Ухвала суду № 19515628, 09.11.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" листопада 2011 р. м. КиївК/9991/17012/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Ситникова О.Ф.,

Гашицького О.В.,Малиніна В.В.,

Лиски Т.О., Штульман І.В.

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в місті Сніжне Донецької області до Державного підприємства “Сніжнеантрацит” про стягнення суми витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, за касаційною скаргою Державного підприємства “Сніжнеантрацит” на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2011 року, -

в с т а н о в и в :

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2011 року залишено без мін постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2010 року, якою адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанції, Державне підприємство “Сніжнеантрацит” звернулось з касаційною скаргою, в який просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2011 року і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів, в межах ст. 220 КАС України, дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.

Судами попередніх інстанції встановлено, що Державне підприємство «Сніжне антрацит», код ЄДРПОУ 31906124, є юридичною особою та відповідно до пунктів 2.1.1 та 6.1 наведеної вище Інструкції є платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

У відповідача працювали особи, зайняті на роботах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до пунктів «а»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ, і яким призначено пенсію на пільгових умовах за Списком №1.

Як вбачається з розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, що складалися позивачем протягом спірного періоду, відповідач мав сплатити за період з 25 березня 2010 року по 25 вересня 2010 року суму відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за Списком № 1 у розмірі 8043644 грн. 97 коп.

Однак, відповідач вказану суму не сплатив, у звязку з чим має заборгованість перед Управлінням у зазначеному розмірі.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанції дійшли висновку про те, що відповідач зобов'язаний відшкодувати Управлінню Пенсійного фонду України витрати по виплаті і доставці пільгової пенсії, призначеної відповідно законодавства про пенсійне забезпечення.

З таким висновком суду попередніх інстанції погоджується і колегія суддів Вищого адміністративного суду України з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абз. 1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Ставки, механізм справляння та пільги щодо сплати збору на обовязкове державне пенсійне страхування встановлюється Законом України «Про збір на обовязкове пенсійне страхування»від 26.06.1997.

Статтею 1 зазначеного Закону України «Про збір на обовязкове пенсійне страхування» встановлено перелік осіб, що є платниками збору на обовязкове державне пенсійне страхування. Відповідно до п.1.3. статті 1 Закону платниками збору на обовязкове державне пенсійне страхування є, зокрема, субєкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх обєднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації , обєднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - субєкти підприємницької діяльності.

Підпунктом 2.1.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663, встановлено, що платниками страхових внесків є страхувальники, зокрема, роботодавці - підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно із п. 6.1. Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: для платників, зазначених у пп. 2.1.1 п. 2.1 цієї Інструкції, - також 100% фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абз. 1 ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 1,2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Отже, так як відповідач, який зобов'язаний відшкодувати Управлінню Пенсійного фонду України витрати по виплаті і доставці пільгової пенсії, призначеної відповідно законодавства про пенсійне забезпечення своєчасно, в добровільному порядку не відшкодував витрати на виплату та доставку пенсій особам, які мають право на пільгову пенсію за предявленою в установленому порядку вимогою позивача, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно задоволення позову.

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, вважає, що постанова Донецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2010 року та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2011 року ґрунтуються на вірно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, доводи викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків суду першої та апеляційної інстанції, тому підстави для скасування або зміни рішень відсутні.

Відповідно до ч.1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст.220, 222, 223, 224, 231 КАС України, -

у х в а л и в :

Касаційну скаргу Державного підприємства “Сніжнеантрацит” залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2011 року без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Судді

Суддя О.Ф. Ситников