Ухвала суду № 19511370, 01.11.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2011 рокум. КиївК-9577/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідачаФедорова М.О.

суддів:Голубєвої Г.К.

Костенка М.І.

Рибченка А.О.

Шипуліної Т.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Шахтарської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13.11.2008 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.01.2009

у справі№ 2а-3353/08

за позовом Державного підприємства „Шахтарськантрацит”

до Шахтарської обєднаної державної податкової інспекції Донецької

області

про визнання недійсними податкових повідомлень рішень

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство „Шахтарськантрацит” звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Шахтарської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання недійсними податкових повідомлень рішень.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13.11.2008 позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.01.2009 ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 13.11.2008 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Касаційна скарга вмотивовані тим, що судами першої та апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем проведена невиїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання граничних термінів сплати податку на додану вартість та складено акт № 856/15/32299510 від 21.09.2007.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0001431542/1/1520 від 26.10.2007, яким до позивача застосовано штрафні санкції 605304, 30 грн.

У серпні 2007 року, вересні 2007 року позивачем провадились платежі у рахунок погашення податкового зобовязання за періоди: серпень 2007 року, вересень 2007 року по податку на додану вартість з Державним бю джетом, що підтверджується платіжними дорученнями з відміткою банка про оплату.

В цих платіж них дорученнях позивач зазначив призначення платежу та період, за який здійснюється сплата податкового зобовязання.

Сплачену позивачем суму 1300000 грн. відповідач направив на погашення заборгованості минулих періодів, зокре ма, в рахунок погашення заборгованості по податку на додану вартість по деклараціям: № 12711 від 20.07.2006, № 15955 від

20 .09.2006.

Відповідно до пп. 4.1.1. ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Згідно з п. 5.1. ст. 5 Закону, податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Позивачем визначене у платіжних документах призначення платежу, та відповідачем неправомірно перераховувались кошти, сплачені позивачем, на погашення податкової заборгованості, яка виникла раніше.

Відповідно до норм Закону України „Про державну податкову службу в Україні” вбачається, що діючим законодавством не передбачено право податкового органу самостійно без згоди платника податків або відповідного рішення суду визначати призначення платежу.

Згідно з частиною третьою статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Касаційну скаргу Шахтарської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13.11.2008 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.01.2009 у справі № 2а-3353/08 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Шахтарської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області відхилити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13.11.2008 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.01.2009 у справі № 2а-3353/08 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але можу бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О. Федоров

СуддіГ.К. Голубєва

М.І. Костенко

А.О. Рибченко

Т.М. Шипуліна Суддя М.О. Федоров