Ухвала суду № 19503390, 27.09.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"27" вересня 2011 р. м. КиївК-12418/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Голубєвої Г.К., Карася О.В., Островича С.Е., Шипуліної Т.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.12.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2009

у справі № 8/114 Окружного адміністративного суду м. Києва

за позовом Державного територіально-галузевого обєднання «Південно-Західна залізниця»

до Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва

третя особа: Головне управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації

про визнання нечинним податкове повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.12.2007, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2009, позов ДТГО «Південно-Західна залізниця» задоволено: визнано нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Соломянському районі м. Києва від 16.07.2007 № 0004472312/3 про визначення податкового зобовязання з податку за землю в сумі 814312,89 грн. (в т.ч. 542875,26 грн. основний платіж та 271437,63 гр. штрафні (фінансові) санкції).

В касаційній скарзі ДПІ у Соломянському районі м. Києва просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

ДПІ у Соломянському районі м. Києва проведена виїзна планова документальна перевірка Київської дирекції залізничних перевезень з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005 по 01.07.2006, за результатами якої складений акт перевірки від 20.11.2006 № 2658-6522/23-01069713 та донараховано податкове зобовязання з податку за землю в сумі 814312,89 грн. (в т.ч. 542875,26 грн. основний платіж та 271437,63 гр. штрафні (фінансові) санкції).

Згідно акту перевірки позивачем внаслідок порушення статей 14, 15 Закону України «Про плату за землю»від 03.07.1992 № 2535-XII (далі Закон № 2535-XII) занижено земельний податок за ІІ півріччя 2005 року на 264089,38 грн. та за І півріччя 2006 року на 278785,88 грн.

Висновок контролюючого органу про заниження податкових зобовязань на вказані суми обґрунтований посиланням на те, що земельні ділянки в м. Києві, за які позивач сплатив податкові зобовязання ( вул. Уманська, 5, кадастрові номери 72:003:006, 72:438:019; вул. Толстого, кадастровий номер 72:441:005; вул. Федорова, 30, 32; кадастрові номери 72:440:002, 72:441:029, 72:441:030; вул. Радищева (станція Київ-Жовтневий) кадастрові номери 69:011:032, 69:012:005, 69:012:008, 69:028:008, 69:028:102; вул. Качалова (станція Борщагівка-Технічна), кадастрові номери 69:705:001, 69:706:001, 69:707:001) не є землями залізниць, оскільки не зайняті залізничним полотном, та прилеглими до нього смугами відведення, а відтак встановлений частиною 10 ст. 7 Закону № 2535-XII пільговий режим оподаткування для земель залізниць (у розмірі 25 відсотків суми земельного податку, обчисленого у розмірі 1 відсотка від грошової оцінки землі) на ці земельні ділянки не поширюється.

Згідно із Положенням про Київську дирекцію залізничних перевезень ДТГО «Південно-Західна Залізниця»дирекція є відокремленим підрозділом ДТГО «Південно-Західна Залізниця»і є однією з організаційних ланок на залізничному транспорті, яка здійснює, зокрема, перевезення пасажирів, вантажу, вантажобагажу та пошти у визначеному регіоні.

Згідно зі статтею 13 Закону № 2535-XII підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Закон № 2535-XII не дає визначення поняття «залізниця»; визначення цього поняття міститься в статті 1 Закону України «Про залізничний транспорт»від 04.07.1996 № 273/96-ВР (далі Закон № 273/96-ВР) і означає статутне територіально-галузеве об'єднання, до складу якого входять підприємства, установи та організації залізничного транспорту і яке, при централізованому управлінні, здійснює перевезення пасажирів та вантажів у визначеному регіоні транспортної мережі.

Відповідно до ст. 68 Земельного кодексу України, частини 2 ст. 6 Закону № 273/96-ВР до земель залізничного транспорту належать землі смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням, станціями з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв'язку, водопостачання, каналізації; під захисними та укріплювальними насадженнями, службовими, культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту.

Поняття «земельні ділянки, надані для залізниць»та «земельні ділянки, надані для залізничного транспорту»вживаються в Законі № 2535-XII в одному значенні та відповідають поняттю «земель залізничного транспорту»згідно зі статтею 68 Земельного кодексу України за визначальною ознакою необхідності цих земель для забезпечення роботи залізничного транспорту.

В іншому випадку звуження поняття «земельні ділянки, надані для залізниць»лише до земель смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням вивело б з-під правового регулювання сплату земельного податку за інші землі залізничного транспорту, що знаходяться в межах населеного пункту.

Вище зазначені земельні ділянки згідно даних державного земельного кадастру включені до земель транспорту. Цей факт встановлений в судовому процесі.

З огляду на викладене висновок судів попередніх інстанцій про те, що позивач правильно обчислював земельний податок, наявність підстав для задоволення позову є обґрунтованим, відповідає обставинам справи та правильному застосуванню норм матеріального права.

Касаційний розгляд справи здійснений судом в межах касаційної скарги відповідно до частини 2 статті 220 КАС України.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.12.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2009 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписЄ.А.Усенко

Судді підписГ.К.Голубєва

підписО.В.Карась

підписС.Е.Острович

підписТ.М.Шипуліна Суддя Є.А. Усенко