Рішення № 19611963, 26.10.2011, Кривоозерський районний суд Миколаївської області

Дата документу 26.10.2011

Справа № 2-282

2011 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2011 року Кривоозерський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого –судді Кондрачук А.П.

при секретарі Добровольській І.М.

розглянувши у судовому засіданні в смт Криве Озеро цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 14112 грн. 62 коп,

в с т а н о в и в :

          Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк»звернулись в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 14 112 грн 62 коп., вказуючи на те, що 24 січня 2008 року укладено договір без номеру, відповідно до якого відповідачка по справі отримала кредит в розмірі 1000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідно до умов договору, договір складається із заяви позичальника, умов надання банківських послуг та правил користування платіжною карткою.

          Внаслідок порушення зобов’язань за договором ОСОБА_1 має заборгованість перед ПАТ КБ «Приватбанк»в сумі 14 112 грн 62 коп. Посилаючись на викладене позивач просив про стягнення кредитної заборгованості.

          В судове засідання представник позивача не прибув, в письмовій заяві просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Згідно ч. 2 ст. 158 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

          Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнала.

          Дослідивши матеріали справи, враховуючи визнання позову відповідачем, що не суперечить вимогам закону і не порушує прав та інтересів сторін та третіх осіб, відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.

Як випливає з матеріалів справи 24 січня 2008 року між Публічним акціонерним товариством комерційним банком «Приватбанк»та ОСОБА_1 укладено договір без номеру, що підтверджується даними її копії заяви від 24 січня 2008 року, про надання кредиту в сумі 1 000 грн у вигляді встановленого ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % річних, з визначеним порядком погашення заборгованості –щомісячний платіж в розмірі 7% від суми боргу шляхом внесення грошових коштів на картку, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, а саме до 24 січня 2009 року, а у випадку, якщо в період цього строку жодна із сторін не проінформує другу сторону про припинення терміну дії договору, то він автоматично продовжується на той же строк.

Згідно даних Статуту Публічного акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк»за рішенням загальних зборів від 30 квітня 2009 року назву з Закритого акціонерного товариства змінено на Публічне акціонерне товариство, та воно є правонаступником всіх прав та обов’язків.

Судом встановлено, що за період користування кредитом ОСОБА_1 з 31 серпня 2009 року неналежним чином виконує зобов’язання за договором від 24 січня 2008 року щодо погашення суми кредиту та відсотків за його користування.

          Згідно матеріалів справи внаслідок порушення умов договору щодо повернення кредиту та відсотків за користування кредитом відповідачка заборгувала згідно розрахунку позивача станом на 30 червня 2011 року за вищезазначеним кредитним договором суму в розмірі 14 112 грн 62 коп, яка складається із заборгованості за кредитом –6 395 грн 31 коп, заборгованості по відсоткам –5 624 грн.04 коп, заборгованості по комісії за користування кредитом і штрафу відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг –945 грн. 05 коп, а також 500 грн - штраф (фіксована частина) та 648 грн. 22 коп. - штраф відсоткова складова.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 1 ст 1050 ЦК України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу, а також на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також ч. 1 ст. 1054 ЦК України зазначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Суд враховуючи те, що згідно умов договору заяви на відкриття кредитної картки, умов та правил надання банківських послуг, відповідач 24 січня 2008 року отримав кредит в сумі 1000 грн. під 36 % річних за користування кредитом, станом на 30 червня 2011 року заборгованість за кредитом складає 6395 грн 31 коп., заборгованість по відсоткам за користування кредитом за цей період складає 5624 грн 04 коп та згідно п. 8.6. умов Договору кредитор та позичальник передбачили, що за порушення умов договору порушення строку сплати по любому грошовому зобов’язанню відповідач повинен сплатити неустойку у вигляді штрафу в розмірі 500 грн + 5% від суми позову, що визначена позивачем згідно позовної заяви разом у сумі 945 грн 05 коп., тому всього підлягає стягненню 12964 грн 40 коп.

Разом з тим, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 500 грн штрафу - фіксована частина та 648 грн. 22 коп штрафу процентна складова задоволенню не підлягають, поскільки умовами договору не передбачені та двічі за одне порушення штраф не може бути стягнутий.

Таким чином суд приходить до висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк»про стягнення кредитної заборгованості є законними та підлягають частковому задоволенню.

Згідно ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

З відповідача по справі підлягає до стягнення сума витрат понесених позивачем по справі, а саме: витрати по сплаті судового збору у розмірі 129 грн 64 коп., та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу у розмірі - 120 грн. 00 коп.

На підставі ст.ст. 526, 549, 610, 611, 625, 1050 ЦК України, керуючись ст.ст.10, 60, 61, 212, 213, 215, ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

          Позов задовольнити частково.

          Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» за договором без номеру від 24 січня 2008 року заборгованість в розмірі 12964 грн 40 коп (код ЄДРПОУ 14360570, рахунок № 29092829003111 МФО № 305299) та понесені судові витрати по оплаті судового збору в сумі 129 грн. 64 коп., витрат на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 120 грн (код ЄДРПОУ 14360570, рахунок № 64993919400001 МФО № 305299).

В іншій частині позову відмовити.

          Рішення суду може бути оскаржено в Апеляційний суд Миколаївської області через Кривоозерський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

СУДДЯ: (підпис)

Копія вірна:

Голова Кривоозерського

районного суду ОСОБА_2