Ухвала суду № 19502863, 16.11.2011, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/3638/11

Головуючий у 1-й інстанції: Петричкович А.І.

Суддя-доповідач: Голота Л. О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2011 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Голоти Л. О.

суддів: Курка О. П., Совгири Д.І.

при секретарі: Семеновій Г.В.

за участю представників сторін:

позивача - Чорний О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Білогірської центральної районної лікарні на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року у справі за адміністративним позовом Прокурора Білогірського району в інтересах держави в особі Хмельницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Білогірської центральної районної лікарні про стягнення заборгованості по сплаті штрафних та фінансових санкцій , -

В С Т А Н О В И В :

У березні 2011 року прокурор Білогірського району в інтересах держави в особі Хмельницького обласного відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Білогірської центральної районної лікарні про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду вказаний адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення суду першої інстанції, та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Мотивами апеляційної скарги особа, яка її подала, зазначає порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з"ясування обставин справи.

Представник прокуратури та представник відповідача в судове засідання не з'явились по невідомій суду причині, хоча належним чином повідомлялись про день та час розгляду справи.

Представник позивача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечував.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши представника позивача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції відповідач не згідний частково з висновком Фонду, а саме, про неправомірні витрати по ОСОБА_3 на суму 12980 гривень за період з 22.06.2009 року по 31.10.2009 року, тільки з підстави того, що той перебував на лікарняному, незважаючи на факт його відсторонення від роботи з 01.04.2009 року і послідуючого звільнення з 30.10.2009 року.

Як встановлено судом, згідно розпорядження голови Білогірської райради №330 від 01.04.2009 року головного лікаря Білогірської районної центральної лікарні ОСОБА_3 відсторонено з 01.04.2009 року від роботи.

Зідно витягу з наказу Білогірської центральної районної лікарні №110 від 05.11.2009 року ОСОБА_3 30.10.2009 року звільнено з посади головного лікаря Білогірської районної центральної лікарні, віповідно до п.7 ст.36 КЗпП України.

Тому, згідно до рішення №231 від 26.10.2010 року, про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у звіті сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов"язкове державне соціальне страхування, вирішено зарахувати до бюджету Фонду неправомірні витрати - 13782,46 гривень і штраф у розмірі 6891,23 гривень а всього 20673,69 гривень.

Колегія суддів повністю погоджується з таким висновком Хмельницького окружного адміністративного суду, з огляду на таке.

Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності згідно ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" має право та зобов'язаний здійснювати відповідні перевірки страхувальників та накладати фінансові санкції та адміністративні штрафи, передбачені цим Законом та іншими актами законодавства, стягувати надміру виплачені кошти з юридичних і фізичних осіб у встановленому законом порядку.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" від 18.01.2001 року № 2240-111 загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, догляду за малолітньою дитиною, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із народженням дитини, смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" керівництво та управління загальнообовязковим державним соціальним страхуванням у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням здійснює Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.

Статтею 23 Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" встановлено, що страхувальники - роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, повязаними з наданням ма

Частиною 1 ст. 30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" встановлено, що страхувальники та інші отримувачі страхових коштів у разі порушення порядку використання страхових коштів відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.

Згідно ч.1 ст.35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з страхових випадків передбачених цією статтею.

Пунктом 1 ч.1 ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" визначено, що допомога по тимчасовій непрацездатності не надається у разі одержання застрахованою особою травм або її захворювання при вчиненні нею злочину.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов"язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створення мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

В силу пункту 1 статті 72 КАС України обставини встановлені судовим рішенням ( яке набрало законну силу) в адміністративній справі не доводяться при розгляді інших справ за участю тих же осіб щодо яких встановлені обставини.

Таким чином, доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 12 квітня 2011 року, та не можуть бути підставами для її скасування.

У відповідності до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, в звязку з чим, суд апеляційної інстанції, у відповідності до статті 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Білогірської центральної районної лікарні, залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року, без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 21 листопада 2011 року .

Головуючий /підпис/ Голота Л. О.

Судді/підпис/ Курко О. П.

/підпис/ Совгира Д. І.

З оригіналом згідно:

секретар