Ухвала суду № 19499038, 19.10.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2011 р.Справа № 2-а-13219/09/1570 Категорія:8.2.8Головуючий в 1 інстанції: Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Джабурія О.В.

суддів Крусяна А.В.

Шляхтицького О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон Світла»на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон Світла»до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Регіон Світла»звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.09.2009 року №0002702301/0 та від 24.09.2009 року №0009251701/0.

Представник позивача підтримав позовні вимоги, вказував на те, що позивач правомірно відніс до складу валових витрат підприємства витрати у 2-му, 4-му кварталах 2008 року та 1-му кварталі 2009 року та не порушувало законодавство про оподаткування доходів фізичних осіб.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог та вказав, що позивач відніс до валових витрат підприємства у зазначених податкових періодах суму 126516,00 грн., які не відносяться до витрат, повязаних безпосередньо з діяльністю підприємства та не утримав податок на доходи фізичних осіб з виплат, які він проводив грошовими коштами.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2010 року в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон Світла»відмовлено повністю.

Не погодившись з таким рішенням ТОВ «Регіон Світла»звернулося з апеляційною скаргою, просить оскаржувану постанову скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Згідно з п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання не прибули сторони, які беруть участь у справі, про те про розгляд справи були належним чином повідомлені.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегією суддів встановлено, що на підставі направлень на перевірку від 17.08.2009 року №711/23-02/220 та від 01.09.2009 року №754-23-02/226 посадовими особами відповідача згідно п.1 ст.11 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»в період з 18.08.2009 року по 08.09.2009 року була проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ «Регіон Світла»з питань дотримання податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2009 року. За результатами зазначеної перевірки був складений акт №2755/23-02-34506224/163 11.09.2009 року (а.с.36-64 т.1), яким були встановлені порушення позивачем за перевірений період п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№283/97-ВР від 22.05.1997 року та п.п.3.1.3 п.3.1 ст.3, п.п.6.3.3 п.6.3 ст.6, п.7.1 ст.7, п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8, п.п.16.3.5 п.16.3 ст.16 п.п. «а»п.17.2 ст.17, п.п. «а»п.19.2 ст.19, ст.22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 року .

На підставі цього акту перевірки відповідачем 23.09.2009 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0002702301/0 (а.с.21 т.1) на суму донарахованого податку з прибутку підприємств 31630,00 грн., штрафних санкцій 9348,00 грн., а разом 40978,00 грн., та 24.09.2009 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0009251701/0 на суму податку з доходів фізичних осіб 207,45 грн., штрафних санкцій 414,90 грн., а разом 622,35 грн.

Позивачем проводилась процедура адміністративного оскарження прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень, що підтверджується рішеннями відповідача від 13.10.2009 року №22684/25-007, яким скарга платника податків залишені без задоволення. Представник позивача вважає вказані рішення протиправними.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність відмови у задоволенні позову.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності субєктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень.

Перевірка відображених ТОВ «Регіон Світла» в деклараціях з податку на прибуток підприємства за період, що перевірявся, сум валових витрат, прибутку та податку на прибуток, здійснювалась на підставі угод з постачальниками, накладних на отримання товарів та на повернення товарів, податкових накладних постачальників, оборотно-сальдових відомостей, декларацій з податку на прибуток, даних бухгалтерських рахунків: №631 «Розрахунки з постачальниками», №685 «Розрахунки з іншими кредиторами», 311 «Розрахунковий рахунок в національній валюті», №68 «Розрахунки по інших операціях», №90 «Собівартість реалізації», №37 «Розрахунки з іншими дебіторами».

Відповідно до вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№334/94-ВР: п.5.1 ст.5 валові витрати виробництва та обігу (далі валові витрати) сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних, як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які були придбані (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності; п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 5.7 цієї статті; п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку; п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до вимог п.2 ст.3 р.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року №996-XIV фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних обліку; п.1 ст.9 р.3 цього ж Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в порушення зазначених вище норм законів позивачем допущено невідповідність даних податкової звітності даним бухгалтерського обліку в частині витрат на придбання товарів у сумі 126516,00 грн. Зазначена сума неправомірно віднесена до складу валових витрат, як така, що: не є сумою витрат, здійснених у якості компенсації вартості товарів, які придбані для їх подальшого використання у власній господарській діяльності; не підтверджена відповідними розрахунковими платіжними документами та іншими документами; в податкових періодах II і IV кварталах 2008 року, I квартал 2009 року в господарській діяльності ТОВ «Регіон Світла»не відбулися події, повязані зі списанням коштів з банківського рахунку, видачею з каси готівки в порядку оплати придбаних товарів у сумі 126516,00 грн., оприбуткуванням товарів на суму такої вартості.

Таким чином, валові витрати на суму 126516,00 грн. були понесені позивачем не у звязку із здійсненням ним господарської діяльності у звітних податкових періодах, а тому, віднесення цих витрат до валових витрат підприємства є порушенням вимог п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Під час проведеної перевірки встановлено застосування позивачем податкової соціальної пільги до заробітної плати штатного працівника позивача у червні та серпні місяцях 2007 року, яку було виплачено у липні вересні 2007 року при тому, що він у цей період був субєктом підприємницької діяльності. Заява позивача з проханням застосувати до нарахованого доходу у вигляді заробітної плати податкову соціальну пільгу на перевірку не надана. Сума не донарахованого, недоотриманого та не сплаченого в бюджет податку з доходів фізичних осіб складає 114,00 грн. До того ж, позивачем було здійснено перерахування у лютому червні місяцях 2009 року коштів з розрахункового рахунку на користь фізичних осіб: за питну воду у сумі 545,00 грн.; за ковпачки у сумі 78,00 грн. Документи, що підтверджують статус фізичних осіб, як субєктів підприємницької діяльності та поставку ними товарів води і ковпачків для використання їх у господарській діяльності ТОВ «Регіон Світла», що обумовлювало не утримання податку на доходи фізичних осіб зі здійснених їм виплат не надано.

Сума не донарахованого, недоотриманого та не сплаченого в бюджет податку з доходів фізичних осіб з сум коштів, перерахованих цим фізичним особам складає 93,45 грн.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в порушення Закону України №889-IV ТОВ «Регіон Світла»не нарахований, не утриманий та не сплачений до бюджету податок з доходів фізичних осіб по цим двом епізодам у загальній сумі 207,45 грн. Розмір застосованої штрафної санкції в розмірі 414,90 грн. відповідає положенням п.п.17.1.9 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Судова колегія вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є субєктом владних повноважень, свою позицію суду доказав та обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195; 197; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон Світла»залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2010 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через пять днів після надіслання її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.

Головуючий: О.В.Джабурія

Суддя: А.В.Крусян

Суддя: О.І.Шляхтицький