривалістю, що свідчить про виникнення необхідності додаткових зусиль з боку позивача для організації свого життя (а.с. ).

При встановлені розміру грошового відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу, суд виходить з принципів справедливості та розумності, враховує фактичні обставини справи: тяжкість ушкодження здоров`я, глибину, характер і тривалість страждань, наявність вимушених змін у його життєвих стосунках, потребу в медикаментозному та санаторному лікуванні, протипоказання щодо характеру та умов праці, вік позивача, час його роботи у відповідача в умовах дії шкідливих факторів виробництва.

          З урахуванням конкретних обставин справи, суд вважає, позов таким, що підлягає задоволенню, у вигляді стягнення суми, достатньої і необхідної для задоволення причиненої шкоди.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача судовий збір в розмірі 94,10 грн. на користь держави

На підставі викладеного,керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, на підставі ст.ст. 153, 237-1 КЗпП України, суд, -

          ВИРІШИВ:

          Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Орендне підприємство «Шахта «Жданівська» про відшкодування моральної шкоди, задовольнити частково.

          Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Орендне підприємство «Шахта «Жданівська» на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди грошову компенсацію в розмірі 18 000 грн. (вісімнадцять тисяч гривень).

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Орендне підприємство «Шахта «Жданівська» судовий збір в розмірі 94,10 грн. (дев’яносто чотири гривні 10 копійок) на р/р 3123206700050, м.Жданівка 22030001, ЕДРПОУ 34686626, банк отримувача: ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Донецької області через Жданівський міський суд Донецької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

           заяву задоволено частково

Суддя Жданівського міського

суду Донецької області                                                                                 ОСОБА_2