Рішення № 19696303, 25.11.2011, Жданівський міський суд Донецької області

Справа № 2-351/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2011 року                               Жданівський міський суд Донецької області

                                                            у складі:

                                        головуючого судді:                     Бузанова П.М.

                                        при секретарі:                     Широкової О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Жданівського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Орендне підприємство «Шахта «Жданівська»про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

18 листопада 2011 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «ОП «Шахта «Жданівська»про відшкодування моральної шкоди в розмірі 40000 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на наступні обставини:

під час виконання трудових обов'язків у відповідача - ПАТ «ОП «Шахта «Жданівська»він був двічі травмований: 02 січня 1989 року - забита рана першого пальця лівої кисті. Хвороба Кинбека лівої кисті з порушенням функції лівого зап'ястного суглоба середньої тяжкості; 14 квітня 1989 року –черепно-мозкова травма. Таким чином з ним сталися нещасні випадки на виробництві і він отримав трудові каліцтва, про що відповідачем складалися акти за формою Н-1.

У зв’язку з погіршенням стану здоров’я він був вимушений звернутись в органи МСЕКу для встановлення процентів втрати працездатності. 26.10.1994 року після обстеження йому первинно, на підставі акту № 2275 огляду ВТЕК, встановлено 15 % по травмі від 02.01.1989 року та 10 % по травмі, яка сталася 14.04.1989 року.

На теперішній час згідно висновків МСЕК після неодноразових обстежень, 23.09.2003 року йому встановлено втрата професійної працездатності за сукупністю 60 %. За трудовими каліцтвами від 02.01.1989 року та 14.04.1989 року по 15 % та 45 % відповідно, безстроково. Встановлена ІІІ група інвалідності. В результаті чого йому протипоказана праця з психоемоційними перевантаженнями.

Через втрату професійної працездатності він позбавлений можливості в повному обсязі реалізовувати своє право на працю. Втрата працездатності спричиняє йому моральні страждання, пов’язані з пошкодженням здоров’я, які полягають в тому, що він вимушений постійно лікуватися, постійно відчуває болі та незручності в організації звичайного життя, порушені нормальні життєві зв’язки внаслідок неможливості продовження активного способу життя, неможливості працевлаштуватися та належно матеріально забезпечувати свою сім’ю, його постійно мучить почуття власної неповноцінності, порушені його стосунки з оточуючими. Внаслідок цього він вимушений прикладати додаткові зусилля для організації свого життя.

          Крім того, він має двох дітей: сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та неповнолітню доньку Ольгу, ІНФОРМАЦІЯ_2, які потребують матеріальної допомоги.

До теперішнього часу він ні до ВВДФСС ні до відповідача з заявами про відшкодування моральної шкоди, внаслідок отриманого трудового каліцтва, не звертався. Тобто, йому завдано моральну шкоду, яку і просить відшкодувати, стягнувши з відповідача по справі на його користь.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явився, надав суду заяву з проханням розглянути справу в його відсутність, позовні вимоги підтримує повністю.

          Представник відповідача - ЗАТ «ОП «Шахта «Жданівська»в судове засідання не з’явився, будучи належним чином повідомлений про день та час розгляду справи. Надав суду заяву з проханням розглянути справу у його відсутність, ніяких заперечень на позов не надав.

          На підставі наданих сторонами доказів та пояснень, судом встановлені такі фактичні обставини та відповідні до них правовідносини:

Позивач ОСОБА_1 працював у відповідача - ПАТ «ОП «Шахта «Жданівська» на різних посадах та був звільнений через виявлену невідповідність роботі, що виконує, внаслідок стану здоров’я.

Відповідно до акту № 6 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом від 10.12.1990 року за формою Н-1 (а.с. ) вбачається, що позивач 02.01.1989 року під час виконання наряду при спробі перенести лист перекриваючої простір між вагонами з ведучої головки конвеєра СЛ-63 робочої печі на лист, впав кусок породи розміром 40х50х20 см та травмував йому кість лівої руки. Тобто трудове каліцтво позивач отримав під час виконання трудових обов’язків на ПАТ «ОП «Шахта «Жданівська».

Відповідно до акту про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом від 04.10.1994 року за формою Н-1, за рішенням профкому (а.с. ) вбачається, що 14 квітня 1989 року при пересуванні по східному откаточному штреку плата L6, в районі ПК-40, при геологічному тиску на раму спрацював верхняк, яким ОСОБА_1 був травмований в область голови та спіни. Тобто трудове каліцтво позивач отримав під час виконання трудових обов’язків на ПАТ «ОП «Шахта «Жданівська».

Висновком МСЕК від 26.10.1994 року ОСОБА_1 первинно визнаний таким, що втратив професійну працездатність на 25 % за сукупністю, в зв’язку з трудовими каліцтвами, які з ним сталися 02.01.1989 року - 15 % та 14.04.1989 року -10 %. (а.с. ).

Повторно, висновком МСЕК від 23.09.2003 року ОСОБА_1 визнаний таким, що втратив професійну працездатність на 60 % , безстроково, за сукупністю з 09.08.2003 року: з них 15 % в зв’язку з трудовим каліцтвом від 02.01.1989 року та 45 % в зв’язку з трудовим каліцтвом від 14.04.1989 року. ОСОБА_1 протипоказана праця з психоемоційними перевантаженнями та присвоєна ІІІ група інвалідності (а.с. ).

Правовідносини сторін регулюються статтею 237-1 КЗпП України, за якою відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

          Моральна шкода відшкодовується працівникові безпосередньо роботодавцем за таких умов: наявності факту порушення роботодавцем законних прав працівника; у разі виникнення у працівника моральних страждань, або втрати нормальних життєвих зв'язків, або виникнення необхідності для працівника додаткових зусиль для організації свого життя; за наявності причинного зв'язку між попередніми умовами.

Згідно з роз'ясненнями, даними в п.3.3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»(зі змінами, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року), відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок відшкодування моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Відповідно до ч.1 ст.153 КЗпП України, на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці, забезпечення яких ч.2 указаної статті цього Кодексу, покладено на власника або уповноважений ним орган.

Акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Оскільки правовідносини між позивачем та відповідачем виникли у 1994 році, на них розповсюджується дія ЦК України в редакції (1963 року).

Суд, при вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди вважає за необхідним взяти до уваги те, що на час ушкодження здоров’я позивачу порядок відшкодування моральної шкоди був передбаченим Правилами «Відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням ним трудових обов’язків»(надалі Правил), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 року №472.

У відповідності до ст. 83 ЦК України (1963р.) позовна давність не розповсюджується на вимоги, які походять з порушення особистих майнових прав.

Відповідно до п.1 «Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням ним трудових обов’язків»(надалі Правил), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 року №472, власник підприємства, установи і організації або уповноважений ним орган несе матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну працівникові каліцтвом, або іншим ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням ним трудових обов’язків, а також за моральну шкоду, заподіяну потерпілому власником фізичного чи психічного впливу небезпечних або шкідливих умов праці. Власник звільняється від відшкодування шкоди, якщо доведе, що шкода заподіяна не з його вини, а умови праці не є причиною моральної шкоди.

Судом встановлено, що позивач по справі –ОСОБА_1 працював ЗАТ «ОП «Шахта «Жданівська» на різних посадах та був звільнений через виявлену невідповідність роботі, що виконує, внаслідок стану здоров’я. Втрата позивачем працездатності –15 % настала внаслідок трудового каліцтва отриманого ним під час виконання 02.01.1989 року трудових обов’язків на ПАТ «ОП «Шахта «Жданівська»та на 45 % настала внаслідок трудового каліцтва отриманого ним під час виконання 14.04.1989 року трудових обов’язків у відповідача.

Отже, роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці робітнику.

Факт спричинення моральної шкоди позивачу, яка полягає в душевних та фізичних стражданнях, яких він зазнав і зазнає у зв'язку з трудовим каліцтвом та втратою здоров’я, пов'язаним із виконанням трудових обов'язків, неможливістю його відновлення, порушенні нормальних життєвих зв'язків внаслідок неможливості продовжувати активне життя, обмеженням умов праці, у судовому засіданні доведений дослідженими письмовими доказами по справі: копією трудової книжки, висновками МСЕК, актами про нещасній випадки (а.с. ).

При встановлені розміру грошового відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу, суд виходить з принципів справедливості та розумності, враховує фактичні обставини справи: тяжкість ушкодження здоров`я, глибину, відсоток втрати професійної працездатності, характер і тривалість страждань, наявність вимушених змін у його життєвих стосунках, потребу в медикаментозному та санаторно-курортному лікуванні, протипоказання щодо характеру та умов праці, вік позивача, час його роботи у відповідача та умови отримання трудового каліцтва.

Крім того, суд враховує той факт, що позивач має двох дітей: сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та доньку Ольгу, ІНФОРМАЦІЯ_2, які знаходяться на його утриманні та потребують матеріальної допомоги.

Згідно роз’яснень, викладених в п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року з наступними змінами та доповненнями, до вимог про відшкодування моральної шкоди у випадках, передбачених трудовим законодавством, застосовується тримісячний строк позовної давності.

          З урахуванням конкретних обставин справи, суд вважає, що сума, яку просить стягнути позивач надмірна, а тому позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача судовий збір в розмірі 94,10 грн. на користь держави.

          На підставі викладеного,керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 81, 209, 212-215, 218 ЦПК України, на підставі ст.ст. 153, 237-1 КЗпП України, ст.23, ЦК України, суд, -

          ВИРІШИВ:

          Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Орендне підприємство «Шахта «Жданівська» про відшкодування моральної шкоди, задовольнити частково.

          Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Орендне підприємство «Шахта «Жданівська» на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди грошову компенсацію в розмірі 24 000 грн. (двадцять чотири тисячі гривень).

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Орендне підприємство «Шахта «Жданівська» судовий збір в розмірі 94,10 грн. (дев’яносто чотири гривні 10 копійок) на р/р 3123206700050, м.Жданівка 22030001, ЕДРПОУ 34686626, банк отримувача: ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Донецької області через Жданівський міський суд Донецької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

           заяву задоволено частково

Суддя Жданівського міського

суду Донецької області                                                                                 ОСОБА_3