Ухвала суду № 19503389, 27.09.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"27" вересня 2011 р. м. КиївК-16539/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Голубєвої Г.К., Карася О.В., Островича С.Е., Шипуліної Т.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.01.2009 у справі № А23/195 Господарського суду Дніпропетровської області

за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2007 позов ВАТ по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» задоволено: скасовані податкові повідомлення-рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську (СДПІ) від 10.01.2007 № 0000018823/0/200, від 26.01.2007 № 0000018823/1/2221, від 28.02.2007 № 0000018823/2/6203.

Постанова суду вмотивована висновком про відсутність правових підстав нараховувати штрафні санкції згідно із пунктом 17.2 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 № 2181-III (далі Закон № 2181-ІІІ) з огляду на введення мораторію на задоволення вимог кредиторів ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2006 № Б24/235/05, що узгоджується з положеннями ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»від 14.05.1992 № 2343-XII (далі Закон № 2343-XII).

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.01.2009 постанову суду першої інстанції скасовано, позов задоволено, скасовані податкові повідомлення-рішення від 10.01.2007 № 0000018823/0/200, від 26.01.2007 № 0000018823/1/2221, від 28.02.2007 № 0000018823/2/6203 виходячи з того, що фактично штрафні санкції застосовані за інше порушення, ніж встановлене актом перевірки.

В касаційній скарзі СДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову, вважаючи, що судами першої та апеляційної інстанцій порушені норми матеріального права.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

СДПІ проведена невиїзна документальна (камеральна) перевірка податкової звітності ВАТ по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз»з податку на прибуток підприємств за 9 місяців 2006 року, за результатами якої складений акт перевірки від 25.12.2006 № 501-08-03/3-03340920, згідно з висновками якого позивач порушив норму абзацу «б»пункту 17.2 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ, що призвело до заниження податкових зобовязань з податку на прибуток на 323,91 грн.

На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.01.2007 № 0000018823/0/200, яким позивачу донараховані штрафні санкції на підставі підпункту 17.1.4 пункту 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ в розмірі 323,91 грн.

За результатами адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення відповідач направив позивачу податкові повідомлення-рішення від 26.01.2007 № 0000018823/1/2221, від 28.02.2007 № 0000018823/2/62030 на таку ж суму штрафних (фінансових) санкцій.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон № 2181-ІІІ.

Пунктом 5.1 ст. 5 цього Закону встановлено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний: або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку. Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються. При самостійному донарахуванні суми податкових зобов'язань адміністративні штрафи не накладаються (абзац 1 пункту 17.2 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ).

Судом встановлено, що позивач в порушення пункту 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ штраф в розмірі 5 % не включив до складу податкової декларації та не сплатив.

Проте, виходячи з того, що штрафні санкції, з приводу правомірності яких виник спір, що є предметом судового розгляду у даній справі, застосовані до позивача на підставі підпункту 17.1.4 пункту 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ, згідно якого у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, визначеними у підпункті «в»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний (крім випадків, коли податкова декларація не приймається всупереч нормам цього Закону) сплатити штраф у розмірі п'яти відсотків суми донарахованого податкового зобов'язання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули, а таке, як встановив суд апеляційної інстанції, не мало місця, застосування до позивача штрафних санкцій на підставі вказаної норми є неправомірним.

При вирішенні адміністративної справи за позовом про визнання протиправним (скасування) рішення субєкта владних повноважень адміністративний суд перевіряє відповідність спірного рішення закону та не вправі змінювати це рішення, зокрема, зазначені в ньому підстави застосування штрафних санкцій, щодо яких прийняте це рішення.

Відповідно до частини 1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.01.2009 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписЄ.А.Усенко

Судді підписГ.К.Голубєва

підписО.В.Карась

підписС.Е.Острович

підписТ.М.Шипуліна Суддя Є.А. Усенко