Рішення № 19554842, 11.11.2011, Ковпаківський районний суд м. Суми

РІШЕННЯ Справа 1806/2-2890/11

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

11 листопада 2011 року Ковпаківський районний суд м. Суми в складі: судді - Фоменко І.М., при секретарі – Щербань Г.Г., представника позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного Акціонерного товариства Комерційного Банку “Надра»про визнання договору «Автопакет» недійсним та захист прав споживачів, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду та її представник в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та мотивує тим, що ОСОБА_2 23.09.2008 р. уклала договір «Автопакет»№ 11/2008/НОМЕР_1 з ВАТ КБ «Надра», який суперечить діючому законодавству України, де в пункті 3 вказана, що в заставу передається автомобіль Hyundai Accent, 2008 року випуску, який суперечить законодавству, оскільки відповідно до Закону України «Про заставу»ст. 6 вказано, що договір застави повинен бути укладений у письмовій формі.

У випадках, коли предметом застави є нерухоме майно, космічні об»єкти, транспортні засоби, що підлягають державній реєстрації, договір застави повинен бути нотаріально посвідчений на підставі відповідних правовстановлюючих документів. Ніякого нотаріального посвідчення застави не було, тому відповідно до ст. 14 Закону України «Про заставу»договір є недійсним.

Також, згідно Закону України «Про захист прав споживачів»у ст. 11 зазначається, що у договорі про надання споживчого кредиту, зазначаються детальний розпис загальної вартості кредиту для споживачів (п.2), дата видачі кредиту (п.3), тобто укладеному договорі обов»язково повинна бути дата видачі кредиту та загальна вартість кредиту, цього немає у спірному договорі, тому відповідно до ст. 203 п 1 , ст. 215 ЦПК України договір є недійсним.

Згідно Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг»у ст. 6 зазначається, що в договорі між фінансовою установою та клієнтом зазначається строк дії договору (п.7), порядок зміни і припинення договору (п.8). В спірному договорі немає строку дії договору та порядку припинення договору, тому він грубо порушує законодавство.

Оскільки спірний договір суперечить законодавству, та не вчинений у формі встановленою законом, тому просить визнати договір № 11/2008/НОМЕР_1 від 23.09.2008 року недійсним та стягнути з відповідача судові витрати.

Представник відповідача в судовому засіданні з позовними вимогами не погодилася, заперечувала проти їх задоволення посилаючись на те, що між ВАТ КБ «Надра»та ОСОБА_2 укладений кредитний договір «Автопакет»від 23.09.2008 року, на підставі заяви-анкети, яка підписана позивачем 17.09.2008 року. ОСОБА_2 було надано кредит в сумі 15053, 70 доларів США зі строком оплати до 22.09.2015 р. на умовах сплати 15,2 % річних. Волевиявлення позивача було направлено на отримання грошових коштів в іноземній валюті, для чого вона уклала кредитний договір, за умовами якого в якості забезпечення виконання зобов»язань, позивач передає в заставу автомобіль Hyundai Accent, 2008 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_2. На момент укладення договору діяв Закон України «Про заставу»в редакції від 27.04.2007 р. відповідно до якого нотаріальне посвідчення договору застави передбачене для нерухомого майна та космічних об»єктів. Посилання позивача на Закон України «Про захист прав споживачів»не може бути взято до уваги, оскільки відповідно до узагальнення судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин (2009-2010 роки) Верховного суду України від 07.10.2010 р. статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів»договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов»язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірах та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов»язується повернути їх разом з нарахованими відсотками.

У цьому Законі чітко прописана процедура укладання договору, яка включає питання щодо надання інформації кредитодавцеві та споживачеві один про одного та щодо умов кредитування, мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений, форми його забезпечення, тип відсоткової ставки, сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту, строк, на який кредит може бути одержаний, та варіанти його повернення. При цьому в разі ненадання зазначеної інформації суб»єкт господарювання, який повинен її надати, несе відповідальність, встановлену статтями 15 і 23 цього Закону.

Договір про надання споживчого кредиту укладається у письмовій формі, один із оригіналів якого передається споживачеві. Споживач не зобов»язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені в договорі. Застосування Закону України «Про захист прав споживачів»до спорів, які виникають з кредитних правовідносин, можливе в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови отримання кредиту, типи відсоткової ставки, валютні ризики, процедура виконання договору того, які передують укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають кредитні правовідносини, тому до спорів щодо виконання цього договору цей закон не може застосовуватись, а застосуванню підлягає спеціальне законодавство в системі кредитування.

Вимоги законодавства щодо надання інформації споживачеві про умови отримання кредиту, типи відсоткової ставки, валютні ризики, процедура виконання договору тощо, які передують укладенню договору з боку банку були виконані про що свідчить власноруч підписана позивачем анкета-заявник. Вважає, що підстав для визнання недійсним кредитного договору немає, оскільки у п.8.5 Договору зазначено, що «Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до повного виконання Зобов»язан»ь, що відповідає ст. 530 ЦК України.

Рішенням Ковпаківського райсуду м. Суми від 16.06.2010 р. стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість за договором «автопакет»№ 11/2008/НОМЕР_1 від 23.09.2008 р. суму 126337 грн. 10 коп. в солідарному порядку, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Сумської області від 02.11.2010 р. При ухваленні рішення суд керувався ст.ст. 526, 527, 530, 1054 ЦК України, тобто судом було встановлено відповідність договору вимогам чинного законодавства, а відповідно до ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили не доказуються в іншій справі. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог за необґрунтованістю.

Суд заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали цивільної справи, вважає необхідним відмовити у задоволенні позовних вимог.

Судом встановлено, що 17.09.2008 р. позивач ОСОБА_2 заповнила та підписала анкету-заяву на отримання кредиту на купівлі автомобіля за програмою «Автопакет»(а.с.18,19).

Згідно договору «Автопакет»№ 11/2008/НОМЕР_1 від 23.09.2008 р ОСОБА_2 отримала від ВАТ КБ «Надра» кредит у сумі 15053,70 доларів США на придбання автотранспортного засобу з відсотковою ставкою 15,2 % річних строком до 22.09.2015 р. (а.с.5-8).

Між сторонами склалися цивільні правовідносини, які регулюються ЦК України.

Відповідно до ч.2 ст. 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав і обов»язків є Договір.

Згідно ст. 215 ч 1 ЦК України вбачається, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частина першою-третьою, п»ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Підставою для визнання договору недійсним є порушення загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені ст.203 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

В даному випадку кредитний договір відповідає всім вимогам чинного законодавства, тому немає підстав для визнання його недійсним.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення прав та обов’язків.

Статтями 6 та 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Оспорюючи кредитний договір, позивач посилається на ст. 6 Закону України «Про заставу», відповідно до якої договір застави повинен бути нотаріально посвідчений. Але редакція статті 6 цього закону, яка діяла на час укладання договору –транспортні засоби не підлягали нотаріального посвідчення

Також позивач посилається на ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до якої договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов»язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов»язується повернути їх разом з нарахованими відсотками, але в спірному договорі не зазначена дата видачі кредиту та загальна вартість кредиту, немає строку дії договору та порядку припинення договору, що є грубим порушенням закону, тому договір є недійсним

Судом встановлено, що протягом дії кредитного договору права позивача не порушувались, оскільки до підписання договору «Автопакет»позивачу в анкеті-заяві було надано повну інформацію щодо умов кредитування, мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений, форми його забезпечення, тип відсоткової ставки, сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту, строк, на який кредит може бути одержаний, та варіанти його повернення.

Договір підписаний обома сторонами, прийнятий до виконання і частково виконувався позивачем.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що між позивачем та відповідачем був укладений договір про надання банківської послуги –укладений кредитний договір «Автопакет», який не суперечить діючому законодавству, тому підстав для визнання такого кредитного договору недійсним з цих підстав немає.

За таких умов у суду немає законних підстав для задоволення позовних вимог про визнання договору недійсним.

Оскільки факту наявності між сторонами спору про захист прав споживачів не встановлено, з позивача відповідно до ст. 88 ЦПК України необхідно стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 1263 грн. 37 коп.

Керуючись ст.ст. 10, 11,57-60, 88, 209, 213-215 ЦПК України, ст.ст. 16, 203, 215, 220, 626, 627 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Публічного Акціонерного товариства Комерційного Банку “Надра»про визнання договору «Автопакет»недійсним та захист прав споживачів відмовити за необгрунтованістю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1263 грн. 37 коп. –одержувач УДК в м. Суми, ЄДПОУ-23636315, Банк одержувача –ГУДКУ у Сумській області МФО –837013 рахунок 31211206700004, код платежу –22030001, ЄДРПОУ суду –02886462.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський районний суд м. Суми.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: І.М.ФОМЕНКО

11.11.2011