Ухвала суду № 19499174, 02.11.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2011 р.Справа № 2-а-6842/09/2170 Категорія: 8.2.1Головуючий в 1 інстанції:

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого –судді Скрипченка В.О.,

суддів Домусчі С.Д., Шеметенко Л.П.,

за участю секретаря судового засідання Гречаного В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної податкової інспекції у м. Херсоні та Прокуратури Херсонської області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 01 червня 2009 року за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Мото-Континент»до Державної податкової інспекції у м. Херсоні, головного управління Державного казначейства України в Херсонській області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення та стягнення бюджетного відшкодування,

В С Т А Н О В И Л А :

17 березня 2009 року ТОВ «Мото-Континент»звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати нечинним податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Херсоні № 0000852301/0 від 02.03.2009 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 896960 грн., а також просить стягнути на свою користь вказану суму бюджетного відшкодування з Державного бюджету України.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 01 червня 2009 року позов був задоволений. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Херсоні № 0000852301/0 від 02.03.2009 року. Стягнуто з державного бюджету на користь ТОВ «Мото-Континент»бюджетне відшкодування з податку на додану вартість в сумі 896960 гривень.

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням, Державна податкова інспекція у м. Херсоні та Прокуратура Херсонської області подали апеляційні скарги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просили скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що оскаржуване податкове повідомлення рішення прийняте на підставі акту про результати позапланової виїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за грудень 2008 року від 23.02.2009 року № 763/23-2/33391100.

В акті перевірки зазначено, що у листопаді 2008 року позивачем до складу податкового кредиту включено суму ПДВ на підставі податкової накладної від 29.12.2006 р. № 47 на отримання від ВАТ «Електромаш»недобудованого корпусу № 5 літ. «Г», розташованого у м. Херсоні по вул. Ушакова, 57 на загальну суму 5381760 грн. в т.ч. ПДВ 896960 грн. Даний об'єкт є внеском до статутного фонду позивача. Вказана сума ПДВ заявлена позивачем до бюджетного відшкодування за грудень 2008 року в порушення п.п. 7.2.1. п.п. 7.2.3. п.7.2 п.п. 7.4.1. п.п. 7.4.5 п. 7.4 п.п. 7.7.1. п.п. 7.7.2. п. 7.7. ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року «Про податок на додану вартість».

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про помилковість висновків акту перевірки, виходячи з наступного.

          Відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість»позивач є платником податку на додану вартість з місячним податковим періодом нарахування та сплати цього податку.

Виконуючи свій обов'язок як платника податків, позивач надав відповідачеві податкову декларації з ПДВ за листопад та грудень 2008 року у строки, зазначені діючим законодавством.

При складані декларації за листопад 2008 року до складу податкового кредиту було включено суму податку на додану вартість на підставі податкової накладної ВАТ «Електромаш»від 29.12.2006 р. № 47, виданої за результатами передачі до статутного фонду позивача внеску у вигляді об'єкту нерухомості вартістю 5381760 грн., в т.ч. ПДВ 896960 грн.

Обґрунтованість та правильність виписки вказаної податкової накладної не оспорюється відповідачем, і ці дії вчинені у відповідності з законодавством.

Законом України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ встановлено 1095 денний термін для визначення податкових зобов'язань платником податків та податковим органом, а тому протягом цього терміну позивач мав право внести зміни до самостійно узгоджених податкових зобов'язань з податків та зборів.

При включені до податкового кредиту листопада 2008 року податку на додану вартість на підставі податкової накладної від 29.12.2006 р. позивач витримав встановлені законодавством терміни, отже мав право на проведення коригування своїх зобов'язань з ПДВ за листопад 2008 року.

Порядок оподаткування ПДВ операцій при формуванні статутного фонду підприємства до 31 березня 2005 року регламентувався першим абзацом підпункту 3.2.8 пункту 3.2 статті 3 Закону № 168/97-ВР, відповідно до якого операції з передачі основних фондів як внеску до статутного фонду юридичної особи для формування її цілісного майнового комплексу в обмін на емітовані нею корпоративні права, у тому числі при ввезенні основних фондів на митну територію України (крім підакцизних товарів) або їх вивезенні за межі митної території України не були об'єктом оподаткування ПДВ.

Законом України від 25.03.2005 року № 2505-IV (2505-15) «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік та деяких інших законодавчих актів»зазначену норму підпункту 3.2.8 пункту 3.2 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість»скасовано.

Під терміном «основні фонди»слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом. (п. 8.2.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Таким чином передача ВАТ «Електромаш»до статутного фонду позивача внеску у вигляді об'єкту нерухомості є об'єктом оподаткування ПДВ.

За змістом ст. 7 Закону № 168/97-ВР право платника на податковий кредит виникає з дати списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), або з дати отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач мав право на включення до складу податкового кредиту листопада 2008 року 896960 грн. на підставі податкової накладної від 29.12.2006 р. № 47, і правомірність цих дій відповідачем не оспорюється.

Порядок визначення суми податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, встановлений п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.

Згідно п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 вказаного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності –зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 п. 7.7 вказаної статті закону (в редакції чинній на час виникнення спірних відносин) передбачено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За поданою декларацією за листопад 2008 року від'ємне значення з ПДВ поточного податкового періоду склало 897036 грн.

За результатами декларації з ПДВ за грудень 2008 року позивач мав від'ємне значення об'єкту оподаткування у сумі 11058 грн. у зв'язку з проведенням експортних операцій з продажу товарів.

Згідно до поданого розрахунку бюджетного відшкодування за грудень 2008 року позивачем задеклароване бюджетне відшкодування на рахунок у банку у сумі 896960 грн.

Колегія суддів вважає помилковим твердження Державної податкової інспекції у м. Херсоні про те, що відсутність факту оплати позивачем у попередньому податковому періоді вартості отриманого від ВАТ «Електромаш»об'єкту нерухомості в сумі 5381760 грн., в т.ч. ПДВ 896960 грн., виключає можливість заявлення даної суми до відшкодування з бюджету у грудні 2008 року, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п. 8.4.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.94 р. № 334/94-ВР до продажу основних фондів та нематеріальних активів прирівнюються операції з внесення таких основних фондів та нематеріальних активів до статутного фонду іншої особи; до придбання основних фондів та нематеріальних активів прирівнюються операції з включення таких основних фондів та нематеріальних активів до складу статутного фонду такої іншої особи, із подальшим включенням основних фондів до відповідних груп.

Факт внесення ВАТ «Електромаш»об'єкту нерухомості вартістю 5381760 грн. до статутного фонду позивача підтверджено належними доказами: протоколом зборів засновників ТОВ «Мото-Континент»№ 8 від 15.06.2006 р., протоколом загальних зборів акціонерів ВАТ «Електромаш»від 31.10.2006 року, статутом позивача, а також актом перевірки Державної податкової інспекції у м. Херсоні.

Як встановлено судом першої інстанції, за результатами передачі вказаного об'єкту нерухомості до статутного фонду позивача ВАТ «Електромаш»відобразив податок на додану вартість в сумі 896960 грн. у складі своїх податкових зобов'язань у податковій декларації з ПДВ за грудень 2006 року (а.с. 30).

Таким чином, для цілей податкового законодавства передача основних фондів до статутного фонду іншої юридичної особи прирівнюється до їх продажу, а прийняття таких фондів і включення їх до статутного фонду прирівнюється до їх придбання.

Позивач та ВАТ «Електромаш»дотримались вимог податкового законодавства щодо відображення в податковому обліку проведеної в грудні 2006 року операції з формування статутного фонду позивача.

Під фактичною сплатою ПДВ за пунктом «а»підпункту 7.7.2 Закону № 168/97-ВР слід розуміти здійснення оплати цієї суми постачальникам в складі ціни придбаних товарів (послуг) під час розрахунків за них.

При цьому Закон № 168/97-ВР не встановлює спеціальних вимог щодо форми проведення розрахунків між постачальниками та отримувачем товарів (послуг). Зокрема, не вимагається оплати вартості товарів чи послуг виключно коштами. Також в цьому закону відсутні положення про те, що в разі надмірної сплати ПДВ постачальнику у формі, відмінній від грошової, отримувачу такого товару чи послуги податок на додану вартість з бюджету не відшкодовується.

Отже суд першої інстанції правильно зазначив,що форма оплати не впливає на право отримання бюджетного відшкодування, а тому проведення отримувачем розрахунків із постачальниками за придбані товари та послуги в іншій формі, ніж грошова, враховується під час визначення фактично сплаченої в ціні придбання товарів чи послуг суми ПДВ.

На суму переданого до статутного фонду позивача нерухомого майна ВАТ «Електоромаш»отримав корпоративні права.

Корпоративні права –це право власності на статутний фонд (капітал) юридичної особи або його частку (пай), включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також активів у разі її ліквідації відповідно до чинного законодавства, незалежно від того, чи створена така юридична особа у формі господарського товариства, підприємства, заснованого на власності однієї юридичної або фізичної особи, або в інших організаційно-правових формах (п. 1.8 Закону № 334/94-ВР).

За своєю специфікою операція по передачі внесків до статутного фонду грошових коштів та матеріальних цінностей не передбачає проведення зустрічних розрахунків у грошовій формі між підприємством та засновником. Зазначена операція вважається здійсненою в момент передачі коштів або майна засновником, а розрахунок проведеним шляхом виконання своїх обов'язків по формуванню статутного фонду.

Матеріалами справи доведено, що ВАТ «Електромаш»є засновником ТОВ «Мото-Континент»і володіє 46,1625 відсотками його статутного фонду, що в грошовому еквіваленті складає 7383,6 тис. грн.

Доказом оплати позивачем податку на додану вартість в розмірі 896960 грн. в ціні отриманого об'єкту нерухомості, є податкова накладна ВАТ «Електромаш»№ 47 від 29.12.2006 року.

Таким чином, є безпідставними твердження Державної податкової інспекції у м. Херсоні про відсутності факту оплати вартості нерухомого майна, переданого ВАТ «Електоромаш»до статутного фонду позивача.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції та зазначає, що податковий кредит платника податків –це відображення податкових зобов'язань іншого платника податків, який поставив товари (роботи, послуги) та закріпив цю поставку належним чином оформленою податковою накладною. У разі виникнення у платника ПДВ права на бюджетне відшкодування з ПДВ джерелом цього відшкодування є податкові зобов'язання постачальника цих товарів, незалежно від способу розрахунків за поставленні товари, оскільки Законом № 168/97-ВР не передбачено зміни порядку формування та сплати до бюджету податкових зобов'язань платника ПДВ у залежності від способу розрахунків за поставлені товари (роботи, послуги).

Посилання Державної податкової інспекції у м. Херсоні на відсутність у позивача права включати 896 960 грн. до бюджетного відшкодування за грудень 2008 року з тих причин, що у попередньому податковому періоді (у листопаді 2008 року) позивачем ПДВ в такому розмірі не сплачено, також є безпідставним, оскільки чинна на час виникнення спірних відносин редакція підпункту 7.7.2 пункту 7.7. статті 7 Закону 168/97-ВР прямо вказує на можливість включення до складу бюджетного відшкодування тих сум ПДВ, що були сплачені покупцем-платником податку постачальникам товарів та послуг у всіх попередніх податкових періодах, які передували періоду виникнення права на бюджетне відшкодування.

Таким чином, сума, розрахована за правилами підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до пункту 1.8 статті 1 цього Закону набуває статусу бюджетного відшкодування і підлягає поверненню з бюджету.

При цьому, Закон не обмежує право платника податку заявити до повернення суму бюджетного відшкодування часовими межами певного податкового періоду, та не ставить право платника податку на отримання податкової вигоди в залежність від збігу в одному звітному періоді моменту виникнення у платника права на включення сум ПДВ до податкового кредиту та дати фактичної сплати цієї суми ПДВ постачальникам. А тому відмову платникові у бюджетному відшкодуванні лише на тій підставі, що сума податку, фактично сплачена отримувачем товарів у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) не була включена до податкового кредиту цього ж попереднього періоду, не можна визнати правомірною.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про правомірність заявлення позивачем 896960 грн. до бюджетного відшкодування за грудень 2008 року.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування відповідно до п.п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 цього Закону, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування.

Позивач витримав вимоги даної норми закону, своєчасно надавши відповідачу всі необхідні документи для отримання бюджетного відшкодування, що не оспорюється Державною податковою інспекцією у м. Херсоні.

Оскільки Державна податкова інспекція у м. Херсоні у встановлений п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР термін не надала відповідний висновок до органу державного казначейства, сума бюджетного відшкодування за грудень 2008 року позивачеві не була перерахована.

Способом захисту порушеного права у випадку невідшкодування платнику податку бюджетної заборгованості з податку на додану вартість є стягнення такої заборгованості з Державного бюджету, а тому позовні вимоги про стягнення на користь позивача суми бюджетного відшкодування за грудень 2008р. з Державного бюджету є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не довів та не обґрунтував.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст. ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи зазначене судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга Державної податкової інспекції у м. Херсоні задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 198, 200, 205 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у м. Херсоні та Прокуратури Херсонської області –залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 01 червня 2009 року за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Мото-Континент»до Державної податкової інспекції у м. Херсоні, головного управління Державного казначейства України в Херсонській області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення та стягнення бюджетного відшкодування –залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення. Касаційна скарга на судові рішення може бути подана безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали апеляційного суду в повному обсязі.           

Головуючий                                                   В.О. Скрипченко

Суддя                                                   С.Д. Домусчі

Суддя                                                                      Л.П. Шеметенко