Ухвала суду № 19503226, 22.11.2011, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/3507/10/2470

Головуючий у 1-й інстанції: Дембіцький П.Д.

Суддя-доповідач: Боровицький О. А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2011 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Боровицького О. А.

суддів: Гонтарука В. М. Драчук Т. О.

при секретарі: Павловій С.С.

за участю:

представників відповідача: Остафійчук Л.А., Сувалова В.О.

представників позивача: Паславського В.С., Столяра Б.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Бодем-П" на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 липня 2011 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства "Бодем-П" до Чернівецької обласної митниці про скасування податкових повідомлень , -

В С Т А Н О В И В :

Дочірнє підприємство "Боднм-П" звернулось в суд з адміністративним позовом до Чернівецької обласної митниці, в якому просить скасувати податкові повідомлення форми “Р” від 09.07.2010 року № 13 (щодо зобов'язання позивача сплатити донараховані суми ввізного мита та штрафних (фінансових) санкцій на товари, що були ввезені на територію України в сумі 54420,80 грн., в тому числі 36280,53 грн. за основним платежем-ввізним митом та 18140,27 грн. - штрафні санкції), № 14 (щодо зобов'язання позивача сплатити донараховані суми ввізного мита та штрафних (фінансових) санкцій на товари, що були ввезені на територію України в сумі 10884,17 грн., в тому числі 7256,11грн. за основним платежем-ввізним митом та 3628,06 грн.) прийнятих Чернівецькою обласною митницею по Акту №8/10/408000000/31948562 від 21.06.2010 року, податкові повідомлення форми “Р” від 15.11. 2010 року № 27 (щодо зобов'язання позивача сплатити донараховані суми ввізного мита та штрафних (фінансових) санкцій на товари, що були ввезені на територію України в сумі 1951677,50 грн., в тому числі 1301118,33 грн. за основним платежем-ввізним митом та 650559,17 грн. - штрафні санкції), № 28 (щодо зобов'язання позивача сплатити донараховані суми ввізного мита та штрафних (фінансових) санкцій на товари, що були ввезені на територію України - податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України в сумі 390335,51грн., в тому числі 260223,67 грн. за основним платежем та 130111,84 грн. - штрафні санкції) та податкового повідомлення форми “Ш” від 15.11.2010 року № 29 (щодо зобов'язання позивача сплатити донараховані суми податкового зобов'язання - штраф за порушення податкового законодавства за товари, що були ввезені на територію України в сумі 1011020 грн.54 коп.) прийнятих Чернівецькою обласною митницею по Акту № 16/10/408000000/31948562 від 05.11.10 року.

Позовні вимоги мотивовані зокрема тим, що оскільки митний орган, приймав вантажні митні декларації з сертифікатами форми СТ-1 походження товару з Молдови та випускаючи товар на митну територію України у вільний обіг, таким чином погодився з кодом товарної номенклатури, тому відповідач не мав правових підстав для проведення вищевказаних позапланових перевірок та прийняття податкових повідомлень про нарахування податкових зобов'язань у зв'язку з помилковим визначенням коду товарної номенклатури.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 липня 2011 року в задоволенні вказаного адміністративного позову відмовлено повністю. Рішення суду першої інстанції ґрунтується, зокрема, на тому, що відповідачем надано достатньо аргументів та доводів, які свідчать про те, що оскаржувані рішення прийняті в межах повноважень митного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, натомість, позивач не довів суду та не надав жодних доказів підтверджуючих документів або відомостей про те, що вартість імпортованих матеріалів, які використовувались при виробництві килимів і килимових покриттів - за митною вартістю, тобто вартістю, що підлягає обкладенню митом при ввозі (на базі СІР) ним в Україну, не перевищує 50% ціни кінцевої продукції.

Не погодившись з таким рішенням суду, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 липня 2011 року і прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача на підтримання доводів апеляційної скарги, та представників відповідача на підтримання рішення суду першої інстанції, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, що також встановлено судом першої інстанції, між Дочірнім підприємством “Бодем-П” укладено контракти із СП "MOLDABELLA" SRL № 17-08 від 17.08.2004 року із змінами та доповненнями від 31.12.2009 року , а також 25.05.2009 року із СП "COVOARE LUX" SRL за № 25-05 із змінами та доповненнями до контракту №05 від 01.07.2010 року на придбання килимових виробів та іншого текстилю покриття для підлоги. Поставка товарів проводилась на умовах СІП с. Припруття.

На підставі контрактів № 17-08 від 17.08.2004 року укладених між молдавською фірмою СП "MOLDABELLA"SRL та ДП “Бодем-П”, а також на підставі контракту№ 25-05 від 25.05.2009 року укладеного між молдавською фірмою СП "COVOARE LUX" SRL та ДП “Бодем-П”, позивачем за період із 14.04.2009 року по 03.06.2010 року на підставі “74”ватажно-митних декларацій /ВМД/, які досліджені у судовому засіданні, було ввезено на митну територію України килимові вироби, килимове покриття для підлоги із пред'явленням сертифікатів про походження товарів форми СТ-І МD .

На виконання умов контрактів ДП “Бодем-П”були придбані килимові вироби, покриття для підлоги, які на підставі 74 вантажно - митних декларацій та відповідних сертифікатів походження товару форми СТ-1 було імпортовано в Україну.Вказані 74 вантажномитні декларації з відповідними сертифікатами походження товару форми СТ-1 з Молдови за період з 14.04.2009 року по 03.06.2010 року під час імпортування товарів в Україну були надані для митного оформлення та митному контролю із наданням преференції на мито товарів, митним органом України.

В ході проведених митним органом перевірок було встановлено, що в пред'явлених позивачем сертифікатах про походження товарів форми СТ-І не вказано жодних відомостей про те, що вартість імпортованих матеріалів, які використовувались при виробництві килимів і килимових покриттів - за митною вартістю, тобто вартістю, що підлягає обкладенню митом при ввозі (на базі СІР), не перевищує 50 % ціни кінцевої продукції, а також не надано з цього питання, підтверджуючих документів.

Також, було отримано інформацію про те, що при виготовленні синтетичних килимів моделей “Berber”, “Reviera”, “Casamax” (товарна позиція 570242000) і килимів з шерсті типу “Magnat”, “Milenium” (товарна позиція 5702419000) використовувалась текстурована синтетична нитка з поліестера імпортована з Індонезії, джутова пряжа з Бельгії і Бангладеш, текстурована синтетична нитка з Бельгії і Туреччини, пряжа з поліестера, змішана з бавовняними волокнами з Індонезії, латекс виробництва Бельгія.

За результатами проведеної перевірки відповідачем були прийняті рішення, якими визнані недійсними пред'явлені ДП “Бодем - П” сертифікати про походження товарів форми СТ-1 на підставі пунктів 9 та 20 Правил, у звязку з ненаданням підтверджуючих документів по дотриманню відповідних критеріїв походження товару, у режимі вільної торгівлі. Сертифікати походження товарів, як преференційні визнано недійсними . Вказані рішення до вищестоящого органу або суду позивачем не оскаржувались.

21.06. 2010 року відповідачем відповідно до наказу Чернівецької обласної митниці від 08.06.2010 року № 671 проведено позапланову перевірку ДП ”Бодем-П”, у ході якої з'ясовано, що в результаті подання позивачем сертифікатів про походження товарів форми СТ-1, які визнані недійсними складено Акт № 8/10/408000000/31948562 від 21.06.2010 року та прийнято податкове повідомлення форми “Р” від 09.07.2010 року № 13, яким зобов'язано ДП “Бодем-П” сплатити донараховані суми ввізного мита та штрафних (фінансових) санкцій на товари, що були ввезені на територію України в сумі 54420,80 грн. в тому числі 36280,53 грн. за основним платежем-ввізним митом та 18140,27 грн. - штрафні санкції; податкове повідомлення форми “Р” від 09.07.2010 року № 14 щодо зобов'язання позивача сплатити донараховані суми ввізного мита та штрафних (фінансових) санкцій на товари, що були ввезені на територію України в сумі 10884,17 грн., в тому числі 7256,11грн., за основним платежем-ввізним митом та 3628,06 грн. - штрафні санкції.

Вказані податкові повідомлення форми "Р" №13, №14 за результатами адміністративного оскарження згідно Рішення від 06.08.2010 року Чернівецької обласної митниці та Рішення Державної митної служби України залишено без змін, а скарги - без задоволення. При цьому порушень установленого законом порядку розгляд скарг позивача судом не встановлено.

05.11. 2010 року відповідачем відповідно до наказу Чернівецької обласної митниці від 14.09.2010 року № 1209 проведено позапланову перевірку ДП ”Бодем-П”, у ході якої було з'ясовано, що в результаті подання позивачем сертифікатів про походження товарів форми СТ-1, які визнані недійсними складено Акт № 16/10/408000000/31948562 від 05.11.2010 року та прийнято податкове повідомлення форми “Р” від 15.11. 2010 року № 27 про зобов'язання позивача сплатити донараховані суми ввізного мита та штрафних (фінансових) санкцій на товари, що були ввезені на територію України в сумі 1951677,50 грн., в тому числі 1301118,33 грн. за основним платежем-ввізним митом та 650559,17 грн. - штрафні санкції; податкове повідомлення форми “Р” від 15.11.2010 року № 28 про зобов'язання позивача сплатити донараховані суми ввізного мита та штрафних (фінансових) санкцій на товари, що були ввезені на територію України - податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України в сумі 390335,51грн. в тому числі 260223,67 грн. за основним платежем та 130111,84 грн. - штрафні санкції; податкове повідомлення форми “Ш” від 15.11.2010 року № 29 про зобов'язання позивача сплатити донараховані суми податкового зобов'язання - штраф за порушення податкового законодавства за товари, що були ввезені на територію України в сумі 1011020 грн.54 коп.

На правовідносини сторін, що виникли поширюються положення Митного кодексу України, Рішення Ради глав урядів Співдружності Незалежних Держав про Правила визначення країни походження товарів від 20.11.2000 року , Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Молдова про вільну торгівлю, укладеної 29.08.1995 року, Рішенням Економічної ради СНД про внесення змін до Переліку умов, виробничих і технологічних операцій, при виконанні яких товар вважається таким, що походить з тієї країни, в якій вони мали місце, підписаним 14.09.2007 року і ратифікованим Законом України від 18.02.2009 року №996-VІ, Порядку проведення митними органами перевірки преференційних сертифікатів при ввезенні товарів на митну територію України на умовах угод про вільну торгівлю, затвердженого наказом Державної митної служби України № 683 від 13.10.2003 року.

Суд першої інстанції дослідив норми вищезазначеного діючого законодавства України та дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Так, відповідно до листів митних органів Республіки Молдова № 545/01-5 від 07.04.2010 року, № 28/7032/1 адресованих Державній митній службі України вбачається, що 76 сертифікатів про походження товарів форми СТ-1 з Республіки Молдова дійсно видавалися, проте до товару “килими та інші текстильні покриття для підлоги” (товарна позиція 5702 згідно з УКТЗЕД) було застосовано критерій походження, який полягає у зміні товарної позиції на рівні перших чотирьох знаків.

В якості сировини для виготовлення синтетичних килимів моделей “Berber”, “Reviera”, “Casamax” (товарна позиція 570242000) і килимів з шерсті типу “Magnat”, “Milenium” (товарна позиція 5702419000) використовуються наступні матеріали:

- текстурована синтетична нитка з поліестера (товарна позиція 5402) імпортована з Індонезії,

- джутова пряжа з Бельгії і Бангладеш (товарна позиція 5307),

- текстурована синтетична нитка з Бельгії і Туреччини товарна позиція (5402),

- пряжа з поліестера, змішана з бавовняними волокнами (товарна позиція 5509) з Індонезії,

- латекс (товарна позиція 4002) виробництва Бельгія.

Однак, митні органи Республіки Молдова та виробник СП “Moldabela” жодних підтверджуючих документів або відомостей про те, що вартість імпортованих матеріалів, які використовувались при виробництві килимів і килимових покриттів - за митною вартістю, тобто вартістю, що підлягає обкладенню митом при ввозі (на базі СІР), не перевищує 50 % ціни кінцевої продукції, Митним органам України не надали. Розрахунки собівартості містять лише загальну вартість всіх виробничих витрат без зазначення вартості за кожною статтею витрат сировини. Згідно відповіді виробника додатково надана розшифровка виробничих витрат без зазначена вартості по кожній статті витрат сировини у кінцевому виготовлені килимових виробів, із посиланням на комерційну таємницю підприємства.

Відповідно до пункту 19 Правил визначення країни походження товарів, затверджених Рішенням Ради глав урядів Співдружності Незалежних держав (Далі правила), товар не вважається таким, що походить з тієї країні доки не будуть представлені документи чи відомості, що підтверджують його походження, в тому числі і документи, що підтверджують виконання критерію достатньої обробки/переробки, зазначеного у графі 9 сертифікатів про походження товару форми СТ-1. У відповідності до статті 2 Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Молдова про вільну торгівлю, укладеної 29.08.1995 року, Договірні Сторони не застосовують мита, податки і збори, що мають еквівалентну дію на експорт і/або імпорт товарів, що походять з митної території однієї із Договірних Сторін і призначені для митної території іншої Договірної Сторони.

Порядок та умови застосування преференційного режиму в рамках угод про вільну торгівлю визначено положеннями Рішення Ради глав урядів Співдружності Незалежних Держав про Правила визначення країни походження товарів від 20.11.2000 року відповідно до пункту 10 якого для підтвердження країни походження товару в конкретній країні - Учасниці Угоди про створення зони вільної торгівлі від 15.04.2004 року, яка підписана також Україною та Республікою Молдова, є необхідним подання митним органам країни ввозу сертифікату про походження товару форми СІ - 1, який надається разом з вантажною митною декларацією та іншими документами, необхідними для проведення митного оформлення.

Відповідно до пункту 16 цих Правил та статті 283 Митного кодексу України у разі виникнення сумнівів з приводу достовірності (бездоганності) сертифіката чи відомостей, що в ньому містяться, включаючи відомості про країну походження товару, митний орган може звернутися до органу, що видав сертифікат, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, з проханням про надання додаткових відомостей. Товар не вважається таким, що походить з відповідної країни, доти, доки митні органи у випадках, встановлених цим Кодексом, не одержать належним чином оформлений сертифікат про походження товару або затребувані ними додаткові відомості.

У відповідності до Правил визначення країни походження товарів від 30.11.2000 року (із змінами і доповненнями)" країною походження товарів" є країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній обробці/переробці.Одним із принципів визначення країни походження товарів є принцип критерію достатньої обробки/переробки, відповідно до якого товар, якщо в його виробництві беруть участь дві чи більше країн, вважається таким, що походить з країни, де він був підданий останній обробці/переробці, достатній для надання товарові його характерних властивостей.

Згідно з пунктом 4 Правил критерій достатньої обробки/переробки може виражатися:

а) зміною товарної позиції за товарною номенклатурою на рівні хоча б одного з перших чотирьох знаків, яка відбулася в результаті обробки/переробки;

б) виконанням необхідних умов, виробничих і технологічних операцій, достатніх для того, щоб товар уважався таким, що походить з тієї країни, де ці операції мали місце;

в) правилом адвалерної частки, коли вартість використаних матеріалів чи додана вартість досягає фіксованої процентної частки в ціні кінцевої продукції.

При застосуванні критерію достатньої обробки/переробки у графі 9 сертифіката походження форми СТ-1 проставляється літерна позначка "Д" та перші чотири знаки коду товарної номенклатури.

Рішенням Економічної ради СНД про внесення змін до Переліку умов, виробничих і технологічних операцій, при виконанні яких товар вважається таким, що походить з тієї країни, в якій вони мали місце, підписаним 14.09.2007 року і ратифікованим Законом України від 18.02.2009 року №996-VІ, були затверджені доповнення до Переліку умов виробничих і технологічних операцій.

Такими умовами для тканих килимів та інших текстильних підлогових покриттів, нетафтингових або неблокованих, готових або неготових, у томі числі “кілім”, “сумах”, “кермані” й аналогічних килимів ручної роботи, що класифікуються в товарній позиції 5702, були затверджені: ткацтво, стрижка полотна, апретування, обшивка країв виробів. При цьому використовувані матеріали повинні класифікуватись у позиції відмінній від позицій 5701, 5702, 5703, 5704, 5705 00, а їхня вартість не повинна перевищувати 50 % ціни кінцевої продукції.

Додатком 1 до Правил встановлено перелік товарів, до яких застосовується правило адвалерної частки як самостійно, так і в поєднанні з виробничими та технологічними процесами виробництва товару. Відповідно до пункту 4 Правил у випадку, якщо застосовується правило адвалерної частки, вартісні показники розраховуються: - для імпортованих матеріалів за митною вартістю цих матеріалів при ввезені їх в країну, в якій здійснюється виробництво кінцевої продукції, чи, при невідповідному походженні імпортованих матеріалів, за документально підтвердженою ціною їхнього першого продажу на території країни; - для кінцевої продукції за ціною на умовах «франко-завод»(«франко-склад») продавця.

Перевірка правила адвалерної частки здійснюється на підставі: - інвойсів/вантажних митних декларацій на імпорт матеріалів/сировини іноземного походження, або - документів на придбання в країні виробництва товару матеріалів невідомого походження; - документів про калькуляцію собівартості продукції, на підставі яких уповноваженим органом було визначено частку вартості імпортної сировини у загальній вартості готової продукції.

Відповідно до пункту 21 Правил до товарів може бути відновлений режим вільної торгівлі за умови отримання належним чином оформленого посвідчення про походження (за формою СТ-1) або інших необхідних документів протягом одного року з дати митного оформлення.

Режим вільної торгівлі може бути відновлений митним органом на підставі:

- додаткової інформації уповноваженого органу, отриманої на запит митного органу з приводу перевірки достовірності сертифіката чи відомостей, що в ньому містяться, або

- належним чином оформленого сертифіката про походження товару форми СТ-1 у разі видачі його уповноваженим органом після відвантаження товару.

Такі документи повинні бути надані митним органом протягом одного року з моменту митного оформлення товару.

Статтями 87, 88 Митного Кодексу України передбачено, що обов'язок надання митному органу передбачених законодавством документів і відомостей, необхідних для виконання митних процедур, та відповідальність за їх достовірність, покладається на декларанта, яким в даному випадку є позивач.

Оскільки ДП «Бодем - П» є імпортером товару, тому саме на нього покладено обов'язок здійснення всіх митних формальностей, необхідних для імпорту товару та надання підтверджуючих документів.

При цьому, походження товарів, ввезених на митну територію України у звязку неподанням належним чином оформленого сертифікату чи відомостей про походження товару не є підставою для відмови у митному оформленні та пропуску товару з метою переміщення його через митний кордон України відповідно до вимог статті 284 Митного Кодексу України можуть випускатися митними органами за умовами сплати мита за повними ставками, при цьому сам позивач незаконно отримав пільги зі сплати мита і ПДВ.

Відповідно до статті 265 Митного кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями Кодексу. Такий контроль може здійснюватися в установленому порядку із застосуванням різних форм, у тому числі відповідно до статей 60 і 69 Кодексу, після закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів.

Так статтею 69 Митного кодексу України та пунктом 5 частини 1 статті 41 Митного кодексу України, визначено, що незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи. Перевірка системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України є однією з форм митного контролю.

Крім того колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності у відповідача підстав для проведення перевірки.

Таким чином, досліджувані судом першої інстанції сертифікати походження товару форми СТ-1, 76 вантажно - митні декларації із додатками наданих митному органу на імпортовану продукцію - килимові вироби, килимове покриття свідчать про відсутність документів та відомостей, про те, що вартість імпортованих матеріалів, які використовувались при виробництві килимів і килимових покриттів - за митною вартістю, тобто вартістю, що підлягає обкладенню митом при ввозі (на базі СІР), не перевищує 50 % ціни кінцевої продукції, як передбачено Правилами, Митним кодексом України, та іншими Законами, як наслідок доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі не спростовують факту недійсності преференційних сертифікатів про походження товару форми СТ-1 та невірної класифікацією товарів згідно УКТЗЕД, тому не можуть бути підставою для скасування - рішень Чернівецької обласної митниці, адже відповідачем правомірно визначена загальна сума податкових зобов'язань в тому числі штрафних санкцій в оскаржуваних рішеннях.

Частина 1 статті 11 КАС України передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Зі змісту частина 1 статті 71 цього Кодексу вбачається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивач не надав належних та допустимих доказів протиправності дій відповідача при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень при зверненні до суду за захистом своїх прав, а відтак не довів обґрунтованість та законність підстав для задоволення апеляційної скарги. Натомість, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності винесених ним податкових повідомлень-рішень, відтак оскаржувані податкові повідомлення можна визнати такими, що відповідають вимогам частини 3 статті 2 КАС України.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга у відповідності до статті 200 КАС України підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Бодем-П", залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 липня 2011 року, без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 28 листопада 2011 року .

Головуючий суддя/підпис/ Боровицький О. А.

Судді/підпис/ Гонтарук В. М.

/підпис/ Драчук Т. О.

З оригіналом згідно:

секретар