Постанова № 19500660, 19.10.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2011 р.Справа № 2-а-6676/09/1570 Категорія:9.2.1Головуючий в 1 інстанції: Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Джабурія О.В., Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 липня 2010 року по справі за адміністративним позовом "Компанії АСК" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про визнання неправомірними та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2009 року "Компанія АСК" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ "Компанія АСК") звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому позивач з урахування уточнень (№б/н від 03.12.2009р.) просив суд визнати неправомірними та скасувати рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси №0002082301 від 12.03.2009р. в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 6120,00 грн. та №0002172301 від 16.03.2009р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій у загальному розмірі 8500,00 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28 липня 2010 року адміністративний позов ТОВ "Компанія АСК" було задоволено.

Визнано неправомірним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси №0002082301 від 12.03.2009р. в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 6120,00 грн. та №0002172301 від 16.03.2009р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій у загальному розмірі 8500,00 грн.

Не погоджуючись з даною постановою суду ДПІ у Малиновському районі у м. Одесі подала апеляційну скаргу, в якій зазначила, що при винесенні рішення неповно зясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, а також рішення першої інстанції постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, у звязку з чим просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про необхідність її задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що 19.02.2009р. на підставі ст.11 Закону України від 4 грудня 1990року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» (зі змінами та доповненнями), Законів України від 01 червня 2000 року №1776-ІІІ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями), від 23 березня 1996 року № 98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»(зі змінами та доповненнями), від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами»(зі змінами та доповненнями), від 07 лютого 1991р. №698-ХІІ «Про підприємництво», Указів Президента України та інших нормативно-правових актів, які регулюють готівковий обіг в Україні, на підставі направлення, та з метою здійснення контролю за додержанням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), наявністю торгових патентів та ліцензій, головними державними податковими ревізорами-інспекторами ДПА у Харківській області Салмановою О.В. та Бізгольовою О.В. була проведена перевірка залу гральних автоматів, що належить ТОВ «Компанія «АСК», розташованого за адресою: м.Харків, пр.-т Стадіонний, 3, літ.А-2, щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності.

За наслідками вказаної перевірки ДПА у Харківській області складено акт «Перевірки за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій» №1701/20/40/23/26450195 від 20.02.2009р., в якому зафіксовано порушення позивачем п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. №265/95-ВР (зі змінами та доповненнями), а саме зазначено, що у гральному залі встановлено 25 гральних автоматів, які підключені до електроенергії та знаходяться в робочому стані, однак не обладнані запамятовуючими пристроями (фіскальною пам'ятью), тобто в автоматичному режимі не здійснюють реєстрацію розрахункових операцій при наданні послуг.

На підставі зазначеного акта перевірки №1701/20/40/23/26450195 від 20.02.2009р. ДПІ у Малиновському районі м. Одеси прийнято рішення №0002172301 від 16.03.2009р. про застосування до ТОВ «Компанія «АСК» штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 8500грн., у звязку з порушенням позивачем п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Крім того, 25.02.2009р. на підставі ст.11 Закону України від 4 грудня 1990року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» (зі змінами та доповненнями), Законів України від 01 червня 2000 року №1776-ІІІ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями), від 23 березня 1996 року № 98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» (зі змінами та доповненнями), від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами»(зі змінами та доповненнями), від 07 лютого 1991р. №698-ХІІ «Про підприємництво», Указів Президента України та інших нормативно-правових актів, які регулюють готівковий обіг в Україні, на підставі направлення, та з метою здійснення контролю за додержанням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), наявністю торгових патентів та ліцензій, головними державними податковими ревізорами-інспекторами ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя Красовневою Н.М. та Гринь С.В., була проведена планова перевірка залу гральних автоматів, що належить ТОВ «Компанія «АСК», розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Алмазна, 47/9, щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності.

За наслідками вказаної перевірки ДПІ у Заводському районі м.Запоріжжя складено акт «Перевірки за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій»№0029/08/25/23/26631290 від 25.02.2009р., в якому зафіксовано порушення позивачем п.п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995р. №265/95-ВР (зі змінами та доповненнями), а саме зазначено, що у гральному залі встановлено 18 гральних автоматів, які підключені до електроенергії та знаходяться в робочому стані, однак не обладнані запамятовуючими пристроями (фіскальною пам»ятью), тобто в автоматичному режимі не здійснюють реєстрацію розрахункових операцій при наданні послуг.

На підставі зазначеного акта перевірки №0029/08/25/23/26631290 від 25.02.2009р. ДПІ у Малиновському районі м. Одеси прийнято рішення №0002082301 від 12.03.2009р. про застосування до ТОВ «Компанія «АСК» штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 6800грн., з яких 6120 грн. - штрафні (фінансові) санкції, застосовані у звязку за порушення позивачем п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що за складених обставин у позивача була відсутня вина у недотриманні вимог щодо використання гральних автоматів, які виконують фіскальні функції.

Проте на думку суду апеляційної інстанції, вказані висновки суду першої інстанції є передчасними, оскільки зроблені без належного дослідження фактичних обставин та системного аналізу норм матеріального права відносно правових підстав для застосування до субєктів господарювання штрафних (фінансових) санкцій за нефіскалізацію гральних автоматів.

При цьому колегія суддів вважає за необхідним зазначити наступне.

Згідно із ст. 2 Закону Україну «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»автомат з продажу товарів (послуг) це реєстратор розрахункових операцій, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості.

Відповідно до п.1 Наказу Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства фінансів України від 18.04.2006 року № 40/374 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження організації діяльності проведення азартних ігор і Порядку контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження організації діяльності з проведення азартних ігор», гральний автомат - це механічне, електричне, електронне обладнання або пристрій, що використовується для проведення азартних ігор, результат яких визначається без участі працівника ліцензіата програмою роботи цього обладнання (пристрою) з використанням генератора випадкових чисел, який міститься всередині корпусу такого обладнання (пристрою), і сума виграшу нараховується обладнанням (пристроєм) автоматично; зал гральних автоматів - нежитлове приміщення, крім пересувної малої архітектурної форми, закрите від огляду ззовні, у якому для проведення азартних ігор використовуються тільки гральні автомати.

Відповідно до вимог п. 1 та п. 2 ст. 3 Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або із застосуванням у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» від 07.02.2001 року № 121 (із змінами, внесеними Постановами КМУ від 29.01.2003 року № 151, від 10.12.2003 року № 1905, від 28.10.2004 року № 1447, від 07.06.2006 року № 803) установлено терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій з використанням гральних автоматів до 31.12.2006 року.

Таким чином суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють підприємницьку діяльність у сфері грального бізнесу шляхом надання послуг з використанням гральних автоматів зобов'язані з 01.01.2007 року використовувати у своїй ліцензованій діяльності з надання послуг грального бізнесу гральні автомати з продажу послуг, як оснащені запам'ятовуючими пристроями (фіскальною пам'яттю), у т.ч. тих, що вже задіяні у використанні.

Державна комісія з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом протокольним рішенням від 27.06.2002 року №13 встановила вимоги щодо реалізації фіскальних функцій гральними автоматами. У звязку із цим, виходячи зі специфіки надання послуг у сфері грального бізнесу на гральних автоматах та враховуючи наведене вище, гральний автомат повинен бути оснащений належним РРО.

Відтак, позивач зобов'язаний був надавати послуги через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій на індивідуальному гральному автоматі.

Отже, гральний автомат з 31.12.2006 року, відповідно до вимог Постанови КМУ № 121 від 07.02.2001 року, повинен самостійно виконувати фіскальні функції, які, зокрема, полягають в обліку, накопиченні та відображенні даних щодо прийнятих та виданих (виграних) гравцями грошових замінників - жетонів та кредитів. Обов'язок застосування гральних автоматів, які переведені у фіскальний режим роботи, є нормою Закону, якою мають керуватися суб'єкти господарювання при здійсненні діяльності у сфері грального бізнесу.

Необхідною умовою застосування гральних автоматів є включення їх (або окремих блоків автоматів, що входять до складу компютерно-касових систем, які забезпечують переведення таких автоматів у фіскальний режим роботи) до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій за процедурою, встановленою Положенням про зазначений Державний реєстр затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2002 року №1315.

Наказом ДПА України від 01.07.08 року № 430 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції»включена до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій система «Фіскал», що призначена для фіскалізації гральних автоматів, автоматизації збору, обліку і контролю даних про функціонування залів гральних автоматів. Отже, з 01.07.2008 року субєкти господарювання зобовязані використовувати зазначену систему.

Наявність у складі системи технічних пристроїв з криптографічним захистом інформації забезпечує високий рівень захисту та збереження даних про рух готівки або її замінників (жетонів, кредитів) як по кожному автомату окремо, так і в цілому по залу гральних автоматів.

Так, відповідно до п.п.4.4. п.4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого Наказом ДПА України від 01.12.2000 року №614 і зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 року за N 107/5298, реєстрація продажу товару (оплати послуги) через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією. Розрахунковий документ повинен видаватися покупцеві не пізніше завершення розрахункової операції. Розрахункова операція вважається проведеною через РРО, якщо дані про її обсяг уведені в режимі реєстрації.

Відповідно, вказаний порядок проведення реєстрації розрахункових операцій не відповідає вимогам Закону, оскільки не дає можливості забезпечити реєстрацію розрахунку при здійсненні гри неодноразового (отримання декількох послуг). Саме на усунення цих обставин і спрямована дія норм Постанови Кабінету Міністрів України №121 від 07.02.2001 року, які передбачають оснащення кожного грального автомату індивідуальним пристроєм електронної пам'яті.

Таким чином, гральний автомат є реєстратором розрахункових операцій, оскільки відповідно до ст.2 Закону до реєстраторів розрахункових операцій відноситься автомат з продажу товарів робіт (послуг), також в Законі чітко визначено, що автомат з продажу товарів робіт (послуг) це реєстратор розрахункових операцій, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток (жетонів) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості. Постанова КМУ від 07.02.2001 року №121 «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» була прийнята з метою приведення у відповідність гральних автоматів, як РРО, а саме переведення їх у фіскальний режим роботи та обладнання запам'ятовуючими пристроями.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 року №121 суб'єкти підприємницької діяльності мають змогу з технічної точки зору фіскалізувати гральні автомати за допомогою спеціалізованої комп'ютерно-касової системи «Фіскал», оскільки дана система пройшла повний цикл випробувань і отримала від Держстандарту України: Сертифікат відповідності на вимоги до електронної контрольно-касової техніки; атестат виробництва; проведена перевірка системи на відповідність фіскальним вимогам та внесена до Єдиного державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій.

Отже, як вбачається з матеріалів справи на момент проведення перевірки у позивача була технічна можливість обладнати гральні автомати (автомати з продажу послуг), які є реєстраторами розрахункових операцій запам'ятовуючими пристроями (фіскальною пам'яттю) та тим самим привести у відповідність до Закону та Постанови КМУ від 07.02.2001 року №121 порядок надання послуг на гральних автоматах.

Відсутність на гральному автоматі фіскального пристрою не може бути підставою для не застосування реєстратора розрахункових операцій, коли таке застосування передбачено законом та, відповідно в даному випадку, не є підставою для звільнення від встановленої законом відповідальності за незастосування РРО.

Відповідно до п.2 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» відповідальність у вигляді застосування штрафних (фінансових) санкцій застосовується до субєктів господарювання у разі встановлення факту проведення розрахункових операцій через незареєстрований, неопломбований та непереведений у фіскальний режим РРО.

Вирішуючи справу суд першої інстанції виходив з того, що за своєю правовою природою зазначені штрафні санкції є адміністративно-господарськими санкціями, що встановлені статтею 238 Господарського кодексу України.

Також суд першої інстанції зазначив, що відповідно до вимог статті 218 Господарського кодексу України підставою господарської відповідальності учасника господарських відносин, у тому числі для застосування адміністративно-господарських санкцій, є вчинене таким субєктом господарське правопорушення. У силу частини другої зазначеної статті учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним ужито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

При цьому суд першої інстанції виходив, що елементами правопорушення є вина та наявність причинного звязку між самим порушенням та його наслідками та дійшов висновку, що вина субєкта господарювання у недотриманні вимог щодо використання гральних автоматів, які виконують фіскальні функції, може бути наявна лише в тому випадку, коли існувала обєктивна можливість ужити всіх заходів для забезпечення використання таких пристроїв.

Проте колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції дослідив ці обставини поверхньо з огляду на наступне.

З моменту включення до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій комп'ютерно-касової системи "Фіскал" суб'єкти господарювання зобов'язані використовувати зазначену систему.

Крім того, з цього часу суб'єкти господарювання не повинні вводити в експлуатацію ті гральні автомати, що не забезпечують можливості застосування цієї системи, оскільки вони об'єктивно можуть забезпечити дотримання вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Як вбачається з матеріалів справи перевірка позивача з приводу контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу в залі гральних автоматів було здійснено після винесення наказу Державної податкової адміністрації України від 1 липня 2008 року N 430 "Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції" яким до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій було включено комп'ютерно-касову систему "Фіскал", яка призначена для фіскалізації гральних автоматів.

Слід зазначити, що субєкти господарювання, відповідно до статті 218 Господарського кодексу України, повинні вжити всіх необхідних заходів для зясування питання про сумісність компютерно-касової системи «Фіскал» із тими гральними автоматами, що введені в експлуатацію до включення зазначеної системи до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій. При цьому накладення штрафних санкцій можливо лише в тому разі, якщо гральні автомати, введені в експлуатацію до моменту включення компютерно-касової системи «Фіскал» до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, мають технічну можливість сумісності з цією системою.

У листі Вищого адміністративного суду України від 03.07.2009 р. N 962/13/13-09 зазначено, що із моменту включення до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій комп'ютерно-касової системи "Фіскал" суб'єкти господарювання зобов'язані використовувати зазначену систему.

Крім того, з цього часу суб'єкти господарювання не повинні вводити в експлуатацію ті гральні автомати, що не забезпечують можливості застосування цієї системи, оскільки вони об'єктивно можуть забезпечити дотримання вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

При цьому суб'єкти господарювання повинні підтвердити вжиття ними заходів із встановлення технічної можливості використання комп'ютерно-касової системи "Фіскал" у тих гральних автоматах, що ними використовуються.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач намагався встановити технічну можливість сумісності орендованих гральних апаратів з вказаною системою, шляхом письмового звернення до виробника і власника цих апаратів.

Проте колегія суддів критично ставиться до таких доводів, оскільки виробник і власник гральних апаратів не є уповноваженою установою для визначення того чи сумісна вказана система з гральним автоматом.

Відсутність вини суб'єкту господарювання у недотриманні вимог щодо використання гральних автоматів, які виконують фіскальні функції не може бути підставою для звільнення його від відповідальності, оскільки це буде суперечити основним засадам Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Відсутність вини суб'єкта господарювання не може бути підставою для звільнення його від застосування адміністративно-господарських санкцій, адже позивачем порушено норми податкового законодавства і в даному випадку виникають адміністративні правовідносини між ТОВ "Компанія АСК" та контролюючим органом. Застосування адміністративно-господарських санкцій не охоплюється поняттям адміністративної відповідальності.

Колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне звернуту увагу на те, що акт перевірки є носієм доказової інформації.

У відповідності до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Аналогічна норма закріплена і в ч. 2 ст. 19 Конституції України.

Як зазначено в ч. 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані позивачем рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0002082301 від 12.03.2009 р. в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 6120,00 грн. та №0002172301 від 16.03.2009 р. прийняті відповідачем обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття таких рішень, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавство України.

Зазначені обставини суд першої інстанції не враховував, надав передчасну юридичну оцінку встановленим фактичним обставинам справи та помилково дійшов до висновку про задоволення адміністративного позову.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні справи, неправильно застосовані норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, тому, керуючись п. 1, 4 ч.1 ст. 202 КАС України, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови, якою в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.3 ч.1 ст. 198; п. 1, 4 ч.1 ст. 202; ч.2 ст. 205; ст. 207; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси задовольнити, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 липня 2010 року у справі № 2-а-6676/09/1570 скасувати.

Ухвалити у справі № 2-а-6676/09/1570 нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову "Компанії АСК" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю відмовити.

Постанова набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: А.В. Крусян