Ухвала суду № 19503385, 27.09.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"27" вересня 2011 р. м. КиївК-49516/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Голубєвої Г.К., Карася О.В., Островича С.Е., Шипуліної Т.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі у м. Києва на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2009 та постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.06.2008

у справі № 7/102 Окружного адміністративного суду м. Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікопольське»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.06.2008, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2009, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 07.11.2007 № 0004142312/3 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 31248,00 грн. (в т.ч. 20832,00 грн. основного платежу та 10416,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій), № 0005602312/1 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 4780,50 грн. (в т.ч. 3187,00 грн. основного платежу та 1593,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій).

Висновок судів першої та апеляційної інстанцій про протиправність спірних податкових повідомлень-рішень вмотивований посиланням на встановлений в судовому процесі факт виконання договору купівлі-продажу, укладеного між позивачем та ТОВ «Сервіс-Ком ЛТД», та на відповідність дій позивача з включення до податкового кредиту підтвердженої податковими накладними суми податку на додану вартість вимогам підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі по тексту Закон № 168/97-ВР).

В касаційній скарзі ДПІ у Шевченківському районі м. Києва просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове рішення про відмову в позові, посилаючись на неправильне застосування судами норм підпункту 7.2.4 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що фактичною підставою для визначення податкових зобовязань з податку на додану вартість згідно спірних податкових повідомлень-рішень слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 21.05.2007 № 1220/23-12/32456182, про порушення товариством підпункту 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, що призвело до заниження податку на додану вартість за період з 01.04.2006 по 31.05.2006 на суму 20832,00 грн. та до завищення задекларованої позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 3187,00 грн. внаслідок формування податкового кредиту з на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Сервіс-Ком ЛТД», який не є платником податку на додану вартість, оскільки рішенням Соломянського районного суду м. Києва від 07.07.2006 у справі № 2-а-468 статут та свідоцтво про реєстрацію ТОВ «Сервіс-Ком ЛТД»платником податку на додану вартість визнані недійсними з моменту внесення в реєстр платників податку на додану вартість.

Зазначені обставини контролюючим органом розцінені як такі, що не підтверджують податковий кредит позивача.

Згідно з абзацом першим підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (підпункт 7.4.5 цієї статті).

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 цієї статті податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Включена позивачем сума податку на додану вартість до податкового кредиту підтверджена податковими накладними, які відповідають вимогам підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 вказаного Закону.

Приєднані до справи письмові докази (договір купівлі-продажу від 03.04.2006 № 41, податкові накладні від 10.04.2006 № 127 та від 31.05.2006 № 171) підтверджують факт виконання сторонами договірних зобовязань (а.с. 6, 21, 22).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що сума податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджена належним чином оформленими податковими накладними. Будь-яких доводів на спростування факту поставки, на яку видані податкові накладні, ДПІ не наводить. На момент поставки ТОВ «Сервіс-Ком ЛТД»перебував в Реєстрі платників податку на додану вартість.

Наведене спростовує доводи касаційної скарги про невідповідність оскаржуваних судових рішень нормам матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі у м. Києва залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.06.2008, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2009 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписЄ.А.Усенко

Судді підписГ.К.Голубєва

підписО.В.Карась

підписС.Е.Острович

підписТ.М.Шипуліна Суддя Є.А. Усенко