Ухвала суду № 19503131, 17.11.2011, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №2а/2470/931/11

Головуючий у 1-й інстанції: Ковтюк В.О.

Суддя-доповідач: Гонтарук В. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2011 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Гонтарука В. М.

суддів: Білої Л.М. Смілянця Е. С.

при секретарі: Пачевській А.П.

за участю представника відповідача: Муляр Т.В.

представник позивача: не з"явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Новоселицької міжрайонної державної податкової інспекції у Чернівецькій області на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 08 вересня 2011 року у справі за адміністративним позовом малого підприємства "Чернівецький завод медичних виробів" до Новоселицької міжрайонної державної податкової інспекції у Чернівецькій області про визнання нечинним рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Мале підприємство "Чернівецький завод медичних виробів" звернулось до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Новоселицької міжрайонної державної податкової інспекції у Чернівецькій області про визнання нечинним рішення, а також про зобов"язання утриматимсь від застосування штрафних (фінансових) санкцій, передбаченх ст. 113 Податкового кодексу України, на підставі акту перевірки від 07 квітня 2011 року у зв"язку з порушенням вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Відповідно до постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 08 вересня 2011 року задоволено частково даний позов.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищевказану постанову в частині задоволення адміністративного позову.

Мотивами апеляційної скарги особа, яка її подала, зазначає порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне з"ясування обставин, що мають значення для справи.

Представник відповідача в судовому засіданні 17 листопада 2011 року апеляційну скаргу підтримала у повному обсязі, просила вимоги, що в ній викладені, задовольнити.

Представник позивача до суду не з"явився. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином..

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

За таких обставин, а також враховуючи, що судом участь позивача в судовому засіданні не визнавалась обов"язковою, колегія суддів прийшла до висновку щодо можливості апеляційного розгляду справи за відсутності його представника.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.

Згідно з обставинами позову, за результатами проведеної Новоселицькою МДПІ планової виїзної перевірки МП "Чернівецький завод медичних виробів" встановлено порушення останнім:

- п.п.5.2.1. п.5.2., п.п.5.3.9. п.5.3. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств": завищено прибуток підприємства на суму 106911,00 грн.;

- п.п.7.2.3. п.7.2., п.7.5., п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість": занижено ПДВ в сумі 114584,00 грн.

Дані порушення відображено в акті про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства від 07 квітня 2011 року №241/23/14257180.

Як наслідок, відповідачем відносно позивача прийняте податкове повідомлення-рішення №0000272300/198/23, яким донараховано суми грошових зобов"язань з податку на додану вартість - за основним платежем в сумі 114584,00 грн. та за штрафними (фінансові) санкціями в сумі 28646,00 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з недоведеності відповідачем правомірності прийнятого ним повідомлення-рішення, а також передчасності позовних вимог про зобов"язання утриматимсь від застосування штрафних (фінансових) санкцій, передбаченх ст. 113 Податкового кодексу України, на підставі акту перевірки від 07 квітня 2011 року у зв"язку з порушенням вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судовому рішенні, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про безпідставність апеляційної скарги та законність рішення суду першої інстанції, з огляду на таке.

Так, під час проведення перевірки перевіряючі прийшли до висновку про нікчемність договорів, укладених позивачем з ТОВ "Евросеть ЗХД", ПП "Транс-грейн", "КМБУД", ТОВ "МСПОСТАЧ", ТОВ "Номинус", вважаючи, що вони укладені з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту та порушують публічний порядок.

В ході судового розгляду встановлено, що позивач 16 березня 2010 року придбав за готівкові кошти у ТОВ "Евросеть ЗХД" (інд.код. 34167782, зареєстроване в ДПІ в Галицькому районі м.Львова) мобільний телефон, в зв'язку з чим продавець видав податкову накладну №732004153 на загальну суму 299,00 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 49,83 грн. (а.с.94 т.1). Даний мобільний телефон використовується в господарській діяльності позивача, даний факт не заперечувався відповідачем.

В ході дослідження судами обох інстанцій Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, встановлено, що 15 лютого 2006 року було зареєстроване ТОВ "Евросеть ЗХД" під ідентифікаційним номером 34167782, а 26 жовтня 2011 року було внесено запис про перейменування юридичної особи на ТОВ "Дюмонт-Укр Вест".

Таким чином, на момент придбання мобільного телефону у ТОВ "Евросеть ЗХД" контрагент позивача був належним чином зареєстрований, а сам факт придбання підтверджено, дослідженими в судовому засіданні, податковою накладною та копією чека.

Отже позивач правомірно включив до складу податкового кредиту суму ПДВ 44,66 грн. внаслідок господарської операції з ТОВ "Евросеть ЗХД".

Щодо господарських операцій з ПП "Транс-грейн", "КМБУД", ТОВ "МСПОСТАЧ", ТОВ "Номинус", варто зазначити наступне.

Відповідно до п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1. ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв"язку з : придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку .

Згідно з п.п.7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв"язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджених податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами відповідно до п.п.7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.1. п.7.2. ст.7 цього Закону встановлено, що податкова накладна є звітним податковим документом та одночасно розрахунковим документом.

Виходячи з вищевказаних положень Закону України "Про податок на додану вартість", наявність у позивача податкових накладних, оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, виданих продавцем товару, є достатньою підставою для віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у складі вартості придбаного товару. Водночас правомірність віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту може бути також підтверджена митними деклараціями та іншими подібними документами згідно з п.п.7.2.6 п.7.2. ст.7 цього Закону.

Таким чином, оскільки предметом доказування в даній адміністративній справі становлять обставини, що підтверджують або спростовують обгрунтованість визначення податкового кредиту, а податковий орган, приймаючи податкове повідомлення-рішення, про скасування якого заявлено позов, виходив з того, що операції позивача з придбавання товару носили безтоварний характер, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що вищевказані підстави для нарахування податкового кредиту є обов"язковими, але не вичерпними.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач уклав договір №200910/1 від 20 вересня 2010 року з ПП "Транс-грейн" (інд. код 36725965, зареєстроване в ДПІ в Кіровському районі м. Дніпропетровськ), відповідно до якого останній в період з 20 вересня 2010 року по 30 листопада 2010 року здійснив постачання ТМЦ: полістирол, поліпропілен та поліетилен - оспорювана сума ПДВ - 24312,96 грн. Постачання ТМЦ підтверджується видатковими та податковими накладними, дослідженими в судовому засіданні) на загальну суму 152988,00 грн., в тому числі ПДВ - 25498,00 грн.

Крім того, позивачем на підставі усних домовленостей (обмін рахунками-фактурами, їх оплатою та постачанням ТМЦ) з ТОВ "КМБУД" (інд. код 36351741, зареєстроване в ДПІ в Шевченківському районі м. Києва) в період з жовтня 2010 року по грудень 2010 року отримав від останнього ТМЦ: круги, плити, шестигранники, труби, що підтверджується видатковими та податковими накладними, рахунками-фактурами, що були дослідженні в судовому засіданні, на загальну суму 10681,31 грн., в тому числі ПДВ - 1780,22 грн. (оспорювана сума ПДВ 1582,68грн.)

Також позивач на підставі усної домовленості отримав від ТОВ "МСПОСТАЧ" (інд. код 37080102, зареєстроване в ДПІ в Шевченківському районі м. Києва) круги різних діаметрів "Круги шліфувальні", що підтверджується також податковою накладною на загальну суму 5720,00 грн., в тому числі ПДВ - 953,33 грн., Видатковою накладною №1176 від 15 грудня 2010 року та рахунком-фактурою №М597 від 09 грудня 2010р. (оспорювана сума ПДВ - 853,33 грн.) (а.с.155,164 т.1). Вказані документи досліджені в судовому засіданні.

04 листопада 2009 року позивач уклав договір з ТОВ "Номинус" (Інд.код 36790479, зареєстроване Голосіївською ДПІ м.Києва), відповідно до якого останній в період з 20 вересня 2010 року по 30 листопада 2010 року здійснив постачання ТМЦ, а саме фольги алюмінієвої. Постачання ТМЦ підтверджується видатковими та податковими накладними, рахунками-фактурами, дослідженими в судовому засіданні, оспорювана сума ПДВ 78492,81 грн.

Окрім того, як встановлено Чернівецьким окружним адміністративним судом, з даної сировини (поліетилен, пропілен, труби і т.д.) та за допомогою інших ТМЦ виготовлена продукція, яка реалізована (або/та реалізується) і трудовий колектив середньою річною чисельністю 192 працівників, своєчасно, в повному обсязі та щомісячно отримують заробітну плату за рахунок отриманого доходу (що підтверджується довідкою Пенсійного фонду Герцаївського району №839/03 від 31 березня 2011 року).

Також, судом першої інстанції встановлено, що в ході проведення виїзної документальної планової перевірки позивач провів за участю відповідача Інвентаризацію залишків товарно-матеріальних цінностей, згідно якої встановлено факт використання придбаної металопродукції. полімерної сировини та іншого у власній господарській діяльності Малого підприємства "Чернівецький завод медичних виробів".

Дослідивши дані докази, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що вони підтверджують факт товарності та реальності операцій позивача згідно вищевказаних договорів. Матеріали справи свідчать про факт поставки товару, відображеного в податкових накладних, віднесених до податкового кредиту, оплати товару та використання його у господарській діяльності позивача.

Виходячи з наведеного, та зважаючи на надані позивачем докази, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем підтверджено товарність операцій, доведений обгрунтований економічний зміст укладених угод, а відтак вважає необгрунтованими доводи відповідача щодо нікчемності даних правочинів у зв"язку з їх недоведеністю.

Більше того, як встановлено колегією суддів, податкові накладні оформлені продавцем у відповідності з вимогами чинного законодавства.

З Акту перевірки вбачається, що відповідач вважає, що позивач не мав права на включення ПДВ до складу податкового кредиту, оскільки за даними Підсистеми контрагенти ПП "Транс-грейн", ТОВ "КМБУД", ТОВ "Номинус" не задекларували свої зобов"язання з ПДВ, а ТОВ "МСПостач" задекларувало свої зобов"язання з ПДВ завищивши їх на суму 10101630 грн.

З приводу вказаного, колегія суддів зазначає про те, що чинне на момент виникнення спірних правовідносин податкове законодавство не ставить в залежність отримання результатів перевірок контрагентів суб"єкта оподаткування від підтвердження правомірності віднесення ним до податкового кредиту сум податку на додану вартість, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відтак, враховуючи, що у відповідності до ч.2 ст.71 КАС України обов"язок щодо доказування правомірності свого рішення покладений в даному випадку на податковий орган, суд апеляційної інстанції вважає, що вищевказані доводи відповідача є непідтвердженими та необгрунтованими.

Крім того, колегія суддів підтримує позицію суду першої інстанції щодо безпідставності нарахування відповідачем штрафних санкцій у відповідності до п.123.1 ст.123 ПК України, так як в даному випадку нарахований податок на додану вартість у відповідності до норм Закону України "Про податок на додану вартість".

Підсумовуючи викладене, Вінницький апеляційний адміністративний суд погоджується з позицією суду першої інстанції та вважає достатніми вищенаведені підстави для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Що стосується позовних вимог про зобовязання відповідача утриматись від застосування штрафних (фінансових) санкцій передбачених ст.113 Податкового кодексу України на підставі Акту перевірки від 07 квітня 2011 року стосовно Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", суд вважає такі вимоги передчасними, оскільки відповідно до ст.6 КАС України особа має право звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб"єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги відповідача не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Новоселицької міжрайонної державної податкової інспекції у Чернівецькій області залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 08 вересня 2011 року у справі за адміністративним позовом малого підприємства "Чернівецький завод медичних виробів" до Новоселицької міжрайонної державної податкової інспекції у Чернівецькій області про визнання нечинним рішення, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі "22" листопада 2011 р.

Головуючий Гонтарук В. М.

СуддіБіла Л.М.

Смілянець Е. С.