Постанова № 19631473, 29.11.2011, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа №  1-206/11

Номер статистичного звіту –68

Код суду 0707

ПОСТАНОВА

29.11.2011

  Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:                

головуючого –судді                                     Фазикош О.В.,

при  секретарі                                            Смужаниця А.О.,

з участю прокурора                                   Кунак Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу про обвинувачення :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, приватного підприємця з вищою освітою, раніше не  судимого

за ч.1 ст. 388 КК України, –

в с т а н о в и в:

20 жовтня 2008 року до міського відділу державної виконавчої служби Мукачівського міськрайонного управління юстиції надійшов судовий наказ №2-н-1601\08 від 22.08.2008 року про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь закритого акціонерного товариства «Про ОСОБА_3»38843,85 гривень заборгованості.

В процесі виконання даного судового наказу державним виконавцем міського відділу державної виконавчої служби Мукачівського міськрайонного управління юстиції у зв'язку з неможливістю відповідача ОСОБА_1 виконати в повній мірі судовий наказ №2-н-1601\08 від 22.08.2008 року про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь закритого акціонерного товариства «Про ОСОБА_3»38843,85 гривень заборгованості, було накладено арешт та описано майно, а саме стоматологічне обладнання марки «castelloni spa №6 DGP», яке ОСОБА_1 було передано на відповідальне зберігання. Поряд з цим, ОСОБА_1 було попереджено про кримінальну відповідальність за ч.І ст.. 388 КК України, а саме за розтрату, відчуження, приховування чи підміну описаного майна, про що свідчить його особистий підпис в акті опису та арешту майна.

Однак, ОСОБА_1 в лютому місяці 2010 року, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій та правовий статус майна, а саме накладення на нього арешту та опису стоматологічного обладнання, і заборону відчуження, будучи під розписку попереджений про кримінальну відповідальність за ч.1 ст.. 388 КК України, а саме за розтрату, відчуження, приховування чи підміну описаного майна, передав дане стоматологічне обладнання в рахунок боргу ОСОБА_4, тобто провів відчуження майна на користь третіх осіб.

Своїми умисними діями, які виразилися в відчуженні майна що підлягає конфіскації або на яке накладено арешт чи яке описано, - ОСОБА_1 скоїв злочин передбачений ч.1 ст.388 КК України.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 в інкримінованому йому злочині, передбаченого ч.1 ст. 388 КК  України,  свою вину визнав повністю, та заявив клопотання в якому просить суд застосувати до нього ст. 1 п. „в” Закону України „Про амністію у 2011 році”.

Заслухавши думку прокурора, яка не заперечувала проти закриття кримінальної справи та звільнення підсудного від кримінальної відповідальності на підставі акту амністії, оскільки це є обов’язок суду, думку підсудного, який після роз’яснення йому судом наслідків закриття справи на підставі акту амністії вказав про те, що усвідомлює той факт, що дана підстава для звільнення від кримінальної відповідальності є нереабілітуючою, проте він просить закрити справу та звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі акту амністії, суд приходить до наступного висновку.

Як документально підтвердив підсудний, він має неповнолітнього сина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, відносно якого не позбавлений батьківських прав (а.с. 64).Позитивно характеризується по місцю проживання (а.с. 62), раніше не судимий (а.с. 60).

Поскільки у ОСОБА_1 на утриманні є неповнолітня дитина і злочин вчинено з необережності, тому до нього можливо застосувати Закон України "Про амністію" від 2011 року і провадження по справі закрити.

Відповідно до вимог ст. 282 КК України кримінальна справа в стадії судового розгляду закривається за наявності в тому числі підстав, передбачених ст. 6 КПК України, серед яких п. 4 передбачає акт амністії.

Згідно з вимогами ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в України»дія закону про амністію поширюється на злочини, вчинені до набрання ним чинності включно.

Як вбачається з матеріалів справи, злочин у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1., був вчинений в лютому місяці 2010 року. Першим по часу після вчинення інкримінованого ОСОБА_1  злочину Закон України «Про амністію»був опублікований 27.07.2011 року і тому його вимоги ст.ст. 1, 6, поширюються на ОСОБА_1.

Відповідно до вимог ст. 282 КПК України у випадках, коли кримінальна справа не була закрита раніше, оскільки обвинувачений чи підсудний заперечували проти її закриття з нереабілітуючих підстав, останній під час її судового розгляду вправі зняти своє заперечення і погодитись із закриттям справи з нереабілітуючих підстав. У таких випадках суд повинен справу закрити.

Враховуючи вказане вище, наявність клопотання підсудного, і те що  ОСОБА_1, усвідомлює наслідки закриття справи з нереабілітуючих підстав, беручи до уваги, що згідно п. «в»ст. 1, ст. 6 Закону України «Про амністію»від 08.07.2011 року (офіційно опублікованого 27.07.2011 року), від кримінальної відповідальності звільняються особи, які не  позбавлені батьківських  прав,  які  на  день набрання чинності цим Законом мають  дітей,  яким  не  виповнилося 18 років, або дітей-інвалідів незалежно від їх віку, а кримінальні справи стосовно яких перебувають у провадженні суду, але не розглянуті судами, про злочини, вчинені до набрання чинності цим законом, а також те, що дії вказаних вимог закону поширюється на підсудного ОСОБА_1, у якого на момент набрання чинності вказаним законом є неповнолітня дитина, а саме неповнолітній ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 і відсутні обставини, що виключають застосування амністії, суд приходить до висновку про необхідність звільнити ОСОБА_1, від кримінальної відповідальності на підставі акту амністії, а кримінальну справу відносно нього за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 388  КК України, закрити.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Враховуючи те, що судові витрати, у відповідності до вимог ст. 93 КПК України, можуть бути покладені лише на засуджених осіб, суд приходить до висновку, що судові витрати у даній справі слід прийняти на рахунок держави.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1, до вступу постанови в законну силу залишити без змін у виді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 6 п. 4,  282 КПК України, ст. 44 КК України,  ст.ст. 1 п. «в», 6,7,8,9 Закону України «Про амністію у 2011 році»від 08.07.2011 року, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання підсудного ОСОБА_1 задовольнити.

Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 388 КК України, закрити.

Звільнити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого  ч.1  ст. 388  КК України, у зв’язку із застосування п. «в»ст. 1 Закону України «Про амністію»від 8.07.2011 року (офіційно опублікованого 28.07.2011 року).

Судові витрати по справі: вартість проведення дактилоскопічної експертизи на користь НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області, МФО 812016, р/р 31256272210434, з відміткою про призначення платежу «За виконання експертизи» КЕКД 25010100 в розмірі 405,64 гривні, - прийняти на рахунок держави.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу постанови в законну силу залишити у виді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.

На постанову суду протягом 7 діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Апеляційного суду Закарпатської області через Мукачівський міськрайонний суд.

Суддя Мукачівського

міськрайонного суду                                                                                                  ОСОБА_5