Рішення № 19658180, 19.09.2011, Монастирищенський районний суд Черкаської області

Справа № 2-76/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М           У К Р А Ї Н И

19 вересня 2011 року м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області

в складі: головуючої - судді: Мазай Н.В.

при секретарі: Возній В.В.

з участю відповідача: ОСОБА_1

представники позивача : не з»явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Монастирище справу за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 банк “ПриватБанк»до ОСОБА_1 про звернення стягнення на майно,           

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про звернення стягнення на майно посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору № СSМ0АК07800085 від 16.08.2007 року ОСОБА_1 (далі - Відповідач) 16.08.2007 року отримала кредит у розмірі 57 718 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16.08 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 16.08.2012 року. Згідно статей 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. У порушення зазначених норм закону та умов договору Відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав. Відповідно до ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення Боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором Відповідач станом на 20.10.2010 року має заборгованість –66936 грн. 07 коп., яка складається з наступного: 38823 грн. 48 коп. - заборгованість за кредитом; 19253 грн. 63 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1218 грн. 44 коп. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом; 7640 грн. 52 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ «Приватбанк»і відповідач 16.08.2007 року уклали договір застави рухомого майна. Згідно з договором застави Відповідач надав в заству автомобіль ВАЗ, модель: 21101, рік випуску: 2007, тип ТЗ: Легковий седан-В. № кузова/шасі: ХТА21101071067453, реєстраційний номер: СА0948АМ, що належить на праві власності ОСОБА_1. Договором застави передбачено, що у випадку порушення Заставодавцем/Позичальником зобов'язань за кредитним договором, або за договором застави, Заставодавець зобов'язаний передати предмет застави Заставодержателю в заклад. В порушення вищезазначених вимог закону та умов договору, відповідач зобов'язання за кредитним договором не виконує; предмет застави в заклад не передав. Відповідно до ст. 19 ЗУ «Про заставу», за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом, або договором застави. Згідно з договором застави, звернення стягнення та реалізація предмету застави здійснюється відповідно до чинного законодавства та цього договору у тому числі шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання Заставодержателем договору купівлі-продажу Предмету застави від імені Заставодавця. Відповідно до ст. 16 ЦК України, одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів є примусове виконання зобов’язання в натурі. Примусове виконання зобов'язання в натурі - це спосіб захисту, який випливає з загального принципу повного і належного виконання зобов'язання та полягає в зобов’язанні здійснити дію, або утриматися від її здійснення, незалежно від застосування до боржника інших заходів впливу. Відповідно до ч. 2 ст. 28 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження зобов'язання боржника, виконання якого забезпечене обтяженням, залишається невиконаним і в разі, якщо предмет забезпечувального обтяження знаходиться у володінні боржника, останній зобов'язаний на вимогу обтяжувача негайно передати предмет обтяження у володіння обтяжувача (заклад). Аналогічна умова міститься в договорі застави. Відповідно до ст. 25 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет застави в рішенні суду зазначаються спосіб реалізації предмета застави із застосуванням однієї із процедур, передбачених ст. 26 цього Закону, яка передбачає і продаж предмета застави шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем. Просять в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмет застави : автомобіль ВАЗ, модель 21101, рік випуску 2007, тип ТЗ: Легковий седан –В, № кузова\шасі: ХТА21101071067453, реєстраційний номер: СА0948АМ, що належить на праві власності ОСОБА_1 (19113, Черкаська обл., Монастирищенський р-н, с. Княжа-Криниця, ІПН НОМЕР_1), шляхом продажу вказаного автомобіля Публічним акціонерним товариством ОСОБА_2 банк «ПриватБанк»з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк»всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Представник позивача ОСОБА_3 ( діє на підставі довіреності від 13.04.2011 року) в судове засідання 19.09.2011 року не з»явився. На адресу суду надав заяву в якій просить справу слухати у відсутності представника. В судовому засіданні 09.08.2011 року позов підтримав повністю просив його задоволити та пояснив, що він не погоджується з запереченнями позивача оскільки в даному випадку розглядається справа не про передачу банку автомобіля, а про звернення стягнення на автомобіль. Повноваження банку на право власності на автомобіль відсутні, а тому банк не може задоволити свої вимоги за кредитним договором за рахунок заставного майна, так як не має права розпоряджатися ним в натурі. Відповідач посилається на те, що їй було передадано підроблене рішення суду. Однак, «ПриватБанк»надав відповідачу не підробне рішення, а лише проект рішення суду, з метою щоб відповідач зрозумів наслідки не викоання зобов»язань за кредитним договором. Крім цього, банк надсилав повідомлення боржнику з вимогою виконати зобов»язання за договором, надавши можливість погасити кредит та заборгованість по кредиту. Всі заходи «ПриватБанку», для вирішення конфлікту не призвели до позитивного результату, а тому банк зверунвся в суд з позовом до відповідача про звернення стягнення на предмет застави. Він не заперечує факту знаходження спірного автомобіля в «ПриватБанку», однак зазначає, що банк позбавлений можливості вчинити будь-які відносно продажу вказаного автомобіля, оскільки відповідач доручення банку на його продаж не надала. Просить позов задоволити, звернути стягнення на предмет застави, з правом продажу банком автомобіля та зняття його з реєстрації.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала подане нею заперечення від 11.07.2011 року відповідно до якого вважає, що позов задоволенню не підлягає оскільки представником позивача уже були вчинені дії щодо звернення стягнення на автомобіль, згідно акту приймання автомобіля від 28.08.2009 року. Відповідачем повністю виконанні умови кредитного договору та договору застави. Предмет застави був переданий заставодержателю в заклад, згідно акту приймання передачі від 28.08.2009 року. Відповідно до ст. 15.7.1 Договору застави рухомого майна і ст. 19 ст. 20 ч. 1 Закону України «Про заставу», за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі. При вилученні автомобіля представником позивача було вручено їй рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська «Про стягнення заборгованості за кредитним договором». В подальшому їй стало відомо, що представник «позивача»використав підроблене рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, чим ним було вчинено злочин, передбачений ст. ст. 358, 366 КК України. Посилання позивача, що позов заявлено ним з метою звернення стягнення на предмет застави, шляхом надання права безпосереднього продажу конкретному покупцеві, неможливо без фактичного знаходження предмету застави у володінні ПАТ КБ «ПриватБанк» не відповідає дійсності, оскільки предмет застави вилучений у заставодавця актом приймання передачі від 28.08.2009 року та знаходиться у нього. Просить суд відмовити в задоволенні позову, оскільки предмет застави переданий у власність заставодержателя та знаходиться у нього. Крім цього, пояснила, що автомобіль на даний час знаходиться в «ПривтБанку». Вона не давала доручення працівникам банку на продаж автомобіля, оскільки не була впевнена в його продажу. Акт на вилучення автомобіля вона підписала добровільно. Борг за кредитом не погашала з моменту коли забрали автомобіль. Заборгованість за кредитом в неї виникла тому, що автомбіль купували з метою поїздок на базар. Однак, в зв»язку з кризою торгівля зменшилася. Вони просили розстрочити борг по сплаті кредиту, однак банк їм відмовив. Вважає, що виконала повністю зобов»язання за договором, оскільки в рахунок погашення боргу банк вилучив у неї автомобіль. Позов вона не визнає, просить в його задоволенні відмовити.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення виходячи із наступного:

          згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти;

Судом встановлено, що 16.08.2007 року між позивачем та відповідачем ВАТ КБ «ПриватБанк»було укладено кредитний договір СSМ0АК07800085, відповідно до якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 57 718 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 16.08.2012 року (а.с. 7-9).

В забезпечення виконання зобов»язань за кредитним договором ПАТ КБ «ПриватБанк»і відповідач ОСОБА_1 16.08.2007 року уклали договір застави рухомого майна № СSМ0АК07800085. Згідно з договором застави відповідач ОСОБА_1 надала в заставу автомобіль марки ВАЗ 21101, рік випуску: 2007, тип ТЗ: Легковий седан-В, кузов: ХТА21101071067453, об»єм двигуна 1596, державний номер: СА0948АМ, що належить на праві власності ОСОБА_1, яка мешкає за адресою: вул. Пушкіна, 18 м. Монастирище Черкаської області (а.с.10-11).

Позивач належним чином виконав своє зобов»язання за кредитним договором шляхом надання коштів відповідачу у вигляді кредиту у розмірі 57 718 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 16.08.2012 року. Прийняті на себе зобов»язання відповідач не виконує, в зв»язку з чим утворилася прострочена заборгованість станом на 20.10.2010 року 66936 грн. 07 коп., яка складається з наступного: 38823 грн. 48 коп. - заборгованість за кредитом; 19253 грн. 63 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1218 грн. 44 коп. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом; 7640 грн. 52 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором. (а.с.6).

Виходячи із положень ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов»язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом;

- згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов,язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

На день розгляду справи судом, відповідач погашення заборгованості за кредитним договором не провів, а тому суд, вважає, що позов підлягає до задоволення повністю.

В порядку ст. 590 ЦК України, звернення на предмет застави здійснюється за рішенням суду.

Згідно договору застави звернення стягнення на предмет застави за вибором заставодержателя може здійснюватися шляхом продажу предмета застави із укладанням договору купівлі-продажу з іншою особою, що також передбачено і ст. 25 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»(далі Закон) згідно з якою у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються зокрема спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону.

В свою чергу, відповідно до ст. 26 Закону зазначено один із способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження такий як продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах.

Відповідач не надала суду доказів того, що вона зверталася в суд з позовом до ПАТ КБ Приватбанк про визнання неправомірними дій, які порушують право власності на автомобіль.

Натомість судом достовірно встановлено, що відповідач є зобов’язаною особою за кредитно-заставним договором і у разі непогашення простроченої заборгованосоті зобов»язаний передати заставний автомобіль заставодержателю, даний обов’язок виконав добровільно, що підтверджено підписаним ним 28.08.2009 року актом передачі автомобіля банку для реалізації по ринковій вартості для погашення заборгованості, в подальшому не вживала заходів щодо погашення простроченої заборгованості, яка на даний час збільшилась.

          Згідно ст. ст. 81, 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати по справі, а саме судовий збір в сумі 669,36 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., а всього 789,36 грн.

          На підставі викладеного ст. ст. 526, 530, 549-552, 553 –559, 589, 590, 625, 1046-1055 ЦК України, Закону України «Про заставу»№ 2654-ХІІ від 02.10.1992 року ( із змінами), Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» № 1255-ІV від 18.11.2003 року ( із змінами) та керуючись ст. ст. 3, 5, 6, 7, 8, 10, 11, 14, 81, 88, 158-159, 169, 213-215, 294 ЦПК України, суд –

в и р і ш и в :

          Позов задоволити повністю.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № CSМ0АК 07800085 від 16.08.2007 року в розмірі 66936 грн. 07 коп., звернути стягнення на предмет застави, а саме автомобіль ВАЗ, модель: 21101, рік випуску: 2007, тип ТЗ: Легковий седан-В, № кузова: ХТА21101071067453, об»єм двигуна 1596, державний номер: СА0948 АМ, що належить на праві власності ОСОБА_1, шляхом продажу вказаного автомобіля Публічним Акціонерним Товариством ОСОБА_2 «ПриватБанк»з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням Публічному Акціонерному Товариству ОСОБА_2 «ПриватБанк»всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

          Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк»судові витрати в сумі 789,36 ( сімсот вісімдесят дев»ять ) гривень 36 коп., з яких судовий збір –669 грн. 36 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи –120 грн., на рахунок № 64993919400001, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299.

          Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Черкаської області через районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

          Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Н. В. Мазай