Постанова № 1962171, 23.06.2008, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, Україна, місто Харків, вул. Володарського, 46

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2008 року Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду в складі :

Головуючого судді Сіренко О.І.

Суддів Мельнікової Л.В., Григорова А.М.

за участю секретаря Касян В.Ю.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова на постанову господарського суду Харківської області від 28 серпня 2006 року по справі № АС-13/376-06 за позовом приватного підприємства «Еллада - 2002» до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова, Відділу Державного казначейства у Комінтернівському районі м. Харкова, за участю прокурора Комінтернівського району м. Харкова, про відшкодування податку на додану вартість, -

В С Т А Н О В И Л А :

ПП «Еллада 2002» звернулося до суду з позовом до ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова, ВДК у Комінтернівському районі м. Харкова, в якому просило стягнути з державного бюджету України суму бюджетної заборгованості по ПДВ за вересень 2003 р. в сумі 1839310,98 грн. та за жовтень 2003 р. у розмірі 1977827,29 грн., посилаючись на положення Закону України «Про ПДВ» та на те, що його право на отримання відшкодування бюджетної заборгованості підтверджено належним чином оформленими податковими деклараціями за відповідні періоди.

ДПІ Комінтернівського району м. Харкова просило відмовити у позові, посилаючись на приписи п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про ПДВ». Крім того, повідомило про те, що підприємству запропоновано використати заявлену до відшкодування суму ПДВ згідно з Постановою КМУ № 1270 від 26.09.01 р. «Про впорядкування відшкодування ПДВ та розрахунків з бюджетом».

Прокурор підтримав заперечення ДПІ Комінтернівського району м. Харкова, також просив у позові відмовити.

28 серпня 2006 року постановою господарського суду Харківської області задоволений позов приватного підприємства «Еллада - 2002» до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова, Відділу Державного казначейства у Комінтернівському районі м. Харкова, за участю прокурора Комінтернівського району м. Харкова, про відшкодування податку на додану вартість. Стягнуто з державного бюджету України суму бюджетної заборгованості по ПДВ за вересень в сумі 1839310,98 грн. та за жовтень 2003 р. в сумі 1977827,29 грн. Стягнуто з державного бюджету України на користь приватного підприємства «Еллада - 2002» 1700, 00 грн. державного мита та 118, 0 грн. витрат на інформаційне технічне забезпечення судового процесу.

В апеляційній скарзі Державна податкова інспекція у Комінтернівському районі м. Харкова просила скасувати вказану постанову суду першої інстанції, оскільки вважає її незаконною та безпідставною. Крім того, відповідно до вимог ст. 71 КАС України, підприємство повинно було довести дійсність свого права на зменшену згідно п.п. 7.7.7. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про ПДВ» суму ПДВ, яка була задекларована до відшкодуванню з бюджету за вересень 2003 р. та жовтень 2003 р.

У запереченнях на апеляційну скаргу ПП «Еллада- 2002» просило залишити апеляційну скаргу ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова без задоволення з тих підстав, що вказана апеляційна скарга не відповідає фактичним обставинам справи.

27 листопада 2006 року постановою Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова задоволено. Постанову господарського суду Харківської області від 28 серпня 2006 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою відмовлено в позові ПП «Еллада- 2002» до ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова, ВДК у Комінтернівському районі м. Харкова, за участю прокурора Комінтернівського району м. Харкова, про відшкодування податку на додану вартість.

Вказану постанову Харківського апеляційного господарського суду ПП «Еллада- 2002» оскаржило в касаційному порядку.

06 грудня 2007 року ухвалою Вищого адміністративного суду України частково задоволено касаційну скаргу ПП «Еллада- 2002». Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27 листопада 2006 року скасовано. Справу направлено до суду апеляційної інстанції на новий апеляційний розгляд.

Колегія суддів, вислухавши суддю доповідача, пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова та заперечення на неї, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав :

Як вбачається з матеріалів справи, 08.08.2002 року виконавчим комітетом Харківської міської ради народних депутатів за № 04059243 Ю 0025575 зареєстровано Статут ПП «Еллада- 2002». 19.02.2002 року підприємство взято на податковий облік у ДПІ Комінтернівського району м. Харкова.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 23.10.2006 року за № 11522/12-06, виданого Головним управлінням статистики у Харківській області, ПП «Еллада- 2002» станом на 23.10.2006 року обліковується в ЄДРПОУ як юридична особа.

20.10.2003 року ПП «Еллада - 2002» надало до ДПІ Комінтернівського району м. Харкова податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2003 року ( вх. № 44434), де відємне значення чистої суми зобовязань з ПДВ за поточний звітний період склало 1906444 грн. Напрямок відшкодування в декларації був визначений як перерахування на рахунок в установі банку після погашення податкових зобовязань платника протягом трьох наступних звітних періодів.

20.11.2003 року позивач надав до ДПІ Комінтернівського району м. Харкова податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2003 року (вх. № 48871), де відємне значення чистої суми зобовязань з ПДВ за поточний звітний період склало 2010501 грн. Напрямок відшкодування в цій декларації також був визначений як перерахування на рахунок в установі банку після погашення податкових зобовязань платника протягом трьох наступних звітних періодів.

На підтвердження правомірності формування податкового кредиту вересня жовтня 2002 року, позивач надав податкові накладні, видані контрагентами ПП «Еллада- 2002», в яких форма проведення розрахунків вказана як оплата з розрахункового рахунку.

Листом від 17.05.2004 року позивач просив змінити напрямок відшкодування ПДВ з «перерахування на розрахунковий рахунок» на «зарахування в рахунок податку на прибуток» по декларації за вересень 2003 року в сумі 5425, 00 грн.

В період з 18.12.2003 року по 26.12.2003 року посадовими особами ДПІ Комінтернівського району м. Харкова було здійснено документальну перевірку ПП «Еллада- 2002» щодо повноти нарахування та сплати ПДВ за вересень жовтень 2003 року.

За результатами перевірки складено акт № 894/ 23-204 від 26.12.2003 року, висновок якого свідчить про порушення позивачем п.п. 7.2.1 п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого підприємству зменшено відшкодування ПДВ у вересні 2003 року на 67133, 02 грн., у жовтні 2003 року на 32673, 71 грн.

На підставі вказаного акту податковий орган прийняв та направив позивачу податкове повідомлення рішення від 30.12.2003 року № 0004122310/0, яким зменшив суми бюджетного відшкодування за вересень 2003 року на 67133, 02 грн., за жовтень 2003 року на 32673, 71 грн.

Дане податкове повідомлення-рішення ПП «»Еллада 20002» не оскаржено.

Як вбачається з акту перевірки № 894/ 23-204 від 26.12.2003 року, при перевірці правильності визнання сум податкових зобовязань та податкового кредиту перевіряючими було встановлено, що позивач розрахунки за ТМЦ з покупцями та постачальниками проводив шляхом надання векселів та частково грошовими коштами через розрахунковий рахунок.

Директором ПП «»Еллада 20002» Вакуленко Г.Г. вказаний акт перевірки був підписаний без будь-яких зауважень, засвідчено своїм підписом, що первинні документи, використані при проведення перевірки, достовірні, надані у повному обсязі і додаткових (інших) документів, що свідчать про діяльність підприємства за період, що перевірявся, немає.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (що діяв на час проведення перевірки), податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Вказаним законом передбачено, що однією з основних умов права платника податку на податковий кредит є наявність належним чином оформлених податкових накладних.

На підтвердження своєї позиції позивач додав до позовної заяви копії отриманих ним від постачальників податкових накладних за період з 01.09.2003 року по 31.10.2003 року (том № 1 а.с. 14-141).

При цьому в 52-х виданих податкових накладних в графі «умова продажу (форма цивільно - правового договору)» є посилання на номер та дату накладної, в двох податкових накладних в цій графі міститься посилання на договори б/н від 01.03.2002 року, інші податкові накладні містять посилання на договори без дати та номеру його укладання.

Стверджуючи про дотримання вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту вересня жовтня 2003 року, позивач посилався на те, що розрахунки за отримані ТМЦ підприємство проводило грошовими коштами, без використання векселів, про що свідчать платіжні документи, які містяться у 2 томі справи на а.с. 117-155.

З зазначених платіжних документів вбачається, що в період з 11.06.2004 року по 22.07.2004 року позивачем перераховано своїм постачальникам 2800200 грн., у томі числі ПДВ. Призначенням платежу зазначено: «плата за продукти харчування» з посиланням на договори № б/н від 01.10.2003 року, № б/н від 02.12.2003 року, № б/н від 11.03.2004 року, № б/н від 02.09.2003 року, № б/н від 15.12.2003 року, договір комісії № б/н від 04.09.2003 року, № б/н від 17.10.2004 року, договір № 19\10 -02 від 19.10.2003 року, договір № 011003/ 12 від 01.10.2003 року.

Колегія суддів зазначає, що п. 1.3. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», в редакції, що діяла до 01.06.2005 року, визначено, що платник податку це особа, яка згідно з цим Законом зобовязана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем.

Пункт 1.6. вказаного закону визначає податкове зобовязання як загальну суму податку, одержану (нараховану) платником податку продавцем товарів (робіт, послуг) у звітному періоді від покупця.

Таким чином, обовязок сплатити ПДВ і обовязок утримати ПДВ із вартості проданого товару (робіт, послуг) та внести ПДВ до бюджету, покладаються Законом на різних осіб. Обовязок сплатити ПДВ у вартості придбаного товару покладається на покупця, а обовязок утримати та внести до бюджету ПДВ, сплачений покупцем у вартості товару (робіт, послуг), покладається на продавця товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податків з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобовязання по сплаті податку у ціні товару, який платником на день подання декларації за спірний період не оплачений.

Враховуючи вимоги п. 1.3., 1.6, 1.8 ст. 1. п. 7.1, 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», колегія суддів вважає, що для отримання позивачем бюджетного відшкодування за відповідні звітні періоди ним повинна бути здійснена оплата придбаного ним товару, (у тому числі ПДВ в складі ціни товару) у відповідних звітних періодах.

Проте, в матеріалах справи докази такої оплати відсутні. Не надано таких доказів і до суду першої інстанції.

З аналізу наданих позивачем копій платіжних доручень в сукупності з копіями податкових накладних, з ПДВ по яким було сформовано податковий кредит вересня жовтня 2003 року взагалі неможливо встановити факт оплати ТМЦ по тим операціям, факт здійснення яких засвідчується наданими копіями податкових накладних.

Крім того, відповідно до діючого на час перевірки Наказу ДПА України від 16.09ж.2002 року № 429 «Про затвердження порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства субєктами підприємницької діяльності юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами», акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень, зокрема норм податкового та валютного законодавства.

За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово господарської діяльності субєкта підприємницької діяльності, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового та валютного законодавства.

Факти виявлених порушень податкового та валютного законодавства викладаються в акті документальної перевірки чітко, обєктивно та в повній мірі. Із посиланням на первинні або інші документи. які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова, зазначаючи в акті перевірки про розрахунки позивача з постачальниками шляхом надання векселів, не вказав жодних відомостей про ці векселі, в підтвердження існування боргу за якими цивільно правовими угодами емітувалися векселі, не взяв до уваги та не відобразив в акті перевірки з посиланням на п. 4.8 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» по яким господарським операціям позивачем були отримані вказані векселі, чи

нарахована по цим господарським зобовязанням податкові зобовязання та чи вплинуло це на формування податкових зобовязань та податкового кредиту в спірних податкових звітних періодах та чи сплачений податок до бюджету.

За таких підстав не може бути взятий до уваги як доказ правомірності заявлених позивачем вимог висновки акту перевірки № 894/23 204 від 26.12.2003 року.

Враховуючи наведене, постанова господарського суду Харківської області від 28 серпня 2006 року підлягає скасуванню відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 202 КАС України, з прийняттям нової постанови про відмову приватному підприємству «Еллада - 2002» в позові у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п.3 ч.1 ст. 198, п. 3 ч.1 ст. 202, ст. ст. 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова задовольнити.

Постанову господарського суду Харківської області від 28 серпня 2006 року по справі № АС-13/376-06 скасувати.

Відмовити приватному підприємству «Еллада - 2002» в позові у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 1 липня 2008 року.

Головуючий підпис Сіренко О.І.

Судді підпис Мельнікова Л.В.

підпис Григоров А.М.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ

Суддя Харківського апеляційного

адміністративного суду Сіренко О.І.