Ухвала суду № 19502437, 09.11.2011, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2-а/2470/967/11

Головуючий у 1-й інстанції: Маренич І.В.

Суддя-доповідач: Голота Л. О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2011 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Голоти Л. О.

суддів: Курка О. П., Совгири Д.І.

при секретарі: Семеновій Г.В.

за участю:

представників відповідача (апелянта) - Кавценюк М.І., Федонюк Ю.В., Малиніч Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Хотинському районі Чернівецької області на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 31 травня 2011 року у справі за адміністративним позовом ТОВ ВКТ "Агро" до Державної податкової інспекції у Хотинському районі про скасування повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2011 року ТОВ ВКТ «Арго» звернулося в Чернівецький окружний адміністративний суд з позовом до Державної податкової інспекції у Хотинському районі в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення № 0000102300/0 від 06.04.2011 року.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 31 травня 2011р. позов задоволено.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що судом було зроблено невірний висновок по справі в звязку із помилковим трактуванням положень п.п. 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Представник позивача в судове засідання не зявився по невідомій суду причині, хоча належним чином повідомлявся про день та час розгляду справи.

Представники відповідача в судовому засіданні підтримали вимоги апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, представників відповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити, постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суду перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Хотинському районі станом на 19.01.2011 року проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами якої складено довідку № 0001/1600/22836526 від 19.01.2011 року.

Згідно висновку вказаного акту проведеною перевіркою порушень не встановлено та довідці зазначено, що за результатами перевірки не можливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за жовтень 2010 року на суму 423080,00 грн., що пов'язано з не підтвердженням податкового кредиту жовтня 2010 року (на кінець перевірки від органів ДПС за місцем реєстрації основних постачальників інформація не находила).

Судом І інстанції встановлено, що 29 березня 2011 року працівниками Державної податкової інспекції у Хотинському районі проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ ВКТ «Арго» з питань достовірності декларування заявленого до відшкодування з бюджету на рахунок платника у банку суми податку на додану вартість за листопад 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.10.2010 року по 31.10.2010 року.

За результатами перевірки складено акт перевірки за №7/23-00/22836526 від 29.03.2011 року. В акті перевірки встановлено порушення порядку заповнення додатку 2 до декларації по ПДВ за листопад 2010 року.

Судом встановлено, що позивач зареєстрований платником ПДВ з 07.12.1999року. Позивачем було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2010 року, в рядку 25.1. якої зазначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку 423080 грн. До декларації додано заяву від 20.12.2010р. про повернення суми бюджетного відшкодування в сумі 423080 грн. 06 квітня 2011 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000102300/0, яким відмовлено у бюджетному відшкодуванні по ПДВ в сумі 423080 грн. на розрахунковий рахунок в банку.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку виходячи з наступного.

Відповідно до частини 5 підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин (далі Закон 2181) податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Відповідно до п.п.7.7.4 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

Відповідно до п. 5.12 Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. №166 у разі заповнення рядка 24 податкової декларації з ПДВ обовязковим є подання Довідки (додаток №2 до податкової декларації з ПДВ).

Судом встановлено, що згідно додатку №2 до податкової декларації за листопад 2010р. позивачем частина залишку відємного значення сплачена отримувачем товарів (послуг) постачальникам товарів у попередніх податкових періодах, проте, не погашена податковими зобовязаннями попередніх податкових періодів.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом І інстанції зроблено хибний висновок при винесенні рішення, оскільки, позивачем порушено вимоги п.п. 7.4.1, 7.4.4., п. 7.4, п.п. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що підтверджуються матеріалами справи.

Таким чином, судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, в звязку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відповідача задовольнити, постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 31.05.2011р. скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Хотинському районі Чернівецької області, залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 31 травня 2011 року, без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 14 листопада 2011 року .

Головуючий /підпис/ Голота Л. О.

Судді/підпис/ Курко О. П.

/підпис/ Совгира Д. І.

З оригіналом згідно:

секретар