Рішення № 19693174, 01.12.2011, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №2-1968/11

Рішення

Іменем України

01 грудня 2011 року                                                   м. Чернігів

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Маслюк Н. В.

           при секретарі                     Чвірова О. О.

з участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м.Чернігові цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики,

Встановив:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення 451 305 грн. 04 коп. заборгованості за договором позики (а.с.2-4).

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що у травні 2006 року ОСОБА_4 отримав у позику від нього грошові кошти в сумі 250000 грн строком на три роки, які зобов’язувався повернути у травні 2009 року та виплатити 30 % від суми боргу, що становить 75000 грн.. Про вчинення даного правочину ОСОБА_4 власноручно підписав розписку. В порушення своїх зобов’язань, відповідач у вищезазначений строк позику не повернув. Зазначає, що у відповідності до норм ст.. 625 ЦК України, на вимогу кредитора, відповідач зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, що становить 96 834 грн. 42 коп., а також 3 % річних від простроченої суми, що становить 29470 грн. 62 грн. У зв’язку з тим, що відповідач у добровільному порядку не вчиняє дій спрямованих на повернення боргу, станом на вересень 2011 року виникла заборгованість в розмірі 451 305 грн. 04 коп.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити повністю, при цьому посилалась на обставини, викладені в позові. До викладеного в позові доповнила, що розписка була виготовлена у трьох екземплярах, текст розписки був підготовлений самим позивачем. Гроші в сумі 250000 грн. передавались на Хрещатику у м.Києві відповідачу, як фізичній особі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити у їх задоволенні з підстав викладених у письмових запереченнях (а.с.32-33). Зазначила, що ні ОСОБА_4, ні фізична особа-підприємець ОСОБА_4, ні директор ТОВ «Сталепласт» не отримував від ОСОБА_3 грошових коштів за розпискою від травня 2006 року.

Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази у справі, розглядаючи позов в межах заявлених вимог, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 1046, 1047, 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві отриману за договором позики таку ж суму грошових коштів у порядку та строки, що встановлені зазначеним договором.

Частиною другою ст. 1047 ЦК України встановлено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.

Як вбачається зі змісту розписки за договором позики від травня 2006 року (а.с.19,34), на яку посилається позивач, як на підтвердження факту передання ним грошей ОСОБА_4, зазначено, що підприємець Товариства з обмеженою відповідальністю, ідентифікаційний код № 31813978, ОСОБА_4 звертається за позикою грошей, для розвитку підприємницької діяльності ТОВ «Сталепласт», до ОСОБА_3 з проханням надати позику 250000 грн. терміном на три роки, по закінченню терміну позики боргу зобов’язується сплатити 30% від суми позики, при затриманні у поверненні суми позики несе відповідальність згідно чинного законодавства України. При отриманні грошей 250000 грн. від ОСОБА_3, підписує цей договір позики, ставить печатку фірми, свій підпис та віддає розписку ОСОБА_3 Підпис керівника ТОВ «Сталепласт» ОСОБА_4 засвідчено відповідною печаткою.

Згідно відомостей Державного підприємства «Інформаційно-ресурсний центр», керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталепласт», ідентифікаційний код № 31813978 є ОСОБА_4 (а.с.35).

Отже, зміст розписки підтверджує ту обставину, що підприємець Товариства з обмеженою відповідальністю, ідентифікаційний код № 31813978, ОСОБА_4 діяв саме як керівник, а не як фізична особа.

Відповідно до 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог, а особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.

          Зазначені норми процесуального права узгоджуються і з положеннями ст. 20 ЦК України, згідно якої право на захист особа здійснює на свій розсуд.

У відповідності до ч. 1 ст. 33 ЦПК України суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред’явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

Зі змісту наведеної норми, яка повністю кореспондується з вищевказаними нормами законів, вбачається, що право обирати коло осіб, до яких може бути пред’явлено позов, цілком належить позивачу і саме виходячи з його волі, наявність якої є обов’язковою і яка має бути виражена у відповідному клопотанні, суд має прийняти рішення щодо заміни певних осіб на інших, або залучення нових осіб у відповідному процесуальному статусі.

Зазначене підтверджується позицією Верховного суду України, викладеній у п. 12 Постанови Пленуму Верховного суду України від 12.06.2009 року №5 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду», яка визначає, що при пред’явленні позову до частини відповідачів суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів. Суд зобов’язаний вирішити справу за тим позовом, що пред’явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.

На виконання вимог ч. 4 ст. 10 ЦПК України судом запропоновано представнику позивача заявити клопотання щодо залучення до участі у справі в якості співвідповідача ТОВ «Сталепласт», однак представник позивача відмовився від залучення до участі у справі в якості співвідповідача ТОВ «Сталепласт» і йому були роз’яснені наслідки відмови відповідно до ст. 33 ЦПК України.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що під час розгляду справи представником позивача не було заявлено відповідного клопотання про заміну відповідача або залучення співвідповідача, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог до ОСОБА_4, оскільки останній не є належним відповідачем у справі.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати стягненню не підлягають.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 3, 10-11, 33, 60, 88, 209, 213, 215, 218, 292, ЦПК України, ст.ст. 1046-1049 ЦК України, суд , -

Вирішив:

          У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики – відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд міста ОСОБА_5, шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Новозаводського

районного суду міста ОСОБА_5 Маслюк