Ухвала суду № 19512380, 01.11.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2011 рокум. КиївК-2970/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідачаФедорова М.О.

суддів:Голубєвої Г.К.

Костенка М.І.

Рибченка А.О.

Шипуліної Т.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сніжне на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15.07.2008 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.12.2008

у справі№ 2а-8207/08

за позовом Державного підприємства „Сніжнеантрацит”

до Державної податкової інспекції у м. Сніжне

про скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство „Сніжнеантрацит” звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сніжне про скасування рішення.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15.07.2008 позовні вимоги задоволено частково, визнані недійсними податкові повідомлення-рішення № 0000321540/0, № 0000331540/0, № 0000341540/0 від 11.02.2008 та № 0000291540/0 від 11.02.2008 в частині нарахування штрафних санкцій у розмірі 12305, 84 грн.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.12.2008 ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 15.07.2008 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Касаційна скарга вмотивовані тим, що судами першої та апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по оплаті за землю 2008 року та складено акт № 64/15-31906124 від 04.02.2008.

За результатами перевірки прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000321540/0, яким позивачу визначено зобовязання у сумі 7531, 23 грн. за затримку на 278 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання в сумі 15063,23 грн. з плати за землю, № 0000331540/0 від 11.02.2008, яким позивачу визначене у сумі 793,10 грн. за затримку на 85 календарних дні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в сумі 3965,46 грн. з плати за землю, податкове повідомлення-рішення № 0000341540/0, яким позивачу визначене зобовязане у сумі 198,27 грн. за затримку на 19 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання з плати за землю, податкове повідомлення-рішення № 0000331540/0, яким позивачу визначено зобовязання у сумі 793, 10 грн. за затримку на 85 календарних дні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання в сумі 3965,46 грн. з плати за землю, податкове повідомлення-рішення № 0000341540/0, яким позивачу визначене зобовязання у сумі 198,27 грн. за затримку на 19 календарних дні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання в сумі 1982,73 грн. з плати за землю.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, позивачем своєчасно подано розрахунки плати за землю № 144 від 23.01.2006, № 1605 від 31.01.2007, що підтверджується платіжними дорученнями та довідкою про зміну задекларованих сум в звязку із помилкою № 1033 від 12.09.2006.

Відповідно до пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 та пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” самостійно визначене платником податків у податковій декларації податкове зобовязання вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Це зобовязання повинно бути сплачено протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку для подання податкової декларації; при цьому, у майбутніх податкових періодах платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Згідно пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобовязаний сплатити штраф, при затримці від 30 до 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Оскільки визначальною умовою для застосування штрафу на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” є фактична сплата узгодженого податкового-зобовязання з затримкою встановлено строку, а у даному випадку має місце подання уточненого розрахунку податкового зобовязання, що за своєю природою не є сплатою податкового зобовязання, суд касаційної інстанції відзначає про відсутність у відповідача підстав для застосування штрафних санкцій.

З огляду на зазначене колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Згідно з частиною третьою статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сніжне на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15.07.2008 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.12.2008 у справі № 2а-8207/08 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сніжне відхилити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15.07.2008 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.12.2008 у справі № 2а-8207/08 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але можу бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О. Федоров

СуддіГ.К. Голубєва

М.І. Костенко

А.О. Рибченко

Т.М. Шипуліна Суддя М.О. Федоров