Ухвала суду № 19498040, 18.10.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2011 р.Справа № 2-а/1570/3011/2011 Категорія:8.2.3Головуючий в 1 інстанції: Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого судді Коваля М.П.,

суддів Потапчук В.О.,

Семенюка Г.В.,

при секретарі Журкіній І.І.,

за участю: представника прокуратури Вербовщука С.Г.

представника позивача Судейко В.А.

представника апелянта Вересюк О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2011 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі, за участю прокуратури Одеської області, про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ «МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД»звернулося до суду з позовом до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі, в якому повивач просив скасувати податкові повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі № 0009771520/0 від 28.09.2010 року, № 009771520/1 від 22.11.2010 року, згідно яких зменшена сума бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 2519331 грн. та застосовані штрафні санкції з цього податку у сумі 75690.5 грн.; скасувати податкові повідомлення-рішення № 0009761520/0 від 28.09.2010 року № 0009761520/1 від 22.11.2010 року, згідно з якими нарахований податок на додану вартість у сумі 2033913 грн. та застосовані штрафні санкції з цього податку в сумі 2033913 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2011 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, згідно якої просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов повністю, посилаючись при цьому на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Сторони були сповіщені належним чином по час і місце судового розгляду справи, про що є докази в матеріалах справи, представники в судове засідання з»явилися, пояснення надали.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції залишає її без змін, якщо визнає, що судом першої інстанції ухвалене рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Колегією суддів встановлено, що предметом оскарження по даній справі є податкові повідомлення-рішення прийняті СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі від 28.09.2010 р. № 0009771520/0 та від 22.11.2010 р. № 0009771520/1 якими зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з ПДВ у розмірі 2 519 331 грн. , з яких 2 367 950 грн., що невідшкодовані на момент перевірки - зменшено у картці особового рахунку, а на 151 381 грн., що відшкодовано на момент перевірки - визначено податкове зобовязання з ПДВ та зобовязано сплатити, також застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 75 690, 50 грн. Також податкові повідомлення-рішення прийняті СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі від 28.09.2010р. № 0009761520/0 та від 22.11.2010р. № 0009761520/1 якими визначено суму податкового зобовязання, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій з ПДВ у розмірі 4 067 826 грн., з яких 2 033 913 грн. - за основним платежем, а 2 033 913 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Підставою прийняття зазначених податкових повідомлень-рішень став акт від 16.09.2010р. № 562/15-2/19349403/216, складений СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі за результатами позапланової виїзної перевірки ТОВ «Металзюкрайн Корп. ЛТД»з питань виявлених розбіжностей між показниками декларації по податку на прибуток за 1 півріччя 2010 р. за загальним обсягом реалізації по податкових деклараціях з ПДВ за січень - червень 2010 р. з урахуванням періодів липень - серпень 2010 р., в яких відбувались фінансово-господарські операції по зазначеним розбіжностям.

Як вбачається з акту перевірки СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі перевіркою встановлено, що за період з 01.01.2010р. по 31.06.2010р. ТОВ «Металзюкрайн Корп. ЛТД»задекларовано загальний обсяг поставки всього у сумі 73 305 509 грн. та доходи від продажу товарів (робіт, послуг) всього у сумі 95 879 735 грн. Таким чином, працівники СДПІ порівнявши встановили розбіжність між задекларованими позивачем у податкових Деклараціях з ПДВ за період з 01.01.2010р. по 31.06.2010р. та податковій Декларації з податку на прибуток підприємств за 1 півріччя 2010 року сумами «Загальний обсяг поставки»та «Доходів від продажу товарів»відповідно, на 22 574 226 грн. (95 879 735 грн. - 73 305 509 грн. ), з якої за 1 квартал 20120 року - розбіжність склала 65 914 грн. та за 2 квартал 2010 року - 22 640 140 грн.

Отже СДПІ встановлено розбіжності між показниками декларації з податку на прибуток за 1 півріччя 2010 року та Декларації з ПДВ за квітень-червень 2010 року, так як, позивачем в рядку 01.1 «Доходи від продажу товарів (робіт, послуг)»Декларації з податку на прибуток за 1 півріччя 2010 року відображено операція з продажу заготівки сталевої Моnt Вlаnc Тгаding Ltd по контракту Контракту № ІЖ - 2933 від 13.04.2010 року, згідно до акту прийому-передачі від 26.04.2010 року на суму 22 766221,05 грн., а в рядку 5 «Загальний обсяг поставки»Декларації з ПДВ за квітень-червень 2010 року ця сума поставки не відображена.

Таким чином, зазначена розбіжність, на думку СДПІ призвела до в порушення позивачем п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3, п.п. 4.1. ст. 4, п.п. 6.1.1. п. 6.1. ст. 6, п.п. 7.3.1. п. 7.3. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»у квітні 2010 року та заниження суми податкового зобов'язання в розмірі 4 553 244,21 грн. (22 766221,05 грн. х 20%).

Враховуючи те, що згідно до декларації з ПДВ за квітень 2010 року з відповідними уточненнями, позивачем було заявлено суму бюджетного відшкодування 2 533 326 грн., що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових період, з якої 13 995 грн. було вже зменшено актом про результати невиїзної позапланової перевірки позивача від 23.07.2010р. № 453/15-2/19349403/173, то виявлення СДПІ вищезазначеної розбіжності та визначення податкового зобов'язання в розмірі 4 553 244,21 грн. призвело до твердження СДПІ про завищення позивачем 2519331 грн. (2533326 грн. - 13995 грн.) суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодах та заниження ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету всього на суму 2 033 913 грн. (4 553 244,21 грн. - 2 519 331 грн.), та стало підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Але колегія суддів не погоджується з висновками відповідача та вважає за необхідне наголосити на наступному.

Як вбачається з матеріалів справи, у квітні 2010 року між позивачем та компанією нерезидентом Моnt Вlаnc Тгаding Ltd укладено Контракт № UR - 2933 від 13.04.2010 року на реалізацію заготівки сталевої. Згідно до акту прийому-передачі від 26.04.2010 року позивач передав, а Моnt Вlаnc Тгаding Ltd прийняв товар на суму 2 872 383,08 дол. США (22 766 221,05 грн.). 26.04.2010 року Моnt Вlаnc Тгаding Ltd здійснено оплату в розмірі 90 % від загальної суми контракту - 2 585 144,77 дол. США (20 489 340, 42 грн.). При цьому, на виконання п. 5 умов Додаткової угоди № 1 від 23.04.2010р. до Контракту № UR - 2933 від 13.04.2010 року, згідно Акту прийому-передачі товару на відповідальне зберігання від 26.04.2010 року Моnt Вlаnc Тгаding Ltd передав, а позивач прийняв вищезазначений товар на відповідальне зберігання у Одеському торгівельному порту до моменту

до моменту поставки його Моnt Вlаnc Тгаding Ltd.

Відповідно до п. 6.2. ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість»(який діяв на час виникнення спірних правовідносин) при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить "О" відсотків до бази оподаткування. Товари вважаються експортованими платником податку в разі, якщо їх експорт засвідчений належно оформленою митною вантажною декларацією (п.п. 6.2.1. п. 6 ст. 6 зазначеного Закону).

Разом з тим, відповідно до листів ДПА України від 25.03.2002 р. N 5012/7/16-1217-20 та від 25.03.2002 р. N 1893/6/16-1215-20 щодо застосування нульової ставки ПДВ по операціях з продажу товарів на експорт, зазначається, що нульова ставка ПДВ відповідно до п. 6.2 ст. 6 Закону України від 03.04.97 р. N 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" обчислюється щодо операцій з продажу товарів, що були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України. При цьому товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України у разі, якщо їх вивезення (експорт) засвідчене належно оформленою.

Слід враховувати, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 03.06.2008 N 309-УІ внесено зміни до Закону України «Про податок на додану вартість», якими передбачено відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість в частині, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій одержувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) .

Отже, порядок відшкодування податку на додану вартість з бюджету визначено пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Оскільки зазначена норма встановлена для операцій з вивезення товарів платником податку за межі митної території України, то в період зберігання таких товарів в порту (контрактом передбачено експорт) у платника ПДВ (власника продукції) ще не можуть виникати податкові зобов'язання ні за якою ставкою (ні 0, ні 20 %). Датою виникнення податкових зобов'язань за нульовою ставкою буде вважатися дата фактичного вивезення.

Враховуючи той факт, що товар знаходився у позивача на зберіганні в порту (про що свідчить договір оренди, а контрактом № UR - 2933 від 13.04.2010 року з Моnt Вlаnc Тгаding Ltd із додатковими угодами до нього, відносно такого товару передбачався експорт, отже у ТОВ «Металзюкрайн Корп. ЛТД»на квітень 2010 року - до дати фактичного вивезення товарів на експорт за межі України не могли виникати податкові зобов'язання ні за якою ставкою по ПДВ, так як фактичне вивезення товару відбулося 21.01.2011 року (про що свідчить копія ВМД в матеріалах справи) та саме ця дата повинна вважатися датою виникнення податкових зобов'язання з ПДВ, при чому за ставкою 0 %, а не 20%, як зазначається СДПІ. Товар до цієї дати не перетинав кордон України, право власності при цьому не передавалося (відсутні докази чи документи які б свідчили б про перетин товару через поручні судна),а навпаки, є інші докази які свідчать саме про зберігання товару в період з квітня по грудень 2010 року .

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

В підпункті 7.7.2. пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», визначено , що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій одержувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої одержувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.

Згідно до підпункту 7.7.3. пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Таким чином, ТОВ «Металзюкрайн Корп. ЛТД»не повинно було відображати у Декларації з ПДВ за квітень 2010 року продаж товарів, оскільки ще не було до кінця здійснено операцію за зовнішньоекономічним контрактом від 13.04.2010 року з Моnt Вlаnc Тгаding Ltd та податкові зобов'язання у позивача до моменту перетину товаром кордону не виникали, що на думку позивача спростовує висновок СДПІ у акті перевірки щодо встановлення розбіжностей за цією операцією та визначення податкового зобов'язання з ПДВ за ставкою 20%.

Відповідно до п.п. 7.3.8. п. 7.3. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»попередня (авансова) оплата вартості товарів (супутніх послуг), які експортуються чи імпортуються, не змінюють значення податкового кредиту або податкових зобов'язань платника податку - відповідно такого експортера або імпортера.

Отже, здійснення попередньої оплати вартості таких товарів нерезидентом у квітні, серпні 2010 року також не можуть бути підставою для визначення позивачем податкового зобов'язання з ПДВ у період отримання таких оплат.

При визначенні ж податкових зобов'язань з операцій експортування (вивезення) товарів за межі митної території України необхідно враховувати, що відповідно до пункту 6.2 статті 6 Закону при експорті товарів застосовується ставка податку на додану вартість у розмірі 0 відсотків до бази оподаткування,

Колегія суддів вважає за можливе зазначити, що з аналізу норм статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо застосування нульової ставки ПДВ по операціях з продажу товарів на експорт, вбачається, що датою виникнення податкових зобов'язань за нульовою ставкою буде вважатися дата фактичного вивезення.

При цьому, товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України в разі, якщо їх вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою митною вантажною декларацією (підпункт 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону).

Відповідно до підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Згідно з п. 1 Постанови КМ України від 01.03.2002 р. N 243 "Про вдосконалення механізму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за операціями з експорту продукції" для підтвердження факту вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України (експорт) платник податку на додану вартість, який здійснив операцію з вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України, подає разом з іншими передбаченими законодавством документами оригінал п'ятого основного аркуша (примірника декларанта) вантажної митної декларації, що є її складовою частиною, оформленого митним органом під час здійснення митного оформлення експорту товарів, на якому зазначеним митним органом за зверненням платника податку вчиняється напис про фактичне вивезення експортованих товарів за межі митної території України, який засвідчується підписом відповідальної посадової особи і гербовою печаткою митного органу.

Отже, слід звернути увагу, що позивачем у квітні 2010 року (період продажу товару) не заявлялося до бюджетного відшкодування та відповідно не надавався розрахунок суми бюджетного відшкодування, яке могло виникнути при продажу товару на експорт нерезиденту Моnt Вlаnc Тгаding

Ltd, про що вбачається з наданих до суду податкових деклараціях з ПДВ із відповідними додатками, у тому числі за квітень 2010 року, так як фактичного вивезення (експортування) такого товару за межі митної території

України у квітні 2010року ще не відбулося та у позивача відповідно був відсутній оригінал п'ятого (3/8) основного аркуша (примірника декларанта) вантажної митної декларації, що давав би йому право на заявку попередньо сплачених сум ПДВ до бюджетного відшкодування.

З огляду на все вищевикладене колегія суддів дійшла обґрунтованого висновку про те, що висновок СДПІ про порушення ТОВ «Металзюкрайн Корп. ЛТД»п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст. З, п.п. 4.1. ст. 4, п.п. 6.1.1. п. 6.1. ст. 6, п.п. 7.3.1. п. 7.3. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»у квітні 2010 року та заниження суми податкового зобов'язання в розмірі 4 553 244,21 грн. є безпідставним та таким, що спростовується наявними в матеріалах справи доказами.

Враховуючи те, що фактичне вивезення товару за межи митної території України відбулося лише у січні 2011 року (копія ВМД з відміткою є в матеріалах справи), отже, позивач може реалізувати свій обов'язок щодо відображення податкових зобов'язань ( при цьому за ставкою 0 %) та своє право на бюджетне відшкодування тільки у 2011 році.

Колегія судів також вважає, що некоректне оформлення умов Контракту № UR - 2933 від 13.04.2010 року на реалізацію заготівки сталевої, Додаткової угоди № 1 від 23.04.2010р. до Контракту № UR - 2933 від 13.04.2010 року ( про виконання якої свідчить акт прийому-передачі товару на відповідальне зберігання від 26.04.2010 року) не можуть не визнаватися СДПІ і судом так як відповідні судові рішення щодо визнання зазначеного контракту та додаткових угод недійсними - відсутні. Колегія судів також критично відноситься до помилкового посилання апелянта на положення щодо оподаткування операції податком на додану вартість на загальних умовах тому що як вбачається із матеріалів справ на виконання умов додаткової угоди товар відповідний термін знаходився на відповідальному зберіганні.

Згідно з ч.1 ст. 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позивачем надано достатньо доказів у підтвердження обставин, якими обґрунтовано вимоги.

Оскільки висновки суду першої інстанції обґрунтовані та відповідають чинному законодавству, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують, колегія суддів на підставі ст. 200 КАС України приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2011 року залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2011 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі, за участю прокуратури Одеської області, про скасування податкових повідомлень-рішень без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання чинності безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: /М.П. Коваль/

Суддя: /В.О. Потапчук/

Суддя: /Г.В. Семенюк/