Рішення № 19538728, 21.11.2011, Арцизький районний суд Одеської області

Справа № 2-832/11

У К Р А Ї Н А

АРЦИЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

________________

РІШЕННЯ

Іменем України

21 листопада 2011 року м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області у складі:

головуючого суддіГусєвої Н.Д.,

при секретаріКуруч Т.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Арцизі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до відділу освіти Арцизької районної державної адміністрації Одеської області, за участю третьої особи начальника відділу освіти Арцизької районної державної адміністрації Одеської області Адзєріхо Анатолія Петровича про визнання наказів про накладення дисциплінарного стягнення та звільнення незаконними та їх скасування, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, -

встановив:

Позивач звернувся з позовом до суду, в якому просив визнати незаконними та скасувати накази відділу освіти Арцизької районної державної адміністрації Одеської області №196-ОД від 23.08.2011 року «Про дисциплінарне стягнення»та №258-К від 07.09.2011 року «Про звільнення ОСОБА_1», поновити його на посаді, з якої його було звільнено, стягнути з відповідача на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу, моральну шкоду, завдану незаконним звільненням в розмірі 5000 грн., посилаючись на те, що працював на посаді директора Деленської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів з 2006 року. Наказом №258-К від 07.09.2011 року «Про звільнення ОСОБА_1»його звільнено з займаної посади на підставі п.3 ч.1 ст.40 КЗпП України. Підставою для його звільнення став той факт, що він не зявився без поважних причин та не підготував матеріали на засідання комісії відділу освіти. Своє звільнення позивач вважає незаконним, оскільки відповідач у наказі про звільнення не навів конкретні факти, які свідчать про невиконання позивачем своїх трудових обовязків, а лише обмежився загальними посиланнями на систематичне невиконання позивачем своїх трудових обовязків. Крім того, його звільненню передував наказ №196-ОД від 23.08.2011 року «Про дисциплінарне стягнення», яким на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани. Цей наказ позивач також вважає незаконним та таким, що підлягає скасуванню з причин того, що начальник відділу освіти також не навів в наказі конкретні факти порушення позивачем трудової дисципліни, тобто коли такі факти мали місце та в чому полягає вина позивача. В обґрунтування позовних вимог щодо стягнення з відповідача моральної шкоди позивач зазначив, що завдана йому моральна шкода полягає в його душевних хвилюваннях з приводу звільнення, він змушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав, витрачати для цього значні зусилля та час.

В судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити. Пояснив суду, що накази про дисциплінарне стягнення та звільнення вважає незаконними, бо вони застосовані з чисельними порушеннями законодавства про працю, у звязку з чим йому завдано й моральну шкоду, яка виразилася в моральних стражданнях, утворенням в його сімї тяжкого матеріального становища, погіршення стану його здоровя, чим порушений звичайний уклад його життя, що змушує його докладати додаткових зусиль для організації свого життя.

Представник відповідача ОСОБА_3, що діє на підставі довіреності від 12 вересня 2011 року (а.с. 10, 62) в судовому засіданні позов ОСОБА_1 не визнав, підтримавши в повному обсязі надані суду заперечення на позов (а.с. 11-14), пояснивши, що дисциплінарне стягнення та звільнення позивача були застосовані правомірно з дотриманням вимог законодавства про працю, так як позивач не виконував своїх службових обовязків, просив суд відмовити в задоволенні, заявленого позивачем позову.

Залучений судом до участі у справі в якості третьої особи начальник відділу освіти Арцизької районної державної адміністрації Одеської області Адзєріхо А.П в судовому засіданні позов ОСОБА_1 також не визнав, пояснив, що звільнення позивача проведено з дотримання норм закону, у звязку з чим його позов не підлягає задоволенню.

Суд, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, вивчивши надані сторонами письмові докази, вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню і такий висновок суду ґрунтується на наступному.

Суд вважає, що між сторонами склалися правовідносини, що випливають з трудового законодавства, пов'язані з правовідносинами між робітником та роботодавцем, а також обовязком власника (роботодавця) відшкодувати моральну шкоду працівникові тому при вирішенні спору між сторонами, слід керуватися Кодексом законів про працю України та Цивільним кодексом України.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що на підставі наказу №184-к від 29 серпня 2006 року позивача переведено на посаду директора загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів с.Делень (далі Деленська ЗОШ) (а.с.71).

Як вбачається з наказу №196-ОД від 23.08.2011 року «Про дисциплінарне стягнення»(а.с. 4, 35) на позивача за порушення вимог Закону України «Про загальну середню освіту», невиконання директором школи своїх службових обовязків, упущення в роботі на підставі ст.147 КзпП України накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани, так як на підставі розпорядження Арцизької райдержадміністрації Одеської області була проведена перевірка стану готовності Деленської ЗОШ до нового 2011-2012 навчального року та згідно акту від 18.08.2011р. (а.с. 8, 31) Деленська ЗОШ не була прийнята з причин того, що не проводиться робота щодо прийому учнів 5-9 класів, які проживають в с.Новоселівка на виконання рішення сесії Арцизької районної ради від 29.07.2011р. «Про реорганізацію НВК «ЗОШ І-ІІ ступенів ДНЗ с.Новоселівка»в Новоселівскькій НВК «ЗОШ І ступеню - ДНЗ»(а.с.32); не визначено кількість класів та навантаження вчителів Деленської ЗОШ у звязку з реорганізацією Новоселівського ДНЗ; неякісно підготовлені до нового навчального року окремі кабінети і класні кімнати; не опрацьовані методичні рекомендації Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України до проведення першого уроку на тему «Україна наш спільний дім»; не надано інформацію про готовність навчального закладу до роботи у 2011-2012 навчальному році відповідно до припису Арцизької районної СЕС від 26.11.2010р. №1748, яку необхідно подавати в день прийому школи згідно форми; не забезпечено окремі умови пожежної безпеки; не забезпечено позивачем присутність педагогічних працівників під час прийому школи; некоректна поведінка позивача при спілкуванні з членами комісії.

У звязку з тим, що Деленська ЗОШ не була прийнята комісією, начальником відділу освіти видано наказ №88-В від 18.08.2011р., згідно якого позивача відкликано з щорічної відпустки з 19 по 23 серпня 2011 року, зобовязано його забезпечити явку педагогічного колективу на повторну перевірку стану готовності школи, а також наказано провести моніторинг готовності Деленської ЗОШ 23.08.2011р. (а.с.34).

Згідно п.3 Правил внутрішнього трудового розпорядку для робітників Деленської ЗОШ адміністрація школи зобов'язана забезпечувати дотримання працівниками школи обов'язків, покладених на них Статутом середньої загальноосвітньої школи і Правилами внутрішнього трудового розпорядку, правильно організовувати працю працівників школи, удосконалювати учбово-виховний процес, приймати заходи до своєчасного забезпечення школи необхідним устаткуванням, навчальними посібниками, створювати умови, що забезпечують охорону життя і здоров'я учнів і працівників школи, забезпечувати збереження майна школи (а.с.72-78).

Згідно положень посадової інструкції № 8 директора Деленської ЗОШ (а.с.79-85) до основних напрямків діяльності директора школи відноситься організація освітньої (навчально-виховної) роботи школи, забезпечення адміністративно-господарської роботи навчального закладу, створення режиму додержання норм в правил техніки безпеки в школі (п.2); директор зобовязаний: здійснювати загальне керівництво всіма напрямками діяльності школи відповідно з її Статутом і законодавством України (п.п.3.1.), забезпечувати облік, збереження й поповнення навчально-матеріальної бази, облік і збереження документації, організовувати діловодство, ведення бухгалтерського обліку та статистичної звітності (п.п.3.23), організовувати в установленому порядку роботу комісії щодо прийому школи до нового навчального року, підписувати відповідні акти (п.п.3.36).

23 серпня 2011р. позивач надав пояснення на імя начальника відділу освіти по акту від 18.08.2011р., згідно яких він фактично не заперечував своєї провини у неприйнятті комісією Деленської ЗОШ, а посилався на відсутність вказівок відділу освіти про прийманню учнів 5-9 класів, які мешкають в с.Новоселівка, кількість класів та навантаження вчителів Деленської ЗОШ не визначено через відсутність вказівок відділу освіти; підготовка до нового навчального року окремих кабінетів і класних кімнат здійснена виходячи з фінансування; методичні рекомендації Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України роздані класним керівникам; інформацію про готовність навчального закладу до роботи у 2011-2012 навчальному році не надано так як не було бланку; окремі умови пожежної безпеки не забезпечено у звязку з недостатнім фінансуванням; присутність педагогічних працівників під час прийому школи забезпечено, однак вони розійшлися на обідню перерву; некоректна поведінка при спілкуванні з членами комісії була зумовлена самим членами комісії (а.с.33).

Відповідно до ч.1 ст.147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано захід стягнення у вигляді догани.

Згідно з ч.1 ст.147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

В силу ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

На підставі ч. 1, 3, 4 ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Отже, одним із засобів боротьби з неправомірною поведінкою працівників, що допустили порушення трудової дисципліни, можуть бути заходи правового впливу у вигляді притягнення до дисциплінарної відповідальності. Порушенням трудової дисципліни є невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов'язків, що проявились в порушенні: правил внутрішнього трудового розпорядку; посадових інструкцій; положень, наказів та розпоряджень власника, якщо вони мають законний характер.

Суд дійшов висновку, що відповідач правомірно застосував до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді догани, про що видав відповідний наказ №196-ОД від 23.08.2011 року «Про дисциплінарне стягнення», так як позивач за своїми обовязками, зафіксованими у Правилах внутрішнього трудового розпорядку, Посадовій Інструкції не здійснив підготовку школи до нового навчального року та не організовував в установленому порядку роботу комісії щодо прийому школи до нового навчального року, що підтверджено складеним комісією актом від 18.08.2011р. (а.с.8, 31), поясненням самого позивача, наданого 23 серпня 2011 року начальнику відділу освіти (а.с. 33), а тому суд вважає, що вищевказаний наказ є законним та таким, що скасуванню не підлягає, так як відповідачем при накладанні дисциплінарного стягнення відносно позивача виконані правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, передбачені ст. ст. 147, 147-1, 148, 149 КЗпП України, у звязку з чим позовні вимоги позивача про визнання незаконним та скасування наказу №196-ОД від 23.08.2011 року «Про дисциплінарне стягнення»задоволенню не підлягають.

Що стосується вимог позивача про поновлення його на посаді з якої його було звільнено суд зазначає таке:

В обґрунтування зазначених вимог позивач посилається на те, що в період з 23 серпня 2011 року до 07 вересня 2011 року, тобто з моменту накладання на нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани до його звільнення він не порушував покладених на нього трудових обовязків як на директора школи, визначених в правилах внутрішнього трудового розпорядку для робітників Деленської ЗОШ, посадової інструкції № 8 директора Деленської ЗОШ. 05 вересня 2011 року на засідання комісії відділу освіти для проходження тарифікації працівників школи на 2011-2012 навчальний рік згідно графіку було направлено заступника з навчально-виховної роботи ОСОБА_4 у звязку з тим, що позивач до 11 год. 30 хв. знаходився в Арцизькій ЦРЛ. Вказані в наказі інші причини звільнення були виявлені 19 липня 2011 року у звязку з проведеною перевіркою виконання його трудових обовязків за зверненням вчителів, які були усуненні на день його звільнення.

Як вбачається з копії наказу від 07 вересня 2011 року N 258-К, позивача звільнено з роботи на підставі п. 3 ч. 1 ст.40 КзпП України (за систематичне невиконання без поважних причин посадових обов'язків) (а.с.3).

Згідно ч. 3 ст. 43 КЗпП України, ч. 2 ст. 39 Закону України від 15 вересня 1999 року N 1045-XIV "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" подання роботодавця має розглядатися у присутності працівника, щодо якого воно подано. Розгляд подання за відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. У разі нез'явлення працівника або його представника на засідання розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах терміну, визначеного частиною першою цієї статті. При повторному нез'явленні працівника без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності.

При вирішенні питання про звільнення позивача відповідачем було дотримано положення ст. 43 КзпП України, згідно яких розірвання трудового договору з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою профспілкового органу, первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. Даний факт підтверджено протоколом № 2 від 07 вересня 2011р. засідання профкому Деленської ЗОШ (а.с.48), на якому був присутній позивач та розглядалося подання начальника відділу освіти Арцизької райдержадміністрації Одеської області від 07 вересня 2011 року про надання згоди про звільнення позивача (а.с.42-45). Як вбачається зі згаданого протоколу, на засіданні було ухвалено надати згоду на звільнення позивача з займаної посади. Однак, з матеріалів справи не вбачається, що первинна профспілкова організація, членом якої є позивач надавала працедавцю у триденний строк письмову згоду на його звільнення як того вимагає ч. 4 ст. 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності». Разом з тим, суд бере також до уваги, що відповідно до положень тієї ж норми ч. 4 ст. 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»у разі пропуску триденного терміну вважається, що профспілковий орган дав згоду на розірвання трудового договору. Але відповідач не чекаючи трьох днів для отримання письмової згоди первинної профспілкової організації, членом якої є позивач, видав наказ про його звільнення.

Крім того, з наказу про звільнення позивача також вбачається, що він звільнений за те, що систематично не виконує свої посадові обовязки, а саме: 05 вересня 2011 року не зявився без поважних причин на не підготував матеріали на засідання комісії відділу освіти для проходження тарифікації працівників школи на 2011-2012 навчальний рік згідно графіку, у звязку з чим тарифікація перенесена на 12 вересня 2011 року, що можливо призведе до затримки виплати авансу та заробітної плати; в результаті перевірки звернення вчителів Деленської ЗОШ до голови райради встановлено, що на час перевірки книг видачі документів про освіту 5-ти випускникам 9 класу не видано документи про базову середню освіту, чим порушено Інструкція про переведення та випуск учнів начальних закладів системи загальної середньої освіти усіх типів та форм власності; класні журнали перевірено формально на кінець навчального року; директором школи внутрішкільний контроль здійснюється поверхово, не відслідковується система контролю, а спостереження за проведенням виховних заходів відсутні; книга протоколів педагогічних нарад ведеться з порушенням вимог до її ведення так як не відображені результати голосування про ухвалу рішень, а також вони носять поверховий характер; на час перевірки в школі відсутня книга протоколів нарад при директорові; ноутбук «Asus»на час перевірки знаходиться у директора школи вдома; 16 національних костюмів та 1 музичний інструмент, які подаровано Деленській ЗОШ на день перевірки не взято на баланс відділу освіти, тому що загублені документи про дарування; при перевірці трудових книжок, наказів про зарахування на роботу виявлено, що до відділу наданий наказ №4-К від 01.10.2010 року про перевід Мітєва, однак в книзі наказів наказ 4-К від 11.10.2010 року про прийняття Біяза сезонним кочегаром (а.с.3, 49).

Отже, для видання наказу про звільнення позивача з займаної ним посади директора Деленської ЗОШ, стала його неявка (а.с.37) та не підготовка матеріалів без поважних причин 05 вересня 2011 року на засідання комісії відділу освіти для проходження тарифікації працівників школи на 2011-2012 навчальний рік згідно графіку (а.с. 35-36), у звязку з чим тарифікація перенесена на 12 вересня 2011 року (а.с.38), що, як зазначив відповідач в оспорюваному позивачем наказі, можливо призведе до затримки виплати авансу та заробітної плати, а також результати перевірки, яка була здійснена в липні 2011 року на підставі звернення вчителів Деленської ЗОШ (а.с. 15-29).

Як вбачається з матеріалів справи проведення тарифікації педагогічних працівників на 2011-2012 навчальний рік призначено на 05 вересня 2011 року. Деленська ЗОШ не зявилася для проходження тарифікації відповідно до графіку 05 вересня 2011 року (а.с. 37). Позивач не зявився 05 вересня 2011 року на засідання комісії відділу освіти для проходження тарифікації педагогічних працівників на 2011-2012 навчальний рік згідно графіку було направлено заступника з навчально-виховної роботи ОСОБА_4 у звязку з тим, що позивач до 11 год. 30 хв. знаходився в Арцизькій ЦРЛ (а.с. 41). Проведення тарифікації педагогічних працівників на 2011-2012 навчальний рік Деленської ЗОШ перенесено на 12 вересня 2011 року (а.с. 38).

У зверненні вчителів Деленської ЗОШ від 13 липня 2011 року, адресованого голові районної ради, порушується питання про неналежне виконання своїх обовязків директором Деленської ЗОШ ОСОБА_1 (а.с.15).

У звязку з розглядом звернення вчителів Деленсьої ЗОШ наказом відповідача у справі №151-К від 18 липня 2011 року відкликано з щорічної відпустки головного бухгалтера ЦБ ОСОБА_5, завідувача РМК ОСОБА_6, методиста-психолога ОСОБА_7, директора Деленської ЗОШ ОСОБА_1 (а.с.17) та створено комісію з розгляду згаданого звернення (наказ відділу освіти №193 від 18 липня 2011 року а.с.19).

За результатами перевірки звернення комісією складено довідки від 19 липня 2011 року, з якими ознайомлено заявників (а.с.30), згідно яких: комісія зробила висновки, що викладені у зверненні факти дійсно мають місце, в процесі перевірки встановлено, що позивач не відповідає займаній посаді директора Деленської ЗОШ, а виконувана ним робота не кваліфікована та внесено пропозиції про вирішення питання про відсторонення позивача від керівної посади (а.с.20-21); аналогічні висновки викладені в довідці, складеній головним спеціалістом відділу освіти ОСОБА_8 за результатами перевірки стану ведення ділової документації (а.с.22). За результатами виїзду 19.07.2011р. в Деленську ЗОШ головним спеціалістом відділу освіти ОСОБА_9 складено інформацію, згідно якої діяльність директора школи і заступника з навчально-виховної роботи на даному етапі розвитку закладу не достатньо забезпечує виконання контрольно-аналітичних функцій (а.с.23). За результатами перевірки фактів, викладених у зверненні вчителів Деленської ЗОШ заступником головного бухгалтера централізованої бухгалтерії відділу освіти ОСОБА_5 19.07.2011р. складено довідку, згідно якої 3 ноутбуки «Asus», принтер «Самсунг»в наявності, знаходяться у приміщенні школи, документи про оприходування подарованих 16 національних костюмів та 1 музикального інструмента подані до відділу освіти для прийняття на баланс не своєчасно (а.с.24).

Позивач надав 19.07.2011 р. письмові пояснення на імя начальника відділу освіти, в яких вказав на осіб, винних у виявлених комісією порушеннях та зобовязався виправити виявлені порушення (а.с.25-28). Разом з тим, в судовому засіданні позивач пояснив, що не застосовував до осіб, винних у порушеннях будь-яких дисциплінарних стягнень або засобів адміністративного впливу. Також позивач пояснив, що у наявний час порушення, виявлені комісією виправлені.

Таким чином судом встановлено, що позивач не був поставлений до відома, що йому особисто треба бути присутнім при проведенні тарифікації педагогічних працівників на 2011-2012 навчальний рік, у звязку з чим ним направлено заступника з навчально-виховної роботи ОСОБА_4 Крім того, не був ознайомлений з наказом відповідача № 213 від 05 вересня 2011 року про перенесення проведення тарифікації педагогічних працівників на 2011-2012 навчальний рік Деленської ЗОШ на 12 вересня 2011 року, про що свідчить відсутність його підпису в наказі (а.с. 38). Щодо допущених порушень, про наявність яких повідомлено вчителями Деленської ЗОШ, винний не лише позивач, як директор школи, а й особи, відповідальні за виконання конкретної роботи, це зокрема підтверджено інформацією головного спеціаліста відділу освіти ОСОБА_9, згідно якої діяльність директора школи і заступника з навчально-виховної роботи на даному етапі розвитку закладу не достатньо забезпечує виконання контрольно-аналітичних функцій (а.с.23). Більш того, судом встановлено, що деякі викладені в наказі про звільнення позивача підстави для його звільнення не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, зокрема такі як знаходження ноутбуку «Аsus»у директора вдома на неприйняття 16 національних костюмів та 1 музичного інструмента, які подаровано Деленській ЗОШ на баланс відділу освіти, оскільки ці підстави були спростовані дослідженими судом доказами, такими як довідкою, складеною 19.07.2011р. заступником головного бухгалтера централізованої бухгалтерії відділу освіти ОСОБА_5, згідно якої 3 ноутбуки «Asus», принтер «Самсунг»в наявності, знаходяться у приміщенні школи, документи про оприходування подарованих 16 національних костюмів та 1 музикального інструмента подані до відділу освіти для прийняття на баланс не своєчасно (а.с.24).

Згідно зі ст. 43 Конституції України держава створює умови для повного здійснення громадянина права на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, він вільно обирає або на який вільно погоджується та гарантує захист від незаконного звільнення.

Разом з тим, виходячи з положень ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

За загальновідомими правилами, встановленими ст. 4 Конвенції Міжнародної Організації Праці № 158, 04.02.1994 року ратифікованої Верховною Радою України, яка набула чинності 16.05.1995 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства, трудові відносини з працівниками не припиняються, якщо тільки немає законних підстав для такого припинення, пов'язаного зі здібностями або поведінкою працівника, або викликаного виробничою необхідністю підприємства, установи або служби.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір може бути розірвано в разі систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо раніше до нього застосовувались заходи дисциплінарного стягнення.

Виходячи з цього, при звільненні працівника з підстав, передбачених даною нормою закону, організація повинна навести конкретні факти допущеного ним невиконання обов'язків, зазначити, коли саме вони мали місце, які проступки вчинив працівник після застосування до нього стягнення та коли.

Відповідно до розяснень п. п. 22, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992р. № 9 з наступними змінами та доповненнями при розгляді справ про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за п. 3 ч. 1 ст.40 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені ст. ст. 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника; чи за передбаченими п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Судом зясовано, що перелічені в наказі №258-К від 07.09.2011р. порушення трудової дисципліни позивачем, які стали приводом для його звільнення, встановлені були 19 липня 2011 року, тобто до застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани, яке було до нього застосовано 23 серпня 2011 року. Того ж дня в додатку до акту перевірки готовності Деленської ЗОШ з питань методичної роботи і ведення ділової документації перелічені факти порушень, перелічених в наказі про звільнення (а.с.124-125, 138). Однак, відповідач 23 серпня 2011 року, видаючи наказ про застування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани, ніяким чином не відреагував на виявлені 19 липня 2011 року порушення, вочевидь, відповідач заздалегідь планував звільнення позивача та розподілив виявлені в роботі позивача порушення так, щоб побудувати їх у ланцюг та застосувавши за частину порушень догану, а за іншу частину таку крайню міру дисциплінарного стягнення як звільнення, не врахувавши при цьому, що приводи для звільнення були встановлені до 23 серпня 2011 року, тобто до застосування до позивача догани, у звязку з чим відсутня система порушень посадових обовязків з боку позивача. Більш того, як було вище зазначено, відповідач при застосуванні до позивача такого крайнього заходу як звільнення, обмежився лише загальним посиланням на систематичне невиконання позивачем без поважних причин посадових обов'язків та викладенням короткого змісту порушень, не провівши аналізу допущених порушень з урахуванням письмових пояснень позивача, не зясувавши чи саме позивач винен в допущені зазначених в наказі порушень чи наявна його вина в їх вчиненні та в чому саме полягає система допущених позивачем порушень. Крім того, відповідач обираючи таку крайню міру дисциплінарного стягнення як звільнення не врахував ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника та чи дійсно наявне систематичне невиконання трудових обов'язків позивачем які передували звільненню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач при виданні наказу про звільнення позивача з займаної посади директора Деленської ЗОШ, обмежився лише загальним посиланням на систематичне невиконання без поважних причин позивачем посадових обов'язків при застосуванні такого крайнього заходу як звільнення та не врахував вимоги ч. 3 ст. 149 КЗпП України, згідно з якими при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Таким чином, відповідачем зроблено помилкове тлумачення п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України на підставі якої було звільнено позивача, що потягло за собою неправильне застосування вказаної норми Закону при звільненні позивача, тому суд вважає, що звільнення позивача з посади директора Деленської ЗОШ проведено з порушенням вимог трудового законодавства, у звязку з чим воно має бути визнано незаконним.

Суд критично оцінює та не приймає до уваги обставини, на які посилався відповідач як на підставу своїх заперечень проти позову позивача, викладених в письмових запереченнях на позов, які були підтримані представником відповідача в судовому засіданні, оскільки ці обставини не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки відповідачем не надано суду переконливих доказів своєї правоти та більш того, обставини, на які посилався відповідач, були спростовані іншими доказами, дослідженими судом.

Судом також не приймаються до уваги надані відповідачем матеріали, які на думку відповідача підтверджують зловживання позивачем своїм службовим становищем (а.с.90-112, 134-137), оскільки вони містять інформацію про правовідносини, що виникли до виникнення наявного спору і не містять інформації щодо предмету доказування спору, що розглядається судом, відповідно до ст. 58 ЦПК України.

В супереч вимогам ст. 10, 60 ЦПК України, згідно яких кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, відповідач не надав суду жодного доказу на підтвердження систематичного невиконання, або неналежного виконання своїх трудових обовязків з боку позивача в період з часу накладання на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани до його звільнення.

Оскільки позивача було звільнено з роботи з порушенням норм трудового законодавства він на підставі ст. 235 КЗпП України повинен бути поновлений на роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі суд одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більш ніж за один рік.

Відповідно до розяснень викладених у п.32 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів»від 06.11.1992р. № 9, з наступними змінами і доповненнями, у випадку стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в звязку з незаконним звільненням, він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку виходячи із заробітку за останні два календарні місяці його роботи. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995р. № 100 з наступними змінами і доповненнями.

Враховуючи вищевказані вимоги законодавства, розяснення вищевказаної Постанови Пленуму Верховного суду України та матеріали справи, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Із наявної у матеріалах справи довідки про середньомісячну заробітну плату позивача (а.с.126), представленої відповідачем на вимогу суду вбачається, що його середня заробітна плата за два місяці, які передували звільненню складала 3283,73 грн.

Термін вимушеного прогулу позивача склав з 08.09.2011р. по час прийняття рішення 21.09.2011р. 2 місяці 15 днів, за яких позивачеві повинні бути нараховані 8060 грн. 07 коп. (2537,43грн (з 08.09.2011р. по 30.09.2011р.: 3283,73грн. : 22роб.дн. х 17роб.дн.) + 3283,73грн. (з 01.10.2011р. по 30.10.2011р.) + 2238,91грн (з 01.11.2011р. по 21.11.2011р., тобто по день винесення рішення: 3283,73грн. : 22роб.дн. х 15роб.дн.). Вказана сума визначена без урахування сплати обовязкових платежів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, а також вимогами ч.3 ст.23 ЦК України, відповідно до яких розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно до вимог ст.237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівникові провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Неправомірними діями відповідача у зв'язку з незаконним звільненням позивача, які порушили його законі права, була заподіяна моральна шкода. Позивач залишилися без роботи, що вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя. З урахуванням стану здоров'я позивача, його переживань, характеру та обсягу страждань, їх тривалості/часу та зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану суд, враховуючи вимоги розумності і справедливості, оцінює завдану моральну шкоду в розмірі 500 гривень.

Крім того, відповідно до вимог ч.3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона у справі повинна доказати ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Відповідно до вимог ст.57 ЦПК України доказами по справі є любі фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, які обґрунтовують вимоги сторони.

Відповідно до вимог ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

В судовому засіданні не знайшов своє підтвердження факт моральних страждань, понесених позивачем в звязку з його незаконним звільненням в розмірі зазначеному позивачем.

Судові витрати необхідно розподілити між сторонами у справі у відповідності до вимог ч.1 ст.88 ЦПК України, тобто з позивача підлягають стягненню судові витрати, визначені пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а з відповідача пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачу відмовлено.

На підставі вищезазначеного, суд, оцінивши в сукупності всі добуті в судовому засіданні докази, вважає необхідним задовольнити позов частково.

Крім того, на підставі ст.367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі і присудження позивачці заробітної плати за один місяць.

На підставі ст.ст. 40, 43, 43-1, 232, 241-1 КЗпП України, ст.ст.16, 23, 1167 ЦК України, керуючись ст.ст. 3, 10, 15, 30, 57-60, 64, 88, 158, 208, 209, 212-215, 367 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до відділу освіти Арцизької районної державної адміністрації Одеської області, за участю третьої особи начальника відділу освіти Арцизької районної державної адміністрації Одеської області Адзєріхо Анатолія Петровича про визнання наказів про накладення дисциплінарного стягнення та звільнення незаконними та їх скасування, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди задовольнити частково.

Визнати наказ Відділу освіти Арцизької районної державної адміністрації Одеської області №258-К від 07 вересня 2011 року «Про звільнення ОСОБА_1», яким ОСОБА_1 звільнено з посади директора Деленської ЗШ І-ІІІ ступенів незаконним та скасувати його.

Поновити ОСОБА_1 на посаді з якої його було звільнено.

Стягнути з Відділу освіти Арцизької районної державної адміністрації Одеської області на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу 8060 (вісім тисяч шістдесят) гривень 07 копійок; моральну шкоду в розмірі 500 (пятсот) гривень.

При сплаті суми заробітної плати за час вимушеного прогулу врахувати відповідні відрахування податків та інші обовязкові платежі, передбачені діючим законодавством.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання незаконним та скасування наказу №196-ОД від 23 серпня 2011 року «Про дисциплінарне стягнення», стягнення з відповідача моральної шкоди в зазначеному позивачем розмірі відмовити.

Стягнути зі сторін у справі пропорційно від задоволених позовних вимог суми судового збору, які підлягають зарахуванню до спеціального фонду Державного бюджету України за наступними реквізитами: найменування та адреса суду: Арцизький районний суд Одеської області, м.Арциз Одеської області, вул.Орджонікідзе, 29, код ЄДРПОУ суду: 02897649, отримувач коштів: УДК у Арцизькому районі, код отримувача (код за ЄДРПОУ 23214755), банк отримувача: ГУДКУ в Одеській області, код банку отримувача (МФО):828011, номер доходного рахунку щодо сплати судового збору (рахунок отримувача): 31218206700038, код класифікації доходів бюджету: 22030001: з Відділу освіти Арцизької районної державної адміністрації Одеської області в розмірі 123 (сто двадцять три) гривні 27 копійок; з ОСОБА_1 в розмірі 64 (шістдесят чотири) гривні 93 копійки.

Допустити негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі і присудження йому заробітної плати за один місяць.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Арцизький районний суд Одеської області шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення. Якщо рішення було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя

Арцизького районного судуГусєва Н.Д.