Ухвала суду № 19405874, 28.09.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"28" вересня 2011 р. м. КиївК-4212/08

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Бившевої Л.І.

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Степашка О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі

на постанову Господарського суду Запорізької області від 16.05.2007 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2008

у справі №9/176/07-АП

за позовом Запорізького державного підприємства «Кремнійполімер»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі

про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Запорізької області від 16.05.2007, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2008, позов Запорізького ДП «Кремнійполімер»задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 03.11.2006 №0000231315/1.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанцій та прийняття нового рішення про відмову в позові повністю, з підстав порушення норм матеріального права.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведена виїзна позапланова перевірка з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2004 по 31.03.2006, за результатами якої складено акт №45/08-05/00203625 від 18.09.2006.

За висновками акта перевірки позивачем допущено порушення п.2.11 Постанови Правління НБУ від 15.12.2004 №637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», п.1.10, 1.11 Наказу Міністерства фінансів України від 13.03.1998 №59 «Про затвердження Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон», в редакції наказу від 27.12.2004 №827, що призвело до несвоєчасного повернення до каси підприємства невикористаних залишків готівки у2004-2005 р.р. на загальну суму 2695,75 грн., п.3.2 ст.3 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА України «Про затвердження нормативно-правових актів до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 01.12.2000 №614, у звязку з чим відсутні документи встановленої форми, що підтверджують витрати на придбання дизельного пального у відрядженнях у 2004-2005 р.р. на загальну суму 8798,50 грн., що стало підставою для прийняття відповідачем рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Предметом оскарження в даній справі є рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 03.11.2006 №0000231315/1 в сумі 9472,44 грн.

Правила організації контролю за додержанням норм з регулювання обігу готівки встановлюються Національним банком України за погодженням з Державною податковою адміністрацією України.

Відповідно до п. 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320, видача готівкових коштів під звіт або на відрядження здійснюється відповідно до законодавства України. Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.

У разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, відповідно до абз.3 ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу.

Передбачені ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»штрафи в повному обсязі стягуються до державного бюджету в порядку, встановленому законодавством.

З огляду на викладене судова колегія вважає за необхідне вказати про помилковість висновків суду першої інстанції щодо непоширення Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»на спірні правовідносини.

Порушення, що виникають у сфері використання готівкових коштів, господарюючими суб'єктами регулюються вищезгаданим Указом Президента України та відносяться до адміністративно-фінансових санкцій.

Згідно ч. 1 ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Відповідно до ст. 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Отже, суди попередніх інстанцій встановивши, що застосування штрафних (фінансових) санкцій за спірним рішенням здійснено відповідачем поза межами строків встановлених ст.250 ГК України, дійшли вірного висновку що це є підставою для його скасування.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Запорізької області від 16.05.2007 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2008 - без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Л.І.Бившева

О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук

О.І.Степашко

Суддя Л.В. Ланченко