Постанова № 1968654, 22.07.2008, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-336/08

Категорія: 21Головуючий 1 інстанції - Гетьман В.В.

Суддя доповідач - Мельнікова Л.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2008 року колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів: - Сіренко О.І., Григорова А.М.

при секретарі Холодній Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові апеляційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 10 липня 2007 року та на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2007 року по справі за адміністративним позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові, за участю прокуратури Харківської області, до товариства з обмеженою відповідальністю фірма Тагіт та приватного підприємства А.С.А. про визнання недійсним господарського зобовязання, -

В с т а н о в и л а:

У червні 2007 року Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у місті Харкові звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю фірма Тагіт та приватного підприємства А.С.А., яким просить визнати недійсним господарське зобовязання, в його частині на суму 21.963.418 грн., правочин поставки № 1 від 01 січня 2005 року, укладений між відповідачами, як такий що суперечить інтересам держави та суспільства та відповідно до положень ст. 207 Господарського кодексу України, ст.ст. 203, 228 Цивільного кодексу України, як правочин, що вчинено сторонами без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, та застосувати до сторін наслідки визначені ст. 208 Господарського кодексу України.

Посилаючись на те, що укладений між відповідачами правочин договір поставки № 1 від 01 січня 2005 року відповідачами вчинено з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, як такою, що суперечить моральним засадам суспільства.

Даний висновок позивача ґрунтується на фактах, встановлених господарським судом Харківської області при вирішенні справи за позовом ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова до ПП А.С.А. та ТОВ Джокорд, третя особа - ТОВ фірма Тагіт про визнання недійсним господарських зобовязань.

Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду від 22 червня 2007 року задоволено клопотання позивача щодо вжиття заходів забезпечення адміністративного позову відповідачам заборонено розпоряджатися належними їм коштами, що знаходяться в установах банку, останнім заборонено здійснювати списання грошових коштів з розрахункових рахунків відповідачів.

Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду від 10 липня 2007 року задоволено клопотання відповідача ТОВ фірма Тагіт про скасування раніш вжитих заходів забезпечення адміністративного позову.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2007 року в задоволені позовних вимог Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10 липня 2007 року Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у місті Харкові звернулася з апеляційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, просить ухвалу суду скасувати.

Не погоджуючись з зазначеною постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2007 року Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у місті Харкові звернулася з апеляційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові.

В засіданні колегії суддів представники позивача підтримали вимоги та обґрунтування апеляційних скарг.

В засіданні колегії суддів представник прокуратури Харківської області вважав апеляційну скаргу обґрунтованою, просив її задовольнити.

В засіданні колегії суддів представники відповідача вважали апеляційні скарги не обґрунтованими, просили відмовити в їх задоволені.

У засідання колегії суддів представник відповідача - ПП А.С.А. не прибув, хоча про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені.

Заслухавши доповідь судді Харківського апеляційного адміністративного суду, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скаргах доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у місті Харкові на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 10 липня 2007 року підлягає задоволенню, апеляційна скарга Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у місті Харкові на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2007 року підлягає частковому задоволенню, відповідно, ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 10 липня 2007 року частковому скасуванню, а постанова Харківського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2007 року скасуванню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, та дане не заперечується сторонами, що за наслідками перевірки діяльності відповідача ТОВ фірма Тагіт (акт перевірки № 41/23-362/23759288ДСК від 18 січня 2007 року) ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова встановлено, що 01 січня 2005 року між ТОВ фірма Тагіт та ПП А.С.А. укладений договір поставки № 1, відповідно до умов якого у ПП А.С.А. виникло господарське зобовязання поставки ТОВ фірма Тагіт продуктів харчування, побутової хімії, товарів непродовольчої групи, перелік, яких відображено у відповідних накладних, рахунках, чеках, а у ТОВ фірма Тагіт, відповідно, виникло господарське зобовязання прийому вищезазначених товарів та оплати розміру їх вартості.

Факт укладання даного правочину на загальну суму 21.963.418 грн. відповідачами та виконання його умов, як визначає позивач СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові, та дані обставини не спростовуються відповідачами, підтверджується податковими накладними, які віднесено до реєстрів виданих податкових накладних ПП А.С.А. та видаткових накладних до них:

№ АS28 04/01 від 28 квітня 2005 року на загальну суму 4.986.645,87 грн. (у тому числі ПДВ 831.107,61 грн.);

№ АS30 04/01 від 30 квітня 2005 року на загальну суму 3.559.867,81 грн. (у тому числі ПДВ 593.311,30 грн.);

№ АS10 05/01 від 10 травня 2005 року на загальну суму 1.063.180,62 грн. (у тому числі ПДВ 177.196,77 грн.);

№ АS21 05/01 від 21 травня 2005 року на загальну суму 2.442.927,70 грн. (у тому числі ПДВ 407.154,62 грн.);

№ АS25 05/01 від 25 травня 2005 року на загальну суму 4.145.232,53 грн. (у тому числі ПДВ 690.872,09 грн.);

№ АS31 05/01 від 31 травня 2005 року на загальну суму 493.951,64 грн. (у тому числі ПДВ 82.325,27 грн.);

№ АS10 06/01 від 10 червня 2005 року на загальну суму 2.486.815,80 грн. (у тому числі ПДВ 414.469,30 грн.);

№ АS20 06/01 від 20 червня 2005 року на загальну суму 1.429.091,87 грн. (у тому числі ПДВ 238.181,98 грн.);

№ АS30 06/01 від 30 червня 2005 року на загальну суму 4.280.079,66 грн. (у тому числі ПДВ 713.346,61 грн.).

Розрахунки проводилися векселями на суму 30.936,11 тис. грн., що підтверджено актами приймання-передачі векселів, листом підприємства від 29 травня 2005 року № 224-Т, платіжним документом № 633 від 05 травня 2005 року на суму 50.000 грн., договором поруки № 8 від 31 березня 2005 року та угоди від 31 травня 2005 року про припинення боргових зобовязань між ПП А.С.А. та Кармановим С.В. поручителем ТОВ фірма Тагіт, проведено взаємозалік на суму 5.750 тис. грн.

Товари, отримані ТОВ фірма Тагіт за зазначеною угодою, ПП А.С.А. придбавало у ТОВ Джокорд згідно договору № 53 від 01 травня 2005 року (дана обставина встановлена під час здійснення перевірки органами державної податкової служби, акт перевірки № 4092/23-5/32951120 від 25 травня 2007 року).

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 11 грудня 2006 року за наслідками розгляду апеляційної скарги ПП А.С.А. на рішення господарського районного суду від 15 червня 2006 року по справі за позовом ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова до ПП А.С.А. та ТОВ Джокорд, третя особа - ТОВ фірма Тагіт про визнання недійсним господарських зобовязань, апеляційна скарга ПП А.С.А. залишена без задоволення, а судове рішення без змін.

Так, рішенням господарського суду Харківської області від 15 червня 2006 року визнані недійсними, згідно зі ст. 207 Господарського кодексу України, господарські зобовязання ТОВ Джокорд та ПП А.С.А., які виникли на підставі вчиненого між підприємствами правочину купівлі-продажу товарів № 53 від 01 січня 2005 року на суму 21.963.418 грн., застосовані санкції, передбачені ст. 208 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Господарським судом Харківської області встановлено, що податкові та видаткові накладні, які видані ТОВ Джокорд контрагенту - ПП А.С.А. на виконання правочину договору купівлі-продажу № 53 від 01 травня 2005 року на загальну суму 21.963.418 грн., у період з 19 квітня 2005 року по 26 червня 2005 року, з боку постачальника підписані особою, яка померла 16 квітня 2005 року.

Також встановлено, що ПП А.С.А. не надано доказів на підтвердження факту оплати товару, що відповідно до умов договору № 53 підприємство повинно було отримати від ТОВ Джокорд, доказів на підтвердження витрат на відрядження, витрат на проведення перевезень придбаних товарів та інших витрат, які виникають під час проведення господарських операцій. Вказані витрати ПП А.С.А. та ТОВ Джокорд не відображені у бухгалтерському та податковому обліку, отримані в рахунок поставлених товарів від ТОВ фірма Тагіт векселі до сплати не предявлялися.

Позивач - Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у місті Харкові зазначає, що згідно даних обліку ПП А.С.А., відвантаження товарів по оспорюваній угоді проводилося за період з 19 квітня 2005 року по 30 червня 2005 року, при цьому ПП А.С.А. отримувало товар лише у ТОВ Джокорд та передавало тільки ТОВ фірма Тагіт.

Факт продажу товарів ПП А.С.А. на користь ТОВ фірма Тагіт без отримання прибутку, на думку позивача, є свідченням того, що оспорювана угода укладена не з метою отримання прибутку, з сум якого повинні сплачуватися податки (збори обовязкові платежі). За результатами перевірки ПП А.С.А. остатньому донараховані зобовязання з податку на прибуток у сумі 4.575.662 грн.

У звязку з чим позивач вважає, що при укладанні правочину № 53 від 01 травня 2005 року на суму 21.963.418 грн. ТОВ Джокорд та ПП А.С.А. (постачальник ТОВ фірма Тагіт) діяли з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, як такою, що суперечить моральним засадам суспільства, відповідно з цією ж метою, всупереч положенням ст.ст. 203, 228, 234 Цивільного кодексу України, ст. 207 Господарського кодексу України, укладений 01 травня 2005 року правочин за № 1 між ПП А.С.А. та ТОВ фірма Тагіт.

З повідомлення начальника СВ ПМ ДПА в Харківській області на адресу СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові вбачається, що в провадженні слідчого відділу знаходиться кримінальна справа № 16060015, порушена у відношенні директора ПП А.С.А. за ознаками скоєння останнім злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України (ухилення від сплати податків, зборів, інших обовязкових платежів).

Суд першої інстанції, за наслідками розгляду справи по суті, прийшов до висновку, щодо правомірності оспорюваного правочину та відмовив в задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України визначено, що господарське зобовязання, яке не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосубєктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Частиною 1 ст. 208 цього Кодексу, якщо господарське зобовязання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін у разі виконання зобовязання обома сторонами в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобовязанням, а в разі виконання зобовязання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Положення ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України слід застосовувати з урахуванням того, що відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, - згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Органи державної податкової служби, вказані в абзаці 1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу», можуть на підставі п. 11 цієї статті звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність.

За вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, застосовуються санкції, передбачені ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України. За змістом статі це можливо лише в разі виконання правочину хоча б однією стороною. Зазначені санкції не можна застосовувати за сам факт несплати податків (зборів, інших обовязкових платежів) однією зі сторін договору, оскільки за таких обставин правопорушенням була б несплата податків, а не вчинення правочину.

Частиною 1 ст. 208 Господарського кодексу України передбачено застосування санкцій лише судом. Дане відповідає нормі ст. 41 Конституції України, згідно з якою конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Оскільки санкції, передбачені ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України, є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, то такі санкції не є цивільно-правовими, а є адміністративно-господарськими як такі, що відповідають визначенню ч. 1 ст. 238 Господарського кодексу України й отже такі санкції можуть застосовуватися лише протягом строків, встановлених ст. 250 Господарського кодексу України.

Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції не враховане те, що вимоги про визнання недійсною угоди, яка завідомо суперечить інтересам держави, не можуть бути предметом позову.

З урахуванням наведеного, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, приймає рішення щодо скасування постанови Харківського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2007 року з прийняттям нового судового рішення.

Відповідно до ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, суд закриває провадження у ній.

З цих підстав колегія суддів приймає рішення щодо закриття провадження по справі в частині позовних вимог Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові до ПП А.С.А. та ТОВ фірма Тагіт про визнання недійсним господарське зобовязання, в його частині на суму 21.963.418 грн., правочин поставки № 1 від 01 січня 2005 року, укладений між відповідачами, як такий що суперечить інтересам держави та суспільства відповідно до положень ст. 207 Господарського кодексу України, ст.ст. 203, 228, 234 Цивільного кодексу України.

В задоволені позовних вимог Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в місті Харкова про застосування наслідків визнання вищевказаних господарських зобовязань недійсними, які передбачені ст. 208 Господарського кодексу України, з урахуванням положень ст. 250 цього кодексу, позивачу слід відмовити.

Приймаючи рішення щодо задоволення апеляційної скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові на ухвалу судді Харківського окружного адміністративного суду від 10 липня 2007 року, якою частково скасовані вжитті ухвалою судді від 22 червня 2007 року заходи забезпечення позову, колегія суддів зазначає, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України клопотання особи, що бере участь у справі щодо скасування заходу забезпечення позову розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення позивача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Задовольняючи клопотання відповідача ТОВ фірма Тагіт щодо часткового скасування раніш вжитих заходів забезпечення адміністративного позову СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові судом першої інстанції не визначено, в чому полягає терміновість вирішення цього питання, відсутні посилання на докази, що підтверджують твердження відповідача, викладені в клопотанні.

З цих підстав, колегія суддів вважає, що оскаржувану ухвалу судді Харківського окружного адміністративного суду від 10 липня 2007 року слід скасувати.

Аналізуючи вищезазначене в його сукупності, з врахуванням положень ч. 4 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку, щодо відсутності підстав подальшого забезпечення адміністративного позову Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, що вжитті ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду від 22 червня 2007 року, та приймає рішення про скасування даних заходів забезпечення адміністративного позову.

Інші доводи та заперечення сторін не впливають на прийняте рішення колегією суддів.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 185, 195, 196, 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1, п. 4, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2007 року задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2007 року по справі за адміністративним позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові, за участю прокуратури Харківської області, до товариства з обмеженою відповідальністю фірма Тагіт та приватного підприємства А.С.А. про визнання недійсним господарського зобовязання скасувати.

Провадження по справі за адміністративним позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові до товариства з обмеженою відповідальністю фірма Тагіт та приватного підприємства А.С.А. про визнання недійсним господарського зобовязання в його частині на суму 21.963.418 грн., правочину поставки № 1 від 01 січня 2005 року, укладеного між відповідачами, як такого що суперечить інтересам держави та суспільства та відповідно до положень ст. 207 Господарського кодексу України, ст.ст. 203, 228 Цивільного кодексу України закрити.

В задоволенні позовних вимог Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові стосовно застосування сторін правочину поставки № 1 від 01 січня 2005 року, в його частині на суму 21.963.418 грн., до товариства з обмеженою відповідальністю фірма Тагіт та приватного підприємства А.С.А. наслідків, встановлених ст. 208 Господарського кодексу України, відмовити.

Апеляційну скаргу Спеціалізованої податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові на ухвалу судді Харківського окружного адміністративного суду від 10 липня 2007 року задовольнити.

Ухвалу судді Харківського окружного адміністративного суду від 10 липня 2007 року про часткове скасування вжитих, відповідно до ухвали судді Харківського окружного адміністративного суду від 22 червня 2007 року заходів забезпечення адміністративного позову відносно заборони ТОВ фірма Тагіт розпоряджатися належними йому розрахунковими рахунками в установах банків та забороні установам банків здійснювати списання грошових коштів з рахунків, належних ТОВ фірма Тагіт , - скасувати.

Скасувати, вжитті ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду від 22 червня 2007 року, заходи забезпечення адміністративного позову Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові до товариства з обмеженою відповідальністю фірма Тагіт та приватного підприємства А.С.А. про визнання недійсним господарського зобовязання.

Постанова апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.

Головуючий суддя - (підпис) Л.В. Мельнікова

Судді (підпис) О. І. Сіренко

(підпис) А.М. Григоров

Повний текст постанови виготовлений 28 липня 2008 року.

Згідно з оригіналом

Суддя Л.В. Мельнікова