Ухвала суду № 19503930, 26.10.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"26" жовтня 2011 р. м. КиївК-18770/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Бившевої Л.І., Ланченко Л.В., Нечитайла О.М., Пилипчук Н.Г.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2007 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2008

у справі № А23/91 Господарського суду Дніпропетровської області

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Будівельні матеріали та будівництво»

до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2007, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2008, позов ВАТ «Будівельні матеріали та будівництво»задоволено, визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Дніпродзержинську від 19.12.2006 № 261/15-2/012355047/3/40022.

В касаційній скарзі ДПІ у м. Дніпродзержинську просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову, вважаючи, що судами першої та апеляційної інстанцій порушені норми матеріального права.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

ДПІ у м. Дніпродзержинську проведена перевірка ВАТ «Будівельні матеріали та будівництво»з питання несвоєчасної сплати суми податкового зобовязання з земельного податку, за результатами якої складено акт від 21.04.2006 № 188/15-2/01235047 та прийнято вказане податкове повідомлення-рішення про зобовязання сплатити штраф в сумі 10799,10 грн., накладений на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 № 2181-ІІІ (далі Закон № 2181-ІІІ) за прострочення граничного строку сплати узгоджених податкових зобовязань з податку на землю.

Задовольняючи позов судами встановлено, що штрафні санкції застосовані до позивача за прострочення сплати самостійно узгодженої суми податкового зобовязання з земельного податку в розмірі 53995,47 грн. зі строком сплати 04.05.2001 при фактичній сплаті 02.07.2001 та 05.07.2001.

Підпунктом 15.1.1 пункту 15.1 ст. 15 Закону № 2181-ІІІ встановлено, що за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до пункту 1.2 ст. 1 вказаного Закону податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно з пунктом 1.3 цієї статті податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами (пункт 1.5 ст. 1 Закону № 2181-ІІІ)

Пунктом 17.3 ст. 17 вказаного Закону встановлено, що сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Отже, сума штрафних санкцій за змістом Закону № 2181-ІІІ є складовою податкового зобовязання і на штрафні санкції поширюється строк давності, встановлений підпунктом 15.1.1 пункту 15.1 ст. 15 вказаного Закону.

За змістом підпункту 15.1.1 пункту 15.1 ст. 15 цього Закону початок перебігу строку давності повязаний фактично з днем порушення платником податків податкового законодавства внаслідок несплати узгодженої суми податкового зобовязання, а підпункт 17.1.7 пункту 17.1 ст. 17 цього Закону розмежовує розмір штрафу в залежності від кількості днів затримки сплати узгодженої суми податкового зобовязання, перебіг строку давності для визначення суми податкового зобовязання із штрафу, передбаченого цією правовою нормою, починається з дня, наступного за днем сплати узгодженої суми податкового зобовязання.

Наявними у справі доказами підтверджується, що узгоджену суму податкового зобовязання за декларацією за 2001 рік позивач сплатив 02.07.2001 та 05.07.2001.

Застосування до позивача штрафу згідно спірного податкового повідомлення-рішення від 19.12.2006 за порушення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання з податку за землю здійснено за межами строку давності, встановленого підпунктом 15.1.1 пункту 15.1 ст. 15 Закону № 2181-ІІІ.

Враховуючи викладене, постановлені у справі судові рішення підлягають залишенню без змін як такі, що є обґрунтованими та законними.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2007, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2008 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписЄ.А.Усенко

Судді підписЛ.І.Бившева

підписЛ.В.Ланченко

підписО.М.Нечитайло

підписН.Г.Пилипчук Суддя Є.А. Усенко