Ухвала суду № 19517074, 21.09.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" вересня 2011 р. м. КиївК-22787/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий:Нечитайло О.М.

Судді:Бившева Л.І.

Ланченко Л.В.

Пилипчук Н.Г.

Федоров М.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Еркон і К»

на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.04.2009 р.

та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.04.2009 р.

у справі №2-а-6684/1270

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еркон і К»

до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області,

за участю третьої особи Головного управління Державного казначейства України в Луганській області,

про скасування рішень, стягнення матеріальної і моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Еркон і К»звернулось до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області про скасування рішень від 12.03.1998 р. №23-208/24199986/165, від 30.05.2000 р. №433/26-2/24199986, стягнення матеріальної, моральної шкоди та суми індексу інфляції у розмірі 38.378.916,14 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 17.12.2008 р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено за необґрунтованістю та у звязку із пропуском строку звернення до суду.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.04.2009 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Еркон і К»було задоволено частково, рішення суду першої інстанції скасовано, закрито провадження у справі у частині позовних вимог про визнання недійсним рішення від 12.03.1998 р. №23-208/24199986/165.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.04.2009 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Еркон і К»було задоволено частково, рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позовних вимог про скасування рішення від 30.05.2000 р. №433/26-2/24199986 відмовлено.

Вважаючи, що рішення суду апеляційної інстанції були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд.

Відповідач надав письмові заперечення на касаційну скаргу позивача, за змістом яких проти вимог останньої заперечує з мотивів її необґрунтованості та просить вказану касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанцій без змін.

Відповідно до частини 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Так, в частині закриття провадження у справі щодо позовних вимог товариства про скасування рішення від 12.03.1998 р. №23-208/24199986/165 суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив з такого.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.157 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями та не заперечується сторонами, зазначене рішення було оскаржене позивачем до Арбітражного суду Луганської області.

Рішенням Арбітражного суду Луганської області від 14.01.1991 р. у справі №4/405-н у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Еркон і К»до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області про скасування рішення від 12.03.1998 р. №23-208/24199986/165 було відмовлено.

Постановою Арбітражного суду Луганської області від 06.04.1999 р. у справі №4/405-н про перевірку рішення в порядку нагляду за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Еркон і К»рішення Арбітражного суду Луганської області від 14.01.1991 р. залишено без змін.

Зазначені судові рішення були залишені без змін і постановою судової колегії Вищого арбітражного суду України по перегляду рішень, ухвал, постанов від 27.08.1999 р. №041/14-4/20.

Зважаючи на те, що предметом позову і у даній справі, і у справі №4/405-н було визнання нечинним рішення Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 12.03.1998 р. №23-208/24199986/165 та з урахуванням того, що у обох справах ті самі сторони, провадження у справі у названій частині правильно закрито судом апеляційної інстанції з підстав, передбачених п.4 ч.1 ст.157 КАС України.

Судом апеляційної інстанції також обґрунтовано відмовлено у задоволенні позовних вимог про скасування рішення від 30.05.2000 р. №433/26-2/24199986, стягнення матеріальної, моральної шкоди та суми індексу інфляції у розмірі 38.378.916,14 грн.

Так, податкове рішення від 30.05.2000 р. №433/26-2/24199986 контролюючим органом було прийнято на підставі акту додаткової перевірки від 30.05.2000 р. №112 за порушення позивачем ст.3. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

До моменту звернення до суду з даним позовом, тобто до 11.03.2008 р. назване рішення оскаржене не було.

Згідно зі ст.99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до приписів ч.1 ст.100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Як правильно встановлено судом апеляційної інстанції, зазначена норма носить імперативний характер та за умови якщо на її застосуванні наполягає одна із сторін є обовязковою до виконання. Тому, з урахуванням того, що у даній справі на її застосуванні наполягав відповідач, суд попередньої інстанції цілком обґрунтовано застосував приписи зазначеної процесуальної норми.

Мотивація та докази, наведені у касаційній скарзі, не дають адміністративному суду касаційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду апеляційної інстанції.

На підставі викладеного, судова колегія Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що порушень або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права не вбачається, а тому постанова та ухвала суду апеляційної інстанції скасуванню не підлягають, а касаційна скарга не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Еркон і К»залишити без задоволення.

2. Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.04.2009 р. та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.04.2009 р. у справі №2-а-6684/1270 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. Судді:Бившева Л.І. Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г. Федоров М.О. Суддя О.М. Нечитайло