Рішення № 19641868, 28.11.2011, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 2-552/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.2011 року м.Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі

головуючого - судді Савранського О.А.

за участю - секретаря Порпленко Л.Є.

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

представника третьої особи - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Корсуні-Шевченківському цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_5 підприємства «Агенство нерухомості «Сity» про захист прав споживачів, суд

встановив:

Позивач ОСОБА_1 пред’явив у суд даний позов і просить стягнути з відповідача 7970,00 грн. сплаченого авансу, 6212,60 грн. за прострочення укладення основного договору, 6809,76 грн. за користування чужими коштами і 5000,00 грн. моральної шкоди.

В суді позивач ОСОБА_1 і його представник ОСОБА_2 підтримали вимоги. Потім позивач у суд не з’явився, його представник підтримав вимоги свого довірителя і надав пояснення, аналогічні змісту позовної заяви.

Відповідач ОСОБА_4, належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду у судові засідання не з’явився жодного разу, від нього також не надійшло повідомлення про причини неявки та заяв про розгляд справи за його відсутністю. Підстав для ухвалення заочного рішення не має.

Представник третьої особи ОСОБА_3 пояснив, що позивач ОСОБА_1 дійсно звернувся до їх підприємства, де 06 липня 2011 року з ним було укладено договір № 93 на інформаційно-довідкове обслуговування та запропоновано укласти між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_4 попередній договір № 94 від 06 липня 2011 року, який було сторонами підписано без його нотаріального посвідчення. Позивачем у присутності представника підприємства було передано відповідачу аванс у розмірі 1000,00 доларів США, що становило 7970,00 грн. за курсом НБУ.

Суд, з’ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість,достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.

Так, згідно ст.ст.1,10 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У суді встановлено, що 06 липня 2011 року між ОСОБА_1 і ПП «Агенство нерухомості «Сity»укладено договір № 93 на інформаційно-довідкове обслуговування (пошук об’єкта нерухомості). В цей же день сторонам запропоновано укласти попередній договір № 94 про передачу шляхом продажу 1-кімнатної АДРЕСА_1, яка на момент укладення даного договору належала відповідачу. Бланки попереднього договору були надані сторонам підприємством. Сторони погодили продаж квартири за ціною 124332,00 грн., що складало в еквіваленті 15600,00 доларів США за курсом НБУ 1 USD= 7.97 грн. (п.1.3 договору).

На виконання умов попереднього договору № 94 (п.1.5 договору) ОСОБА_1 в присутності представника ПП «Агенство нерухомості «Сity »передав 06 липня 2011 року ОСОБА_4 аванс в сумі 1000,00 доларів США, що становило 7970,00 грн., за курсом НБУ 1 USD = 7.97 грн.

Відповідно до п.1.4. попереднього договору № 94 основний договір між сторонами повинен був бути укладений протягом 10-ти календарних днів з дня укладення попереднього договору.

Відповідач ОСОБА_4 умови попереднього договору № 94 не виконав, основного договору купівлі-продажу квартири не уклав, одержаний від позивача ОСОБА_6 аванс в сумі 1000,00 доларів США позивачу не повернув. На момент укладення попереднього договору № 94 належна відповідачу квартира перебувала під арештом по причині не виконання ним грошових зобов’язань зі сплати аліментів та існувала заборгованість зі сплати комунальних платежів, про що ОСОБА_4 достовірно знав. Позивач ОСОБА_1, з метою добровільного врегулювання спору, 11 серпня 2011 року направив відповідачу ОСОБА_4 рекомендований лист з вимогою про повернення одержаного авансу і сплати штрафу та пені в термін до 19 серпня 2011 року. Ця вимога не виконана. На час звернення позивача до суду квартира відповідача відчужена іншій особі, але кошти, отримані як аванс, позивачу не повернуті.

За таких обставин суд приходить до висновку, що основний договір купівлі-продажу квартири не було укладено саме з вини відповідача ОСОБА_4. В результаті не виконання відповідачем умов попереднього договору № 94 позивачу було завдано моральної шкоди.

Так, у зв’язку з не поверненням одержаного авансу, відчуженням квартири іншій особі позивач ОСОБА_1 постійно перебував в стані нервового перенапруження та душевного дискомфорту. Це призвело до того, що в позивача погіршився стан здоров’я і він був змушений 07 і 15 серпня 2011 року звертатись за допомогою до лікаря зі скаргами на головний біль, безсоння, слабість та підвищення артеріального тиску, що підтверджується відповідними записами в медичній картці позивача.

Відповідно до ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

При визначенні розміру відшкодування завданої моральної шкоди, суд враховує її глибину, тривалість страждань, які є до цього часу, розмір моральної шкоди, визначений самим позивачем, матеріальний стан відповідача. Крім того, суд враховує установлений законодавством розмір мінімальної заробітної плати та затверджені розмірі прожиткового мінімуму на одну особу для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення на час розгляду справи та з урахуванням розумності і справедливості суд вважає, що позов в цій частині підлягає задоволенню в розмірі 2 500,00 грн..

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні прав особа зобов’язана утримуватись від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Ст.526 ЦК України передбачено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Ч.2 ст.551 ЦК України передбачено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання , на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час, прострочення , а також 3 % річних від простроченої суми , якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст.635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов’язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Відповідно до ч.2 ст.635 ЦК України сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до п.3.2 попереднього договору № 94 від 06 липня 2011 року у разі, якщо зі спливом строку, визначеного в п.1.4 даного Договору, основний договір не буде укладений з вини продавця, продавець зобов’язаний негайно на протязі наступного дня повернути покупцю суму авансу, яка була ним сплачена, а також сплатити штраф у розмірі 5 % вартості квартири, визначеної цим Договором. В разі не проведення розрахунку в цей строк ця сума вважається коштами, які знаходяться у продавця без належних правових підстав, а тому на прострочену суму нараховується пеня за користування чужими коштами в розмірі 1 % від простроченої суми за кожний день. З урахуванням вимог п.3.2 попереднього договору № 94 штраф за прострочення укладення основного договору становить 6212,60 грн., а пеня за користування чужими коштами становить 6809,76 грн. за період з 17 липня 2011 року по 02 вересня 2011 року.

Таким чином, суд вважає, що позивач на законних підставах пред’явив позов, частково його обґрунтував і він підлягає до часткового задоволення.

До початку розгляду справи по суті позивач не змінив предмет або підставу позову та протягом усього часу розгляду справи не збільшив та не зменшив розмір позовних вимог, а тому суд розглянув цивільну справу в межах пред’явлених вимог і на підставі поданих сторонами доказів.

Вжиті ухвалою Корсунь-Шевченківського районного суду від 15 вересня 2011 року заходи забезпечення позову у виді накладення арешту на 1-кімнатну квартиру, яка розташована АДРЕСА_2 скасовані ухвалою суду.

Підстав для звернення рішення суду до негайного виконання не має.

При задоволенні позову суд стягує з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати у справі та у доход держави судовий збір.

Керуючись ст.ст.1,10,212,213,214,215 ЦПК України, ч.2 ст.13, ст.15, ст.16, ч.1 ст.23, ст.526, ч.1 ст.530, ст.549, ч.2 ст.551, ст.610, ст.625, ч.1, ч.2 ст.635, ч.1 ст.1167 ЦК України, суд

вирішив :

Задовольнити частково позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_5 підприємства «Агенство нерухомості «Сity» про захист прав споживачів.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає не зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_2, 08 липня 2011 року, знятий з реєстрації АДРЕСА_2, НОМЕР_1 виданий 11 жовтня 1998 року Корсунь-Шевченківським РВ УМВС України в Черкаській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків (раніше ідентифікаційний номер) НОМЕР_2 (інші відомості про особу суду невідомі) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрований і проживає ІНФОРМАЦІЯ_5, НОМЕР_3 виданий 25 жовтня 2000 року Кіровським РВ ДМ УМВС України в Донецькій області 7970,00 грн. сплаченого авансу, 6212,60 грн. за прострочення укладення основного договору, 6809,76 грн. за користування чужими коштами за період з 17 липня 2011 року по 02 вересня 2011 року і 2500,00 грн. моральної шкоди, понесені судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн. та у доход держави судові витрати по оплаті судового збору в сумі 234,92 грн. (одержувач УДК у Корсунь-Шевченківському районі, код одержувача 22809021, банк одержувача ГУДКУ у Черкаській області м. Черкаси, МФО 854018, рахунок 31218206700239, код ЄДРПОУ суду 02887711, код класифікації доходів бюджету 22030001).

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя ОСОБА_7