Рішення № 19538731, 29.11.2011, Арцизький районний суд Одеської області

Справа № 2-869/11

РІШЕННЯ

Іменем України

29 листопада 2011 року м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області у складі:

головуючого суддіГусєвої Н.Д.,

при секретарі Максимчук О.І.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Арцизі Одеської області справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

встановив:

Позивачка звернулася до суду з позовом про стягнення аліментів з відповідача на її користь на утримання їх спільної дитини сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, щомісячно в розмірі 25% заробітку (доходу) відповідача, з дня предявлення позову і до досягнення дитиною повноліття. В своєму позові позивачка посилається на те, що з відповідачем по справі вона перебувала у фактичних відносинах, внаслідок яких мають малолітнього сина, який проживає разом з позивачкою. В наявний час сторони проживають окремо. Позивачка вказує на те, що їй одній важко утримувати дитину, а відповідач добровільно не надає матеріальної допомоги на утримання дитини, тому вона змушена звернутися до суду з зазначеним позовом. Також позивачка вказала, що відповідач офіційно працює і отримує регулярний дохід, таким чином, матеріальні доходи відповідача дозволяють йому сплачувати аліменти на утримання дитини.

У судове засідання позивачка не зявилася, але надіслала до суду заяву, в якій просила суд про розгляд справи в її відсутність, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не зявився, надіслав до суду заяву, в якій просив суд про розгляд справи в його відсутність, позовні вимоги позивачки визнав в повному обсязі, на розірвання шлюбу з позивачкою згоден.

У звязку з неявкою сторін в судове засідання, від яких надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає положенням ч. 2 ст. 158 ЦПК України, судом, у відповідності до ч.2 ст.197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд вважає, що між сторонами склалися правовідносини, що випливають із сімейного законодавства, пов'язані з обовязком батьків утримувати малолітню дитину, тому, при вирішенні спору між сторонами, слід керуватися Сімейним Кодексом України.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги позивачки підлягають задоволенню в повному обсязі тому, оскільки засновані на законі та доведені матеріалами справи.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Згідно копії свідоцтва про народження, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1, в свідоцтві про його народження батьком вказаний ОСОБА_2 відповідач по справі (а.с.4). Також судом встановлено, що малолітній син позивачки проживає разом з матірю та знаходиться на її утриманні (а.с.5). Згідно довідок наданих ТОВ «А/Ф «Дністровська»відповідач по наявній справі ОСОБА_2 дійсно офіційно працює та має земельний пай, отримує постійний дохід (а.с.6,7,8).

Згідно ст.141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Такий принцип рівності прав та обов'язків батьків щодо дитини ґрунтується на нормах Конституції України, які проголошують, що усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах (ст. 21), громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками (ст.24).

Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків (ч. 2 ст. 51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві, зокрема статтею 180 Сімейного кодексу України на батьків покладено обовязок по утриманню дитини до досягнення нею повноліття.

Згідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства»кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Отже, обов'язок батьків з утримання своїх дітей виникає незалежно від факту реєстрації шлюбу, наявності між ними фактичних шлюбних відносин або спільного проживання. Батьки зобов'язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано. Обов'язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним.

Відповідно до розяснень, що надані у п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Ч.3 ст. 181 СК України передбачає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в долі від доходу його матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Згідно ч.2 ст.182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 СК України. Частка від заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом (ч.1 ст.183 СК України).

Суд вважає необхідним стягнути аліменти з усіх видів доходів батька дитини, а не тільки з заробітної плати, оскільки це передбачено п.1 Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затвердженим Постановою КМУ від 26 лютого 1993 р. N 146 «Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб».

В судовому засіданні було встановлено, що відповідач є батьком малолітнього ОСОБА_3, що підтверджено свідоцтвом про його народження, зобовязаний утримувати дитину, яка проживає з матірю до досягнення ним повноліття.

Визначаючи розмір аліментів, які повинні стягуватися з відповідача на користь позивачки на утримання малолітнього сина враховує матеріальне становище батька дитини платника аліментів, який працює, отримує заробітну плату.

В силу ч.1 ст.183 СК України, з урахуванням встановлених в судовому засіданні фактів та обставин справи, приймаючи до уваги стан здоров'я і матеріальне становище дитини, обовязок відповідача утримувати дитину до досягнення ним повноліття, стан здоров'я і матеріальне становище відповідача, суд вважає за необхідне частку від заробітку (доходу) батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину визначити в розмірі 1/4 частині, що відповідає 25 відсоткам, які просила позивачка у позові.

З огляду на викладене, на стан здоров'я і матеріальне становище дитини, приймаючи до уваги обовязок батька дитини утримувати дитину, стан здоров'я і матеріальне становище платника аліментів та його згоду на виплату аліментів на утримання дитини в зазначеному позивачкою розмірі, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги позивачки, та стягувати аліменти з батька малолітнього ОСОБА_3 на користь позивачки на утримання дитини в розмірі, зазначеному позивачкою.

Відповідно до ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України суд вважає необхідним покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 367 ЦПК України, суд вважає необхідним допустити негайне виконання судового рішення в межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ч.3 ст. 181, ст.ст. 182, 183, 191 СК України, ст.ст. 6, 15, 30, 62, 84, 88, 208, 213, 215, 367 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, який зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який не досяг повноліття, аліменти щомісячно у розмірі 1/4 частки від усіх видів щомісячного заробітку (доходу), але не менш 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позовної заяви, тобто з 05 жовтня 2011 року і до досягнення повноліття ОСОБА_3, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути з відповідача, ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 188 (сто вісімдесят вісім) гривень 20 копійок, які підлягають зарахуванню до спеціального фонду Державного бюджету України за наступними реквізитами: найменування та адреса суду: Арцизький районний суду Одеської області, м.Арциз Одеської області, вул.Орджонікідзе, буд.29, код ЄДРПОУ суду: 02897649, отримувач коштів: УДК в Одеській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ 23214755), банк отримувача: ГУДКУ в Одеській області, код банку отримувача (МФО):828011, номер доходного рахунку щодо сплати судового збору (рахунок отримувача): 31218206700038, код класифікації доходів бюджету: 22030001.

Допустити негайне виконання судового рішення в межах суми платежів за один місяць.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Арцизький районний суд Одеської області шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Суддя

Арцизького районного суду Гусєва Н.Д.