Ухвала суду № 19515507, 15.11.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" листопада 2011 р. м. КиївК-34805/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого судді -Черпіцької Л.Т.

Суддів -Васильченко Н.В.

Калашнікової О.В.

Леонтович К.Г.

Чалого С.Я.

при секретарі -ОСОБА_6

за участю представників:від ОСОБА_7 ОСОБА_8

Баришівської РДА ОСОБА_9, ОСОБА_10

Державний реєстратор ОСОБА_11

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргоюОСОБА_7

напостанову Баришівського районного суду Київської області від 24.03.2010р. та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2010р.

у справі№ 2а-15/10

за позовомОСОБА_7

доДержавного реєстратора Баришівської районної державної адміністрації

третя особаБаришівська районна державна адміністрація Київської області

прозобовязання вчинити певні дії ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_7 звернулась до Державного реєстратора Баришівської районної державної адміністрації з позовом в якому просить суд зобов'язати державного реєстратора Баришівської районної державної адміністрації провести державну реєстрацію змін у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, відносно Баришівського районного споживчого товариства, шляхом внесення до відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, запису про зміну керівника Баришівського районного споживчого товариства (07500, Київська обл., смт. Баришівка, вул. Леніна, 30, код ЄДРПОУ 30398475) на ОСОБА_7.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11 березня 2009 року зборами уповноважених Баришівського районного споживчого товариства її було обрано новим головою правління Баришівського районного споживчого товариства. 14.10.2009 року, як голова правління Баришівського районного споживчого товариства вона подала державному реєстратору Баришівської районної державної адміністрації належним чином оформлену реєстраційну картку форми №4, затверджену відповідно до Наказу Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 20 квітня 2007 року N 54 «Про затвердження форм реєстраційних карток»та нотаріально засвідчену копію постанови зборів уповноважених Баришівського районного споживчого товариства від 11.03.2009 року та протокол зборів уповноважених Баришівського районного споживчого товариства від 11.03.2009 року. Проте своїм листом № 95 від 16.10.2009 державний реєстратор Баришівської районної державної адміністрації повідомив її про відмову в проведенні реєстраційної дії.

Постановою Баришівського районного суду Київської області від 24 березня 2010 року у задоволенні позову відмовлено. Рішення вмотивоване відсутністю законних підстав для проведення державної реєстрації змін у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відносно Баришівського районного споживчого товариства на підставі наданих позивачем документів.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2010р. постанову Баришівського районного суду Київської області від 24 березня 2010 року змінено, виключено з мотивувальної частини рішення посилання на абз.2 ч.2 ст.8 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»в редакції Закону від 17.11.2009р.

Не погоджуючись з постановою Баришівського районного суду Київської області від 24.03.2010р. та постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2010р. ОСОБА_7 звернулась з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, в жовтні 2009 року від позивача до відповідача поштою надійшов пакет документів на зміну керівника підприємства Баришівського районного споживчого товариства. Відповідачем в проведенні перереєстрації було відмовлено, у звязку з тим, що документи, подані для проведення реєстраційної дії «Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не повязані зі змінами в установчих документах»не відповідають вимогам ст.ст. 4, 19, 25, 30 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Пункт 1 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»зазначає, що Державний реєстратор за відсутності підстав для залишення документів, які подані для проведення державної реєстрації юридичної особи, без розгляду зобов'язаний перевірити ці документи на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи, які передбачені частиною першою статті 27 цього Закону.

Стаття 27 Закону передбачає, що підставами для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи є:

- невідповідність відомостей, які вказані в реєстраційній картці на проведення державної реєстрації юридичної особи, відомостям, які зазначені в документах, що подані для проведення державної реєстрації юридичної особи;

- невідповідність установчих документів вимогам частини третьої статті 8 цього Закону;

- порушення порядку створення юридичної особи, який встановлено законом, зокрема: наявність обмежень на зайняття відповідних посад, встановлених законом щодо осіб, які зазначені як посадові особи органу управління юридичної особи; невідповідність відомостей про засновників (учасників) юридичної особи відомостям щодо них, які містяться в Єдиному державному реєстрі;

- наявність обмежень щодо вчинення засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженою ними особою юридичних дій, які встановлені абзацом четвертим частини другої статті 35 цього Закону;

- наявність в Єдиному державному реєстрі найменування, яке тотожне найменуванню юридичної особи, яка має намір зареєструватися;

- використання у найменуванні юридичної особи приватного права повного чи скороченого найменування органу державної влади або органу місцевого самоврядування, або похідних від цих найменувань, або історичного державного найменування, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України;

Отже, відповідно до приписів Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” саме до повноважень державного реєстратора входить перевірка наданих йому для проведення державної реєстрації документів юридичних осіб на їх відповідність вимогам цього Закону.

Тобто, до вчинення субєктом владних повноважень дій по державній реєстрації саме державний реєстратор має зясувати відсутність чи наявність зазначених в статті 27 Закону підстав, які унеможливлюють проведення державної реєстрації.

Суди попередніх інстанцій розглядаючи справу дійшли висновків щодо підстав задоволення позовних вимог. Водночас, судами попередніх інстанцій не було звернуто увагу на ту обставину, що даний спір вже був предметом судового розгляду, що підтверджується постановою Баришівського районного суду Київської області від 02.10.2009р. у справі № 2а-62 (а.с. 143-145) за позовом ОСОБА_7 до Державного реєстратора Баришівської районної державної адміністрації, треті особи: Баришівська районна державна адміністрація, Баришівське районне споживче товариство про зобовязання провести реєстраційну дію.

Таким чином, суди не дали належної оцінки даному судовому спору з огляду на положення п.4 ч.1 ст. 157 КАС України, відповідно до якої суд закриває провадження у справі, якщо, зокрема, є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами.

Також, вирішуючи питання про законність або незаконність оскаржуваного рішення субєкту владних повноважень, судам належало зробити висновки на відповідність цього рішення приписам ч.3 ст.2 КАС України.

Згідно ч. ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Підставами для визнання рішення недійсним (нечинним) є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який прийняв це рішення. При цьому обовязковою умовою визнання рішення недійсним (нечинним) є також порушення у звязку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Водночас, судами попередніх інстанцій залишилося не зясоване питання щодо відповідності оскаржуваних дій державного реєстратора щодо відмови в проведенні реєстраційної дії щодо проведення державної реєстрацію змін у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, відносно Баришівського районного споживчого товариства, про зміну керівника Баришівського районного споживчого товариства на ОСОБА_7.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що при розгляді справи судам необхідно було дати оцінку оскаржуваному діям державного реєстратора на відповідність чинному на той час законодавству.

У свою чергу, при новому розгляду судам необхідно також звернути увагу на те, що законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» не передбачено такої правової підстави у відмові в проведенні державної реєстрації, як сумніви державного реєстратора.

Крім того, згідно статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. В порядку ч. 2 ст. 71 КАС України відповідачем не було надано належних та допустимих доказів правомірності оскаржуваного рішення.

Судова колегія дійшла висновку, що рішення судів вимогам ст.159 КАСУ не відповідають. Неповнота у встановленні фактичних обставин справи не дає можливості суду касаційної інстанції визначитись в правильності правової оцінки позовних вимог, проведеної судами попередніх інстанцій. Відповідно до приписів ст.220 КАСУ допущені порушення не можуть бути перевірені і усунуті судом касаційної інстанції.

З огляду на викладене, судові рішення, ухвалені у даній справі, підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Під час нового розгляду справу суду належить усунути недоліки, викладені у мотивувальній частині ухвали і правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити частково.

Постанову Баришівського районного суду Київської області від 24 березня 2010 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2010р. скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя

Судді: