Ухвала суду № 19503214, 22.11.2011, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а-3249/10/2470

Головуючий у 1-й інстанції: Огородник А.П.

Суддя-доповідач: Боровицький О. А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2011 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Боровицького О. А.

суддів: Гонтарука В. М. Драчук Т. О.

при секретарі: Павловій С.С.

за участю представника позивача: ОСОБА_2 <Текст >

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Зелений гай" на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 26 липня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 в інтересах сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Зелений гай" до Державної податкової інспекції у Заставнівському районі Чернівецької області про визнання протиправними дій та рішень , -

В С Т А Н О В И В :

В жовтні 2010 року представник позивача звернувся з адміністративним позовом в якому просив: визнати дії та рішення ДПІ у Заставнівському районі щодо нарахування ТОВ "Зелений гай" податкового боргу за постановами КМУ № 1003 від 11 вересня 1997 року, № 1953 від 10 грудня 1998 року, № 220 від 26 лютого 1998 року в сумі 5109,40 гривень; розповсюдження з 30 серпня 2010 року права податкової застави на активи ТОВ "Зелений гай"; зобов'язання вказаного товариства сплати штрафи та пеню на суму податкового боргу та вимогу термінової сплатити суму податкового боргу 5109, 40 гривень - протиправними; скасувати податкові вимоги ДПІ у Заставнівському районі до ТОВ "Зелений гай" № 1/69 від 30 серпня 2010 року та № 2/75 від 12 жовтня 2010 року; зобов'язати ДПІ у Заставнівському районі списати податковий борг, визначений в податкових вимогах ДПІ у Заставнівському районі до ТОВ "Зелений гай" № 1/69 від 30 серпня 2010 року та № 2/75 від 12 жовтня 2010 року на підставі п.18.1.1. ст.18 ЗУ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року №2181-III(далі - закон №2181).

Позовні вимоги мотивував зокрема тим, що прийняття рішення ДПІ у Заставнівському районі про нарахування податкового боргу за несплаченими платежами 1997 - 1999 років є протиправним та суперечить Конституції України і чинному законодавству, оскільки: ТОВ "Зелений гай" створено та зареєстровано 23 березня 2000 року, а розпочало свою діяльність лише в 2002 році; відповідачем не виконано п.п. 18.1.1. ст. 18 Закону №2181, яка передбачає обов'язкове списання з платників податків податкового боргу, який виник станом на 31 грудня 1999 року та не сплачений до набрання чинності цією статтею; крім того, ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 1 грудня 2008 року по справі за позовом ДПІ у Заставнівському районі про визнання банкрутом ТОВ "Зелений гай", встановлено, що станом на дату прийняття судом рішення, вказане товариство повністю погасило всі зобов'язання до бюджету і ДПІ у Заставнівському районі не має будь - яких претензій щодо сплати таких зобов'язань цим товариством.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 26 липня 2011 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з ухваленим судом першої інстанції рішенням, представником позивача оскаржено його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі, апелянт посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, ставить питання про скасування постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 26 липня 2011 року. Апелянтом, в аргументації доводів апеляційної скарги, взято за основу обставини викладені в адміністративному позові.

Державна податкова інспекція у Заставнівському районі Чернівецької області в письмових запереченнях №8101/10-019 від 19.10.2010 року (вх. №7890 від 21.10.2011 року) на апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Зелений Гай", просить відмовити в задоволенні останньої, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 26.07.2011 року просить залишити без змін.

В судове засідання призначене на 22 листопада 2011 року з'явився представник позивача, який доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі, просив її задовольнити.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, уповноваженого представника до суду апеляційної інстанції не направив, що у відповідності до положень пункту 4 статті 196 КАС України, не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження при апеляційному розгляді справи, станом на 01.06.2011 року за ТОВ "Зелений гай" рахується заборгованість по фінансовій допомозі для проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997-1998 роки, та на фінансове забезпечення підготовки сільськогосподарської техніки до проведення весняно-польових робіт 1998-1999 роках в сумі 5109,40 грн., в тому числі згідно постанов: №1003 від 11.09.1997р. в сумі - 3000 грн., № 220 від 26.02.2002р. в сумі- 500 грн., №1953 від 10.12.1998р. в сумі - 1609,40грн.

Фінансову допомогу ТОВ "Зелений гай" одержало на основі договорів про надання фінансової допомоги (згідно Постанови КМУ №1003 від 11.09.1997р. та договору №14 від 03.10.1997р. відділенням Державного казначейства перераховано 3000 грн. спілці "Зелений гай" на проведення осінньо-польових робіт 1997-1998рр.; згідно Постанови КМУ №220 від 26.02.1998р. та договору №6 від 01.04.1998р. відділенням Державного казначейства перераховано 500 гривень спілці "Зелений гай" на проведення весняно-польових робіт 1998р.; згідно Постанови КМУ №1953 від 10.12.1998р. та договору №5 від 10.02.1999р. відділенням Державного казначейства перераховано 1700 гривень спілці "Зелений гай" на проведення весняно-польових робіт, а.с. 9-14), згідно умов договору сума фінансової допомоги в зазначений термін не була повернута.

Станом на 01.01.2000 року було складено акт звірки між відділенням Державного казначейства та сільськогосподарським підприємством "Зелений гай". Згідно цього акту звірки (а.с.73) сума кредиторської заборгованості становить 5109,40 грн.

В силу пунктів 1, 2, 3 статті 21 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" від 27.04.2010 № 2154-VI, який набрав чинності з 30.04.2010 року (далі - Закон №2154), визначено у 2010 році органи державної податкової служби України органами стягнення заборгованості суб'єктів господарювання перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі (кошти від повернення якої надходять за кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 2801380, 2801400, 2801410, 2801440, 3511530, 3511550, 3511560, 3511630, 3511660), а також заборгованості з відсотків за користування позиками, наданими за рахунок коштів, залучених державою, та з плати за надання гарантій та позик, отриманих за рахунок коштів, залучених державою та/або під державні гарантії. При цьому така заборгованість вважається податковим боргом і стягується відповідно до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ). Зобов'язати органи державної податкової служби України оскаржувати рішення усіх судових інстанцій, що прийняті не на користь держави, до прийняття остаточного рішення Верховним Судом України.

На виконання положень вказаної норми, а також з урахуванням положень Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( далі - Закон №2181 ), 30 серпня 2010 року ДПІ у Заставнівському районі надіслало до ТОВ "Зелений гай" першу податкову вимогу №1/69, згідно якої відповідач прийняв рішення про визначення за вказаним товариством податкового боргу в сумі 5109, 40 гривень.

18 жовтня 2010 року службовими особами ДПІ у Заставнівському районі голові ТОВ "Зелений гай" вручено другу податкову вимогу № 2/75 від 12 жовтня 2010 року, згідно якої відповідач прийняв рішення про встановлення за вказаним товариством податкового боргу в сумі 5109, 40 гривень.

Підставами для виникнення податкового боргу є отримання позичок позивачем відповідно до вимог Постанов Кабінету Міністрів України "Про фінансову допомогу на проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997/98 року" від 11 вересня 1997 р. N 1003 (далі - ПКМУ №1003), "Про забезпечення сільськогосподарських товаровиробників матеріально-технічними та фінансовими ресурсами в 1999 році" № 1953 від 10 грудня 1998 року (далі - ПКМУ №1953), "Про фінансове забезпечення підготовки сільськогосподарської техніки до проведення весняно-польових робіт в 1998 році" № 220 від 26 лютого 1998 року (далі - ПКМУ №220).

Відповідно до вказаних вище податкових вимог: виникло з 30 серпня 2010 року на активи ТОВ "Зелений гай" право податкової застави; виникло зобов'язання щодо сплати штрафів у розмірах, визначених законом; виникло право нарахування пені на суму податкового боргу.

У строк визначений у податкових вимогах № 1/69 від 30 серпня 2010 року та 2/75 від 12 жовтня 2010 року податковий борг в сумі 5109, 40 грн., не погашено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що аналіз правових норм статті 21 Закону №2154 та статті 1 Закону №2181, в силу якої, податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання, дає право для висновку, що у позивача 30.04.2010 року виник податковий борг по державній допомозі, отриманій на підставі ПКМУ №1003, ПКМУ №1953, ПКМУ №220, відповідно підлягають стягнення за положеннями Закону №2181.

Колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що до 30.04.2010 року відповідні суми не вважались податковим боргом і у податкового органу були відсутні підстави проводити передбачені законодавством заходи щодо їх стягнення або списання. З цієї ж причини податковий орган не мав підстав для проведення дій щодо стягнення заборгованості як кредитор, який виявляє бажання взяти участь у санації боржника у порядку, передбаченому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 року N 2343-XII. (далі - Закон №2343). Наведене також спростовує твердження представника позивача про обов'язок відповідача вчиняти будь-які дії із сумами заборгованості по отриманій бюджетній допомозі, в тому числі і щодо списання відповідно до Закону №2181.

Також, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про безпідставність посилання представника позивача на те, що ТОВ "Зелений гай" створено та зареєстровано 23 березня 2000 року, а розпочало свою діяльність лише в 2002 році.

Управлінням економіки Заставнівської райдержадміністрації 25.06.1997 року здійснено реєстрацію селянської спілки співвласників "Зелений гай", ідентифікаційний код - 03801456. Управлінням економіки Заставнівської райдержадміністрації 23.03.2000 року видано Свідоцтво про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Зелений гай", ідентифікаційний код - 03801456.

В підпункті 2.1 статті 2 статуту ТОВ "Зелений гай", затвердженого установчими зборами від 08.03.2000 року та зареєстрованого Заставнівською райдержадміністрацією 23.03.2000 року, вказано, що ТОВ є юридичною особою, яка створюється в процесі реорганізації та є юридичним правонаступником колективного сільськогосподарського підприємства (КСП) "Зелений гай". Юридична адреса КСП - 59400, с.Васловівці, Заставнівського району, Чернівецької області, (банківські реквізити р/р-26003200968059, МФО356088) код 03801456, індивідуальний податковий номер - 038014524044 .

Твердження апелянта стосовно того, що ТОВ "Зелений гай" не може нести відповідальності за зобов'язаннями спілки селянських співвласників "Зелений гай", оскільки згідно установчих документів ТОВ "Зелений гай" є правонаступником колективного сільськогосподарського підприємства "Зелений гай", є необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах справи документами.

Слід також зауважити, на те, що і спілка селянських співвласників Зелений гай", і колективне сільськогосподарське підприємство "Зелений гай" і товариство з обмеженою відповідальністю "Зелений гай" присвоєний єдиний ідентифікаційний код - 03801456, що також підтверджує факт правонаступництва ТОВ "Зелений гай" майнових прав та обов'язків спілки селянських співвласників "Зелений гай", якій держказначейством, відповідно до договорів, надано фінансову допомогу.

Так, у відповідності до преамбули Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» цей Закон регулює відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб підприємців; дія цього Закону поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб підприємців (стаття 3 цього ж Закону). За статтею 4 вказаного Закону державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

В силу пункту 2 частини 2 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості щодо юридичної особи, як ідентифікаційний код юридичної особи.

Ідентифікаційний код - це персональній номер суб'єкта господарської діяльності - резидента, відповідно до "Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України" (ЄДРПОУ), або фізичної особи - платника податків відповідно до "Державного реєстру фізичних осіб".

Строк дії ідентифікаційного коду особи визначений статтею 6 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2005 № 499, за якою ідентифікаційний код зберігається за суб'єктом, якому він присвоєний, протягом усього періоду його існування і є єдиним. У разі перетворення юридичної особи за правонаступником зберігається її ідентифікаційний код. У разі припинення юридичної особи шляхом приєднання до іншої юридичної особи та створення на базі юридичної особи, що припинилася, відокремленого підрозділу ідентифікаційний код такої юридичної особи залишається за відокремленим підрозділом.

З аналізу наведених норм слідує, що можливість зміни ідентифікаційного коду особи, законом взагалі не передбачена.

Крім того, колегія суддів зважає і на те, що згідно частини 3 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що приймаючи оскаржувані податкові вимоги ДПІ у Заставнівському районі Чернівецької області діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Відповідно до частини першої статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Крім того, колегія суддів враховує, що відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Відповідач під час розгляду справи в суді першої інстанції довів правомірність своїх рішень, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а відтак підстави для їх скасування відсутні.

Натомість, представник позивача не надав належних та допустимих доказів протиправності дій відповідача при прийнятті податкових вимог, а відтак не довів обґрунтованість та законність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Доводи представника позивача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують факту наявності податкового боргу в сумі 5109 грн. 40 коп., відсутності підстав для списання податкового боргу у відповідності до положень пункту 18.1.1. статті 18 Закону України № 2181, правомірності дій податкового органу щодо винесення оскаржуваних податкових вимог, тому не можуть бути підставою для задоволення позовних вимог.

Беручи до уваги те, що після набрання чинності Законом №2154, а саме - 30.04.2010 року, сума коштів в розмірі 5109 грн. 40 коп. у відповідності до статті 21 Закону № 2154 є податковим боргом, відповідно, відповідач правомірно застосував заходи стягнення податкового боргу у порядку, передбаченому Законом №2181, судова колегія приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог та вважає, що судом першої інстанції правомірно відмовлено в їх задоволенні.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга у відповідності до статті 200 КАС України підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Зелений гай", залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 26 липня 2011 року , без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 28 листопада 2011 року .

Головуючий суддя/підпис/ Боровицький О. А.

Судді/підпис/ Гонтарук В. М.

/підпис/ Драчук Т. О.

З оригіналом згідно:

секретар