Рішення № 19584929, 08.11.2011, Подільський міськрайонний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Котовський міськрайонний суд Одеської області)

Справа № 2-1516/1973/11 / року

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЯМ УКРАЇНИ

08.11.2011 року Котовський міськрайонний суд Одеської області

повна назва суду

в складі: головуючого судді Драгомерецької К. П судді_____________

судді ________

при секретарі Марченко Н. Б.,

та адвоката (ів)

представника громадськості

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Котовськ Одеської області

цивільну справу за позовом ОСОБА_1

до

ОСОБА_2

про стягнення аліментів на повнолітню дитину

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього на її користь аліментів на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ј частини від всіх видів його заробітку щомісяця, але не менш ніж 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з моменту звернення до суду, стверджуючи, що з відповідачем перебувала в зареєстрованому шлюбі, до його розірвання у судовому порядку. Від шлюбу мають двоє синів: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 і ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. На даний час син ОСОБА_3 здобуває освіту і у звязку з цим, потребує матеріальної допомоги. Самостійно утримувати сина вона не спроможна, а відповідач допомагати матеріально відмовляється, а тому просила задовольнити її вимоги та стягувати з відповідача аліменти до досягнення сином двадцяти трьох років, тобто ІНФОРМАЦІЯ_4.

У судовому засіданні відповідач позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав та просив в позові відмовити, посилаючись на те, що необхідності в примусовому стягненні з нього аліментів не має, оскільки він допомагає своїм дітям і окрім того, син ОСОБА_3 працює, хоч і не офіційно, але має можливість утримувати себе самостійно. Також, за його ствердженням, його колишня дружина ОСОБА_1, не мала законних підстав на звернення до суду із вказаним позовом, так як син ОСОБА_3 на даний час досяг повноліття і згідно до закону повинен сам звертатися до суду із даним позовом.

Заслухавши пояснення сторін та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як встановлено судом з матеріалів справи, сторони до січня місяця 2002 року перебували у зареєстрованому шлюбі. 25 січня 2002 року шлюб між ними було розірвано, про що свідчить свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3, видане відділом РАГС Котовського МУЮ Одеської області 25.01.2002 року.

Від цього шлюбу, у сторін є двоє спільних дітей, синів: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 і ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвами про їх народження серії НОМЕР_1, виданим Котовським міськвідділом ЗАГС Одеської області 28.07.1989 р. і серії НОМЕР_2, виданим відділом ЗАГС Котовського міськвиконкому Одеської області 22.06.1993 року.

Після розірвання шлюбу сторони мешкають окремо один від одного, син ОСОБА_3 мешкає разом з матірю.

Позивачем заявлено до суду вимогу про стягнення з відповідача аліментів, у звязку із навчанням сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в учбовому закладі. На підтвердження заявлених вимог, позивачка надала ксерокопію договору від 17.08.2010 року та довідку з місця навчання від 16.09.2010 р. № 654, згідно до яких встановлено, що ОСОБА_3 навчається за заочною формою навчання в Одеському коледжі економіки права та готельно-ресторанного бізнесу за спеціальністю «Правознавство» на платній основі. Термін навчання три роки, в період з 01.09.2010 року по 01.07.2013 року.

Відповідно до ст.ст. 198,199 СК України, батьки зобовязані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дітей, які потребують матеріальної допомоги. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у звязку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобовязані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років, за умови, що вони можуть надати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Встановлено, що відповідач має постійну роботу, працює слюсарем в ТЧ-2 Котовського локомотивного депо ст. Котовськ, його матеріальне та сімейне становище задовільне та дає змогу сплачувати на утримання сина аліменти.

Твердження відповідача про те, що позивачка не мала права звертатися із даним позовом до суду про стягнення на її користь аліментів на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки відповідно до закону таке право надано не тільки повнолітній дитині, що навчається, але й тому з батьків, з ким мешкає дитина.

Також, суд не погоджується і з твердженням відповідача про те, що син ОСОБА_3 не потребує матеріальної допомоги, оскільки до суду не було надано ніяких документальних доказів про його офіційне працевлаштування.

Враховуючи викладі обставини, суд вважає можливим стягувати на користь позивача аліменти на утримання сина ОСОБА_3, але тільки до закінчення ним навчання, як визначає діюче законодавство, що становить три роки, а саме, до 01 липня 2013 року.

Враховуючи викладене, що, суд, на підставі ст.ст. 198,199 СК України, керуючись ст.ст. 11,60,209,212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Стягувати з ОСОБА_2, 1963 року народження, уродженця с. Нестоїта Котовського району Одеської області, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, аліменти, на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ј частини від усіх видив його заробітку, але не менш ніж 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 14 жовтня 2011 року і до закінчення сином навчання, тобто до 01 липня 2013 року.

2. Рішення суду в частині стягування аліментів підлягає негайному виконанню у межах платежу за один місяць.

3. Стягнути з ОСОБА_2 держмито на користь держави, в сумі 51 (пятдесят одна) гривня.

4. Стягнути з ОСОБА_2 на користь: УДК у Котовському р-ні ГУДКУ в Одеській області на рахунок 31217259700019 м. Котовськ 21081100, банк - ГУДКУ в Одеській області, МФО - 828011, отримувач - УДК у Котовському р-ні ГУДКУ в Одеській області, ЄРДПОУ - 23214672 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи, в сумі 120 (сто двадцять) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції, через суд першої інстанції, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя-