Ухвала суду № 19497885, 20.10.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2011 р.Справа № 2-а-7973/10/1570 Категорія:9.2.1Головуючий в 1 інстанції:

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача судді Стас Л.В.

суддів- Турецької І.О., Косцової І.П.

за участю секретаря Ридванської Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційними скаргами Державної податкової адміністрації в Одеській області, Державної податкової інспекції у Овідіопольському районі Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 березня 2011 року по справі за позовом приватного підприємства «Маша»до Державної податкової адміністрації в Одеській області, Державної податкової інспекції у Овідіопольському районі Одеської області про визнання дій протиправними та скасування рішень

ВСТАНОВИВ:

Позивач - приватне підприємство «Маша», звернувся з позовом до Державної податкової адміністрації в Одеській області, Державної Додаткової інспекції у Овідіопольському районі, в якому просив визнати дії ДПА в Одеській області щодо проведення 07.07.2010 року планової перевірки приватного підприємства «Маша»протиправними, скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002322330 від 27.07.2010 року, № 0002332330 від 27.07.2010 року , № 0002342330 від 27.07.2010 року.

В судовому засіданні позивач змінив свої позовні вимоги, мотивуючи це тим, що після звернення з позовом до суду, ПП «Маша»стало відомо, що на підставі вищевказаних актів перевірки були прийняті додаткові рішення про застосування штрафних санкцій, тому позивач просив крім інших, скасувати рішення ДП1 у Овідіопольському районі Одеської області № 0003082330 від 06.10.2010 року про застосування до ПП «Маша»фінансових санкцій в розмірі 3432 грн.; рішення № 0003072330 від 06.10.2010 року про застосування до ПП «Маша»фінансових санкцій в розмірі 1000 грн., рішення № 0003092330 від 06.10.2010 року про застосування до ПП «Маша»фінансових санкцій в розмірі 9800 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 29 березня 2011 року позов задоволено частково. Скасовано рішення ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області: №0003082330 від 06.10.2010р. в частині нарахування штрафних санкцій на суму 1000грн., №0003072330 від 06.10.2010р. в частині нарахування штрафних санкцій на суму 1000грн., №0002322330 від 27.07.2010р. в частині нарахування штрафних санкцій на суму 211 548,1грн., №0002332330 від 27.07.2010р. в частині нарахування штрафних санкцій на суму 169 212,44грн., №0002342330 від 27.07.2010р. в частині нарахування штрафних санкцій на суму 90 834,4грн. В решті позову відмовлено.

В апеляційних скаргах, ДПА в Одеській області, ДПІ у Овідіопольському районі, посилаючись на порушення судом 1-ї інстанції норм матеріального і процесуального права, просять постанову суду від 29.03.2011 року скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду 1-ї інстанції в межах доводів апеляційних скарг, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що приватне підприємство «Маша»зареєстроване 19.10.2001 року Овідіопольською районною державною адміністрацією Одеської області, про що

свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 592270.

Приватне підприємство «Маша», знаходиться на загальній системі оподаткування та як платник податків знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції в Овідіопольському районі Одеської області. Під час здійснення підприємницької діяльності працює з застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, з використанням книги ОРО.

07 липня 2010 року працівники Державної податкової адміністрації в Одеській області підставі плану - графіку перевірок на липень 2010р. затвердженого головою ДПА в Одеській

області та направлень: №3838/23-7023 та 3841/23-7023 від 07.07.2010 року здійснили планову

перевірку крамниць, розташованих с. Мізікевича, Червоний хутір вул. М.Жукова 38, оптовий ринок «Чорноморський»павільйон №6, крамниця №1, та магазину №9 по вул. М.Жукова 34, в

яких позивач здійснює торгівельну діяльність щодо виконання вимог законодавства: Закону України „Про застосування реєстраторів рахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів."

За наслідками перевірки був складений акт №2980/15/32/23/30420898 від 12.07.2010р. та на його підставі 27.07.2010 року ДПІ в Овідіопольському районі Одеської області прийняла рішення: №0002342330 від 27.07.2010р. про застосування до позивача за порушення п.п.6,9,12,13 ст. З Закону України №265 штрафних санкцій на суму 92 974,6грн. та рішення №0003072330 від 06.10.2010р. про застосування штрафних санкцій за порушення ст.15 Закону України №481/95-ВР на суму 1000грн.

За наслідками перевірки також був складений акт №2987/15/32/23/30420898 від 12.07.2010р. та на його підставі прийнято рішення №0002332330 від 27.07.2010р. про застосування до позивача за порушення п.12, п.13 ст.3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265 від 06.07.1995р. штрафних санкцій на суму 169 984,94грн., та рішення №0003092330 від 06.10.2010р. за порушення ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»№481/95-ВР про застосування штрафу на суму 9800грн.

Крім того, був складений акт №3020/15132/23/30420898 від 07.07.2010 року та на його підставі 27.07.2011 року ДПІ в Овідіопольському районі прийняла рішення №0002322330, яким за порушення п.9,п.12, п.13 Закону України №265 застосувала до позивача штрафні санкції на суму 214 700,1грн., рішення №0003082330 від 06.10.2010 року, яким за порушення ст.11, ст.15 Закону України №481/95-ВР застосувала до позивача штрафні санкції на суму 3 432грн.

Підставою для прийняття оскаржуваного рішення були наступні порушення встановлені перевіряючими:

за актом №3020/15132/23/30420898 - не забезпечення щоденного друку фіскальних чеків за 03.02.2010р. та 28.02.2010р., порушення порядку ведення обліку товарно-матеріальних цінностей за місцем реалізації товарів на загальну суму 79604,05грн., не забезпечення відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі зазначеній в денному звіті РРО на загальну суму 10962,40грн., реалізація алкогольних напоїв, а саме горілки Пшеничної - 0,5л. виробленої ТОВ «Александрія»за цінами нижчими за встановлені мінімальні оптово - відпускні роздрібні ціни на такі напої, а саме реалізація за ціною 8,50грн. замість 17,96грн., зберігання на місці проведення розрахунків алкогольних напоїв на загальну суму 2432грн. без марок акцизного збору;

за актом №2980/15/32/23/30420898 - невідповідність наявних готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів вказаних в денному «X»- звіті на суму 20,10грн., не роздрукування «Z» - звітів за 22.06.2010р., 21.05.2010р., 13.02.2010р., 08.02.2010р.,31.01.2010р., 20.01.2010р., не зберігання РК, не забезпечення обліку товарних запасів за місцем реалізації на суму 45247,05грн., продаж алкогольних напоїв, а саме горілки «Пшеничної»-0,5л. виробленої ТОВ «Александрія»за ціною 8,50грн. нижче ніж мінімальні ціни;

за актом №2987/15/32/23/30420898 встановлено незабезпечення відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахункової операції сумі коштів зазначених в денному звіті на загальну суму 151,5грн., здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями без марок акцизного збору на суму 9800грн., порушення порядку ведення обліку товарних запасів на суму 84606,22грн.

Порядок проведення планових та позапланових перевірок регулюється Законом України «Про державну податкову службу в Україні».

Відповідно до ст. 11-1 вказаного Закону плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.

Позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" а в інших випадках - за рішенням суду.

Однак дана стаття не визначає порядок проведення планових та позапланових перевірок суб'єктів господарювання, що застосовують реєстратори розрахункових операцій.

Отже підстави та порядок проведення планових та позапланових перевірок суб'єктів господарювання, що використовують реєстратори розрахункових операцій визначаються Законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг»та Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", які є спеціальними законами щодо проведення таких перевірок.

Цими Законами не визначений обов'язок надсилання суб'єктам господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій, не пізніше ніж за 10 днів до дня проведення перевірки письмових повідомлень із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

Більш того, ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»регулює питання підстав та порядку проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Перелік податків та зборів (обов'язкових платежів), які справляються до Державного бюджету України наведений у розділі II Закону України «Про систему оподаткування», з якого вбачається, що фінансові санкції передбачені за порушення вимог Законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»не відносяться до податків та зборів (обов'язкових платежів).

Тому колегія суддів вважає правильним висновок суду, що позовні вимоги в частині визнання дій ДПА в Одеській області щодо проведення 07.07.2010 р. планової перевірки позивача не підлягають задоволенню.

Судом встановлено, та підтверджується розрахунком штрафних санкцій наданим ДПІ, що відповідачем нарахований штраф за відсутність денних звітів за 03.02.2010р. та 28.02.2010р., за 22.06.2010р., 21.05.2010р., 13.02.2010р., 08.02.2010р., 31.01.2010р., 20.01.2010р.,та як вбачається з копії чеків Z-звіт за 03.02.2010р. був роздрукований вранці 05.02.2010р., тобто з перевищенням 24 годин, та щоденні фіскальні Z - звіти за 22.06.2010р., 21.05.2010р., 13.02.2010р., 08.02.2010р., 31.01.2010р., 20.01.2010р., нероздрукувались, що не заперечується позивачем, а тому суд правильно вважає, що ДПІ правомірно нарахувало штрафні санкції за ці порушення на суму 7 х 340грн. = 2380грн., так як згідно п. 4 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг»за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій.

Згідно п.9 ст.З Закону України №265/95-ВР суб'єкти господарювання які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Як вбачається з копій звітів по павільйону №6 - 27.02.2010р. у 14:58 хв. був роздрукований Z-, звіт за 27.02.2010р. № 1239 (Т.2 а.с.95) та наступний Z- звіт №1240 був роздрукований у 15:47 хв. 03.03.2010р. при цьому в звіті №1240 відображено, що перша розрахункова операція за ним відбулось 03.03.2010р. Крім того судом встановлено, що 24.02.2010 р. директором ПП був виданий наказ №4 про встановлення 28 лютого вихідним днем (Т.1 а.с.220). та згідно наказу № 5 від 26.02.2010 року (Т.1 а.с.238), 1 та 2 березня 2010р. також було вихідними днями по підприємству.

Згідно з абзацом другим ст. 2 Закону України №265 визначено поняття "фіскальні функції" - це здатність РРО забезпечувати однократне занесення, довгострокове зберігання у фіскальній пам'яті, багаторазове прочитання і неможливість змін підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі, або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти. Виконання Z - звіту відноситься до фіскальних функцій РРО. У ст. 13 Закону №265 зазначено, що вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Як встановлено судом в період з 27.02.2010р по 02.03.2010р. продаж товарів не здійснювався. Перша розрахункова операція після 28.02.2010р. відбулась 03.03.2010 року та Z-звіт за 03.03.2010 року був роздрукований позивачем своєчасно, враховуючи викладене суд дійшов правильного висновку, що у позивача відсутні порушення щодо не роздрукування звіту за 28 лютого 2010р.

Відсутність порушення позивачем п.9 ст. З Закону України від 01.06.2000р. №1776 виключає можливість застосування до позивача штрафних санкцій за п.4 ст.17 Закону України №1776 від 01.06.2000р.

Відповідно до п. 12 ст. З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Судом встановлено, що перевірка проводилась в магазинах позивача, які розташовані в с. Мізикевича Овідіопольського р-ну Одеської області на оптовому ринку. Місцем знаходження підприємства є смт. Овідіополь вул. Суворова 2, що не заперечується відповідачами, разом з тим перевіряючі на підприємство за його місцем знаходження: Одеська обл. смт. Овідіополь, вул. Суворова, 2 з питань перевірки обліку товарних запасів у магазинах розташованих не за місцем знаходження бухгалтерії ПП не прибули, хоча перевірка була виїзна.

Як пояснив представник позивача бухгалтерська документація зберігається у бухгалтера ПП «Маша»- ОСОБА_2

Як вбачається з 5 розділу Наказу ДПА України №534 від 12 серпня 2008 року «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів перевірок за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій»перед проведенням перевірки у матеріально відповідальної особи береться розписка щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей), включення у товарні звіти всіх

видаткових і прибуткових документів на цінності. Розписка є невід'ємною частиною Відомості, що вбачається з Додатку 3 до Наказу №534.

В зразку Відомості, що міститься в Наказі №534 та відомостях наявних в матеріалах справи зазначений наступний зміст Розписки «До початку перевірки оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (ТМЦ) всі видаткові і прибуткові документи на цінності включені у товарні звіти, здані в бухгалтерію. Всі цінності, які надійшли на мою (нашу) відповідальність, оприбутковано, а ті які вибули, списано на видаток. Залишки на момент проведення перевірки за даними мого звіту становлять (сума прописом).»

Разом з тим, судом встановлено, та як вбачається з копій відомостей обліку товарних залишків складених перевіряючими відповідальним особам ПП «Маша»не пропонувалось здати документи до бухгалтерії, визначити суму залишків та підписатися.

Як вбачається зі змісту зразка розписки перевірка обліку товарних запасів повинна відбуватися за участю та даними бухгалтерії підприємства.

Статтею 6 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання І фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№ 996-ХІУ від 16.07.1999р. (із змінами та доповненнями) (далі - Закон №996-ХІУ).

Статтею 2 Закону 996-ХІУ визначено, що цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до пунктів 1, 3 і 5 статті 9 Закону N996 ( підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після ЇЇ закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Перевіряючими в ході перевірки були складені Відомості про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (ТМЦ), у вигляді додатку до актів перевірки.

Пунктом 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88,

зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року № 168/704, господарські

операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного

документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів ,створених відповідно до вимог цього Положення.

Згідно з пунктами 6.2, 6.8 зазначеного Положення, первинні документи та облікові регістри, що пройшли обробку, бухгалтерські звіти і баланси до передачі їх до архіву підприємства, установи повинні зберігатися в бухгалтерії у спеціальних приміщеннях або зачинених шафах під відповідальністю осіб, уповноважених головним бухгалтером. Видача первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерських звітів і балансів з бухгалтерії і з архіву підприємства, установи працівникам інших структурних підрозділів може провадитися тільки за рішенням головного бухгалтера.

Пунктом 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95-ВР від 06.07.1995 року передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Позивачем до суду надано видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, книги обліку придбання товарів (робіт, послуг), які підтверджують придбання товарів у постачальників, облік товарних запасів та є первинними документами на підставі яких здійснюється бухгалтерський облік на підприємстві.

При цьому суд приймає до уваги, що в усіх актах перевірок у п.п.4.4. перевіряючими не

зазначено про необхідність надання ПП для огляду в ДПІ первинних документів з придбання товару чи його обліку.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає вірним посилання суду першої інстанції, що застосування до позивача штрафних санкцій за реалізацію товарів вартістю 209457,32 грн., які нібито не обліковані в установленому порядку та ведення з порушенням встановленого законодавством порядку обліку товарних запасів за місцем реалізації- є необґрунтованим.

Як вбачається з матеріалів справи, перевіряючими в акті № 3020/15/32/23/30420898 від 13.07.2010р. встановлено невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі зазначеної денному звіті реєстратора РР на загальну суму 10962,40грн.

Як встановлено судом під час перевірки павільйону №6 в касі знаходилось 938 грн. та 10600грн. знаходилось в сейфі директора, тоді як згідно «X»денного звіту РРО - 575,60 грн.

Судом також встановлено, що 07.07.2010р. між ПП «Маша»та ОСОБА_3 був укладений договір позики №1 згідно умов якого позичальник ОСОБА_3 позичила ПП «Маша»10400грн. на строк 31.12.2010р.

На виконання вказаного договору ОСОБА_3 внесла до каси ПП за квитанцією № 413 (т.1 а.с.31) кошти, які були обліковані в касовій книзі за 07.07.2010р. що вбачається з її копії (т.1 а.с.39а) та в той же день видано директору під звіт на придбання товару 10400грн., що підтверджується копією видаткового касового ордеру від 07.07.2010 року Т. 2 а.с.174).

В наступному директор ПП суму коштів 10400грн. поклав до сейфу, який знаходився в приміщенні павільйону №6, та який під час перевірки було запропоновано йому відчинити та кошти які знаходились в ньому були включені в опис окремою сумою.

Так як вказана сума знаходилась не в касі, а в сейфі та отримання її з каси директором відображено в бухгалтерському обліку підприємства, то суд правильно вважає, що врахування її як невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків перевіряючими, є неправомірним.

Поняття терміну «каси»міститься у Постанові Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»від 15 грудня 2004 року N 637, це приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів

Тому колегія суддів погоджується з відповідачем, що Постановою КМУ від 15 червня 2006 р. N 833 «Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення»забороняється зберігання на місці проведення розрахунку (в касі, грошовому ящику, сейфі тощо) готівки, що не належить суб'єкту господарювання, а також особистих речей касира чи інших працівників.

Разом з тим, як встановлено в судовому засіданні, кошти 10400грн. не є особистими коштами директора, а належать підприємству, та видані підзвітній особі для закупівлі товару, що засвідчується видатковим касовим ордером (Т.2 а.с. 174), а тому зберігання їх в сейфі є правомірним.

Щодо інших сум, а саме різниці між сумою 11538грн. та 10400грн., яка становить 1038грн.,

( з яких 575,60грн. відображено в «X»- денному звіті) (т.1.а.с.182), то суд вірно зазначив, що ДП1 правомірно нарахувала штрафні санкції на суму 562,40грн. в 5- кратному розмірі, так як пояснила представник позивача суду ця невідповідність є наслідком не проведення розмінних коштів в обліку РРО, та відповідно ст. 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Колегія суддів також погоджується з відповідачами щодо правомірності нарахування штрафних санкцій на суму 100,5 грн. за невідповідність готівкових коштів за актом -№2980/15/32/23/30420898 від 12.07.2010р. на суму 20,10грн., що підтверджується описом наявних готівкових коштів та підписом касира на ньому, та штрафних санкцій на суму 772,50грн. за актом №2987/15/32/23/30420898 від 12.07.2010р., що підтверджується описом наявних готівкових коштів та підписом касира на ньому (а.с. 157 зворот.)

Стосовно нарахування штрафних санкцій на суму 340 грн. за не зберігання розрахункових квитанцій (РК) за актом №2980/15/32/23/30420898 від 12.07.2010р. (відображених у розрахунку штрафних санкцій ДПІ помилково як «не забезпечення зберігання КОРО протягом трьох років після їх закінчення»), то в цій частині судом встановлено, що розрахункові квитанції, оригінали яких були оглянути в судовому засіданні у позивача наявні та зберігаються.

Відсутність порушення позивачем п.13 ст.З Закону України від 01.06.2000р. №1776 виключає

можливість застосування до позивача штрафних санкцій за п. З ст.17 Закону України №1776 від 01.06.2000р., а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Суд також правильно вважає, що з боку позивача не було порушення ст.15 Закону України від 19.12.1995 року «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»№481, - здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями за цінами нижчими за встановлені мінімальні, так як судом встановлено та вбачається з актів №3020/15/32/23/30420898 та №2980/15/32/23\30420898 та пояснень свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, що в першому випадку цінника на горілку він взагалі не бачив через її місце розташування на полиці, та в обох випадках придбання горілки під час перевірки не здійснювалось, а ціна в другому випадку взята з цінника, що був розташований на неї.

Термін «реалізація продукції (робіт, послуг)»визначений у п.1.3 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(який діяв на час виникнення спірних правовідносин) згідно якого це - господарча операція суб'єкта підприємницької діяльності, що передбачає передачу права власності на продукцію (роботи, послуги) іншому суб'єкту підприємницької діяльності в обмін на еквівалентну суму коштів або боргових зобов'язань. Для цілей оподаткування датою реалізації вважається дата передачі права власності на зазначену продукцію (роботи, послуги) згідно з базисними умовами поставки, визначеними сторонами, незалежно від строків здійснення оплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Проте судом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів перевірок, денними звітами оглянутими в судовому засіданні, що горілка «Пшенічна»нікому не реалізовувалось за ціною 8.50 грн.5 та доказів цього суду не надано, посилання на наявність цінника на пляшці не може служити належним доказом порушення ст.15 Закону України №481, а тільки про наявність порушення прав споживачів на достовірну інформацію щодо ціни товару, або про замах на порушення, в зв'язку з чим суд дійшов правильного висновку щодо неправомірності нарахування штрафних санкцій на суму 1000грн. по кожному з рішень: від 12.2010р. №0003072330 та №0003082330 від 06.10.2010р., так як підставою для застосування штрафу є порушення, а не намір на порушення.

Стосовно зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного збору та нарахування суми штрафних санкцій за порушення ст.11 Закону України від 19.12.1996р. №481 в розмірі 32грн. та 9800грн. то колегія суддів підтримує думку суду та вважає, що з боку ДПІ рішення прийнято обґрунтовано, виходячи наступного.

Як вбачається з актів перевірок №3020/15/32/23/30420898 від 13.07.2010р. та 2987/15/32/23/30420898 та пояснень представника позивача на зазначеній в відомостях алкогольній продукції були відсутні акцизні марки нібито через їх пошкодження водою

Відповідно до п. 4 ст. 11 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Згідно ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту тилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 100 відсотків вартості товару, але не менше 1700 гривень.

Суд правильно зазначив в постанові, необґрунтованими є посилання представників позивача, щодо того, що продукція з пошкодженими марками не реалізовувалась, так як зі ст. 17 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»вбачається, що відповідальність передбачена не тільки за реалізацію продукції без марок акцизного збору, але й за зберігання, як самостійний від порушення, а тому в цій частині у задоволенні позову слід відмовити.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив всі обставини справи, прийняв постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ч. 1 ст. 195, п.1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 254 КАС

України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги Державної податкової адміністрації в Одеській області, Державної податкової інспекції у Овідіопольському районі Одеської області залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 березня 2011 року по справі за позовом приватного підприємства «Маша»до Державної податкової адміністрації в Одеській області, Державної податкової інспекції у Овідіопольському районі Одеської області про визнання дій протиправними та скасування рішень залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання її в повному обсязі.

Головуючий:

Судді: