Ухвала суду № 19498507, 27.10.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2011 р.Справа № 2-а-2304/11/2170 Категорія:8.1.1Головуючий в 1 інстанції: Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Жука С.І.

судді - Яковлева Ю.В.

судді - Запорожана Д.В.

при секретаріПилипчук М.І.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Нова Каховка Херсонської області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 11 травня 2011 року по справі за позовом приватного акціонерного товариства "Завод крупних електричних машин" до Державної податкової інспекції у м. Нова Каховка Херсонської області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановиЛА:

15 квітня 2011 року, Приватне акціонерне товариство "Завод крупних електричних машин" (далі по тексту позивач або товариство) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Нова Каховка, Херсонської області (далі по тексту ДПІ або відповідач) про визнання нечинним та скасування податкових повідомлень рішень від 07.04.2011 року за №№0001152301.0001182301, мотивуючи його тим, що ДПІ проведено невиїзну документальну перевірку товариства з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість. За результатами перевірки складений акт №346/230-30769085 від 28.03.2011 року відповідно до якого в діяльності позивача виявлено порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року, №168/97-ВР. За наслідками розгляду акту ДПІ надіслала на адресу позивача податкові повідомлення-рішення від 07.04.2011 року, №№0001152301, 0001182301. Суть порушень виявлених перевіркою ДПІ полягала в тому, що товариство придбало через посередників металопрокат та насоси, комплекти для агрегування у контрагентів, діяльність яких мала ознаки фіктивного підприємства, які за юридичною адресою не знаходяться, на даний час визнані банкрутом, ліквідовані, тобто такі, по яким не можливо дослідити факту здійснення фінансово-господарської операції та відповідно надмірної сплати податку на додану вартість до бюджету внаслідок здійснення відповідних операцій. У зв'язку з цим, на думку ДПІ, товариство порушило вимоги п.1.8 ст.1, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року, №168/97-ВР, тобто віднесло до податкового кредиту суми ПДВ, сформовані внаслідок проведення господарських операцій з ТОВ «Донбаська насосна компанія», ПП «АВС - Троїця», ТОВ «Торговий Дім «ДНЛ Груп», ВАТ «УГМК», які не можливо підтвердити по другому ланцюгу.

Приватне акціонерне товариство "Завод крупних електричних машин" вважає, що товариством податковий кредит був сформований відповідно до вимог Закону №168/97, так як суми були нараховані на протязі звітного періоду та у зв'язку з придбанням товарів в цілях їх подальшого використання в оподатковуваних операцій в рамках господарської діяльності. ТОВ «Донбаська насосна компанія», ПП «АВС - Троїця», ТОВ «Торговий Дім «ДНЛ Груп», ВАТ «УГМК»були виписані Приватному акціонерному товариству "Завод крупних електричних машин" належним чином оформленні податкові накладні, які надають йому право на включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту.

Крім цього, приватне акціонерне товариство "Завод крупних електричних машин" вважає, що товариство відповідає тільки за розмір і правильність нарахування й сплати податків у бюджет безпосередньо ним. Ні однією нормою права, на суб'єкта господарювання, не покладений обов'язок перевіряти статус контрагентів, наявність його по юридичній адресі, надання ним даних про свою діяльність у податкову інспекцію, сплату ним податків і т.д. з метою виключення можливості несумлінного поводження контрагентів стосовно Держави. Платник податку не зобов'язаний і не має право контролювати показники податкової звітності іншого платника податків, такі функції покладені на органи державної податкової служби. За таких обставин, оскільки у позивача наявні належним чином оформленні податкові накладні, ним сплачено постачальникам (ТОВ «Донбаська насосна компанія», ПП «АВС - Троїця», ТОВ «Торговий Дім «ДНЛ Груп», ВАТ «УГМК») у повному обсязі податок на додану вартість у складі вартості поставлених товарів, належним чином оформлені та здані до ДПІ податкові декларації, тобто виконані всі вимоги Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року, №168/97-ВР, то відповідно він має право на включення до податкового кредиту сплаченні суми податку на додану вартість.

Представник позивача у судовому засідання першої інстанції позов підтримав в повному обсязі свої доводи обґрунтували відповідно до змісту позову.

Представники відповідача проти задоволення позову заперечили, суду першої інстанції пояснили, що ДПІ відповідно до приписів Податкового кодексу України (далі по тексту ПК України) та наказів ДПА України «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість»від 18.08.2005 року, №350 та «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів»від 18.04.2008 року, №266 проведено перевірку позивача на предмет достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Перевіркою виявлено порушення вимог п.1.8 ст.1, п.п.7.2.1 п.7.2, пп.7.4.1 п.7.4 пп.7.7.1, пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року, №168/97-ВР, а саме товариством завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на загальну суму 861157 грн. та порушення пп.7.4.1 пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року, №168/97-ВР. а саме занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 8570 грн. Відповідно до п.1.8 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року, №168/97-ВР бюджетним відшкодування є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Несплата податків руйнує систему оподаткування, що створена в інтересах держави. Тобто законодавче визначення бюджетного відшкодування пов'язане із сплаченими платником сумами податку. Право платника на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ залежить від сплати до бюджету сум ПДВ постачальниками товарів (робіт, послуг) по всьому ланцюгу поставки до виробника.

Під час перевірки позивача встановлено, що він отримував від постачальників, а саме ТОВ «Донбаська насосна компанія», ПП «АВС - Троїця», ТОВ «Торговий Дім «ДНЛ Груп», ВАТ «УГМК»насоси вакуумні та металопрокат. Зазначені постачальники придбали вказаний товар у підприємств-посередників. За результатами зустрічних перевірок, від податкових органів, на обліку яких знаходяться вказані підприємства-посередники, встановлено, що останні відсутні за місцезнаходженням, відсутні документи, які в підтверджували здійснення господарських операцій (ТОВ «Веста Груп», ТОВ «Транс Агенство»), актами перевірок встановлені нікчемні угоди, у зв'язку з відсутністю можливості здійснювати господарські операції (відсутність основних фондів, рухомого та нерухомого майна, трудових ресурсів та інших умов необхідних для реального здійснення господарських операцій (ТОВ «Донбаська насосна станція»- ТОВ «Гладіс Комгруп», ТОВ «Транс Агенство Метал»- ТОВ «ТД «ДНЛ Груп»)).

Отже позивачем неправомірно було сформовано податковий кредит за рахунок переплати податку на додану вартість при купівлі вакуумних насосів та металопрокату у ТОВ «Донбаська насосна компанія», ПП «АВС - Троїця», ТОВ «Торговий Дім «ДНЛ Груп», ВАТ «УГМК», так як підтверджень сплати до бюджету податку на додану вартість постачальниками товарів по всьому ланцюгу немає. За таких обставин вважають, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідно до чинного законодавства, а тому підстав для їх скасування немає.

У зв'язку з цим, просили у задоволенні позову відмовити.

Суд першої інстанції своєю постановою від 11 травня 2011 року позов приватного акціонерного товариства "Завод крупних електричних машин" до Державної податкової інспекції у м. Нова Каховка Херсонської області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнив. Скасував податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Нова Каховка №0001152301 від 07.04.2011 року. Скасував податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Нова Каховка №0001182301 від 07.04.2011 року.

Державна податкова інспекція у м. Нова Каховка Херсонської області не погодившись з постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Державна податкова інспекція у м. Нова Каховка Херсонської області посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 №469355 та довідки АБ №297991 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) позивач є юридичною особою та відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №100286169 є платником цього податку.

В період часу з 25.03.2011 року по 28.03.2011 року ДПІ проведено перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за вересень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.08.2009 року по 31.08.2009 року, за жовтень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.09.2009 року по 30.09.2009 року, за квітень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.03.2010 року по 31.03.2010 року, за травень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.04.2010 року по 30.04.2010 року, за вересень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.08.2010 року по 31.08.2010 року, за листопад 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.10.2010 року по 31.10.2010 року. За наслідками перевірки складено акт №346/230-30769085 від 28.03.2011 року, відповідно до резолютивної частини якого в діяльності позивача виявлені порушення вимог п.1.8 ст.1, п.п.7.2.1 п.7.2, пп.7.4.1 п.7.4 пп.7.7.1, пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року, №168/97-ВР.

Відповідно до акту перевірки порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року, №168/97-ВР з боку позивача полягали, в тому, що ним віднесено до складу податкового кредиту у серпні 2009 року суму ПДВ у розмірі 420800 грн. Підставою, для висновків викладених в акті стали акти перевірок інших податкових інспекцій №1444/23-3/36104221 від 20.08.2010 року. №167/233/37006263 від 25.02.2011 року, №115/23-4/35395547 від 28.01.2011 року, №3104з/40-10/25412086 від 10.1.1.2010 року та листи №5047/7//7/23-1008 від 28.02.2011 року, №/7/07/2010 за березень 2011 року, №3418/7/23-321 від 31.01.2011 року, №5575/7/23-610 від 08.02.2011 року, №9398/236-8 від 18.03.2011 року, №9388/236-8 від 18.03.2011 року, якими договори між постачальниками позивача та їхніми контрагентами визнані нікчемними у зв'язку з відсутністю їх за місцезнаходженням, відсутністю документів підтверджуючих господарські операції, відсутністю фізичної можливості проводити господарські операції.

За наслідками розгляду акту перевірки №346/230-30769085 від 28.03.2011 року ДПІ на адресу позивача направлено податкове повідомлення-рішення №0001152301 від 07.04.2011 року відповідно до якого позивачу, у зв'язку з порушенням вимог п.1.8 ст.1, п.п.7.2.1 п.7.2, пп.7.4.1 п.7.4 пп.7.7.1, пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року, №168/97-ВР зменшено суму бюджетного відшкодування та визначено податкове зобов'язання з ПДВ та зобов'язано сплатити суму податку у розмірі 741489 грн. та штрафні санкції у розмірі 185372 грн. Крім цього, на адресу позивача направлено податкове повідомлення-рішення №0001182301 від 07.04.2011 року відповідно до якого позивачу, у зв'язку з порушенням вимог, пп.7.4.1 пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року, №168/97-ВР збільшено суму грошових зобов'язань по податку на додану вартість на суму 10713 грн. в тому числі за основним платежем 8570 грн., за штрафними санкціями 2143 грн.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено правовідносини, та закон який їй регулює.

Колегія суддів зі змісту акту перевірки №346/230-30769085 від 28.03.2011 року приходить до висновку, що Державна податкова інспекція у м. Нова Каховка Херсонської області не правильно застосувала норми закону до вищевказаних правовідносин.

Так як Закон України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року, №168/97-ВР не ставить в залежність формування платником податку податкового кредиту від сплати податкових зобов'язань з ПДВ його контрагентами.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем за рахунок сплати податку на додану вартість внаслідок виконання умов договору купівлі-продажу №0803-1/09 від 03.08.2009 року, який був укладений між позивачем та ТОВ «Донбаська насосна компанія»у серпні 2009 року сформовано податковий кредит у розмірі 420800 грн., а у вересні 2009 року у розмірі 329259 грн.. Відповідно до предмету зазначеного договору та специфікації до нього позивач придбав, у ТОВ «Донбаська насосна компанія»насос вакуумний та комплект для агрегатирування на загальну суму 4500354 грн. в т.ч. ПДВ 750059 грн.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи №743521 ТОВ «Донбаська насосна компанія»є юридичною особою, а відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №100137473 є платником податку на додану вартість.

Судом першої інстанції встановлено, що господарська операція між позивачем та ТОВ «Донбаська насосна компанія»носила реальний (товарний) характер, оформлена відповідно до вимог чинного законодавства України, розрахунок відбувався в безготівковій формі.

Податкові накладні виписані ТОВ «Донбаська насосна компанія»позивачу на загальну суму 4500354 грн. в т.ч. ПДВ 750059 грн. та відповідають вимогам Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року, №168/97-ВР, а тому є дійсними.

Крім цього, дослідженням акту №1444/23-3/36104221 від 20.08.2010 року «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Донбаська насосна компанія»встановлено, що ТОВ «Донбаська насосна компанія»по взаємовідносинах з позивачем до складу податкового зобов'язання з податку на додану вартість віднесло суму ПДВ у розмірі 750059 грн., у т.ч. по періодах за серпень 2009 року у сумі 420800 грн., за вересень 2009 року у сумі 329259 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору № 1187 від 07.08.2009р. укладеного між ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат»та позивачем, товар придбаний у ТОВ «Донбаська насосна компанія»використовувався у господарській діяльності, зокрема він був перепроданий ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», що підтверджується зазначеними первинними бухгалтерськими документами.

За таких обставин, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що позивач відповідно до діючих, на момент виникнення оспорюваних правовідносин, положень Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року, №168/97-ВР мав право, за рахунок сплати ПДВ внаслідок виконання умов договору купівлі-продажу №0803-1/09 від 03.08.2009 року, який був укладений між ним та ТОВ «Донбаська насосна компанія»формувати податковий кредит у серпні 2009 року у розмірі 420800 грн., а у вересні 2009 року у розмірі 329259 грн.

Таким чином, позивачем за рахунок сплати податку на додану вартість внаслідок виконання умов договору купівлі-продажу №09-816 від 25.12.2009 року, який був укладений між позивачем та ПП «АВС - Троїця», у березні 2010 року сформовано податковий кредит у розмірі 125478 грн. 43 коп., у квітні 2010 року у розмірі 65390 грн. 52 коп., у серпні 2010 року у розмірі 79952 грн. 54 коп. Відповідно до предмету зазначеного договору та специфікації до нього позивач придбав, у ПП «АВС - Троїця»металобрухт.

До зазначеної суми сформованого позивачем податкового кредиту за березень 2010 року входить сума ПДВ у розмірі 38892 грн., сплату якої не можливо підтвердити по постачальникам по 2 ланцюгу ТОВ «Транс Агенство Метал»та ТОВ «ТВС». До суми сформованого позивачем податкового кредиту за квітень 2010 року входить сума ПДВ у розмірі 16494 грн., сплату якої не можливо підтвердити по постачальнику по 2 ланцюгу ТОВ «Транс Агенство Метал». До вищезазначеної суми сформованого позивачем податкового кредиту за серпень 2010 року входить сума ПДВ у розмірі 38254 грн., сплату якої не можливо підтвердити по постачальникам по 2 ланцюгу ТОВ «Транс Агенство Метал»та ТОВ «Євровтормет».

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору №09-816 від 25.12.2009 року, господарська операція між позивачем та ПП «АВС - Троїця»носила реальний (товарний) характер, оформлена відповідно до вимог чинного законодавства України, розрахунок відбувався в безготівковій формі.

Податкові накладні виписані ПП «АВС - Троїця»позивачу у березні, квітні та серпні 2010 року на загальну суму 1624928,85 грн. в т.ч. ПДВ 270821,49 грн. відповідають вимогам Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року, №168/97-ВР, а тому є дійсними.

Крім цього, дослідженням довідки №30/233/34884672 від 31.01.2011 року «Про результати документальної невиїзної перевірки приватного підприємства ПП «АВС - Троїця»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ЗАТ «Завод крупних електричних машин»за березень, липень, серпень 2010 року»встановлено, що ПП «АВС - Троїця»відобразило в повному обсязі в податковому обліку результати господарських відносин з позивачем, в тому числі і податкові зобов'язання з ПДВ.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач відповідно до діючих, на момент виникнення оспорюваних правовідносин, положень Закон України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року, №168/97-ВР мав право, за рахунок сплати ПДВ внаслідок виконання умов договору №09-816 від 25.12.2009 року, який був укладений між ним та ПП «АВС - Троїця»формувати податковий кредит у березні 2010 року.

Також, позивачем за рахунок сплати податку на додану вартість внаслідок виконання умов договору №44-Пр-М від 25.03.2010 року, який був укладений між позивачем та ВАТ «Українська гірничо-металургійна компанія», у серпні 2010 року сформовано податковий кредит у розмірі 92441,78 грн. Відповідно до предмету зазначеного договору позивач придбав, у ВАТ «Українська гірничо-металургійна компанія»металопрокат та метизну продукцію.

До зазначеної суми сформованого позивачем податкового кредиту за серпень 2010 року входить сума ПДВ у розмірі 10030 грн., сплату якої не можливо підтвердити по постачальнику по 2 ланцюгу ТОВ «Промислова група «Союз».

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору №44-Пр-М від 25.03.2010 року, господарська операція між позивачем та ВАТ «Українська гірничо-металургійна компанія»носила реальний (товарний) характер, оформлена відповідно до вимог чинного законодавства України, розрахунок відбувався в безготівковій формі.

Податкові накладні виписані ВАТ «Українська гірничо-металургійна компанія»позивачу у серпні 2010 року на загальну суму 462208,88 грн. в т.ч. ПДВ 92441,78 грн. відповідають вимогам Закону №168/97, а тому є дійсними.

Крім цього, відповідно довідки №3104з/40-10/25412086 від 10.11.2010 року «Про результати документальної невиїзної перевірки ВАТ «УГМК»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків АТ «ЗКЕМ»за період з 03.08.2010 р. по 27.08.2010 р.»встановлено, що ВАТ «Українська гірничо-металургійна компанія»відобразило в повному обсязі в податковому обліку результати господарських відносин з позивачем, в тому числі і податкові зобов'язання з ПДВ.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач відповідно до діючих, на момент виникнення оспорюваних правовідносин, положень Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року, №168/97-ВР мав право, за рахунок сплати ПДВ внаслідок виконання умов договору №44-Пр-М від 25.03.2010 року, який був укладений між ним та ВАТ «Українська гірничо-металургійна компанія»формувати податковий кредит у серпні 2010 року у розмірі 92441,78 грн. При цьому, до суми сформованого позивачем податкового кредиту у березні 2010 року входить сума ПДВ у розмірі 10030 грн.

Крім цього, позивачем за рахунок сплати податку на додану вартість внаслідок виконання умов договору №09-771 від 09.12.2009 року, який був укладений між позивачем та ТОВ «Торговий Дом «ДНЛ ГРУП», у жовтні 2010 року сформовано податковий кредит у розмірі 185329,10 грн. Відповідно до предмету зазначеного договору позивач придбав, у ТОВ «Торговий Дом «ДНЛ ГРУП»чорний металопрокат.

До зазначеної суми сформованого позивачем податкового кредиту за жовтень 2010 року входить сума ПДВ у розмірі 15998 грн., сплату якої не можливо підтвердити по постачальникам по 2 ланцюгу ТОВ «Транс Агенство Метал»у сумі 3145 грн. ТОВ «Веста - Групп»у сумі 12853 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору №09-771 від 09.12.09р. господарська операція між позивачем та ТОВ «Торговий Дом «ДНЛ ГРУП»носила реальний (товарний) характер, оформлена відповідно до вимог чинного законодавства України, розрахунок відбувався в безготівковій формі.

Податкові накладні виписані ТОВ «Торговий Дом «ДНЛ ГРУП»позивачу у серпні 2010 року на загальну суму 1111974,58 грн. в т.ч. ПДВ 185329,10 грн. відповідають вимогам Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року, №168/97-ВР, а тому є дійсними. Доказів, які б свідчили про їх недійсність представники відповідача суду не надали.

Крім цього, відповідно довідки №115/23-4/35395547 від 28.01.2011 року «Про результати зустрічної звірки ТОВ «ТД «ДНЛ Груп»встановлено, що ТОВ «Торговий Дом «ДНЛ ГРУП»відобразило в повному обсязі в податковому обліку результати господарських відносин з позивачем, в тому числі і податкові зобов'язання з ПДВ.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач відповідно до діючих, на момент виникнення оспорюваних правовідносин, положень Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року, №168/97-ВР мав право, за рахунок сплати ПДВ внаслідок виконання умов договору №09-771 від 09.12.2009 року, який був укладений між позивачем та ТОВ «Торговий Дом «ДНЛ ГРУП»формувати податковий кредит у жовтні 2010 року у розмірі 185329,10 грн. При цьому, до суми сформованого позивачем податкового кредиту у жовтні 2010 року входить сума ПДВ у розмірі 15998 грн. (постачальники по 2 ланцюгу ТОВ «Транс Агенство Метал», ТОВ «ВестаТрупп»).

Таким чином, враховуючи вищевикладене суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що позивачем законно було віднесено до складу податкового кредиту у серпні 2009 року суму ПДВ у розмірі 420800 грн., у вересні 2009 року суму ПДВ у розмірі 329259 грн., у березні 2010 року суму ПДВ у розмірі 38892 грн., у квітні 2010 року суму ПДВ у розмірі 16494 грн., у серпні 2010 року суму ПДВ у розмірі 48284 грн., у жовтні 2010 року суму ПДВ у розмірі 15998 грн а отже позивач правомірно застосував зазначені суми ПДВ при визначенні суми бюджетне відшкодування.

Враховуючи вищесказане, та перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що відповідачем не надано жодного доказу, який б свідчив про факт заниження позивачем податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 8570 грн., у т.ч. за жовтень 2009 року на 8570 грн.

Таким чином, колегія суддів вважає. що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що позов приватного акціонерного товариства «Завод крупних електричних машин»до Державної податкової інспекції у м. Нова Каховка, Херсонської області про скасування податкових повідомлень рішень від 07.04.2011 року за №№0001152301, 0001182301 підлягає задоволенню у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно і всебічно досліджено обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначено характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Нова Каховка Херсонської області, - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 11 травня 2011 року по справі за позовом приватного акціонерного товариства "Завод крупних електричних машин" до Державної податкової інспекції у м. Нова Каховка Херсонської області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням до Вищого адміністративного суду України в порядку статті 212 КАС України.

ГоловуючийсуддяС.І. Жук

суддяЮ.В. Яковлев

суддяД.В. Запорожан