Ухвала суду № 19503849, 26.10.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"26" жовтня 2011 р. м. КиївК-15166/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Бившевої Л.І., Ланченко Л.В., Нечитайла О.М., Пилипчук Н.Г.

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2009 у справі № 2/36-2А Господарського суду Волинської області

за позовом Приватного підприємства «Рембудсервіс»

до Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Волинської області від 29.01.2008 в позові ПП «Рембудсервіс»про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 17.10.2006 № 00009923/0, № 00010023/0, від 06.11.2006 № 00009923/1, № 00010023/1, від 12.12.2006 № 00009923/2, № 00010023/2, від 15.02.2007 № 00009923/3, № 00010023/3 відмовлено. Судове рішення обґрунтовано висновком про відсутність у позивача права на включення до податкового кредиту в 2003 та 2004 роках податку на додану вартість на підставі податкових накладних ТОВ «Атекс-Ц», установчі документи якого рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 06.12.2004 визнані недійсними з моменту їх складання.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2009 постанову Господарського суду Волинської області від 29.01.2008 скасовано, позов ПП «Рембудсервіс»задоволено, скасовано податкові повідомлення-рішення від 17.10.2006 № 00009923/0, № 00010023/0, від 06.11.2006 № 00009923/1, № 00010023/1, від 12.12.2006 № 00009923/2, № 00010023/2, від 15.02.2007 № 00009923/3, № 00010023/3.

Рішення суду апеляційної інстанції обґрунтовано висновком про реальність господарської операції, за результатами здійснення якої позивач включив до податкового кредиту сплачений в ціні робіт, послуг податок на додану вартість, тоді як рішення Голосіївського районного суду м. Києва постановлено після завершення цієї операції.

В касаційній скарзі Ковельська МДПІ Волинської області просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2009 і залишити в силі постанову Господарського суду Волинської області від 29.01.2008, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме: підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі по тексту Закон № 168/97-ВР).

Відповідач не реалізував процесуальне право надати заперечення на касаційну скаргу.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Ковельською МДПІ Волинської області проведена виїзна позапланова перевірка ПП «Рембудсервіс»з питань правильності обчислення та повноти сплати податку на додану вартість за період з 01.09.2003 по 31.12.2005, за результатами якої складений акт перевірки від 04.10.2006 № 1057/23-32232346 та прийняті податкові повідомлення-рішення від 17.10.2006 № 00009923/0 про донарахування податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 73244,27 грн. (в т.ч. 48829,51 грн. основний платіж та 24414,76 грн. штрафні (фінансові) санкції), № 00010023/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2004 року на 1675,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження прийняті податкові повідомлення-рішення від 06.11.2006 № 00009923/1 про донарахування податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 73244,27 грн., № 00010023/1 - про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2004 року на 1675,00 грн.; від 12.12.2006 № 00009923/2 - про донарахування податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 73244,27 грн., № 00010023/2 - про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2004 року на 1675,00 грн.; від 15.02.2007 № 00009923/3 - про донарахування податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 73244,27 грн., № 00010023/3 - про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2004 року на 1675,00 грн.

Підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень слугував висновок акту перевірки про неправомірне включення до податкового кредиту податку на додану вартість за жовтень 2003 року в сумі 16502,20 грн. та березень 2004 року в сумі 4550,00 грн. за податковими накладними, виписаними ТОВ «Атекс-Ц», не зареєстрованим як платник ПДВ, оскільки рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 06.12.2004 № 2-6570/16 (набрало законної сили 15.09.2006) визнано недійсними установчі документи ТОВ «Атекс-Ц»з моменту їх складання, скасовано реєстрацію платника податку на додану вартість, визнано недійсним свідоцтво платника ПДВ № 37047367 з моменту внесення в реєстр платників податку на додану вартість.

Зазначені обставини контролюючим органом розцінені як такі, що не підтверджують податковий кредит позивача.

Згідно з абзацом першим підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (підпункт 7.4.5 цієї статті).

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 цієї статті податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Включена позивачем сума податку на додану вартість до податкового кредиту підтверджена податковими накладними, які відповідають вимогам підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 вказаного Закону.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що сума податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджена належним чином оформленими податковими накладними. Будь-яких доводів на спростування факту поставки, на яку видані податкові накладні, ДПІ не наводить.

Наведене спростовує доводи касаційної скарги про невідповідність оскаржуваного судового рішення нормам матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2009 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписЄ.А.Усенко

Судді підписЛ.І.Бившева

підписЛ.В.Ланченко

підписО.М.Нечитайло

підписН.Г.Пилипчук Суддя Є.А. Усенко