Ухвала суду № 19503388, 27.09.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"27" вересня 2011 р. м. КиївК-2891/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Голубєвої Г.К., Карася О.В., Островича С.Е., Шипуліної Т.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24.09.2008 ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.12.2008

у справі № 2-а-9428/08 Донецького окружного адміністративного суду

за позовом Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія»в особі відособленого підрозділу «Шахта «Жовтневий рудник»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24.09.2008, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.12.2008, позов ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» (відособлений підрозділ «Шахта «Жовтневий рудник») задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку (СДПІ) від 26.11.2007 № 0003021312/0/40508/10/15-16-23/3.

В касаційній скарзі СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову, вважаючи, що судами першої та апеляційної інстанцій порушені норми матеріального та процесуального права, а саме: ст. 3, пункт 3 частини 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 № 1251-XII, підпункт 5.3.1 пункт 5.3 ст. 5, пункт 7.7 ст. 7, підпункт 17.1.7 пункту 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 № 2181-ІІІ (далі Закон № 2181-ІІІ), ст.ст. 7-9, 159 КАС України.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

СДПІ проведена невиїзна документальна перевірка позивача з питання своєчасності сплати узгоджених податкових зобовязань із земельного податку за листопад 2005 року, за результатами якої складений акт перевірки від 13.11.2007 № 764/15-16-23/3-33577425 та прийнято вказане податкове повідомлення-рішення про зобовязання сплатити штраф у сумі 6675,77 грн., накладений на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 № 2181-ІІІ (далі Закон № 2181-ІІІ) за прострочення граничного строку сплати узгоджених податкових зобовязань із податку на землю.

Згідно з актом податкове зобовязання з земельного податку за листопад 2005 року сплачено позивачем лише в 2007 році платіжними дорученнями від 29.08.2007 та від 31.10.2007.

В судовому процесі встановлено, що 30.01.2007 позивач подав до податкового органу розрахунок земельного податку № 243, відповідно до якого податкове зобовязання в розрахунку за місяць 2007 року визначено в розмірі 14564,26 грн.

29.08.2007 та 31.10.2007 позивач платіжними дорученнями № 280 та 3107 сплатив податкові зобовязання з податку за землю в сумі 14600,00 грн. та 14564,26 грн. з призначенням платежу за серпень, жовтень 2007 року відповідно.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон № 2181-ІІІ.

Пунктом 1.2 ст. 1 Закону № 2181-ІІІ встановлено, що податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно з підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Норми Закону № 2181-ІІІ не встановлюють порядок та черговість зарахування податковими органами платежів, що сплачені платниками податків через банківську установу та мають цільове призначення, вказане у відповідних платіжних дорученнях, та не встановлюють відповідний порядок для примусового стягнення податковим органом добровільно сплачених платником податків сум податкового зобовязання для погашення податкового боргу, що виник раніше.

Суди дійшли правильного висновку, що законом не передбачено направлення податковим органом за власною ініціативою (примусово та без згоди на те платника податку) коштів такого платника податків, сплачених останнім для погашення податкових зобовязань (про що зазначається платником податків у відповідному платіжному дорученні), для погашення існуючого податкового боргу із застосуванням при цьому штрафних (фінансових) санкцій за порушення граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобовязань, оскільки відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ штраф накладається саме за сплату платником податків узгоджених сум податкових зобовязань з порушенням встановлених законом граничних строків.

Як встановлено судом на підставі досліджених в судовому процесі платіжних доручень, позивач визначив призначення платежу з земельного податку з вказівкою на період, за який здійснюється плата. В судовому процесі знайшли підтвердження доводи позивача, що податкові зобовязання за серпень та жовтень2007 року, порушення строків сплати яких були підставою для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, фактично сплачені відповідно до строків, встановлених Законом № 2181-ІІІ. Посилання відповідача на положення пункту 7.7 ст. 7 Закону № 2181-ІІІ щодо погашення податкового боргу попередньо погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, як на довід правомірності накладення штрафних санкцій, непереконливе, оскільки штрафні санкції до позивача застосовані за порушення строку сплати сум тих податкових зобовязань, які він сплатив в установлений законом строк, тоді як відповідно до частини 3 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»від 25.06.1991 № 1251-ХІІ, чинного до 1 січня 2011 року, податковий обовязок юридичної особи припиняється його виконанням.

З огляду на зазначене, суди дійшли правильного висновку про неправомірність накладених на позивача штрафних санкцій та про наявність підстав скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24.09.2008 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.12.2008 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписЄ.А.Усенко

Судді підписГ.К.Голубєва

підписО.В.Карась

підписС.Е.Острович

підписТ.М.Шипуліна Суддя Є.А. Усенко