Ухвала суду № 19503387, 27.09.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"27" вересня 2011 р. м. КиївК-12046/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Голубєвої Г.К., Карася О.В., Островича С.Е., Шипуліної Т.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Кіровограді на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2009 та постанову Господарського суду Кіровоградської області від 18.03.2008

у справі № 6/376 Господарського суду Кіровоградської області

за позовом Приватного виробничо-комерційного підприємства «Либідь-Сервіс»

до Державної податкової інспекції у м. Кіровограді

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Кіровоградської області від 18.03.2008, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2009, позов ВКП «Либідь-Сервіс»задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Кіровограді від 05.10.2007 № 0000362350/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2007 року на 46350,00 грн.

В касаційній скарзі ДПІ у м. Кіровограді просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач в податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2007 року задекларував відємне значення чистої суми податкових зобовязань попередніх податкових періодів, а саме 46350,00 грн. як таке, що підлягає бюджетному відшкодуванню.

Фактичною підставою для зменшення позивачу задекларованої до відшкодування з бюджету суми податку за червень 2007 року на 46350,00 грн. слугував висновок податкової інспекції, викладений в акті перевірки від 25.09.2007 № 11/23-50/192/23225948, про порушення позивачем підпунктів 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР внаслідок того, що сплата податкового кредиту в зазначеній сумі відбулась не в травні, а в квітні 2007 року.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (підпункт 7.7.2 пункт 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР).

Згідно з підпунктом 7.7.4 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Закон № 168/97-ВР не обмежує такий термін як «попередній період»лише тим періодом, який безпосередньо передує звітному періоду. Отже, будь-який період, який передує звітному є попереднім по відношенню до звітного періоду. Встановлення законодавцем порядку, за якого відємне значення чистої суми податкових зобовязань звітного періоду переноситься до декларації наступного звітного періоду свідчить про накопичувальний характер сум податку, що підлягають бюджетному відшкодуванню як надмірно сплачені.

Відтак, платник податку має право на бюджетне відшкодування стосовно тієї суми податку на додану вартість, яка фактично сплачується у будь-якому попередньому податковому періоді. Зокрема, це узгоджується з визначенням бюджетного відшкодування, наведеним у п. 1.8 ст. 1 цього Закону, а саме: бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до підпункту 4.4.1 пункту 4.4 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 № 2181-III (чинного до 01.01.2011) у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Факт сплати податку та правомірність формування податкового кредиту відповідачем не заперечується.

З огляду на викладене постановлені у справі судові рішення ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідають нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів, у зв'язку з чим підстав для їх скасування чи зміни не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Кіровограді залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Кіровоградської області від 18.03.2008 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2009 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписЄ.А.Усенко

Судді підписГ.К.Голубєва

підписО.В.Карась

підписС.Е.Острович

підписТ.М.Шипуліна Суддя Є.А. Усенко