Ухвала суду № 19506796, 02.11.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"02" листопада 2011 р. м. КиївК-7840/08

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Ланченко Л.В., Лосєва А.М., Пилипчук Н.Г., Степашка О.І.,

секретар судового засідання Подолянко Р.О.,

за участю:

представника відповідача-1 Кеміня В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Краматорську Донецької області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2008 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2008 року

у справі № 2-а-3162/08

за позовом Закритого акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод»

до 1. Державної податкової інспекції у місті Краматорську Донецької області,

2. Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області,

за участю прокурора Донецької області

про стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, -

В С Т А Н О В И Л А :

Закрите акціонерне товариство «Новокраматорський машинобудівний завод»(далі позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Краматорську Донецької області (далі відповідач-1) та Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області (далі відповідач-2) про стягнення з Державного бюджету України на користь ЗАТ «Новокраматорський машинобудівний завод»бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за податковою декларацією з податку на додану вартість за вересень 2007 року в сумі 711906,00 грн. (в редакції заяви про зменшення позовних вимог від 14 лютого 2008 року).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2008 року позов задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ЗАТ «Новокраматорський машинобудівний завод»шляхом перерахування на поточний рахунок бюджетну заборгованість з податку на додану вартість по податковій декларації за вересень 2007 року в сумі 711906,00 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ЗАТ «Новокраматорський машинобудівний завод»1700,00 грн.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2008 року постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2008 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ДПІ у м. Краматорську Донецької області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2008 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

У запереченні на касаційну скаргу ЗАТ «Новокраматорський машинобудівний завод», посилаючись на те, що рішення судів попередніх інстанцій є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить касаційну скаргу ДПІ у м. Краматорську Донецької області залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2008 року без змін.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника відповідача-1, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ЗАТ «Новокраматорський машинобудівний завод»подало до ДПІ у м. Краматорську Донецької області податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2007 року, у якій підприємство звітувало з наступними показниками: усього податкових зобовязань 13312366,00 грн. (рядок 9), усього податкового кредиту 24812413,00 грн. (рядок 17), різниця між сумою податкового зобовязання та податкового кредиту склала відємне значення 11500046,00 грн. (рядок 18.2), залишок відємного значення попереднього звітного періоду 12061159,00 грн. (рядок 23). У рядку 25 податкової декларації позивач вказав суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню 8898822,00 грн., в тому числі на рахунок платника у банку 8898822,00 грн. (рядок 25.1). Разом з декларацією позивачем був поданий розрахунок суми бюджетного відшкодування і заява про повернення суми бюджетного відшкодування.

ДПІ у м. Краматорську Донецької області провела виїзну позапланову перевірку ЗАТ «Новокраматорський машинобудівний завод»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за період вересень 2007 року, за результатами якої було складено довідку № 2078/23-3-05763599 від 11 грудня 2007 року.

В довідці було вказано, що сума податку на додану вартість, заявлена до відшкодування у вересні 2007 року, у розмірі 8898822,00 грн. підприємству буде відшкодована у разі встановленні надмірної сплати податку на додану вартість до бюджету.

В процесі розгляду справи позивачу було відшкодовано 8186916,00 грн. згідно платіжного доручення № 2009 від 24 січня 2008 року, у звязку з чим неотриманий позивачем залишок суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість склав 711906,00 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що законодавець не ставить відшкодування податку на додану вартість у залежність від проведення податковими органами зустрічних перевірок, з урахуванням того, що податковим органом не приймалися рішення про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вказаний податковий період.

Колегія суддів погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами виїзної позапланової перевірки ЗАТ «Новокраматорський машинобудівний завод» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за період вересень 2007 року, ДПІ у м. Краматорську Донецької області було складено довідку № 2078/23-3-05763599 від 11 грудня 2007 року, яка є засобом реалізації відповідачем-1 владних управлінських функцій відповідно до підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

У вказаній довідці було вказано, що сума бюджетного відшкодування за лютий 2008 року складає 8898822,00 грн.

Зокрема, у вказаній довідці було зазначено, що перевіркою не встановлено порушень порядку ведення податкового обліку. Перевіркою не встановлено також відхилень між даними платника та даними перевірки, за наслідками перевірки показників податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2007 року.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Саме нормами зазначеного пункту Закону регулюються всі питання, пов'язані із порядком визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Наявність у позивача бюджетного відшкодування у сумі 711906,00 грн. відповідачем-1 не заперечується, спірним є факт підтвердження зазначеної суми.

Відповідно до частини 1 підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (частина 3 підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 вищезазначеного Закону).

Згідно підпункту «а»підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

За приписами підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Згідно з положеннями підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 вищезазначеного Закону (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу (підпункт 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону).

Як вбачається з пункту 3.3 «Перевірка достовірності нарахування суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за вересень 2007 року», перевіркою не було встановлено відхилень даних платника податку, задекларованих у податковій декларацій, та даних перевірки. Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню, склала 8898822,00 грн.

Разом з цим, у довідці було вказано, що сума податку на додану вартість, заявлена до відшкодування у вересні 2007 року, у розмірі 8898822,00 грн. підприємству буде відшкодована у разі встановленні надмірної сплати податку на додану вартість до бюджету.

В процесі розгляду справи позивачу було відшкодовано 8186916,00 грн., невідшкодованою залишилася сума 711906,00 грн.

Колегія суддів відзначає, що нормами Закону України «Про податок на додану вартість» право платника податку не поставлене в залежність від проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника, оскільки Закон України «Про податок на додану вартість»не передбачає отримання результатів зустрічних перевірок контрагентів суб'єкта оподаткування у якості обов'язкової умови відшкодування податку на додану вартість.

Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи, податковим органом не приймалися рішення про зменшення позивачу заявленої суми бюджетного відшкодування або рішення про відмову у наданні бюджетного відшкодування у розмірі 711906,00 грн. в розумінні підпунктів «б», «в»підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Таким чином, відповідно до вищевикладених приписів Закону України «Про податок на додану вартість»ДПІ у м. Краматорську Донецької області мала подати відповідний висновок до органу державного казначейства із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, а на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства повинен був перерахувати цю суму коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом пяти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Обовязок, передбачений Законом України «Про податок на додану вартість», не був виконаний ДПІ у м. Краматорську Донецької області, чим були порушені права позивача.

З урахуванням вищевикладеного, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшли правомірного висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Державної податкової інспекції у місті Краматорську Донецької області підлягає залишенню без задоволення, а постанова Донецького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2008 року та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2008 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Краматорську Донецької області залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2008 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ Л.В. Ланченко

______ А.М. Лосєв

______ Н.Г. Пилипчук

______ О.І. Степашко

Суддя Л.І. Бившева