Постанова № 19497952, 20.10.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2011 р.Справа № 2-а-7435/10/2170 Категорія: 8.2.1

Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого судді Запорожана Д.В.,

судді Яковлева Ю.В,

судді Жука С.І.

при секретарі Ексузяна М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у м. Херсоні на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2011 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Південний консервний завод дитячого харчування»до державної податкової інспекції у м. Херсоні про скасування рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Південний консервний завод дитячого харчування»звернулося до суду з позовом до ДПІ у м. Херсоні про скасування податкових повідомлень-рішень від 9 грудня 2010 року №№ 0004562301/0 та 0004572301/0.

Свої позовні вимоги ТОВ «Південний консервний завод дитячого харчування»обґрунтувало незаконністю спірних рішень відповідача.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2011 року вищенаведений позов було задоволено. Скасовано спірні рішення відповідача.

В апеляційній скарзі ДПІ у м. Херсоні просить скасувати вищенаведену постанову, як таку, що прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нову постанову якою відмовити у задоволенні даного позову у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи оскаржену постанову суд першої інстанції виходив з обґрунтованості даного позову та наявності підстав для його задоволення.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем була проведена перевірка позивача щодо дотримання вимог діючого законодавства за період з 1 липня 2008 року по 31 березня 2010 року, результати якої відображені в акті від 2 листопада 2010 року № 4616/23-5/31760036 /а.с. 8-25/.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, п.п. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження позивачем податку на прибуток на загальну суму у 419712,43 гривень; п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження позивачем податку з ПДВ на загальну суму у 1718596 гривень.

На підставі вищенаведеного акту відповідачем 9 грудня 2010 року було прийнято наступні податкові повідомлення-рішення. № 0004562301/0 про визначення позивачу податкового зобовязання з ПДВ на загальну суму2577894 гривень (основний платіж 1718596, штрафні санкції 859298 гривень); № 0004572301/0 про визначення позивачу податкового зобовязання з податку на прибуток на загальну суму у 209856,22 гривень (штрафні санкції - 209856,22 гривень) /а.с. 7/.

Перевіркою встановлено, що позивачем було укладено дистриб'юторський договір № 1/5 від 05.01.09 з пов'язаною особою TOB «Асоціація дитячого харчування», згідно якого завод є Виробником та Товариство є Дистриб'ютором заводу. Умовами дистриб'юторського договору передбачено виплату винагороди (від 5% до 30% ) у разі продажу Дистриб'ютором товару за цінами прейскуранта Виробника в обсягах визначених окремими договорами поставки, для компенсації витрат (рекламних, маркетингових, по просуванню товарів та інше).

Вищевказаний договір діяв у перевіряємому періоді: 2009р-1 кв. 2010р. (п. 3.1 договору - укладений на 10 років і набув чинності з моменту підписання сторонами - 05.01.09).

Як свідчать матеріали перевірки, в 2009р.- 1 кв. 2010 року позивач здійснював реалізацію готової продукції TOB «Асоціація дитячого харчування». Згідно з розпорядженням облдержадміністрації №965 від 05.09.05 встановлено граничний рівень рентабельності 20% від собівартості готової продукції. Фактично підприємство мало рентабельність в розмірі 6%-10% від собівартості продукції. Відповідно, операції згідно договору дистриб'юторських послуг пов'язаній особі TOB «Асоціація дитячого харчування»є завідомо збитковими, оскільки відсоток винагороди складав 17%-25%. тоді як рентабельність складала менший відсоток від 6%-15%.

Позивачем згідно актів виконаних робіт за 2009р.-і кв. 2010р. віднесено у бухгалтерському обліку на рахунок Дт 93 (витрати на збут) суму нарахованої винагороди дистриб'ютору всього у розмір: 8778601,05 грн.

Зазначені акти виконаних робіт оформлені з порушенням встановленого порядку щодо складання первинних документів, оскільки не містять вичерпної інформації щодо наданих послуг, а саме:

в відсутній конкретний перелік виконаних робіт;

не наведена інформація про регіон, в якому працював (реалізовував продукцію дистриб'ютор;

найменування покупців;

номенклатура кількість та ціна реалізованої продукції;

відсутність розрахунку суми витрат дистриб'ютора, які підлягають компенсації виробником та суми винагороди за надані послуги.

Також, у вищевказаних первинних документах відсутні посилання на будь-які інші додаткові документи стосовно виконання послуг. Тобто, сформульований в актах виконаних робіт вид послуг висвітлено загальними виразами. Крім того, у актах виконаних робіт йде посилання на угоду № 01/05-2/У від 01.05.2005. яка у періоді за 2009р-1 кв. 2010 р. не діяла.

Отже, зазначені первинні документи не є доказом здійснення позивачем господарських операцій зі своїми контрагентами.

В ході перевірки на адресу позивача було надіслано лист ДПІ у м. Херсоні ( вх. №29940/10/23-505 від 07.10.10). щодо надання копій документів підтверджуючих вищевказані послуги та письмового пояснення посадовими особами підприємства обґрунтування звичайної ціни за послуги дистриб'ютора у 2008 році ( 5 % від обсягу реалізації") та 2009-2010 роках (17- 25% від обсягу реалізації).

Листом від 15.10.2010р. ( вх. №34153/10 від 15.10.2010) позивачем надано письмове пояснення та копії документів (дистриб'юторський договір, акти виконаних робіт).

Згідно отриманої відповіді з'ясовано, що акти виконаних робіт не мають додатків і не містять вичерпної інформації щодо доказовості фактично здійснених послуг дистриб'ютором. Позивачем не надано документальних доказів щодо обґрунтування застосування звичайної ціни за послуги дистриб'ютора, як пов'язаної особи у 2003 рік-1 кв.2010 р . в порівнянні з 2008 р.

Під час проведення перевірки та у письмовій відповіді позивач на запит ДПІ у м. Херсоні, крім договору № 1/5 від 05.01.09 року, актів виконаних робіт не було надано інших первинних (розрахункових, платіжних) документів, звітів, які б свідчили про понесені витрати Дистриб'ютором у звязку з чим Виробник повинен здійснити компенсацію понесених витрат та виплатити винагороду.

Пунктом 1.26 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»вiд 28.12.1994 № 334/94-ВР, визначено, що пов'язана особа - особа, що відповідає будь-якій з наведених нижче ознак: юридична особа, яка здійснює контроль над платником податку, або контролюється таким платником податку, або перебуває під спільним контролем з таким платником податку; фізична особа або члени сім'ї фізичної особи, які здійснюють контроль над платником податку. Членами сім'ї фізичної особи вважаються її чоловік або дружина, прямі родичі (діти або батьки) як фізичної особи, так і її чоловіка або дружини, а також чоловік або дружина будь-якого прямого родича фізичної особи або її чоловіка (дружини); посадова особа платника податку, уповноважена здійснювати від імені платника податку юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення правових відносин, а також члени її сім'ї.

Під здійсненням контролю слід розуміти володіння безпосередньо або через більшу кількість пов'язаних фізичних чи юридичних осіб найбільшою часткою (паєм, пакетом акцій) статутного капіталу платника податку або управління найбільшою кількістю голосів у керівному органі такого платника податку або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), не меншою 20 відсотків від статутного капіталу платника податку.

Для фізичної особи загальна сума володіння часткою статутного капіталу платника податку (голосів у керівному органі) визначається як загальна сума корпоративних прав, що належить такій фізичній особі, членам сім'ї такої фізичної особи та юридичним особам, які контролюються такою фізичною особою або членами її сім'ї.

Статтею 3 ГК України визначено, що під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Відповідно до статті 5 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку , додержуючись вимог законодавства.

Згідно статті 42 ГК України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати", затвердженим Наказом Міністерства фінансів України 31.03.99р. N 87, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 червня 1999 р. за N 397/ 3690, доходи визначені як збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників) за звітний період.

Відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату, і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто, факт виконання робіт (надання послуг, тощо) повинен бути оформлений відповідним первинним документом, та для набуття статусу первинного документа, повинен містити всі необхідні реквізити, передбачені статтею 9 Закону України № 996.

Підпунктом 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону 283/97-ВР визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку».

З урахуванням вимог діючого законодавства, операції проведені у 2009р-1кв.2010р позивачем по договору дистриб'юції, суперечать суті підприємництва, як діяльність не направлена підприємством на одержання доходу (прибутку). Наданні первинні документи у вигляді актів виконаних робіт, не відповідають вимогам Закону № 996, тому не містять достатньої доказовості по факту виконаних робіт, зазначене не дає можливості зробити висновок щодо надання таких послуг та їх зв'язку з господарською діяльністю Позивача.

Таким чином, позивачем, всупереч вимогам діючого законодавства неправомірно було збільшено валові витрати та податковий кредит за вищенаведеними господарськими операціями.

Отже, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість даного позову та наявність підстав для його задоволення.

Статтею 159 КАС України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На думку колегії суддів оскаржена постанова суду першої інстанції не відповідає вищенаведеним вимогам щодо законності та обґрунтованості.

Частиною 4 ст. 202 КАС України передбачено, що підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив такі порушення норм матеріального та процесуального права, що призвели до неправильного вирішення даної справи, внаслідок чого його постанова підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні даного позову у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Херсоні - задовольнити.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2011 року скасувати.

Прийняти нову постанову.

В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Південний консервний завод дитячого харчування»до державної податкової інспекції у м. Херсоні про скасування податкових повідомлень-рішень від 9 грудня 2010 року №№ 0004562301/0 та 0004572301/0 відмовити у повному обсязі.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Постанова у повному обсязі виготовлена та підписана 24 жовтня 2011 року

Головуючий /Д.В. Запорожан/

Судді /Ю.В. Яковлев/

/С.І. Жук/