Ухвала суду № 19498204, 13.10.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2011 р.Справа № 2-а-11461/10/1570 Категорія:8.2.1.Головуючий в 1 інстанції:

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Жука С.І.

судді - Яковлева Ю.В.

судді - Запорожана Д.В.

при секретаріПилипчук М.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Іллічівську на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2011 року по справі за позовом Приватного підприємства «Авто Транс Комерція»до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановиЛА:

01 грудня 2010 року, позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, мотивуючи його тим, що в період з 30.04.2010 року по 26.05.2010 року спеціалістами ДПА в Одеській області (далі ДПА) було проведено планову виїзну перевірку ПП з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року. За результатами цієї перевірки складено акт від 31.05.2009 року № 287/23-80/33798873, в якому зафіксовано порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(далі Закон), що призвело до заниження ДПВ на загальну суму 102960 грн. у січні 2009 року. На підставі цього акту перевірки відповідачем ДПІ у м. Іллічівськ (далі ДПІ) прийнято податкове повідомлення - рішення від 07.06.2010 року №0002432350/0, яким ПП було донараховано податкові зобов'язання з ПДВ в сумі 154440,00 грн., в тому числі 102960,00 грн. за основним платежем, та 51480,00 грн. за штрафними санкціями. За наслідками оскарження зазначеного рішення відповідачем були прийняті податкові повідомлення - рішення від 09.08.2010 року №0002432350/1 та від 03.09.2010 року №0002432350/2, якими скарги позивача були залишені без задоволення. Позивач вважає неправомірними викладені в акті перевірки висновки відповідача щодо наявності порушень, оскільки вони не відповідають обставинам справи та не ґрунтуються на нормах права, а зазначені податкові повідомлення-рішення, які було прийнято на підставі цих висновків, протиправними. Викладене стало підставою для звернення до суду з цим позовом, в якому позивач просив суд першої інстанції визнати недійсними та скасувати спірні податкові повідомлення - рішення.

Представник позивача у судовому засіданні першої інстанції підтримав у повному обсязі позовні вимоги посилаючись на обставини, викладені у заяві.

Представник відповідача позов не визнав та заперечував проти його задоволення з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Суд першої інстанції своєю постановою від 05 квітня 2011 року адміністративний позов Приватного підприємства «Авто Транс Комерція»задовольнив частково. Скасував податкове повідомлення-рішення від 07 червня 2010 року №0002432350/0 (від 09 серпня 2010 року №0002432350/1, від 03 вересня 2010 року №0002432350/2) про визначення Приватному підприємству «Авто Транс Комерція»суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 154440 грн. В іншій частині вимог відмовив.

Державна податкова інспекція у м. Іллічівську не погодившись з постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Державна податкова інспекція у м. Іллічівську посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали та доводи, в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ПП зареєстровано та перебуває на обліку як платник податків у ДПІ з 21.10.2005 року.

В період з 30.04.2010 року по 26.05.2010 року спеціалістами ДПА в Одеській області (далі ДПА) було проведено планову виїзну перевірку ПП з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року.

За результатами цієї перевірки ДПА складено акт від 31.05.2009 року № 287/23-80/33798873, в якому зафіксовано порушення позивачем п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(далі Закон), що призвело до заниження ДПВ на загальну суму 102960 грн. у січні 2009 року.

При цьому зазначений висновок обґрунтований тим, що у перевіряємому періоді, а саме у січні 2009 року ПП включило до свого податкового кредиту ПДВ в сумі 102960 грн. по вантажно-митним деклараціям, отриманим від нерезидента WHALTON INDASTRIES S.A (Панама)- до 31.12.2008 року, а оскільки період отримання цих ВМД не входив у період перевірки, неможливо було і підтвердити правомірність включення ПП до свого податкового кредиту ПДВ по цим ВМД.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ було прийнято податкове повідомлення - рішення від 07.06.2010 року №0002432350/0, яким ПП було донараховано податкові зобов'язання з ПДВ в сумі 154440,00 грн., в тому числі 102960,00 грн. за основним платежем, та 51480,00 грн. за штрафними санкціями.

За наслідками оскарження зазначеного рішення ДПІ були прийняті податкові повідомлення - рішення від 09.08.2010 року №0002432350/1 та від 03.09.2010 року №0002432350/2, якими скарги позивача були залишені без задоволення.

Таким чином викладені у спірному акті висновки ДПА про наявність порушень податкового законодавства ПП, та протиправними прийняті на підставі цього акту податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими з наступних підстав.

У грудні 2008 року позивачем був отриманий від нерезидента WHALTON INDASTRIES S.A (Панама) товар по ВМД №013038 від 03.12.2008 року на суму 257990,83 грн. ( ПДВ - 42998,47 грн.), №013095 від 04.12.2008 року на суму 250940,94 грн. (ПДВ -41823,48 грн.), та №013428 від 11.12.2008 року на суму 108829,99 грн. (ПДВ - 18138,33 грн.), а усього на загальну суму ПДВ 102960 грн.

Відповідно до п.п.7.3.6. п.7.3 ст.7 Закону датою виникнення податкових зобов'язань при імпорті є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті. Датою виникнення податкових зобов'язань при імпортуванні робіт (послуг) є дата списання коштів з розрахункового рахунку платника податку в оплату робіт (послуг) або дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) нерезидентом залежно від того, яка з подій відбулася першою.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. № 168/97 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8і цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 цього Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно п.п.7.5.1 п.7.2 ст.7 цього Закону.

Згідно з п.п.7.5.2 п.7.5. ст.7 цього Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: для операцій із імпорту товарів (супутніх послуг) та по поставці послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати податку по податкових зобов'язаннях згідно з підпунктом 7.3.6 цієї статті. .

З наданих зазначених ВМД вбачається, що при здійсненні митного оформлення товарів за цими деклараціями позивачем були здійснені оплати усіх передбачених податків, що підтверджується відмітками на цих ВМД.

Таким чином, відповідно до зазначених норм, з моменту оплати ПП податків при здійсненні митного оформлення товарів по вказаним ВМД у позивача виникло право на включення ПДВ по цим операціям на загальну суму 102960 грн. до свого податкового кредиту.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

У зв'язку з тим, що позивач включив зазначений ПДВ у сумі 102960 грн. до податкового кредиту у грудні 2008 року, тобто коли таке право у позивача виникло, відповідно до зазначеної норми ця сума ПДВ була включена до податкового кредиту у січні 2009 року, що підтверджується відповідними податковими деклараціями.

Таким чином суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що позивач правомірно відніс ПДВ в сумі 102960 грн. по ВМД №013038 від 03.12.2008 року, №013095 від 04.12.2008 року та №013428 від 11.12.2008 року до свого податкового кредиту та відобразив цей ПДВ у податковій декларації за січень 2009 року.

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні першої інстанції фактів, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив, що приймаючи рішення про донарахування позивачу податкових зобов'язань з ПДВ на суму 154440,00 грн., в тому числі 102960,00 грн. за основним платежем, та 51480,00 грн. за штрафними санкціями, відповідач діяв не на підставі закону, необгрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, у зв'язку з чим позов ПП про скасування спірних податкових повідомлень-рішень підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно і всебічно досліджено обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначено характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Іллічівську, - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2011 року по справі за позовом Приватного підприємства «Авто Транс Комерція»до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою апеляційного суду законної сили.

ГоловуючийсуддяС.І. Жук

суддяЮ.В. Яковлев

суддяД.В. Запорожан