Ухвала суду № 19509328, 22.11.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2011 року м. КиївК-14958/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідачаРибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Федорова М.О.

Шипуліної Т.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Васильківської обєднаної державної податкової інспекції Київської області

на постанову Господарського суду Київської області від 20 липня 2007 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2009 року

у справі № А18/151-07

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Васильківський шкіряний завод»

до Васильківської обєднаної державної податкової інспекції Київської області

про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Київської області від 20 липня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2009 року, позов Відкритого акціонерного товариства «Васильківський шкіряний завод»(далі позивач) до Васильківської обєднаної державної податкової інспекції Київської області (далі відповідач) задоволено повністю. Скасовано рішення № 000532340/0 від 26 травня 2006 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ВАТ «Васильківський шкіряний завод» 3,40 грн. витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, Васильківська ОДПІ Київської області, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено виїзну планову перевірку ВАТ «Васильківський шкіряний завод»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2004 року по 31 грудня 2005 року, за результатами якої складено акт № 1126-23-1-12/00307862 від 16 травня 2006 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято рішення № 000532340/0 від 26 травня 2006 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 96 859,90 грн.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 1 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі Закон № 265/95-ВР) у звязку із здійсненням реалізації товарів на суму 19 371,98 грн., оплата за які проводилась в готівковій формі через касу підприємства, без застосування реєстратора розрахункових операцій.

Крім того, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивачем реалізовані товари придбано для використання у власному виробництві, які в силу різних причин виробничого характеру перестали бути необхідними під час здійснення виробничої діяльності.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Пунктом 1 статті 3 Закону № 265/95-ВР визначено, що субєкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року № 92, основні засоби це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (списуються з балансу) у разі його вибуття.

Згідно з пунктом 2 Порядку заняття торговельною діяльністю і правил торговельного обслуговування населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 108, (чинних на час виникнення спірних правовідносин) торговельна діяльність - це ініціативна, самостійна діяльність юридичних осіб і громадян щодо здійснення купівлі та продажу товарів народного споживання з метою отримання прибутку.

Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 року № 87, поняття основних засобів та товару є різними і вони не тільки відносяться до різних статей балансу, а й відображаються у абсолютно протилежних розділах - основні засоби віднесено до розділу необоротні активи, а товари, в свою чергу віднесено до розділу оборотні активи.

Відповідно до підпункту 3.3 пункту 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, (далі Положення) приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства.

Підпунктом 3.11 пункту 3 Положення визначено, що прибуткові та видаткові касові ордери до передавання в касу реєструються бухгалтером у журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів, який ведеться окремо за прибутковими та видатковими операціями.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшли вірного висновку, що, оскільки, позивачем реалізовано основні засоби, які перестали бути необхідними під час здійснення виробничої діяльності, а законодавчо встановлені вимоги щодо наявності відповідних касових ордерів ним виконано, то підстави для застосування до ВАТ «Васильківський шкіряний завод»штрафних (фінансових) санкцій відсутні.

Також, колегія суддів погоджується з доводами судів першої та апеляційної інстанцій щодо пропуску відповідачем строку застосування адміністративно-господарських санкцій з огляду на те, що з моменту вчинення порушення (03 листопада 2004 року та 09 лютого 2005 року) до застосування штрафних (фінансових) санкцій (26 травня 2006 року) минуло більше року.

Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги стосовно порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень, а тому вони не можуть бути підставою для їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Васильківської обєднаної державної податкової інспекції Київської області відхилити, а постанову Господарського суду Київської області від 20 липня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийРибченко А.О.

СуддіГолубєва Г.К.

Карась О.В.

Федоров М.О.

Шипуліна Т.М.

Суддя А.О. Рибченко