Ухвала суду № 19517217, 16.11.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" листопада 2011 р. м. КиївК-2061/08

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддівБившевої Л.І.

Ланченко Л.В.

Лосєва А.М.

Нечитайла О.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Царичанської міжрайонної державної податкової інспекції

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2007

у справі № А23/102

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислового комплексу "Самара"

до Царичанської міжрайонної державної податкової інспекції

про скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2007 відмовлено у задоволенні позову.

Постанову суду мотивовано тим, що оскільки будівля та обладнання матеріальні цінності, як частина основних фондів підприємства, що вилучені у встановленому порядку з активів підприємства у звязку з їх продажем, набули ознак товару, призначеного для торгівлі, на спірні відносини розповсюджується положення Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Отримання позивачем грошових коштів в рахунок оплати за будівлю та обладнання підпадає під визначення розрахункової операції в розумінні цього Закону, внаслідок чого така операція повинна проводитись позивачем із застосуванням реєстратора розрахункових операцій.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2007 постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2007 скасовано, позов задоволено в повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 222 392,45 грн. з підстав порушення судом першої інстанції ст. 250 Господарського кодексу України.

Царичанська МДПІ подала касаційну скаргу, якою просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2007 та залишити в силі постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2007. Посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, наголошуючи на тому, що застосовані Царичанською МДПІ до позивача згідно ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" фінансові санкції не є адміністративно-господарськими санкціями, а є одним із видів фінансової відповідальності. Окрім того, Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" не передбачено жодної можливості звільнення порушників від відповідальності, у т.ч. через закінчення встановлених ст. 250 ГК України строків.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

Царичанською МДПІ Дніпропетровської області проведено виїзну планову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислового комплексу "Самара" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 по 31.10.2006, під час якої встановлено порушення вимог ст. 1, п. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" в частині проведення розрахункової операції при продажу товарів через касу підприємства в 2005 році на суму 45256,22грн. без застосування реєстратора розрахункових операцій при реалізації продукції не власного виробництва, в тому числі при продажу будівлі магазину № 13 на суму 22 638,49 грн., культиватору на суму 720,00 грн., сигми на суму 12 860,00 грн., паливно-мастильних матеріалів на суму 8 260,00 грн. про, що складено акт № 2/23-30950544 від 23.01.2007.

На підставі зазначеного акту у звязку із виявленими порушеннями Царичанською МДПІ винесено рішення № 61/23 від 30.01.2007 про застосування відносно товариства штрафних (фінансових) санкцій на суму 226 281,00 грн.

Рішення № 61/23 від 30.01.2007 про застосування відносно товариства штрафних (фінансових) санкцій на суму 226 281,00 грн., прийнято на підставі п. 1 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Суд касаційної інстанції вважає за правильне погодитися з висновком суду апеляційної інстанції про порушення судом першої інстанції при вирішенні справи ст.250 ГК України, оскільки знаходить правильною позицію щодо відсутності у податкової інспекції підстав застосовувати до субєкта господарювання штрафні санкції, передбачені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»за умови закінчення строку, передбаченого ст. 250 Господарського кодексу України.

Виходячи зі змісту частини 1 статті 238 Господарського кодексу України, санкції, передбачені за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, є адміністративно-господарськими санкціями.

Штрафні санкції, передбачені вказаним Законом, належать до адміністративно-господарських санкцій, одним видом з яких є адміністративно-господарський штраф (статті 239, 241 Господарського кодексу України).

Строки застосування адміністративно-господарських санкцій встановлені статтею 250 Господарського кодексу України, згідно із якою адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до субєкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим субєктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Отже, уповноважений орган державної влади при виявленні факту порушення субєктом господарювання встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, зокрема порушення вимог Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», мав дотримуватися наведених положень законодавства, у звязку з чим міг прийняти рішення про застосування такого виду адміністративно-господарських санкцій, як штрафні санкції, протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим субєктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Закінчення будь-якого із встановлених статтею 250 Господарського кодексу України строків виключає застосування таких санкцій до субєкта підприємницької діяльності за вчинене ним порушення правил здійснення господарської діяльності.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що дії, які податковою інспекцією визнано протиправними, здійснені підприємством у 2002-2005 роках, а штрафні санкції штрафні санкції застосовано у 2007, що не відповідає вимогам ст. 250 ГК України.

Зважаючи на викладене, касаційна скарга залишається без задоволення, а оскаржена ухвала суду апеляційної інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Царичанської міжрайонної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2007 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданої через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

СуддіЛ.І. Бившева

Л.В. Ланченко

А.М. Лосєв

О.М. Нечитайло