Ухвала суду № 19509364, 22.11.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2011 року м. КиївК-16281/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідачаРибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Федорова М.О.

Шипуліної Т.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Іллічівському районі м. Маріуполя

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2008 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2009 року

у справі № 2-а-1021/08

за позовом Закритого акціонерного товариства «Маріупольська екскавація»

до Державної податкової інспекції у Іллічівському районі м. Маріуполя

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2009 року, позов Закритого акціонерного товариства «Маріупольська екскавація»(далі позивач) до Державної податкової інспекції у Іллічівському районі м. Маріуполя (далі відповідач) задоволено частково. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення № 0001092301/0 від 19 вересня 2007 року в частині визначення основного платежу в розмірі 2533,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1266,00 грн., на загальну суму 3799,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з коштів Державного бюджету України на користь ЗАТ «Маріупольська екскавація»витрати по сплаті судового збору в розмірі 1,70 грн.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, ДПІ у Іллічівському районі м. Маріуполя, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2008 року, ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2009 року в частині часткового визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0001092301/0 від 19 вересня 2007 року та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено планову документальну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ЗАТ «Маріупольська екскавація» за період з 01 липня 2005 року по 31 березня 2007 року, за результатами якої складено акт № 339/23-1/01241355 від 06 вересня 2007 року.

На підставі зазначено акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення № 0001092301/0 від 19 вересня 2007 року, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 55 206,00 грн. (36 804,00 грн. основний платіж, 18 402,00 грн. штрафні (фінансові) санкції), та № 0002191702/0 від 19 вересня 2007 року, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів в розмірі 1 245,00 грн. (712,00 грн. основний платіж, 533,00 грн. штрафні (фінансові) санкції).

Перевіркою встановлено порушення позивачем пунктів 1.1, 1.6, 1.23 статті 1, підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, підпункту 8.6.1 пункту 8.6 статті 8 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі Закон № 334/94-ВР), оскільки, за наслідками виконання ЗАТ «Маріупольська екскавація»ремонту основних фондів першої групи, які не були станом на 01 січня 2004 року новими та були раніше в експлуатації, у податковому обліку вартість виконаних ремонтних робіт виділено позивачем в окрему групу, до якої застосовувалась амортизація по нормі 2 відсотки в квартал замість норми 1,25 відсотка.

Крім того, позивачем не включено до складу валового доходу вартість безоплатно наданих ЗАТ «Маріупольська екскавація»в порядку приватизації основних фондів першої групи та третьої групи в листопаді 2005 року, що були оприбутковані на баланс позивача.

Також, встановлено порушення позивачем статей 2, 5, 6 Закону України від 11 грудня 1991 року № 1963-XII «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі Закон № 1963-XII) у звязку з невірним застосуванням коду на два автомобілі ІЖ 2715 та невірним визначенням загальної кількості автомобілів, а також ненаданням розрахунку на два необліковані транспортні засоби.

Задовольняючи позов частково, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Норми амортизації основних фондів встановлюються пунктом 8.6 статті 8 Закону № 334/94-ВР у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (податкового) періоду, які до 01 січня 2004 року встановлювались в наступних розмірах (в розрахунку на податковий квартал): перша група - 1,25 відсотка; друга група - 6,25 відсотка; третя група - 3,75 відсотка; четверта група -15 відсотків.

З 01 січня 2004 року згідно із Законом України від 24 грудня 2002 року № 349-ІV «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»норми амортизаційних відрахувань для основних фондів першої, другої та третьої груп викладено в новій редакції: перша група - 2 відсотки; друга група - 10 відсотків; третя група - 6 відсотків.

Пунктом 1 Перехідних положень Закону України від 01 липня 2004 року № 1957-IV «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, що норми амортизаційних відрахувань, зазначені у статті 8 Закону № 334/94-ВР для основних фондів першої, другої та третьої груп, застосовуються щодо витрат, понесених (нарахованих) платником податку після 01 січня 2004 року у звязку з придбанням або спорудженням нових основних фондів першої, другої та третьої груп, а також витрат на поліпшення таких нових основних фондів.

Амортизація витрат, понесених (нарахованих) платником податку у звязку з придбанням, спорудженням та поліпшенням основних фондів першої, другої та третьої груп до 01 січня 2004 року, здійснюється за нормами амортизації, що діяли до 01 січня 2004 року. При цьому для цілей податкового обліку платники податку зобовязані вести окремий облік витрат, понесених у звязку з придбанням, спорудженням та/або поліпшенням основних фондів, що здійснюються після 01 січня 2004 року.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, ЗАТ «Маріупольська екскавація»витрати понесено після 01 січня 2004 року у звязку з ремонтом основних фондів.

В свою чергу, інвентарні картки обліку основних засобів підтверджують, що станом на 01 січня 2004 року основні фонди не були новими та були раніше в експлуатації.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшли вірного висновку, що позивачем правомірно застосовано норму амортизації витрат у звязку з ремонтом основних фондів першої групи, що введено в експлуатацію після 01 січня 2004 року.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з доводами судів попередніх інстанцій про те, що позивачем неправомірно не включено до складу валового доходу вартість безоплатно наданих основних фондів, оприбуткованих на баланс ЗАТ «Маріупольська екскавація» в листопаді 2005 року.

Що стосується правомірності прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення № 0002191702/0 від 19 вересня 2007 року, то, як встановлено судами, позивачем не наведено належних та допустимих доказів на підтвердження неправомірності висновків акту перевірки щодо порушення ЗАТ «Маріупольська екскавація»статей 2, 5, 6 Закону № 1963-XII.

За наведених обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування постанови Донецького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2008 року та ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2009 року.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Іллічівському районі м. Маріуполя відхилити, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийРибченко А.О.

СуддіГолубєва Г.К.

Карась О.В.

Федоров М.О.

Шипуліна Т.М.

Суддя А.О. Рибченко