Ухвала суду № 19517206, 16.11.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" листопада 2011 р. м. КиївК-22327/08

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддівБившевої Л.І.

Ланченко Л.В.

Лосєва А.М.

Нечитайла О.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06.08.2008

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.10.2008

у справі № 2-а-8136/08

за позовом Державного підприємства "Селидіввугілля"

до Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06.08.2008, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.01.2008, позов задоволено частково. Визнано частково недійсним податкове повідомлення-рішення Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції від 02.11.2007 № 0000582342/0 на суму основного платежу 397 608,50 грн. та штрафних (фінансових) санкцій 198 804,25грн.

Красноармійська об"єднана державна податкова інспекція подала касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток у сумі 596412,75 грн. та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Посилається на порушення судами норм матеріального права, наголошуючи на тому, що сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою , що залишилась недостягненою після закінчення строку позовної давності, є безповоротною фінансовою допомогою, а тому не відноситься до валових витрат, оскільки не є такими у розумінні Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційних скарг, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

Красноармійською ОДПІ проведено документальну виїзну планову перевірку ДП "Селидіввугілля" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2006 по 30.06.2007, якою було встановлено порушення пп. 1.22.1 п. 1.22. ст. 1, п.5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що полягало у тому, що при списанні кредиторської заборгованості (безнадійна заборгованість) не зменшено валові витрати в частині придбання ТМЦ та послуг, які отримано позивачем фактично безоплатно, а тому їх вартість не відноситься до валових витрат у розумінні Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме: по ВП "Шахта Курахівська" 220 435,00грн. у 2006 році, по ВП "Автобаза" 11 407,00 грн. у 2006 році та 1 228,00 грн. у I півріччі 2007 року, по ВП "Шахта-Росія" 673 050,00 грн. у 2006 році та 48 522,00 грн. у I півріччі 2007 року, по ВП "Шахта Коротченко" 322 728,00 грн. у 2006 році та 152 796,00 у I півріччі 2007 року, по ВП "Шахат Україна" 1 239 255,00 грн. у I півріччі 2007 року, по ВП "Шахта 1/3 Новогродівка" 283 001,00 грн. у 2006 році та 916 013,00 грн. у I півріччі 2007 року, по ОП "Теплофікація" 18 970,00 грн. у 2006 року.

За результатами перевірки складено акт від 22.10.2007 № 6/23-2-33426253 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.11.2007 № 0000582342/0, яким підприємству на підставі підпункту "б" п.п. 4.2.2. п.4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" було визначено податковезобовязання з податку на прибуток у сумі 604 583,00 грн., у тому числі основний платіж 403 055,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 201 528,00 грн. Штрафні (фінансові) санкції нараховані згідно п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, на які посилається податкова інспекція у касаційній скарзі, та вважає, що судами повно встановлені обставини у справі, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.

Підпунктом 4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, включаються до валового доходу платника податку.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті (п.п.5.2.1.п.5.2 ст.5 Закону України "Про податок на додану вартість").

Датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг) (п.п. 11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств").

Відповідно до п. 1.22.1 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності, є безповоротною фінансовою допомогою.

Зважаючи на достовірно встановлені судами попередніх інстанцій обставини, що валові витрати за господарськими операціями (договорами між відокремленими підрозділами та іншими обєктами господарювання) формувались по факту придбання зазначених товарів (послуг), що відповідає вимогам п.п. 11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а також на відсутність у Законі вимоги щодо обовязку у платника податків відкоригувати у сторону зменшення такі валові витрати у разі наявності кредиторської заборгованості, яка залишилася нестягнутою по закінченню строку позовної давності, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів про відсутність правових підстав для коригування витрат на суму кредиторської заборгованості, яка залишилася нестягнутою по закінченню строку позовної давності, оскільки збільшення валового доходу на такі суми кредиторської заборгованості, що передбачено вимогами 4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", та одночасне зменшення валових витрат на ці суми, призвело б до факту подвійного оподаткування.

Враховуючи викладене, касаційна скарга залишається без задоволення, а оскаржена ухвала суду апеляційної інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Красноармійської об"єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06.08.2008 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.10.2008 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданої через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

СуддіЛ.І. Бившева

Л.В. Ланченко

А.М. Лосєв

О.М. Нечитайло