Ухвала суду № 19502771, 15.11.2011, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/3965/11

Головуючий у 1-й інстанції: Дончик В.В.

Суддя-доповідач: Совгира Д. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2011 рокум. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Совгири Д. І.

суддів:Голоти Л.О.

Курка О.П. <Довідник >

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції м. Вінниці на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2011 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства "Володарка" до Державної податкової інспекції м. Вінниці про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

В серпні 2011 року до ПАТ "Володарка" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ у м. Вінниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2011 року адміністративний позов публічного акціонерного товариства "Володарка" задоволено повністю та визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Вінниці № 0002182330 від 16.05.2011 року, № 0002192330 від 16.05.2011 року, № 0005541600 від 25.06.2011 року, № 0002392330 від 14.06.2011 року, № 0002402330 від 14.04.2011 року. Також стягнути з Державного бюджету на користь Публічного акціонерного товариства "Володарка" 10,20 грн., понесених судових витрат.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2011 року та прийняти нове рішення, яким залишити вищевказаний адміністративний позов без задоволення. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на неповне зясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, незаконність, необґрунтованість та необєктивність оскаржуваного рішення, що є підставою для його скасування.

В засідання учасники процесу не зявилися, будучи належним чином повідомленими, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог частини 4 статті 196 КАС України.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обовязкова, колегія суддів у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено наступне.

ПАТ "Володарка" зареєстроване Виконавчим комітетом Вінницької міської ради 29.03.1996 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію Серії АО1 № 643919, ідентифікаційний код підприємства за ЄДРПОУ 05502381 (а.с.100), відповідно до довідки ЄДРПОУ АА № 235368 від 24.11.2010 року є юридичною особою, місце знаходження: проспект Коцюбинського, 39, Староміський район, м. Вінниця, керівник: Касьяненко Михайло Іванович (а.с.102). Товариство є платником податку на додану вартість з 22.07.1997 року про що свідчить свідоцтво №100313132 НБ № 398350 від 12.12.2010 року (а.с.101).

Головними державними податковими ревізорами-інспекторами ДПІ у м. Вінниці проведені ряд перевірок ПАТ "Володарка", за результатами яких складено наступні акти: № 1782/2330/05502381 від 27.04.2011 року, № 2429/2330/05502381 від 06.06.2011 року, № 3/15-2/05502381 від 17.06.2011 року

На підставі вказаного акту ДПІ у м. Вінниці прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0002192330 (форми "В4") від 16.05.2011 року, яким зменшено розмір відємного значення суму податку на додану вартість за грудень 2010 року на 28945,00 грн., за січень 2011 року на 27968,00 грн., за лютий 2011 року на 26979,00 грн. і застосовано 1 грн. штрафної санкції;

- № 0002182330 (форми "В1") від 16.05.2011 року, яким зменшено суму податку на додану вартість, заявленого до відшкодування з бюджету за січень 2011 року на 28945,00 грн., за лютий 2011 року на суму 27968,00 грн. і застосовано 2 грн. штрафних санкцій;

- № 0002402330 (форми "В4") від 14.06.2011 року, яким зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість за березень 2011 року на 21535,00 грн. і застосовано 1 грн. штрафної санкції;

- № 0002392330 (форми "В1") від 14.06.2011 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість за березень 2011 року на 26979.00 грн. і застосовано 1 грн. штрафної санкції;

- № 0005541600 (форми "В1") від 25.06.2011 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість за квітень 2011 року на 9743,00 грн. і застосовано 1 грн. штрафної санкції.

При прийняті рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що обставини, викладені у актах перевірки щодо нікчемності правочинів, укладених між ПАТ "Володарка" та ТОВ "Газторг Україна", не знайшли свого підтвердження.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ "Володарка", суд першої інстанції керувався положеннями п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, яким визначено порядок відшкодування з Державного бюджету України відємного значення суми податку, що підлягає сплаті, як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у звязку з будь-яким продажем товарів (роботі, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду, тобто надмірно сплаченого податку, та строки проведення таких розрахунків.

Згідно вимог п. 1.8 ст. 1 Закону № 168/97ВР - бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Пунктом 1.7 ст. 1 Закону № 168/97ВР визначено, що податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до положень п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із суми податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 цього пункту) (пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону).

Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР - сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Згідно положення пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Також, з положень пп. 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР слідує, що у випадку, коли сума бюджетних надходжень від податку на додану вартість відповідного періоду не покриває суму податків, що має бути відшкодована бюджетом, для такого бюджетного відшкодування використовуються доходи з інших джерел, які відповідно до законодавства зараховуються до державного бюджету України.

З аналізу вище наведених норм вбачається, що право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті ПДВ, а не з самого факту існування зобовязання по сплаті останнього в ціні товару, а також встановлення тієї обставини, що вартість придбаних товарів (робіт, послуг) підлягає віднесенню до складу валових витрат виробництва (обігу).

З цього приводу колегія суддів повністю підтримує суд першої інстанції, що а ні Законом України "Про податок на додану вартість" ані іншими законодавчими актами з питань оподаткування не передбачені вимоги щодо набуття права на податковий кредит та відшкодування сум податку на додану вартість платникові податку після сплати відповідних сум податків до бюджету його контрагентами.

Закон № 168/97-ВР не пов'язує право платника податку на податковий кредит з проведенням будь-яких зустрічних перевірок, та не ставить право платника податку на бюджетне відшкодування в залежність від сплати податку іншими учасниками по всьому ланцюгу товарообігу.

Чинне законодавство не встановлює обов'язок покупця сплачувати ПДВ повторно ще й до бюджету в разі, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з врахуванням суми податку, отриманого від покупця у складі ціни товару. ПДВ, яке включене до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету.

Таким чином, з урахуванням вимог п. 1.3 ст. 1 та ст. 7 Закону №168/97, покупець сплачує суму ПДВ у ціні товару безпосередньо продавцю, тому не може в подальшому у будь-якому вигляді впливати на надходження чи на ненадходження цих сум ПДВ до Державного бюджету.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень і способом, передбаченими Конституцією і законами України.

Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому позивач, який не наділений правом встановлювати ознаки фіктивності операцій свого контрагента з іншими контрагентами, не може нести відповідальність за їх можливі протиправні дії.

Стаття 67 Конституції України визначає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні засновується на принципах, у відповідності з якими ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Фактичне здійснення господарських операцій ТОВ "Газторг Україна" доведене в суді першої інстанції та підтверджується матеріалами справи.

Частиною другою ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів правомірності прийняття свого рішення.

Доводи апеляційної скарги не спростовують вищевикладеного і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином постанова Вінницького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2011 року скасуванню не підлягає, як така, що прийнята за вичерпних юридичних висновків при правильному застосуванні норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції м. Вінниці, залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2011 року, без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий суддя< Список >Совгира Д. І.

Судді< Список >Голота Л. О.

< Список >Курко О. П.

<Список >

<Список >