Ухвала суду № 19499549, 02.11.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2011 р.Справа № 2-а-947/11/1470 Категорія:8.1.4Головуючий в 1 інстанції: Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Романішина В.Л.,

суддів Бойка А.В., Яковлєва О.В.,

за участю секретаря Харченко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2011 року у справі за поданням Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва до відкритого акціонерного товариства «Суднобудівний завод «Лиман»про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна,

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2011 року ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва звернулася до Миколаївського окружного адміністративного суду з поданням про підтвердження обґрунтованості застосування адміністративного арешту майна ВАТ «Суднобудівний завод «Лиман».

Подання мотивує тим, що товариство відмовляється від допуску посадових осіб органу державної податкової служби від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення, що відповідно до п.п.94.2.3 п.94.2 ст.94 ПК України, є підставою для застосування умовного адміністративного арешту активів ВАТ «Суднобудівний завод «Лиман». Рішенням №1/24-041 від 15.02.2011р. до відповідача було застосовано арешт майна, з вимогою про обґрунтованість якого ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва звернулась до суду вважаючи, що звільнення активів відповідача з-під арешту може призвести до їх зникнення.

ВАТ «Суднобудівний завод «Лиман»проти подання заперечило, посилаючись на те, що твердження податкового органу про не допуск його працівників до проведення перевірки є безпідставними, оскільки підприємство не було належним чином повідомлено про проведення перевірки та йому не було надано наказу ДПА у Миколаївській області від 04.02.2011р. №34, виданого з урахуванням висновків службової перевірки. Вважає, що за умов допуску до проведення перевірки в період проведення службового розслідування податківці повинні були вручити підприємству копію наказу вищестоящого податкового органу та направлення на її проведення. В задоволенні подання ВАТ «Суднобудівний завод «Лиман»просило відмовити.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.02.2011р. в задоволенні подання ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна ВАТ «Суднобудівний завод «Лиман». В своїй скарзі апелянт зазначає, що прийнята Миколаївським окружним адміністративним судом постанова перешкоджає здійсненню ДПІ права проводити перевірки платників податків та порушує передбачений п.п.16.1.9, 16.1.13 п.16.1 ст.16 ПК України обовязок платника податків не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обовязків та виконувати законні вимоги такої посадової особи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до п.94.1 ст.94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обовязків, визначених законом.

Згідно п.94.2.3 ст.94 Кодексу арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків у порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 18.1 ст.18 ПК України передбачено, що посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки та службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

В обґрунтування прийняття рішення №1/24-041 від 15.02.2011р. про застосування адміністративного арешту майна платника податків - ВАТ «Суднобудівний завод «Лиман»ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва посилається на п.п.94.2.3 п.94.2 ст.94 Податкового кодексу України, яка передбачає можливість його накладення, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби. Колегія суддів не погоджується з правомірністю застосування адміністративного арешту майна платника податків та вважає, що у ДПІ не було передбачених п.п.94.2.3 п.94.2 ст.94 Податкового кодексу України на те підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 07.02.2011р. посадові особи ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва прибули до ВАТ «Суднобудівний завод «Лиман»з метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання товариством вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008р. по 30.06.2010р. у звязку з проведенням службового розслідування відносно посадових осіб ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва, які проводили попередню планову виїзну документальну перевірку, оформлену актом перевірки №23/23-200/01373890 від 12.01.2011р.

Відповідно до п.78.1.12 ст.78 ПК України органом державної податкової служби вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня здійснено перевірку документів обовязкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне зясування під час перевірки питань, що повинні бути зясовані під час перевірки для винесення обєктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Рішення про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається органом державної податкової служби вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб органу державної податкової нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу.

Згідно п.78.4 ст.78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформляється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

За наявності заявлених податківцями підстав для проведення перевірки, рішення про її проведення у формі наказу може за Законом прийматися виключно керівником вищестоящого податкового органу, а не тим самим органом, посадові особи якого проводили попередню перевірку.

Судом встановлено, що при прибутті на місце проведення перевірки посадові особи ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва предявили направлення на перевірку та наказ про проведення перевірки №308 від 07.02.2011р. При цьому, обидва вказані документи підписані начальником ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва, а не видані, як того вимагає п.78.1.12 ст.78 ПК України, органом державної податкової служби вищого рівня.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ВАТ «Суднобудівний завод «Лиман»правомірно не допустило інспекторів податкової інспекції до проведення перевірки із-за відсутності законних підстав для її здійснення.

Більше того, у матеріалах справи наявна відповідь Відділу внутрішньої безпеки при ДПА у Миколаївській області від 01.03.2011р. на скаргу директора ВАТ «Суднобудівний завод «Лиман»ОСОБА_1. на неправомірні дії співробітників ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва під час проведення перевірки в якій зазначено, що під час розгляду скарги встановлено порушення п.78.1.12, п.78.4 ст.78 Податкового кодексу України з боку співробітників органів ДПС.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про відсутність у ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва підстав для накладення адміністративного арешту майна ВАТ «Суднобудівний завод «Лиман».

В судовому засіданні представник ДПІ необхідність підтвердження накладення арешту мотивувала загрозою знищення або пошкодження майна, однак обґрунтувати такі твердження не могла. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

В силу ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 185, 195, 196, 199 ч.1 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2011 року без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст ухвали виготовлено 03.11.2011р.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Бойко А.В.

Яковлєв О.В.